Постанова

від 03.04.2024 по справі 916/796/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/796/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ адвокат Самсонович О.А., на підставі ордера, адвокат Заржицька В.О., на підставі ордера, адвокат Стеценко А.В., на підставі ордера;

від Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови) адвокат Петровський Ю.І., на підставі ордера.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову, м. Одеса, суддя першої інстанції Рога Н.В., повний текст складено та підписано 13.03.2024 року

у справі №916/796/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ

до: Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови)

про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912)

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення морської вимоги, ухвали про забезпечення позову, клопотання про скасування заходів забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови), якою просив суд про накладення арешту на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборони капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено; накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,Islands ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» строк тридцять днів з дня постановлення ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,Islands).

11.03.2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Компанії NORDEA SHIPPING CO (вх. №2-399/24) про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

Зокрема, зазначена заява про скасування заходів забезпечення (арешту судна) обґрунтована тим, що на момент виникнення морської вимоги Компанія NORDEA SHIPPING CO не була та не є станом на сьогодні власником морського судна, на яке накладено арешт.

Як зазначено заявником, таким власником є Компанія Future Marine Investments Ltd, що підтверджується судовим патентом від 09.05.2023 року, виданим Головним управлінням торгового флоту Республіки Панама, свідоцтвом про реєстрацію судна MY FUTURE (IMO: 9545912) в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року, меморандумом про співпрацю від 29.01.2024 року, укладеним між Компанією Future Marine та Компанією Future Marine Investments про купівлю - продаж судна «JC Future», актом передачі права власності на судно «JC Future» (IMO: 9545912) від 02.02.2024 року.

Окрім наведеного, заявник вказав, що факт перебування морського судна у власності Компанії Future Marine (на момент виникнення права морської вимоги) та подальший перехід права власності на нього до Компанії Future Marine Investments Ltd підтверджується Сертифікатом про скасування реєстрації судна «JC Future» (IMO: 9545912) у Панамському морському реєстрі Республіки Панама від 02.02.2024 року у зв`язку із продажем судна Компанії Marine Investments Ltd та передачею до реєстру Республіки Палау.

Також, Компанія NORDEA SHIPPING CO у заяві про скасування арешту морського судна наголосила на недоведеності Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» виникнення права морської вимоги до Компанії NORDEA SHIPPING CO, посилаючись на те, що до заяви про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» не було додано документів на підтвердження того, що власником судна NORDEA STAR (IMO:9124213) була Компанія NORDEA SHIPPING CO.

При цьому, заявник зауважив, що згідно наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» Звіту про аварію судна NORDEA STAR від 03.01.2024 року зареєстрованим власником цього судна є Компанія Seiyo Spirit Maritime S.A., а бенефіціарним власником є Компанія Sea Carrier Shipping Compani Limited.

Окрім наведеного, на думку заявника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» не доведено належність морського судна, на яке накладено арешт, Компанії NORDEA SHIPPING CO, оскільки інформація з інформаційних систем Equasis та є недостовірною та такою, що суперечить відомостям з інформаційного ресурсу Lloyds List Intelligence (https://www.lloydslistintelligence.com), згідно яких станом на 17.10.2023 року власником морського судна «JC Future» (IMO: 9545912) була Компанія «JC Future» (IMO: 9545912), а станом на дату подачі заяви є Компанія Marine Investments Ltd.

Відтак, на переконання заявника, при наявності у матеріалах справи відмінних відомостей з різних інформаційних ресурсів, достовірними можуть бути лише правовстановлюючий меморандум про співпрацю від 29.01.2024 року, укладений між Компанією Future Marine та Компанією Future Marine Investments про купівлю - продаж судна «JC Future», акт передачі права власності на судно «JC Future» (IMO: 9545912) від 02.02.2024 року, а також правопосвідчувальні документи на судно: судовий патент №54214-23 від 09.05.2023 року, виданий Головним управлінням торгового флоту Республіки Панама, свідоцтво про реєстрацію судна MY FUTURE (IMO: 9545912) в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року.

Підсумовуючи наведене, Компанія NORDEA SHIPPING CO не вважає себе відповідальною за морською вимогою, адже морське судно із попередньою назвою «JC Future» (IMO: 9545912) не перебуває у її власності.

Заявник вважає, що у даному випадку вжиті судом заходи забезпечення позову не спрямовані на забезпечення виконання покладених на інститут забезпечення позову завдань (мети), оскільки не здатні забезпечити виконання рішення суду у майбутньому за морською вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до Компанія NORDEA SHIPPING CO, оскільки остання не є та не була станом на час виникнення морської вимоги власником морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912).

На переконання заявника, оскільки Компанія Marine Investments Ltd не була власником морського судна NORDEA STAR на момент виникнення морської вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», тому до неї у даному випадку не можуть бути застосовані положення ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року.

Враховуючи все викладене, Компанія NORDEA SHIPPING CO, заперечуючи власність на судно, на яке накладено арешт, просила суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року, оскільки таке забезпечення позову у подальшому не зможе забезпечити подальше виконання рішення суду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до Компанії NORDEA SHIPPING CO.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року у справі №916/796/24 заяву Компанії NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24 задоволено; скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24; направлено копії ухвали для виконання капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: s.g.tkachenko@izm.uspa.gov.ua); Ізмаїльській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua); Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України на адресу (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1, електронна адреса: pdru@dpsu.gov.ua).

Скасовуючи заходи забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, суд першої інстанції виснував про те, що в ході дослідження наданих Компанією NORDEA SHIPPING CO до заяви про скасування заходів забезпечення позову доказів судом встановлено, що саме Компанія Future Marine Investments Ltd, а не Компанія NORDEA SHIPPING CO, є зареєстрованим власником судна MY FUTURE (IMO: 9545912), що свідчить про істотну зміну обставин, які не були відомі суду при ухваленні судового рішення про накладення арешту на зазначене судно з метою забезпечення морської вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до Компанії NORDEA SHIPPING CO.

Відтак, за висновками суду першої інстанції, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

При цьому, місцевий господарський суд вказав, що саме обставину належності судна MY FUTURE (IMO: 9545912) Компанії Future Marine Investments Ltd, а не Компанії NORDEA SHIPPING CO суд вважає єдиною, безумовною обставиною, яка змінилася, та є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ з ухвалою суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 скасувати, ухвалити нове рiшення про вiдмову у скасуванні заходiв забезпечення позову у виглядi арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської областi вiд 29.02.2023 року у справi №916/796/24.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник наголосив на тому, що заява про скасування обґрунтована посиланням на обставини, які не є підставами для скасування заходів забезпечення позову в порядку ст.145 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник, посилаючись на низку правових позицій у подібних правовідносинах, вважає, що забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рiшення господарського суду, а вiдтак має бути скасовано господарським судом у разi, якщо потреба у такому забезпеченнi вiдпала з певних причин.

Посилаючись на висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, апелянт вказав, що заява про скасування, подана судновласником, обґрунтована виключно незгодою з висновками суду про наявність підстав для забезпечення позову, що були встановленi судом та зводиться до переоцiнки вже зроблених судом ранiше висновкiв.

При цьому, заявник наголосив, що заява про скасування не мiстила взагалi мотивування причин та обставин, з якими пов`язується можливicть скасування заходiв забезпечення позову, а саме того, що такі заходи вичерпали свою дiю чи потреба у їх збереженнi вiдпала.

Вказане, на переконання скаржника, є самостiйною пiдставою для вiдмови в задоволеннi заяви про скасування заходів забезпечення позову як необґрунтованої та безпiдставної.

Також, за доводами апеляційної скарги, апелянт вказав, що заява про скасування спрямована на уникнення вiдповiдальностi судновласника за збитки, завдані заявнику, а документи, надані ним на підтвердження власності на морське судно за іншою особою, містять низку суперечностей та не підтверджують перехід права власності на судно MY FUTURE (IMO: 9545912).

Разом з тим, скаржник зазначив, що доданi до заяви про скасування заходів забезпечення позову документи не легалiзованi в установленому законодавством порядку, а тому в будь-якому випадку не можуть бути прийнятi судом в якостi доказiв на пiдтвердження обставин, на якi посилається судновласник.

Окрім наведеного, як на підставу для скасування ухвали місцевого господарського суду про скасування заходів забезпечення до подання позову (арешту морського судна), апелянт посилається на положення ч. 4 ст. 3 Брюсельської конвенції та правовий висновок, наведений Верховним Судом у постанові вiд 06.10.2022 року №916/369/22, які на його переконання є додатковими пiдставами для вiдмови у задоволеннi заяви про скасування арешту судна МУ FUTURE (IМO 9545912), оскільки компанiя NORDEA SHIPPING СО є також Менеджером судна / Комерцiйним менеджером даного судна i зазначена обставина в заявi про скасування не заперечувалась та не спростовувалась.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 та призначено справу до розгляду.

26.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії NORDEA SHIPPING KO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро МН 96960, Маршаллові Острови) надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Компанія NORDEA SHIPPING KO просила суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року у справі №916/796/24 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів оскарження ухвали.

Зокрема, за доводами відзиву, Компанія, посилаючись на фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, зазначає, що вона не була та не є власником морського судна, на який накладено арешт (про що не було відомо суду першої інстанції під час розгляду заяви апелянта про вжиття заходів забезпечення позову).

Так, посилаючись на обставини відсутності у Компанії прав власності на судно, яке наразі арештоване у порту Ізмаїл - MY FUTURE (IMO: 9545912), заявник відзиву на апеляційну скаргу зауважив, що власником цього морського судна є Компанія «Future Marine Investments Ltd», при цьому, Компанія вважає, що на противагу поданим заявником відомостям з інформаційної системи GISIS та з інформаційної системи EQUASIS, Компанія «Nordea Shipping Co» надала суду докази належності морського судна Компанії «Future Marine Investments Ltd» (а не Компанії «Nordea Shipping Co»), які, у своїй сукупності, є більш вірогідними, ніж докази заявника.

26.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» в порядку ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги (вх. №919/24/Д5), у якому заявник просив суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду та врахувати доповнення до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 у справі № 916/796/24 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2023 року у справі № 916/796/24, та додані до нього докази; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року у справі № 916/796/24 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2023 року у справі № 916/796/24 та ухвалити нове рішення про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.

26.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH, 96960, Marshall Islands) надійшли клопотання (вх. № 919/24/Д6 та 919/24/Д7) ідентичні за змістом, за якими Компанія просила суд апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року по справі №916/796/24 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24 від 25.03.2024 року залишити без розгляду.

Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що апелянтом пропущено відповідний процесуальний строк (10 днів) на подання до суду апеляційної інстанції доповнень до апеляційної скарги, оскільки таке доповнення ним подано після 23.03.2024 року.

При цьому, заявник клопотання вважає, що в розумінні визначених законодавством норм та вимог, день тижня субота не є ані вихідним, ані робочим днем. Відтак, зважаючи на те, що у понеділок 25.03.2024 року представник апелянта підписав клопотання про доповнення апеляційної скарги своїм електронним цифровим підписом та цього ж дня направив його до суду через електронний кабінет ЄСІТС, ніщо не свідчить про відсутність у нього можливості це зробити в останній день процесуального строку на апеляційне оскарження у суботу 23.03.2024 року, за умови, що факт роботи поштових відділень у такий день як субота є загальновідомим та електронний кабінет ЄСІТС працює щоденно та цілодобово, в тому числі у суботу. При цьому, на переконання Компанії, в поданому клопотанні про доповнення апеляційної скарги скаржником не зазначено жодних обставин, які б вказували на наявність у нього об`єктивних перешкод у межах десятиденного строку (четвер 14.03.2024 року - субота 23.03.2024 року) підготувати доповнення до апеляційної скарги та направити їх до суду.

Розглянувши клопотання Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH, 96960, Marshall Islands) від 26.03.2024 року (вх. № 919/24/Д6 та 919/24/Д7) про залишення без розгляду доповнення Товариства до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року по справі №916/796/24 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24 від 25.03.2024 року судова колегія зазначає про наявність підстав для відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.

Неробочими слід вважати дні, в які робота на підприємствах, в установах,організаціях не проводиться.

Статтею 67 Кодексу Законів про працю України визначено, що до часу відпочинку віднесено вихідні дні. За 5-денного робочого тижня працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а за 6-денного - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день за 5-денного робочого тижня, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, і, зазвичай, має надаватися поспіль із загальним вихідним днем.

При цьому, вихідні дні це дні щотижневого відпочинку. Як правило, якщо особа не заявляє про інше, та не надає графіки спеціального робочого тижня, вихідними днями в Україні є субота та неділя.

