Ухвала

від 03.04.2024 по справі 916/796/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

03 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/796/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ адвокат Самсонович О.А. на підставі ордера, адвокат Заржицька В.О. - на підставі ордера, адвокат Стеценко А.В. - на підставі ордера;

від Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови) адвокат Петровський Ю.І. на підставі ордера;

від Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia адвокат Бобрик О.А., на підставі ордера.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно, м. Одеса, суддя першої інстанції Рога Н.В., повний текст складено та підписано 29.02.2024 року

у справі №916/796/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ

до: Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови)

про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912)

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови), якою просив суд про накладення арешту на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборони капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до його подання Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» вказало, що 15.12.2023 року Компанія FLEXTONE LIMITED (Фрахтувальник) та Компанія UAB Global Ocean Link Lithuania (Перевізник) уклали договір морського перевезення/фрахтування (Clean Fixture Recap of CP) щодо перевезення вантажу, а саме, сечовини у великих мішках обсягом від 6000 тон до повного завантаження судна, яку належало поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ»

Заявником зауважено, що за договором фрахтування перевезення вантажу повинно було здійснити судно MV NORDEA STAR (НОРДЕА СТАР) із порту завантаження в м. Трабзоні (Туреччина) до порту розвантаження у м. Чорноморськ (Україна). Зареєстрованим власником судна НОРДЕА СТАР є Компанія NORDEA SHIPPING CO.

Товариство вказало, що в подальшому, 31.12.2023 року на виконання договору фрахтування, компанія AMS Ameropa Marketing and sales AG (Ей.Ем.Сі. Амеропа Маркетінг енд Сейлз Ей.Джі.), діючи в інтересах фрахтувальника, здійснила завантаження вантажу на судно НОРДЕА СТАР в наступному обсязі: 4 125 мішків загальною вагою 3 308,250 тон брутто та 3 300,000 тон нетто відповідно до Транспортної накладної (коносаменту) №1 від 31.12.2023 року та Декларації про вантаж №1 від 31.12.2023 року; 3 976 мішків загальною вагою 3 188,752 тон брутто та 3 180,800 тон нетто відповідно до транспортної накладної (коносаменту) №2 від 31.12.2023 року та Декларації про вантаж №2 від 31.12.2023 року.

За доводами заявника, згідно із Коносаментами, підписаними капітаном судна, як порт завантаження визначено м. Трабзон (Туреччина), порт розвантаження - м. Чорноморськ (Україна); на Транспортних накладних було зроблено відмітку "CLEAN ON BOARD", що означає, що вантаж було прийнято на борт судна без застережень та відміток щодо прийняття вантажу в пошкодженому стані; також зазначено, що вантаж відправляється із порту завантаження без видимих зовнішніх пошкоджень та в хорошому стані.

В подальшому, за твердженнями заявника, 06.01.2024 року, через кілька днів після того, як судно НОРДЕА СТАР залишило порт у Туреччині, на ньому були вимкнуті технічні засоби автоматичної ідентифікаційної системи, а також з судном зник зв`язок.

Як стало відомо заявнику, на судні сталася надзвичайна ситуація, внаслідок якої судно зазнало крену на правий борт, що підтверджується, зокрема, Звітом про аварію, виданим Англійською Інформаційно-аналітичною службою Списку Ллойда [Lloyd's List Intelligence], а також матеріалами в ЗМІ. Оскільки кут нахилу під час інциденту був дуже значним, виник ризик подальшого перевертання і затоплення судна та екіпаж був змушений залишити судно, після чого піднявся на борт іншого судна, яке прийшло на допомогу.

Також Товариство у заяві вказало, що через кілька днів судновласник залучив рятувальну команду, яка відбуксирувала судно в порт Інеболу (Туреччина), внаслідок чого було розпочато процедуру рятування судна, яка триває по сьогоднішній день.

Проте, за доводами заявника, для того, щоб вирівняти крен, потрібно було розвантажити повністю (або принаймні частково) вантаж.

