Постанова

від 02.04.2024 по справі 910/7301/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/7301/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.04.2024 у справі №910/7301/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, повний текст якого виготовлений 22.12.2023,

у справі № 910/7301/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Первісний позов заявлено про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 328 632,49 грн. за виконані за договором підряду № 20200701/СВ від 01.07.2020, але неоплачені роботи.

У відзиві на позов відповідач за первісним позовом проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що у нього не виникло обов`язку здійснити остаточний розрахунок за договором, адже з урахуванням дати здійснення відповідачем попередньої оплати - роботи позивачем на об`єкті мали б бути виконанні до 06.07.2020, тоді як фактично останні були виконанні лише частково 16.03.2021.

Крім того, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом неустойку за прострочення виконання робіт у розмірі 501 121,88 грн., яка нарахована на підставі п. 8.2 спірного договору за період з 03.11.2020 по 16.03.2021.

У відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом проти його задоволення заперечив, пославшись на пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені та, з огляду на вказане, звернувся до суду з заявою про сплив позовної давності.

Крім того відповідач за зустрічним позовом звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки, в якому просив зменшити неустойку на 95 %.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23:

- первісний позов задоволено повністю, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» присуджено основний борг в сумі 328 632,49 грн. та судовий збір в сумі 4 929,49 грн.;

- зустрічний позов задоволено частково, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» присуджено неустойку в сумі 250 560,94 грн. та судовий збір в сумі 7 516,83 грн., в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем за первісним позовом свого обов`язку по оплаті виконаних позивачем за первісним позовом за спірним договором робіт, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу.

При розгляді зустрічного позову суд першої інстанції встановивши, що відповідач за зустрічним позовом у встановлений строк свого обов`язку щодо своєчасного виконання робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, з огляду на що відповідно до п. 8.2 спірного договору позивач за зустрічним позовом має право нарахувати неустойку у розмірі 1% від ціни договору за кожний день прострочення, яка за своєю правовою природою є пенею, визнав, що зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом неустойки в розмірі 501 121,88 грн. є обґрунтованими.

При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження відповідача за зустрічним позовом про пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, зазначивши про те, що, відповідно до приписів п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а відтак, оскільки прострочення виконання зобов`язання виникло у період дії карантину, строк спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки є продовженим та на дату подачі зустрічного позову не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача за зустрічним позовом.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, яка підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» до 250 560,94 грн. (50% від обґрунтованого розміру неустойки).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 в частині задоволення первісного позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване судове рішення в частині задоволення первісного позову, не відповідає вимогам закону.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, встановив те, що, з огляду на положення пункту п. 5.2.1 спірного договору, який встановлює, що оплата вартості робіт оплачується замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт, строк оплати виконаних робіт є таким, що настав 31.03.2021, проте у рішення судом також встановлено і те, що спірний договір діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, у тому числі грошових. Отже, суд першої інстанції фактично прийшов до висновків, які суперечать один одному, оскільки строк дії договору підряду № 20200701/СВ від 01.07.2020 встановлено до 31.12.2020, а починаючи із 01.01.2021, зазначений договір вважається таким, який припинив свою дію, тобто є розірваний;

- так як у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, положення договору в частині строку оплати робіт станом на 17.03.2021 (дата прийняття робіт) втратило свою чинність, а відтак позивач передаючи прострочені роботи відповідачу поза строком дії

договору підряду № 20200701/СВ від 01.07.2020, повинен був звернутися в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України із відповідною вимогою щодо оплати Акту приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000005 від 17.03.2021;

- так як в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази направлення позивачем відповідачу вимоги щодо оплати робіт, які були передані 17.03.2021, строк оплати таких робіт ще не настав;

- суд першої інстанції встановив, що 04.12.2021 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією № 01/12/21-1 про сплату заборгованості за договором підряду № 20200701/СВ від 01.07.2020 року у розмірі 328 632,49 грн. факт надіслання якої підтверджується описом вкладення від 04.12.2021. Водночас апелянт наголошував і повідомляв суд першої інстанції про те, що не отримував від позивача жодних претензій/вимог, в тому числі і не отримував претензії № 01/12/21-1 від 01.12.2021, а опис вкладення у цінний лист від 04.12.2021, яким нібито підтверджується факт направлення в адресу відповідача за первісним

позовом вказаної претензії, не може бути належним доказом надіслання претензії № 01/12/21-1 від 01.12.2021, оскільки положення чинного законодавства встановлюють, що підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023, справу № 910/7301/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7301/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/7301/23.

25.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23, а також надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 5 915,39 грн.

09.02.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/531/24 від 12.02.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 визначений наступний склад колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.04.2024 об 11:00 год.