Так, судовою колегією встановлено, що доповнення до апеляційної скарги Товариством сформовано в підсистемі «Електронний суд» 25.03.2024 року, строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову сплив 23.03.2024 року. Проте, цей день припав на вихідний день суботу.

Відтак, враховуючи вимоги ч.4 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, подання Товариством доповнень до апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд» 25.03.2024 року, тобто у понеділок наступний робочий день, за вихідним, на який припав останній день для подання відповідних процесуальних документів, не є процесуальним порушенням та підставою для вирішення у цьому випадку питання про повернення такого доповнення без розгляду.

Тому судовою колегією долучено до матеріалів оскарження ухвали доповнену апеляційну скаргу, оскільки останню подано з дотриманням процесуальних строків.

Зокрема, за доводами доповненої апеляційної скарги, скаржник, окрім обставин, зазначених ним у попередній редакції апеляційної скарги, вказав на помилковість висновку суду першої інстанції в частині невірного тлумачення поняття «змін певних обставин», як підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Тобто, на переконання скаржника, за ст. 145 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування заходів забезпечення є саме зміна дій та подій, що спричинило виникнення або припинення правовідносин, набуття або припинення прав та обов`язків тощо. При цьому така зміна обставин має відбутися саме після вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, на думку апелянта, надання суду нових доказів на підтвердження тих обставин, які досліджувалися та оцінювалися судом під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, не є зміною обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, з огляду на що у даній справі суд першої інстанції скасував заходи забезпечення позову у даній справі безпідставно та з порушенням ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Окрім наведеного, апелянт наголосив, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив приписи ст. 76 та 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним надано оцінку наданим судновласником доказам у справі з порушенням принципів належності та достовірності.

Також суд першої інстанції проігнорував доводи заявника про те, що, ряд документів, на які посилався судновласник в суді першої інстанції з метою скасування арешту судна MY FUTURE, містили низку суперечностей, насправді не підтверджували перехід права власності на судно MY FUTURE, та навіть містили ознаки свідомого підроблення.

В судовому засіданні представники учасників провадження підтримали свої доводи та вимоги апеляційної скарги, а також відзиву з мотивів, що викладені письмово.

Разом з тим, апелянтом надані суду апеляційної інстанції декілька клопотань про долучення до справи доказів та додаткових доказів, які останній, в силу неможливості їх подання до суду першої інстанції під час розгляду ним заяви про скасування заходів забезпечення позову, просив апеляційний суд долучити до матеріалів справи.

Розглянувши вказані вище клопотання про долучення доказів та додаткових доказів до матеріалів справи, судова колегія відмовляє у їх задоволенні у зв`язку із тим, що у даному разі судом апеляційної інстанції розглядається питання щодо забезпечення морської вимоги до подання позовної заяви, та на цій стадії судового провадження подання його учасником додаткових письмових доказів не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Такі письмові документи додані до матеріалів оскарження ухвали, але не в якості доказів у справі, які надаються учасником на підтвердження або спростування відповідних фактичних обставин, статус яким буде визначено судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, за умови звернення заявника з відповідною позовною заявою.

В той же час, до суду апеляційної інстанції 19.03.2024 року від Компанії Future Marine Investments Ltd (80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia (Ліберія) через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про залучення її до участі у справі №916/796/24 (вх. №988/24), у якій заявник просив Південно-західний апеляційний господарський суд залучити Компанію «Future Marine Investments Ltd» (80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia (Ліберія)) до участі у апеляційному провадженні про оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року по справі № 916/796/24.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Компанія «Future Marine Investments Ltd» є зареєстрованим власником морського судна «My Future», що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію судна в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року, а також висновками, зробленими судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, на переконання заявника, з урахуванням того, що під час апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції будуть вирішуватись питання про права/ інтереси компанії «Future Marine Investments Ltd», як власника судна, остання має право на участь у вказаному апеляційному провадженні.

На підтвердження своєї правової позиції заявником до суду апеляційної інстанції було надано копію Свідоцтва про реєстрацію Компанії «Future Marine Investments Ltd».

Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія зазначає таке.

Процесуальні правовідносини, які виникли у даній справі між заявником та Компанією NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH, 96960, Marshall Islands) регулюються главою 10 Господарського процесуального кодексу України «Забезпечення позову».

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 136 цього Кодексу, яка унормовує те, що забезпечення позову допускається (в даному випадку) до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому учасниками таких правовідносин є заявник і особа, до якої заявник звертається з вимогою.

Тобто, правовідносин стосовно спору між заявником та особою, до якої подається відповідна вимога під час вирішення питання про забезпечення або скасування забезпечення позову не виникає до подачі сформованого позивачем в майбутньому позову з визначенням процесуального статусу відповідних сторін (позивач та відповідач, а за клопотанням сторони або за ініціативою суду третіх осіб).

Отже, у даному разі (на стадії перегляду ухвал суду до відкриття провадження у справі за відповідним позовом) питання про залучення інших заінтересованих осіб, інтереси та права яких можуть бути порушені оскаржуваним судовим рішенням, судом апеляційної інстанції не вирішується, оскільки таке не передбачено чинним процесуальним законодавством, з огляду на що клопотання «Future Marine Investments Ltd» про залучення його до участі у апеляційному провадженні задоволення не потребує.

Одночасно з цим, 26.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії Future Marine Investments Ltd (80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia (Ліберія) надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1027/24/Д1,1919/24/Д8), у якому Компанія Future Marine Investments Ltd просила залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова технологічна компанія» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування арешту «My Future» (ІМО № 9545912) без змін.

Також, 01.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії Future Marine Investments Ltd (80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia (Ліберія) надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №1108/24/Д1, 973/24/Д5) та 02.04.2024 року додаткові пояснення у справі (вх. №1108/24/Д2, 973/24/Д6), які Компанія Future Marine Investments Ltd просила суд апеляційної інстанції вирішити, задовольнити, а пояснення врахувати під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Проте, судова колегія не приймає до уваги вказані вище відзив, клопотання про долучення доказів та письмові пояснення Компанії Future Marine Investments Ltd, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно положень ст. 49-50 Господарського процесуального кодексу України України треті особи - це особи , які вважають , що рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також як за їх заявою , так і за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку учасниками справи про арешт морського судна є заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (позивач у майбутньому) та Компанія NORDEA SHIPPING CO - особа, що визначена відповідальною за морською вимогою (відповідач у майбутньому), з огляду на що, Компанія Future Marine Investments Ltd на теперішній час не є учасником справи, адже, не була залучена до участі у справі як третя особа судом першої інстанції (бо ще не існує справи як такої), оскільки по перше, питання про спір між сторонами у даному разі не вирішується та рішення з приводу наявного між сторонами спору судом не ухвалювалося, а по друге, таке залучення заінтересованої особи, в якості третьої особи, на стадії апеляційного провадження під час перегляду оскаржуваної ухвали до подання позовної заяви позивачем, як вже зазначалося вище за текстом постанови, є процесуально неможливим.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, які з`явилися до судового засідання, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 потребує скасування з ухваленням нового рішення судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 11.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови), якою просив суд про накладення арешту на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборони капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено; накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» строк тридцять днів з дня постановлення ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands).

11.03.2024 року до суду надійшла заява Компанії NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

Зазначена вище заява Компанії NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову ґрунтується на наступних обставинах:

Так, заявник зазначає, що на момент виникнення морської вимоги Компанія NORDEA SHIPPING CO не була та не є станом на сьогодні власником морського судна, на яке накладено арешт, а таким власником є Компанія Future Marine Investments Ltd, що підтверджується судовим патентом від 09.05.2023 року, виданим Головним управлінням торгового флоту Республіки Панама, свідоцтвом про реєстрацію судна MY FUTURE (IMO: 9545912) в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року, меморандумом про співпрацю від 29.01.2024 року, укладеним між Компанією Future Marine Limited та Компанією Future Marine Investments про купівлю - продаж судна «JC Future», актом передачі права власності на судно «JC Future» (IMO: 9545912) від 02.02.2024 року.

Також заявник вказав, що факт перебування морського судна у власності Компанії Future Marine Limited (на момент виникнення права морської вимоги) та подальший перехід права власності на нього до Компанії Future Marine Investments Ltd підтверджується Сертифікатом про скасування реєстрації судна «JC Future» (IMO: 9545912) у Панамському морському реєстрі Республіки Панама від 02.02.2024 року у зв`язку із продажем судна Компанії Future Marine Investments Ltd та передачею до реєстру Республіки Палау.

Окрім наведеного, Компанія NORDEA SHIPPING CO у заяві про скасування арешту морського судна наголошує на недоведеності Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» виникнення права морської вимоги до Компанії NORDEA SHIPPING CO, посилаючись на те, що до заяви про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» не було додано документів на підтвердження того, що власником судна NORDEA STAR (IMO:9124213) була Компанія NORDEA SHIPPING CO.

При цьому, заявник зауважує, що згідно наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» Звіту про аварію судна NORDEA STAR від 03.01.2024 року зареєстрованим власником цього судна є Компанія Seiyo Spirit Maritime S.A., а бенефіціарним власником є Компанія Sea Carrier Shipping Compani Limited.

На думку заявника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» не доведено належність морського судна, на яке накладено арешт, Компанії NORDEA SHIPPING CO, оскільки інформація з інформаційних систем Equasis та GISIS є недостовірною та такою, що суперечить відомостям з інформаційного ресурсу Lloyds List Intelligence (https://www.lloydslistintelligence.com), згідно яких станом на 17.10.2023 року власником морського судна «JC Future» (IMO: 9545912) була Компанія «JC Future» (IMO: 9545912), а станом на дату подачі заяви є Компанія Future Marine Investments Ltd.

Заявник вважає, що у даному разі, при наявності у матеріалах справи відмінних відомостей з різних інформаційних ресурсів, достовірними можуть бути лише правовстановлюючий меморандум про співпрацю від 29.01.2024 року, укладений між Компанією Future Marine Limited та Компанією Future Marine Investments про купівлю - продаж судна «JC Future», акт передачі права власності на судно «JC Future» (IMO: 9545912) від 02.02.2024 року, а також правопосвідчувальні документи на судно: судовий патент №54214-23 від 09.05.2023 року, виданий Головним управлінням торгового флоту Республіки Панама, свідоцтво про реєстрацію судна MY FUTURE (IMO: 9545912) в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року.

Відтак, Компанія NORDEA SHIPPING CO не вважає себе відповідальною за морською вимогою, адже морське судно із попередньою назвою «JC Future» (IMO: 9545912) не перебуває у її власності.

Заявник зазначає, що у даному випадку, вжиті судом заходи забезпечення позову не спрямовані на забезпечення виконання покладених на інститут забезпечення позову завдань (мети), оскільки не здатні, в суду фактичних обставин, забезпечити виконання рішення суду у майбутньому за морською вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до Компанія NORDEA SHIPPING CO, оскільки остання не є та не була станом на час виникнення морської вимоги власником морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912).

При цьому, за доводами заявника, оскільки Компанія Future Marine Investments Ltd не була власником морського судна NORDEA STAR на момент виникнення морської вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», тому до неї у даному випадку не можуть бути застосовані положення ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року.

Враховуючи все викладене, Компанія NORDEA SHIPPING CO, заперечуючи власність на судно, на яке накладено арешт, просила суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року, оскільки таке забезпечення позову у подальшому не зможе забезпечити подальше виконання рішення суду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до Компанії NORDEA SHIPPING CO.

На підтвердження своєї правової позиції заявником до суду першої інстанції було надано копії наступних документів:

Інформацію з інформаційного ресурсу Lloyds List Intelligence (https://www.lloydslistintelligence.com), згідно якої станом на 17.10.2023 року власником морського судна «JC Future» (IMO: 9545912) була Компанія «JC Future» (IMO: 9545912), а також станом на 01.03.2024 року судно MY FUTURE з IMO: 9545912 перебуває у власності зареєстрованого власника ТОВ Future Marine Investments з 10.06.2023 року по теперішній час.

Меморандуму про співпрацю від 29.01.2024 року, укладений між Компанією Future Marine Limited та Компанією Future Marine Investments про купівлю - продаж судна «JC Future», який перекладено на державну мову та посвідчено переклад Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Є.М. від 10.03.2024 року.

Акту передачі права власності на судно «JC Future» (IMO: 9545912) від 02.02.2024 року, який перекладено на державну мову та посвідчено переклад Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Є.М. від 10.03.2024 року.

Тимчасового свідоцтва про реєстрацію судна MY FUTURE (IMO: 9545912) за Future Marine Investments LTD в судновому реєстрі Республіки Палау від 20.02.2024 року, який перекладено на державну мову та посвідчено переклад Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шклярук З.М. від 04.03.2024 року.

Судового патенту №54214-23 від 09.05.2023 року, який виданий Головним управлінням торгового флоту Республіки Панама, відповідно до якого, судно «JC Future» (IMO: 9545912) належало судновласнику Future Marine Limited. Вказаний патент перекладено на державну мову та посвідчено переклад Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шклярук З.М. від 04.03.2024 року.

13.03.2024 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ надійшло заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна (вх. №10612/24), у якому заявник просив суд відмовити в задоволенні заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 11.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2023 року у справі №916/796/24.

За доводами зазначеного заперечення, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», посилаючись на обставини, ідентичні викладеним в апеляційній скарзі, вказало, що відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову (арешту морського судна)

На підтвердження заперечень Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» надало суду першої інстанції копію витягу із Суднового реєстру Республіки Панама від 05.06.2023 року про скасування реєстрації судна MY FUTURE з інформаційного реєстру ORBIS, роздруківку електронного витягу з інформаційної системи GISIS Міжнародної морської організації ООН від 12.03.2024 року щодо судна MY FUTURE, Інформацію з інформаційного ресурсу Lloyds List Intelligence (https://www.lloydslistintelligence.com), свідоцтво про виключення, видане Морською адміністрацією Панами Республіки Панама від 05.06.2023 року №54214-23 про те, що морське судно «JC Future» (IMO: 9545912) видалене з реєстру Панами у зв`язку з продажем та передано Компанії NORDEA SHIPPING S. A.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року у справі №916/796/24 заяву Компанії NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24 задоволено; скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24; направлено копії ухвали для виконання капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: s.g.tkachenko@izm.uspa.gov.ua); Ізмаїльській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua); Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України на адресу (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1, електронна адреса: pdru@dpsu.gov.ua).

Із зазначеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою з вимогами про її скасування.

При цьому, до апеляційної скарги апелянтом було надано наступні письмові документи: відповідь Lloyds List Intelligence від 14.03.2024 року про те, що Запитувальний звіт не є оригінальним звітом про судно, стосовно судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вказана відповідь перекладена українською мовою та засвідчена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. від 22.03.2024 року; відповідь морської юридичної фірми в Панамі «Корпоративні та морські консультанти» від 15.03.2024 року про те, що сертифікат про видалення відомостей про морське судно «JC Future» (IMO: 9545912) є простим підробленням (відповідь перекладена українською мовою та засвідчена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. від 18.03.2024 року;

Предметом апеляційного перегляду у даному разі є наявність або відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року у справі № 916/796/24.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Отже, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

Згідно із ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Так, переглядаючи оскаржувану ухвалу в порядку апеляційного провадження, судова колегія встановила, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено; накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» строк тридцять днів з дня постановлення ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands).

В подальшому, 11.03.2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Компанії NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року, яка місцевим господарським судом була задоволена з мотивів зміни обставин, які на момент розгляду судом клопотання про забезпечення позову не були відомі, а саме: належності на праві власності судна не Компанії NORDEA SHIPPING CO, а Компанія Future Marine Investments Ltd.

Судова колегія вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції помилковою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, враховуючи таке.

Як було раніше зазначено судовою колегією відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Порядок накладення та звільнення з-під арешту морських суден врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 07.09.2011 року № 3702-VІ.

Згідно зі ст. 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

У ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачено, що судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

Відповідно до ст. 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Згідно зі ст. 6 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна усі питання щодо відповідальності позивача за збитки, заподіяні внаслідок арешту судна, або за витрати, пов`язані із наданням застави або іншого виду забезпечення з метою звільнення судна або запобігання його арешту, будуть вирішуватися за правом Договірної Держави, у межах юрисдикції якої був здійснений арешт чи було подано клопотання щодо його здійснення.

Процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в ст. 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

Відповідно до Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ про арешт на морські судна" від 20.12.2011 року №4190-VI та "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" від 07.09.2011 року №3702-VI з 16.05.2012 року до господарського процесу України був запроваджений процесуальний інститут арешту судна для забезпечення морської вимоги.

Ці зміни було розроблено та внесено до діючого законодавства України з метою його приведення у відповідність до ст. 4 Міжнародно конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року.

Завданням національного законодавства країни-учасниці Конвенції про арешт 1952 року є: забезпечення можливості своєчасного арешту судна; захист інтересів судновласника від зловживання правом на арешт шляхом вимоги від заявника внесення забезпечення для покриття можливих збитків; можливість судновласника звільнити судно з-під арешту шляхом надання грошового забезпечення позову (за виключенням випадків оскарження права власності на само судно); встановлення розумного строку, в продовж якого заявник повинен надати докази про початок розгляду його морської вимоги компетентним судом.

При розгляді справ про арешт морських суден судові органи керуються положеннями Конвенції 1952 року, але процесуальні норми передбачені процесуальними кодексами.

Будучи специфічним інститутом матеріального морського права, арешт морських суден розглядається в Україні за процесуальними вимогами забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, п. 9 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначені заходи забезпечення позову, згідно з якими позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна.

В цій частині колегія суддів також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2019 року у справі № 915/1301/19, за якою обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Як висновано у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 року у справі №903/837/17 заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і має на меті гарантувати реальне виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасований господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин (такої ж позиції дотримується Верховний Суд і у постанові від 28.02.2020 року у справі №904/1926/16).

Так, Господарським судом Одеської області в якості єдиної підстави для скасування заходів забезпечення позову (арешту морського судна) було визначено «зміну обставин», які на час прийняття таким судом відповідного судового рішення про забезпечення позову до його подачі не були суду відомі. При цьому, за висновками суду такими обставинами були відомості щодо наявного права власності на судно у іншої особи, а не у Компанії NORDEA SHIPPING CO, які існували на час прийняття судом оскаржуваної ухвали.

Водночас, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, Компанія NORDEA SHIPPING CO, яка не вважає себе судновласником, та фактично права та інтереси якої порушено, до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою не зверталася з метою апеляційного перегляду ухвали, з якою вона не була згодна та встановлення істинних обставин належності/неналежності йому арештованого судна.

Натомість, і Компанія Future Marine Investments, і Компания NORDEA SHIPPING CO неодноразово зверталися до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, зазначаючи при цьому лише одну підставу для такого скасування подання вимоги до неналежного власника морського судна.

За вимогами ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову, зокрема ч. 9 цієї статті, визначено, що обов`язково судом скасовуються заходи забезпечення позову судом у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, залишенні позову без розгляду, закриття провадження у справі.

В той же час, за клопотанням сторони, скасовуються заходи забезпечення позову лише у разі, якщо потреба у його застосуванні відпала (наприклад виконання особою, до якої застосовано вимогу своїх зобов`язань, надання суду документу, що підтверджує зобов`язаною особою здійнене ним забезпечення).

Оскільки заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову у відповідній заяві не обґрунтована належним чином підстава для такого скасування, яка свідчили б про відсутність потреби в арешті морського судна, або б така необхідність відпала, а лише надано письмові документи, які на його переконання свідчать про наявність підстав для скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову, за умови, що таким заявником оскаржувана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась, такі підстави не розцінюються судом апеляційної інстанції як зміна обставин, що зумовлюють скасування раніше вжитих заходів забезпечення саме судом першої інстанції.

Відтак, оскільки у даному разі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2023 року у справі №916/796/24 ані не вичерпали свою дію, ані не відпала потреба у їх збереженні, скасування останніх з підстав істотної зміни обставин, які не були відомі суду на час застосування заходів, як це зазначено у висновках оскаржуваної ухвали не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Водночас зазначені вище висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі про скасування заходів забезпечення позову, фактично зводяться до ревізії та переоцінки доказів та обставин тим же судом, який прийняв перше рішення про забезпечення, що є повноваженнями по суті суду апеляційної інстанції.

Отже, таке процесуальне рішення, як скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову, вжитих ним же, не розцінюється апеляційним господарським судом як ухвалення процесуального рішення «судом, який встановлений Законом».

Враховуючи викладене вище, та не переглядаючи оскаржувану ухвалу по суті апеляційної скарги скаржника, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ частково знайшли своє підтвердження під час її апеляційного розгляду, у зв`язку із чим ухвала Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 потребує скасування з мотивів порушенням судом першої інстанції вимог процесуального закону.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки таке порушення призвело до неправильного висновку про задоволення заяви NORDEA SHIPPING CO про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ такою, що потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 такою, що потребує скасування, з ухваленням нового судового рішення судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 11.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 136-140, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 11.03.2024 року (вх. №2-399/24) про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/796/24, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 03.04.2024 року.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді С.І. Колоколов Я.Ф. Савицький