Заявник наголосив, що згідно зі Звітом спеціалізованої експертної компанії Intertek від 26.02.2024 року, яка була залучена заявником для спостереження за процесом розвантаження судна в Туреччині, станом на дату звіту із судна було розвантажено 2 880 мішків з вантажем (згідно Коносаментів, загальна кількість вантажу становила 8 101 мішків). Стан вантажу, який знаходиться в розвантажених мішках, наразі, достеменно невідомий. Представники компанії Intertek продовжують проводити своє дослідження. Однак, як зазначається у Звіті Intertek, вже однозначно встановлено, що інша (більша) частина вантажу, яка знаходилася в нижній частині трюмів судна, була повністю затоплена морською водою, та, як наслідок, втрачена, адже після контакту з морською водою сечовина (карбамід) більше не може бути використана за комерційним призначенням як добриво.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» зауважило, що станом на час подання заяви про забезпечення позову судновласник фактично самоусунувся від виконання своїх зобов`язань перед заявником щодо вантажу, незважаючи на неодноразові звернення від юридичних радників заявника щодо подальших намірів судновласника в зв`язку з аварією судна та втратою заявником значної кількості вантажу.

При цьому, Товариство стверджувало, що представники судновласника відмовилися надати будь-яку інформацію. Зокрема, від останнього не було отримано підтвердження ані щодо компенсації заявнику збитків в зв`язку з втратою вантажу, ані щодо готовності організувати перевезення частини відносно придатного до використання вантажу в порт призначення (Чорноморськ), яка наразі також зазнає впливу від навколишнього середовища внаслідок чого, заявник вважає, що весь вантаж, який йому належить, втрачено.

Заявник зазначив, що задекларована загальна вартість вантажу при завантаженні на судно складала 2 090 356,00 євро. В зв`язку з коливанням попиту на ринку, станом на сьогодні, на думку заявника, вартість вантажу становить вже близько 2 300 000,00 євро або близько 2 500 000,00 доларів США.

Окрім наведеного, Товариство повідомило суду про те, що його іноземні юридичні радники ведуть переговори з представниками судновласника щодо наслідків аварії та компенсації заявнику завданих збитків. Проте, на дату звернення з відповідною вимогою про забезпечення позову, заявником не було отримано жодної відповіді на звернення, що, на думку заявника, свідчить про небажання судновласника добровільно відшкодувати завдані заявнику збитки.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» зазначило, що судновласник, окрім судна НОРДЕА СТАР, яке здійснювало перевезення вантажу та зазнало аварії, є власником іншого судна, а саме: MY FUTURE ("МАЙ Ф`ЮЧЕ"), номер IMO 9545912, країна реєстрації Палау, що підтверджується Витягом з інформаційної системи GISIS Міжнародної морської організації ООН та Витягом з міжнародної інформаційної системи EQUASIS.

За даними заявника, станом на дату звернення до суду із даною заявою про забезпечення позову (морської вимоги), судно MY FUTURE перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл (Україна) біля причалу в затоні 96км, що підтверджується відповіддю Капітана морського порту Ізмаїл від 28.12.2023 року на адвокатський запит представника заявника. Додатково, знаходження судна MY FUTURE в Морському порту Ізмаїл підтверджується даними, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic.

Підсумовуючи викладене та посилаючись на норми Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, ст. 137, 138, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення відшкодування збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», заявник вважає, що наявні підстави для накладення арешту на судно MY FUTURE (IMO: 9545912) шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) та заборони Капітану морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено; накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,Islands ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» строк тридцять днів з дня постановлення ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960,arshall Islands).

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, суд першої інстанції виснував, що виходячи з матеріалів заяви, поданої Товариством на підтвердження наявності підстав для застосування до судновласника морської вимоги, наявні обставини, які свідчать про виникнення у заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» права морської вимоги до Компанії NORDEA SHIPPING CO на підставі спричинення шкоди на загальну суму 2 500 000 доларів США, з огляду на що така заява про забезпечення морської вимоги потребує задоволення.

Компанія Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia, яка учасником провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про застосування морської вимоги у справі №916/796/24 не була, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали, з ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна не погодилася, тому звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено скасувати; невідкладно направити примірник постанови Південно-західного апеляційного господарського про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24, якою було накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912) особам, зазначеним в прохальній частині апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи звернення із відповідною апеляційною скаргою, скаржник зауважив, що він є власником судна, а тому вважає ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна у справі №916/796/24, такою, що вирішено питання про його права та інтереси, оскільки Компанія NORDEA SHIPPING CO не є власником судна MY FUTURE (IMO: 9545912) та не має відповідати за морською вимогою заявника. Водночас таким власником є саме Компанія Future Marine Investments Ltd.

Посилаючись на вимоги ст. 3 Міжнародної конвенції з унiфiкацiї деяких правил щодо накладення арешту на морськi судна 1952 року, апелянт вказав, що з урахуванням положень п. 4 цiєї статті і ст. 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, шодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке iнше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навiть якщо заарештоване судно готове до вiдплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелiчених у пiдпунктах "о", "р" або "q" п. 1 ст. 1.

Враховуючи наведене, апелянт виснував про те, що суд першої інстанції при накладенні арешту на судно порушив вимогу ст. 3 Конвенції, яка передбачає, що судно на момент виникнення морської вимоги мало знаходитись у власності особи, відповідальної за морською вимогою заявника.

При цьому, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі у своїй сукупності зводяться до того, що Компанія NORDEA SHIPPING CO не є особою, відповідальною за морською вимогою заявника, а суд першої інстанції безпідставно, без наявності жодного доказу, встановив факт відповідальності за вимогою саме зазначеної вище Компанії.

На підтвердження своєї правової позиції, скаржник надав суду апеляційної інстанції копії наступних документів: Свiдоцтва про реєстрацію «JC Future» в судновому реєстрі Республiки Панама вiд 09.05.2023 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Свiдоцтва про скасування реєстрації судна «JC Future» з Панамського реєстру вiд 29.01.2024 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Свiдоцтва про реєстрацію судна «Му Future» в судновому реєстрі Республiки Палау вiд 20.02.2024 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Меморандуму про співпрацю від 29.01.2024 року щодо придбання судна «Му Future» (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Акту передачi права власностi на судно «Му Future» вiд 20.02.2024 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Звiту компанії «Lloyd's List lntelligence» вiд 01.03.2024 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 року за апеляційною скаргою Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

27.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1101/24/Д1, 973/24/Д4), у якому Товариство просило суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду та врахувати вiдзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», а також доданi до нього документи пiд час апеляцiйного перегляду ухвали Господарського суду Одеської областi вiд 29.02.2024 у справi №916/796/24 про накладення арешту на морське судно; апеляцiйну скаргу Компанії Future Marine Investments Ltd залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів оскарження ухвали.

Зокрема, за доводами відзиву заявник морської вимоги наголосив на тому, що судно NORDEA STAR було i залишаєтъся у власностi Судновласника - Компанії NORDEA SHIPPING CO. При цьому, заявник наголосив, що за наявними у матеріалах оскарження письмовими документами, які ним надані до відзиву, зареєстрованим власником судна МУ FUТURE також є виключно Компанія NORDEA SHIPPING CO, бо Тимчасове свідоцтво про реєстрацію від 20 лютого 2024 року, видане Міжнародним судновим реєстром Республіки Палау до 1 червня 2024 року, не є належним доказом саме переходу права власності на судно, а не будь-яке інше право користування, бо відсутнє Постійне свідоцтво про реєстрацію права власності судна, а в свою чергу Тимчасове свідоцтво могло бути видане комерційному менеджеру, оператору, бербоут-фрахтувальнику тощо. Акту передачі права власності на судно від 02.02.2024 року надано суду 2, які одержані від реєстратора Міжнародного суднового реєстру Республіки Палау, але з різними продавцями. Свідоцтво з Суднового реєстру Республіки Панама про скасування реєстрації судна також не є належним доказом, бо є інше Свідоцтво з Суднового реєстру Республіки Панама від 05.06.2023, де заявник апеляційної скарги продав це судно саме Компанії NORDEA SHIPPING CO. Звіт Списку Ллойда щодо судна також не є таким доказом, бо на запит адвоката до Великобританії, листом від 14.03.2024 Інформаційно-аналітична служба Списку Ллойда повідомила, що такий Звіт не є оригінальним Звітом про судно, сформованим онлайн-платформою відстеження суден «Сісерчер» стосовно судна «Му Future».

Відтак, на переконання заявника морської вимоги, оскiльки апелянтом не спростовано належними, допустимими та достовiрними доказами тi обставини, що стали пiдставою для постановлення оскаржуваної ухвали, як i не доведено її незаконностi чи необґрунтованостi, у даному разі не вбачається жодних правових пiдстав для задоволення поданої апеляцiйної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, постановленої з дотримання норм як матерiального, так i процесуального права.

На підтвердження своєї правової позиції заявником до суду апеляційної інстанції надано копії наступних документів: Витягу з міжнародної бази Global Integrated Shipping Information System (GISIS) щодо судна NORDEA STAR вiд 12.03.2024 року; Свiдоцтва про реєстрацію судна NORDEA STAR вiд 20.09.2022 року; Акту передачi права власності на судно МУ FUTURE вiд 02.02.2024 року (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою); Свідоцтва із Суднового реєстру Республiки Панама вiд 05.06.2023 року про скасування реєстрації судна МУ FUTURE (з нотарiально засвiдченим перекладом українською мовою).

Окрім наведеного, 27.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Компанії NORDEA SHIPPING CO до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги (вх. №1107/24), у якій особа, відповідно до якої судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою застосовано морську вимогу, просила приєднати до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 Компанію NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands).

Зокрема, зазначена заява обґрунтована тим, що Компанія NORDEA SHIPPING CO також вважає ухвалу господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у справі №916/796/24 про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) та накладення арешту на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912) незаконною і повністю приєднується до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd.

Враховуючи, що в даному випадку з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не є учасником справи, а також виходячи з обставин, які можливо встановити з матеріалів оскарження ухвали у даному провадженні, колегія суддів зазначає, що, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 по суті, існує необхідність спочатку встановити наявність чи відсутність підстав для такого з огляду на наявність або відсутність обставин, які б свідчили про вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання порушення прав, інтересів та обов`язків скаржника, для того, щоб його можна було визначити учасником даного провадження.

Так, дослідивши матеріали оскарження ухвали, доводи апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia та заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands) про приєднання до апеляційної скарги, підстави з яких останніми подані заяви до суду апеляційної інстанції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України та повернення без розгляду заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 27.03.2024 року (вх. №1107/24) про приєднання до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24, з огляду на таке.

За змістом ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч. 1 ст.129 Конституції України).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 пп 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Згідно із ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Реалізація конституційного права, зокрема на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судовим рішенням вирішено їх права, інтереси та (або) обов`язки.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки (п. 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 904/897/19).

Отже, ст. 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судова колегія зазначає, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку судові рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведену правову позицію викладено також Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 року у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 року у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 року у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 року у справі № 910/9254/18, від 22.09.2020 року у справі № 908/2913/19.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване судове рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним судовим рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року року по справі № 921/730/13-г/3).

При цьому, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами саме у даному провадження, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Близька за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 року у справі № 908/2805/19.

В апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24, судовою колегією встановлено, що у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Islands) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роад, Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Маршаллові Острови), якою просив суд про накладення арешту на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборони капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна MY FUTURE (IMO: 9545912) задоволено; накладено арешт на морське судно MY FUTURE (IMO: 9545912), судновласником якого є Компанія NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця набережна Лукі Капікраяна, будинок 4, електронна адреса: vd@izm.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна MY FUTURE (IMO: 9545912) з акваторії морського порту Ізмаїл; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» строк тридцять днів з дня постановлення ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії NORDEA SHIPPING CO (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake, Majuro MH 96960, Marshall Islands).

Компанія Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia, як особа, яка не брала участі у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», звернулась з апеляційною скаргою на вказану вище ухвалу суду першої інстанції та просила її скасувати з мотивів належності морського судна, на яке накладено арешт, не Компанії NORDEA SHIPPING CO, а станом на звернення заявника із заявою про застосування вимоги - Компанії Future Marine Investments Ltd.

При цьому, за доводами апеляційної скарги, скаржник зазначив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у даній справі про застосування морської вимоги шляхом накладення арешту на морське судно було порушено його права як власника судна.

Проте, колегія суддів зауважує, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Тому, така особа має довести суду апеляційної інстанції, що її право саме вирішено оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції на відміну від порядку залучення під час вирішення спору у позовному провадженні його в якості третьої особи на стороні відповідача, коли судове рішення може вплинути на його права та інтереси.

У даному разі між учасниками провадження фактично існує спір про право власності на судно, щодо якого вирішено питання про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна.

Проте, такий спір може бути вирішений судом тільки в порядку позовного провадження, з огляду на надані учасниками провадження письмові документи.

Крім того, скаржник не обґрунтував суду апеляційної інстанції власного юридичного інтересу у даній справі щодо майбутнього предмета спору, бо апелянтом за доводами апеляційної скарги наводяться тільки твердження про неправомірність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі із зазначенням, які саме норми та вимоги міжнародного та національного законодавства порушені судом при відсутності доведення причинно-наслідкового зв`язку між такими порушеннями та порушеннями конкретно визначеного права апелянта (окрім того, що він вважає себе власником морського судна, на яке накладено арешт).

Як раніше було зазначено судовою колегією за текстом даної ухвали, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване судове рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним судовим рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Більш того, аналіз матеріалів оскарження ухвали у справі № 916/796/24 та зміст оскаржуваного судового рішення у даній справі дають підстави для висновку про те, що місцевий господарський суд, розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» про морську вимогу, не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта Компанії Future Marine Investments Ltd.

У даному разі суд першої інстанції вирішував питання про забезпечення позову (арешту морського судна) до подання такого позову заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» до особи, відповідальної за забезпечення морської вимоги - Компанії NORDEA SHIPPING CO, які і є сторонами у відповідному провадженні та наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження відповідного судового рішення, оскільки таке безпосередньо зачіпає їх права та інтереси.

До того ж, на час розгляду даної апеляційної скарги відкрите позовне провадження за спором, який виник між сторонами, відсутнє.

В свою чергу, судова колегія зазначає, що Компанія NORDEA SHIPPING CO з апеляційною скаргою в установлений процесуальним законом строк до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року у даній справі про застосування морської вимоги шляхом накладення арешту на морське судно не зверталася, що в даному випадку могло бути єдиним правильним заходом такої особи для захисту в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у випадку відсутності підстав для застосування до нього таких заходів.

До того ж, не переходячи до стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали по суті, як взагалі на цій стадії процесу, не може розглядатися питання про право власності на судно при наявності тих письмових документів, які є наявними в матеріалах оскарження ухвали.

З огляду на вказане, апеляційний господарський суд вважає поведінку та правову позицію скаржника суперечливою та такою, що не може слугувати підставами вважати, що реальний, а не ілюзорний його інтерес і право саме вирішені оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.

Підсумовуючи все вищевикладене у своїй сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не вирішено права та інтереси скаржника, що на теперішній час не зумовлює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків.

При цьому, судова колегія наголошує, що, по-перше, у випадку виникнення між сторонами (заявник і особа, якої стосується морська вимога) судового спору з приводу наявності або відсутності збитків, завданих морським інцидентом, судом буде вирішено питання щодо належності/неналежності відповідача, а по друге, надання суду суперечливої інформації на обґрунтування своєї правової позиції щодо неправомірності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування морської вимоги ще не свідчить про вирішення прав та інтересів особи, яка у такому провадженні участі не приймала.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.

Відповідно до вказаного принципу, особи, які є учасниками справи та зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що ані мотивувальна, ані резолютивна частина оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/796/24 не містить вирішення питання про права та обов`язки скаржника, позиція, викладена в апеляційній скарзі, є суперечливою, недоведеною належними письмовими доказами, а зводиться лише до незгоди з прийнятим судовим рішенням, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви Компанії NORDEA SHIPPING CO від 27.03.2024 року (вх. №1107/24) про приєднання до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 265 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

У даному разі судовою колегією за текстом даної ухвали та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року у справі №916/796/24, якою здійснено перегляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 року про скасування заходів забезпечення позову, було встановлено, що Компанія Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Monrovia, Republic of Liberia не є учасником ані провадження за заявою про застосування заходів забезпечення до подання позову, ані провадження за заявою про скасування застосованої судом першої інстанції вимоги, судом першої інстанції не вирішувалися питання про права та обов`язки такої Компанії.

Тобто, у даному випадку, приєднатися до апеляційної скарги могла лише особа, права якої могли бути порушеними, а саме Компанія Future Marine Investments Ltd, за умови звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою Компанією NORDEA SHIPPING CO, а не навпаки.

Відтак, зважаючи на викладене, в силу вимог ст. 265 Господарського процесуального кодексу України та того, що Компанія Future Marine Investments Ltd не є учасником справи та не виступає на стороні Компанії NORDEA SHIPPING CO, яка мала намір приєднатися до апеляційної скарги скаржника, заява Компанії NORDEA SHIPPING CO від 27.03.2024 року (вх. №1107/24) про приєднання до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 не приймається судовою колегією до уваги.

З наведених вище підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 потребує закриття відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, а заява Компанії NORDEA SHIPPING CO від 27.03.2024 року (вх. №1107/24) про приєднання до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24 потребує повернення без розгляду.

Керуючись ст. 234, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24.

Повернути без розгляду заяву Компанії NORDEA SHIPPING CO від 27.03.2024 року (вх. №1107/24) про приєднання до апеляційної скарги Компанії Future Marine Investments Ltd, 80 Broad Street, Vonrovia, Republik of Liberia на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 року про накладення арешту на морське судно у справі №916/796/24.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 03.04.2024 року.

Повний текст ухвали складено 03 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді С.І. Колоколов Я.Ф. Савицький