Ухвала

від 02.04.2024 по справі 350/488/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/488/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/534/24

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Луганської В.М, Баркова В.М.,

секретар Кузнєцов В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Ошуста Сергія Євгеновича про відвід суддів,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Долинський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування обмеження у праві виїзду за межі України.

Заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року.

Системою автоматизованого розподілу справ Івано-Франківського апеляційного суду 04.03.2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії у складі суддів Мальцевої Є.Є., Баркова В.М., Луганської В.М..

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ..

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14.03.2024 року справу призначено до судового розгляду на 02.04.2024 року.

В судове засідання 02.04.2024 року заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Ошуст С.Є. не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

02.04.2024 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали заяву про відвід суддів Мальцевої Є.Є. та Баркова В.М.. Заява обґрунтована тим, що ці судді в 2023 році вже переглядали ухвалу у цій же справі за заявою ОСОБА_1 про скасування обмеження виїзду за кордон. Предметом було теж саме питання - обмеження виїзду боржника, встановлене ухвалою суду від 20.04.2016 року. Таким чином, участь цих суддів у апелянта викликає сумнів щодо неупередженості та об`єктивності.

Представник Долинського відділ ДВС Магилевич В.М. заперечував проти відводу суддів.

Розглянувши заяву про відвід, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

В частині четвертій статті 36 ЦПК України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підстав для відводу, встановлених статтею 37 ЦПК України, також не встановлено.

Незважаючи на те, що оскаржена ухвала, яка підлягає перегляду в апеляційному суді, винесена в справі, в якій вже розглядалося подібне питання, на даний час суд розглядає справу у зв`язку із ухваленням іншого рішення стосовно нового звернення заявника. Відвід є усунення учасників судового процесу від участі у справі за заявою сторони за наявності передбачених процесуальним законом обставин, в тому числі, визначених в статті 36 ЦПК України. З доводів заявника не вбачається також процесуальних підстав для відводу, визначених статтею 37 ЦПК України.

Доводи заявника носять характер припущень, які об`єктивно не підтверджені.

Згідно з ч.3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до положень ч. ч. 2-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 2 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09.11.2006 року).

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Разом з тим, наведені в заяві заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Ошуста С.Є. обґрунтування відводу суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема, обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Ошуста Сергія Євгеновича про відвід суддів Івано-Франківського апеляційного суду Мальцевої Є.Є., Баркова В.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 04 квітня 2024 року.

Головуюча суддя Є.Є. Мальцева

Судді В.М. Луганська

В.М. Барков