29.02.2024 до суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом, з посиланням на те, що:

- опис вкладення у цінний лист від 04.12.2021 має відбиток печатки відділення Укрпошти, а відтак є належним доказом направлення апелянту претензії № 01/12/21-1 від 01.12.2021;

- апелянт також отримав вказану претензію разом з первісним позовом,

просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Гончарова С.А. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1454/24 від 01.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7301/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р..

Станом на 02.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

01.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» (замовник) укладено договір підряду № 20200701/СВ (далі Договір), в п. 1.1. погодили, що підрядник, в порядку та на умовах даного договору, з використанням власних матеріалів та обладнання, зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, виконати та передати замовникові комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи опалення та кондиціонування (код ДКПП-43.22.12) приміщень багатозального кінотеатру «Сінема-Сіті» на об`єкті: Реконструкція з добудовою торгово-розважального комплекту «Мегамолл» по вул. 600-річчя, 17-Е, в м. Вінниці (роботи), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані підрядником роботи.

В пункті 2.1.1 Договору визначено, що строк виконання робіт до 30.10. 2020.

Згідно з п. 5.1 Договору загальна вартість робіт, відповідно до затвердженого сторонами кошторису (додаток № 1 до договору), складає 373 971,55 грн.

Пунктом 5.2.1 Договору передбачено, що оплата вартості робіт оплачується замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1 Договору замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання акту виконаних робіт.

За умовами п. 6.2, 6.3 Договору підрядник протягом 3 (трьох) календарних днів після завершення виконання підрядником на об`єкті відповідного етапу монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи опалення, вентиляції та кондиціонування зобов`язаний надати замовникові акт підписаний зі своєї сторони і скріплений печаткою. Замовник, у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання акту зобов`язаний прийняти виконані роботи, підписати акт та повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони акту.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, у тому числі грошових (п. 11.1 Договору).

У додатку № 1 до договору (кошторис) сторони визначили найменування та вартість робіт, відповідно до якого загальна вартість робіт за кошторисом складає 373 971,55 грн.

На виконання умов Договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 328 632,49 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000005 від 17.03.2021. Роботи за якістю та кількістю прийняті замовником без заперечень, про що свідчать підписи сторін на цьому акті.

04.12.2021 підрядник звернувся до замовника з претензією № 01/12/21-1 від 01.12.2021, в якій, серед іншого, просив сплатити заборгованість за Договором у розмірі 328 632,49 грн. Факт надіслання претензії підтверджується описом вкладення від 04.12.2021.

Звертаючись до суду з первісним позовом підрядник просить стягнути з замовника вартість виконаних за Договором робіт, а саме 328 632,49 грн.

Зустрічний позов заявлено про стягнення з підрядника неустойки за прострочення виконання робіт у розмірі 501 121,88 грн., яка нарахована на підставі п. 8.2 Договору за період з 03.11.2020 по 16.03.2021.

Правові позиції сторін щодо первісного та зустрічного позову детально наведені вище.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23:

- первісний позов задоволено повністю, до стягнення з замовника на користь підрядника присуджено основний борг в сумі 328 632,49 грн. та судовий збір в сумі 4 929,49 грн.;

- зустрічний позов задоволено частково, до стягнення з підрядника на користь замовника присуджено неустойку в сумі 250 560,94 грн. та судовий збір в сумі 7 516,83 грн., в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання замовником свого обов`язку по оплаті виконаних підрядником за Договором робіт, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу.

При розгляді зустрічного позову суд першої інстанції встановивши, що підрядник у встановлений строк свого обов`язку щодо своєчасного виконання робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, з огляду на що відповідно до п. 8.2 Договору замовник має право нарахувати неустойку у розмірі 1% від ціни договору за кожний день прострочення, яка за своєю правовою природою є пенею, визнав, що зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом неустойки в розмірі 501 121,88 грн. є обґрунтованими, проте дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки до 250 560,94 грн. (50% від обґрунтованого розміру неустойки).

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом, а відтак, враховуючи, що рішення в частині часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зауважує на тому, що замовник фактично не заперечує проти факту виконання підрядником робіт на заявлену до стягнення суму.

При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання замовника на те, що строк оплати за виконані роботи не настав, так як положення п. 11.1 Договору встановлюють, що Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, у тому числі грошових, що свідчить про те, що до повного виконання замовником своїх зобов`язань по оплаті робіт діють і положення п. 5.2.1 Договору, якими визначений строк оплати робіт.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який не прийняв до уваги твердження відповідача за зустрічним позовом про пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, зазначивши про те, що, відповідно до приписів п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а відтак, оскільки прострочення виконання зобов`язання виникло у період дії карантину, строк спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки є продовженим та на дату подачі зустрічного позову не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги за первісним позовом, стягнувши з замовника на користь підрядника основний борг в сумі 328 632,49 грн. за виконані за договором підряду № 20200701/СВ від 01.07.2020, але неоплачені роботи. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/7301/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 02.04.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала