Постанова

від 27.03.2024 по справі 910/15087/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Справа№ 910/15087/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Отрюха Б.В.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 27.03.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023

у справі №910/15087/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"

про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого зборами кредиторів боржника 22.09.2023.

Не погоджуючись із мотивувальною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23 шляхом викладення абзацу: "Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації." у редакції пунктів 2.1.1, 2.1.2 та 2.2.1 цієї апеляційної скарги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23 залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів направлення копій цієї апеляційної скарги з усіма додатками: ТОВ "Айкью Терм", ТОВ "АВА Трейд", ТОВ "АВ Дистрибьюшин", ТОВ "Арістон Україна", ТОВ "АЛЬЯНС УКРАЇНА КФ", ТОВ "Алтєк", ТОВ "Аквіла ексклюзів дістрібьюшн", ТОВ "Аквафор-Вест", ТОВ "АКАМА", ТОВ "БС Трейд Груп", ПП "Бойлерон", ТОВ "Блейк груп", ТОВ "Бетта", ТОВ "Бест Март", ТОВ "Беко Україна", ПП "Асбіс Україна", ТОВ "Атлантик-Гейзер", ТОВ "Артлайн інтеграція", ТОВ "Артель термо", ТОВ "Арлайн Сістем", ТОВ "Аріс-Україна", ТОВ "Геліус Імпорт Дистриб`юш", ТОВ "ГАУСС Лайтінг", ТОВ "Ган", ТОВ "ВФС Трейд", ТОВ "Вінд-Трейдінг", ТОВ "Вестех", ТОВ "Веста Технік Україна", ТОВ "Вест Груп", ТОВ "Венкор Трейдинг", ПП "Будпостач", ТОВ "Діком", ТОВ "ДІДЖІТОП ЕЛЕКТРІК", ТОВ "Дистрибуційні мережі", ТОВ "ДЕ-ТЕХНО", ТОВ "Делонгі Україна", ТОВ "ДЕКАНТ", ТОВ "ДЕКА ЛТД", ТОВ "ГУДСЕРВІС", ТОВ "ГУДВІН Трейд", ТОВ "Гранадо", ПП "Гідросфера", ТОВ "Елко Україна", ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн", ТОВ "Елеюс", ТОВ "Елетек ЛТД НВФ", ТОВ "ЕКОСОФТ НВО", ТОВ "ЕКСТРІМ ПРАЙД", ТОВ "ДІСТРІІНВАЙТ IT", ТОВ "ДІСІ СІСТЕМ", ТОВ "ДС Ексім", ТОВ "Ейр Клімат", ТОВ "Карін", ТОВ "Карма Діджітал ЛТД", ТОВ "Ітерна", ТОВ "Ісу Трейд Україна", ТОВ "Імпорт Капітал", ТОВ "Ідіджі Груп", ТОВ "Зімфер", ТОВ "Євротріумф", ТОВ "Єврокейс", ТОВ "Євроголд Індестріз "ЛТД ДП"", ТОВ "Еско ВКП", ТОВ "КП Емір", ТОВ "Коннект Трейд", ТОВ "Комплекс-В", ТОВ "Ліберті Україна", ТОВ "Комел", ТОВ "Колорпрінт", ТОВ "КМ Дісті", ТОВ "Кіченлайн", ТОВ "Керхер", ТОВ "К-Груп", ПП "Квантор", ТОВ "Квант-Ефірт НВП", ТОВ "Максі-трейд", ТОВ "Макс Венто", ТОВ "Маккон", ТОВ "Магніфіка", ПП "Ледванс", ТОВ "Лого Груп", ТОВ "Лайфком", ТОВ "Лайт Дистрибюшн", ТОВ "КТД-Україна", ТОВ "КОМ ЮА", ТОВ "КСЛ 16", ТОВ "Крео Сінержі", ТОВ "Нетворкінг", ФОП Назаренко Вадим Сергійович, ТОВ "ТМ "Мрія Україна", ТОВ "Мобайл Солюшн", ТОВ "Мінола Україна", ТОВ "Мілє", ТОВ "Мирконд", ТОВ "Ментал", ТОВ "Мега-Трейд", ТОВ "МДА Трейд", ТОВ "МБТИНТ", ТОВ "Мастерхаус 2022", ТОВ "Пласт ВКП", ТОВ "Пламберг", ТОВ "Плазма-мастер", ТОВ "Пауер плант", ТОВ "Торгова Компанія Оптім", ТОВ "Оптова компанія вбудованої техніки", ТОВ "НФ", ТОВ "Новатек-електро", ТОВ "Н-кейс", ТОВ "Сабріз", ТОВ "Рунга", ТОВ "Ромсат НВО", ТОВ "Роберт Бош ЛТД", ТОВ "Ректіс", ПП "Радон Київ", ТОВ "Профіт маркет Україна", ТОВ "Профімаркет", ТОВ "Промдекс-Україна", ТОВ "Прелюдія", ТОВ "Прайм Технікс Україна", ТОВ "Виробнича Компанія Пластторг-К", ТОВ "Спринтер Центр", ТОВ "Соні Україна", ТОВ "Солід Тім", ТОВ "Смобайл Груп", ТОВ "Смарт-Сервіс", ТОВ "Смарт Трейдінг Груп", ТОВ "СКФ-Строй", ТОВ "Світ-Україна", ТОВ "Свен Центр", ТОВ "Савітел", ТОВ "Торговий Дім Клімат", ТОВ "Країни", ТОВ "Укрпобутпостач", ТОВ "Техностиль-Про", ТОВ "Техно Іновейшн Компані", ТОВ "Технікс Трейдинг Торгівельна Мережа", ТОВ "Техніка для бізнесу", ТОВ "ТД-МД", ТОВ "Тайм Еко", ТОВ "Стронг Юкрейн", ТОВ "Статус Трейд", ТОВ "Цезарь Гард", ТОВ "Хоко Трейд", ТОВ "Хауслайн", ТОВ "Хаммер Маркет", ТОВ "Хайер-Еіркон", ТОВ "ФС Дистрибьюшн", ТОВ "Фреш-Україна", ТОВ "Фішки.ЮА", ТОВ "Фея Сервіс" (Тойота-Україна), ТОВ "Інноваційна Компанія "Феймос", ТОВ "Файн Сейлс", ТОВ "Ютрейдінг", ТОВ "Юармс".

01.02.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Вірлпул Компані Україна" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.03.2024 об 11 год. 00 хв.; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" направити копію цієї апеляційної скарги з додатками Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків та докази чого надати суду у строк до 16.02.2024; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 01.03.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальність "Дієса" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірпул Компані Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23 в одне апеляційне провадження. Вирішено вказані апеляційні скарги розглядати спільно. Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальність "Дієса" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірпул Компані Україна" призначено на 27.03.2024 об 11 год. 00 хв.

19.02.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 надано докази направлення копії апеляційної скарги з додатками Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.

27.03.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "ДІЄСА" надійшли заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна», відповідно до яких представник ТОВ "ДІЄСА" просить суд апеляційної інстанції поновити ТОВ «ДІЄСА» строк на подачу заперечень на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна», прийняти дані заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна», відмовити ТОВ «Вірпул Компані Україна» в задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 27.03.2024 в режимі відеоконференеції взяли участь представники ТОВ "Груп Себ Україна", ТОВ "СВП Плюс" та з`явились у судове засідання представники учасників справи скаржника, ТОВ "ДІЄСА", ТОВ "Канді Гувер Україна", ТОВ "Алгоритм-18", ТОВ "ЮК Дистрибьюшн", ТОВ "Селлбай", ТОВ "Екстрім Прайд", ТОВ "Гелеас", ТОВ "Мартін", ТОВ "Чайка Девелопмент", ТОВ "Арістон Україна", ТОВ "Мегого", ТОВ "Делонгі Україна", Центральньного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/15087/23.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

В судовому засідання ставилось на обговорення питання прийняття письмових заперечень представника ТОВ "ДІЄСА" на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна», які подано 27.03.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду.

Представник ТОВ "ДІЄСА" просив суд апеляційної інстанції поновити ТОВ «ДІЄСА» строк на подачу заперечень на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна» та долучити до матеріалів справи вказані заперечення.

Колегія суддів зауважує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024, крім іншого, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.03.2024. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених нормами ГПК України та судом, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 статті 207 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Оскільки вказаний вище строк, встановлений судом сплинув, поважних причин для поновлення цього строку суду не наведено, судовою колегією залишено без розгляду зазначені письмові заперечення ТОВ "ДІЄСА" на апеляційну скаргу ТОВ «Вірпул Компані Україна» відповідно до ст.ст. 118, 119 ГПК України.

Представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23 шляхом викладення абзацу: "Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації." у редакції пунктів 2.1.1, 2.1.2 та 2.2.1 апеляційної скарги.

Представник ТОВ "ДІЄСА" щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу, мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23 в оскаржваній частині - без змін.

Представники ТОВ "Груп Себ Україна", ТОВ "СВП Плюс", ТОВ "Канді Гувер Україна", ТОВ "Алгоритм-18", ТОВ "ЮК Дистрибьюшн", ТОВ "Селлбай", ТОВ "Екстрім Прайд", ТОВ "Гелеас", ТОВ "Чайка Девелопмент", ТОВ "Арістон Україна", ТОВ "Мегого", ТОВ "Делонгі Україна", Центральньного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, представник ТОВ "Мартін" поклався на розсуд суду.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірпул Компані Україна" погоджується з резолютивною частиною оскаржуваної ухвали, проте, вважає, що оскаржувана ухвала недостатньо мотивована, зокрема, скаржник просить змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23 шляхом викладення абзацу: "Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації." у редакції пунктів 2.1.1, 2.1.2 та 2.2.1 цієї апеляційної скарги.

Так, у п. 2.1.1 апеляційної скарги скаржник вказує, що боржник порушив вимоги щодо 10-денного строку, передбаченого ч. 4 ст. 5 КУзПБ, оскільки, дата публікації на сайті оголошення про проведення загальних зборів кредиторів ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІЄСА", яке призначено на 22.09.2023, вказана 12.09.2023 о 06:52, тобто перебіг 10-денного строку, встановленого ч. 4 ст. 5 КУзПБ, розпочався з 13.09.2023 (день наступний за днем початку перебігу строку) і закінчився о 00:00 23.09.2023, а збори кредиторів боржника проводилися не через 10 днів, як передбачено законом, а на 10 день, тобто через 9 днів, що є прямим порушенням 10-денного строку, визначеного ч. 4 ст, 5 КУзПБ. На думку скаржника, порушення боржником прямого припису законодавства щодо мінімального часу, відведеного на прийняття кредиторами рішень щодо голосування, могло вплинути на результат голосування, і таким чином, є підставою для відмови в затвердженні плану санації судом.

У п. 2.1.2 апеляційної скарги вказано, зокрема, що проведені боржником збори щодо затвердження поданого Боржником плану санації є такими, що не відбулися, а тому, прийняті на них рішення не можуть мати юридичної сили, оскільки, голову та секретаря зборів 22.09.2023 призначив сам Боржник своїм наказом. При цьому, жоден кредитор не приймав рішення про затвердження таких осіб як уповноважених діяти від імені кредиторів чи приймати або підписувати будь-які рішення. Отже, не було уповноваженого кредиторами органу чи особи, хто би перевірив присутність та наявність повноважень на представництво кредиторів, присутність яких була заявлена, у присутніх на цих зборах осіб; не було кому вести облік голосів та головувати на зборах для прийняття рішень, адже самозванці, яких Боржник назвав «головою», та «секретарем», не мали жодних повноважень це робити; не могло бути прийнято жодного рішення зборів кредиторів, адже такі збори навіть не могли розпочатись без організації вибору уповноважених осіб, які мали перевірити присутність кредиторів, наявність в них повноважень, вести збори, підрахувати голоси, підписати протокол та прийняті рішення,

В п. 2.2 апеляційної скарги скаржник вказує про нез`ясування судом обставин справи щодо того, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному КУзПБ, вимоги Кредитора були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації В Ухвалі вказано, наступне: «кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.». При цьому такий висновок суд ніяк не мотивує, суд проігнорував доводи Кредитора, які вказували на протилежне, що призвело до нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Про доводи кредитора, які на думку скаржника, не враховано судом зазначено в п. 2.2.1 апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 3.3.4. Плану санації (стор. 41) загальний розмір дебіторської заборгованості перед Боржником станом на 30.06.2023 року складав 2 465 008 000 грн. Як зазначає апелянт, План санації навмисно не містить загальну суму заборгованості перед кредиторами, що беруть участь в санації для ускладнення усвідомлення того, що наявна дебіторська заборгованість майже повністю перекриває кредиторську заборгованість Боржника перед кредиторами, що беруть участь в процедурі санації, яка становить 2 485 544 865 грн 03 коп (цю суму можна отримати, додавши всі кредиторські заборгованості, визначені в Переліку кредиторів, які Боржник долучив до Заяви). Тобто, на думку апелянта, лише за рахунок дебіторської заборгованості Боржник має змогу задовольнити більше 99 % кредиторських вимог кредиторів, що зазначені в Переліку кредиторів. Тільки цього джерела достатньо, щоб майже повністю погасити заборгованість перед кредиторами.

Також апелянт зазначає, що 54 % кредиторських вимог до боржника належать його афілійованим особам, що може слугувати підставами прояву штучного формування боржником кредиторської заборгованості.

Відстрочення оплати заборгованості перед Кредитором до моменту отримання відшкодування від держави-агресора не може вважатися відстроченням погашення заборгованості, адже, строк має бути визначений чітким проміжком часу, і навіть якщо упустити цю обставину, то все одно така подія не є обставиною, яка має неминуче настати, вона не визначена конкретним проміжком часу. Насправді невідомо, чи взагалі така подія коли-небудь настане. На сьогодні не існує законодавчої та судової практики щодо таких позовів, на сьогодні є лише розроблений державою на рівні законодавства перший етап отримання компенсацій за пошкоджене зруйноване майно. На сьогодні досить проблемним і зовсім не врегульованим питанням залишається порядок виконання таких рішень і реальне отримання компенсації.

Апелянт вказує, що де-факто, боржник пропонує до списання 70% загальної суми боргу. Сума, що залишається до сплати є не тільки значно меншою від дебіторської заборгованості, а і меншою ніж навіть дебіторська заборгованість 100% дочірньої компанії боржника ТОВ «Технополіс-1», яка керується тією ж особою, що і Боржник. Повернення дебіторської заборгованості тільки від 100% дочірньої компанії Боржника і виплата за цей рахунок частини заборгованості перед кредиторами вже б було б кращою альтернативою, ніж санація, тому що це дозволило би погасити близько 50% заборгованості перед кредиторами. Боржник не наводить жодних аргументів неможливості такого сценарію. ТОВ «Технополіс-1» не знаходиться в ліквідаційній процедурі, Боржник не наводить доказів вжиття ним заходів із отримання боргу від ТОВ «Технополіс-1» і не вказує на таку неможливість.

План санації не передбачає безумовної виплати жодних сум по заборгованості Боржника перед Кредитором, навіть із великою розстрочкою. Тому, на думку скаржника, цей план санації є абсолютно та очевидно невигідним для Кредитора у порівнянні з процедурою ліквідації боржника.

План санації Боржника не відповідає вимогам абз.2 ч. 2 ст. 5 КУзПБ, так як не містить заходів з виконання Плану санації, нагляду за його виконанням в частині, що стосується операційної діяльності боржника та отримання ним доходів від оперативної діяльності, за рахунок яких боржник прогнозує покрити заборгованість перед усіма кредиторами протягом строку санації (60 місяців або 5 років).

Основою для всіх розрахунків та коефіцієнтів є Фінансова звітність Боржника. Однак, ця звітність не була надана Боржником разом із усіма документами. В аудиторському звіті присутні лише зведені дані та окремі посилання на рядки тої чи іншої звітності. Відсутність самої звітності | неправомірно позбавляє Кредиторів можливості впевнитися у достовірності даних аналітичних таблиць аудиторського звіту. Без наданої на розгляд Фінансової звітності вся розрахункова складова Плану санації є необгрунтованою, через що не може бути взята судом до уваги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" слід залишити без задоволення. Залишити без змін відповідний абзац мотивувальної частини ухвали суду Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23: «Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.», з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни вказаного абзацу мотивувальної частини ухвали суду Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23: «Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.», але суд у даній постанові надасть правову оцінку тим питанням та доводам, що викладені в апеляційній скарзі.

Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 5 статті 4 КУзПБ визначено, що санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Положеннями статті 5 КУзПБ визначено порядок звернення, умови, яких повинен дотриматись боржник при такому зверненні, коло учасників, а також визначено перелік відомостей, які повинен містити план санації.

Згідно з частиною 1 статті 5 КузПБ ініціатива щодо застосування процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство належить Боржнику, про що його засновниками (учасниками, акціонерами) приймається відповідне рішення, а санація здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).

В частині 2 статті 5 КУзПБ законодавець визначив перелік умов та відомостей, що обов`язково має містити план санації, а саме, розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).

Також в цій частині статті 5 КУзПБ наведено умови, що допускаються в плані санації, однак включаються до плану санації на умовах дискреції - за розсудом боржника: планом санації може бути передбачено: поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій; заходи з отримання позик чи кредитів; умови, передбачені частиною 2 статті 51 цього Кодексу.

До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.

Аналіз приписів частин другої - четвертої, шостої статті 5 КУзПБ свідчить, що при перевірці плану санації на суд покладається обов`язок надати оцінку, зокрема, відповідності плану санації вимогам цього Кодексу на предмет наявності в ньому обов`язкових умов визначених частиною другою цієї статті, вигідності виконання плану санації для кредиторів у порівнянні з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу; з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у тому числі для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим; дотримання порядку та умов схвалення плану санації, у тому числі участі у схвалені заінтересованих осіб стосовно боржника.

Законодавцем прямо передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (частина восьма статті 5 КУзПБ), а саме:

- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;

- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;

- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.

Схвалення плану санації боржника визначено нормами частин третьої, четвертої статті 5 КУзПБ.

За абзацом першим частини четвертої статі 5 КУзПБ для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації.

Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному вебпорталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.

Якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів, такий план санації має бути схвалений у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором. За заявою забезпеченого кредитора до плану санації включається положення про відмову забезпеченого кредитора від забезпечення. Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частині тих вимог, щодо яких він відмовився від забезпечення (абзаци другий - четвертий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац п`ятий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статі 5 КУзПБ у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

Водночас, якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац шостий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

Слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Термін «негайно» неодноразово зустрічається в Цивільному кодексі України, у розумінні строку виконання зобов`язань і тлумачиться як таке, що виходячи із засади розумності, має бути здійснене в мінімальний строк, достатній для вчинення конкретної дії.

Отже, план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство вважається схваленим у разі: - якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів - схвалення його у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії (якщо план санації передбачає зміну пріоритету вимог забезпечених кредиторів - схвалення його кожним таким кредитором). При цьому забезпечений кредитор, який відмовився від забезпечення у частині тих вимог, щодо яких він відмовився є незабезпеченим кредитором; - якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини - такий вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник пізніше трьох років до дня проведення зборів кредиторів, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації; - схвалення його у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії.

Колегія суддів також звертається до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20, які вказують на те, що порушення при схваленні плану санації законодавства, які могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, хоча і не визначені прямо Законом, однак ними можуть бути:

- процедурні порушення під час схвалення плану санації, які прямо вказують на порушення організації проведення загальних зборів кредиторів та/або проведення голосування, що доводяться конкретними доказами: неповідомлення кредиторів про проведення загальних зборів тощо,

- матеріальні порушення, зокрема порушення порядку формування переліку кредиторів боржника та недотримання вимог статті 5 КУзПБ при визначенні складу, розміру їх вимог для включення до плану санації та кількості колосів для участі на загальних зборах кредиторів: використання недостовірної інформації, щодо суми та складу вимог тощо.

Надавши суду згідно з положеннями частини другої статті 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінювати план досудової санації, законодавство між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника.

Водночас, у суду зберігається обов`язок ураховувати вирішальний критерій - вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20, у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №927/310/23.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08. 2023 єдиним засновником ТОВ "ДІЄСА" прийнято рішення про ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 5 КУзПБ, про що складено відповідний протокол.

12.09.2023 на офіційному веб - порталі судової влади України було опубліковано оголошення за номером 71374 про проведення 22.09.2023 Зборів кредиторів заявника.

22.09.2023 в ДК "Росток", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 26/2 відбулись Збори кредиторів ТОВ "ДІЄСА".

На Зборах кредиторів боржника були присутні 106 кредиторів, які мають право голосу.

Зареєстрованим кредиторам, які мають право голосу, належить в сукупності 2 174 141 118, 38 грн (два мільярди сто сімдесят чотири мільйони сто сорок одна тисяча сто вісімнадцять гривень 38 коп.) суми кредиторської заборгованості, що становить 2 174 089 голосів від загальної кількості голосів 2 486 534, тобто в Зборах кредиторів ТОВ "ДІЄСА" брали участь кредитори, яким належить 87,43452% голосів, що підтверджується Журналом реєстрації кредиторів на Збори кредиторів ТОВ "ДІЄСА".

На зазначених Зборах кредиторами було прийнято рішення про схвалення запропонованого плану санації ТОВ "ДІЄСА" до відкриття провадження у справі про банкрутство (протокол зборів кредиторів додається): "За" прийняте рішення було віддано - 1 590 555 голосів, що складає 63,96676 % від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації. "Проти" проголосувало 524 275 голосів, що складає 21,08456 % від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації. "Утримались" - 39 239 голосів, що складає 1,578060 % від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації. "Не голосували" - 20 020 голосів, що складає 0,8052 % від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації.

Згідно з планом санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЄСА" кредиторами були погоджені наступні заходи відновлення платоспроможності Боржника, а саме: оптимізація торгової мережі; оптимізація персоналу; оптимізація витрат; продаж частини майна; стягнення збитків з країни-агресора; ліквідація дебіторської заборгованості; наповнення магазинів товарними запасами та залучення додаткового інвестування; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

При цьому з виконанням вказаних заходів з відновлення платоспроможності Боржник звільняється від відповідальності по статті 625 Цивільного кодексу України, яка виникла станом на дату затвердження плану санації (перелічені вище заходи чітко вказані та розписані в розділі 6 Плану санації').

В розділі 7 «Погашення вимог кредиторів» Плану санації кредиторами були затверджені наступні умови погашення вимог:

Частка від суми основного боргу Товариства перед кожним незабезпеченим кредитором розстрочується на 60 календарних місяців із щомісячним погашенням рівними сумами, починаючи 3 місяця наступного за місяцем затвердження Плану санації;

Частка від суми основного боргу Товариства перед кожним незабезпеченим кредитором відстрочується до дати отримання Товариством відшкодування понесених збитків, спричинених повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України;

Частка від суми основного боргу Товариства перед кожним незабезпеченим кредитором прощається (списується) кредиторами Товариству, наслідком чого є виключення даної заборгованості з бухгалтерського обліку як Боржника так і кредиторів;

100 % від суми збитків (моральних, матеріальних), відсотків, курсових, інфляційних, що нараховані та/або можуть бути нараховані незабезпеченими кредиторами Товариству у зв`язку із простроченням Товариством виконання основного боргу, прощається кредиторами Товариству, наслідком чого є виключення даної заборгованості з бухгалтерського обліку як Боржника так і кредиторів;

100 % від суми штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що нараховані або можуть бути нараховані незабезпеченими кредиторами Товариству у зв`язку із простроченням Товариством виконання основного боргу, прощається кредиторами Товариству, наслідком чого є виключення даної заборгованості з бухгалтерського обліку як Боржника так і кредиторів.

Конкретний розмір часток та суми, що розстрочуються, відстрочуються та списуються в грошовій сумі, зазначений в Розділі 7 Плану санації.

Погашення податкового боргу та грошових зобов`язань Товариства перед органом стягнення здійснюється наступним чином:

- податковий борг та грошові зобов`язання, який виник/ли у строк, що передував/ли трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається/ються безнадійним/и та списується;

- податковий борг та грошові зобов`язання, який виник/ли пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах Плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення Плану санації, а саме:

- 30 % податкового боргу та грошових зобов`язань зазначених в Рядку 18 Податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2022 по серпень 2023 включно (за виключенням квітня 2023) розстрочується на 36 календарних місяців із щомісячним погашенням рівними сумами, починаючи з місяця наступного за місяцем затвердження Плану санації;

- 39,4789 % податкового боргу та грошових зобов`язань зазначених в Рядку 18 Податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2022 по серпень 2023 включно (за виключенням квітня 2023) відстрочується до дати отримання Товариством відшкодування понесених збитків спричинених повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, але не пізніше 36 календарного місяця наступного за місяцем затвердження Плану санації;

- 30,5211 % податкового боргу та грошових зобов`язань зазначених в Рядку 18 Податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2022 по серпень 2023 включно (за виключенням квітня 2023) прощається (списується);

- 100 % нарахованих штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) станом на дату затвердження Плану санації прощається (списується) після виконання плану санації.

За умовами цього Плану санації у разі, якщо на дату затвердження Плану санації по незабезпеченим кредиторам згідно таблиці, що наведена в Розділі 7 "Погашення вимог кредиторів" цього Плану санації, буде змінено пропорцію боргу, що розстрочуються, відстрочуються та прощається (списуються), відповідна пропорція зміниться та буде застосована до задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів).

При цьому кредиторська заборгованість Товариства перед кредиторами, що приймають участь в санації, погашається в розмірах та строки, що зазначені в Розділі 7 Плану санації, а джерелом виплати заборгованості є дохід від операційної діяльності.

Заявник стверджував, що метою проведення досудової санації ТОВ "ДІЄСА" є відновлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству, зазначивши, що збереження діючого підприємства забезпечить:

- подальшу сплату поточних податків до бюджетів різних рівнів;

- збереження робочих місць (понад 1000 працівників);

- забезпечення діяльності суміжних підприємств (які в свою чергу, також створюють робочі місця та забезпечують сплату податків до бюджету).

Також до заяви про затвердження Плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство заявник додав ліквідаційний аналіз ТОВ "ДІЄСА", який зроблений незалежною аудиторською компанією ТОВ "Українська національна аудиторська компанія".

З наданого аналізу вбачається наступне:

- поточні і довгострокові зобов`язання Підприємства перевищують його оборотні активи на 2 690 826,00 тис. грн;

- підприємство відповідає ознакам неплатоспроможності;

- структурний аналіз активів та пасивів, дослідження динаміки поточної і довгострокової дебіторської і кредиторської заборгованостей свідчить про незадовільну структуру балансу, неефективність використання вкладених ресурсів в активи;

- показники рентабельності на кінець аналізованого періоду вказують на незадовільну ефективність діяльності Підприємства;

- ознаки приховування банкрутства на Підприємстві відсутні;

- ознаки фіктивного банкрутства на Підприємстві також відсутні, оскільки показники рентабельності вказують на незадовільний фінансовий стан;

- ознаки дій з доведення до банкрутства на Підприємстві відсутні.

Згідно з наданим аналізом, в цілому фінансовий стан Підприємства оцінюється як нестійкий, однак такий, що має тенденцію до покращення. При цьому згідно з наданим аналізом, розробленим та наданим на дослідження План санації, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів ТОВ "ДІЄСА", ніж ліквідація боржника, оскільки внаслідок застосування ліквідаційної процедури можливе відшкодування кредиторської заборгованості в сумі 814 440,72 тис. грн, що становить 14 % загальної суми кредиторської заборгованості.

Також заявник стверджував, що у разі продажу майна в ліквідаційній процедурі буде задоволено лише частину вимог кредиторів, оскільки з`являться додаткові перша-третя черга задоволення вимоги кредиторів, яких немає при виконання Плану санації, а також затрати на виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, витрати по збереженню майна та інші поточні витрати. Крім того, у разі продажу майна ТОВ "ДІЄСА" в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, початкова ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого зборами кредиторів боржника 22.09.2023.

Оскаржувана ухвала мотивована, зокрема, тим, що вимоги більшості кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" не оспорюються боржником, а план санації боржника розрахований на 5 років, у зв`язку з чим такий тривалий строк досудової санації може свідчити про покладення на кредиторів надмірного тягаря та ставить їх у невигідне фінансове становище.

За висновком суду першої інстанції, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження реальності реалізації запланованих заходів щодо виконання плану санації боржника.

Щодо погашення частини заборгованості після відшкодування понесених збитків, спричинених повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, суд зазначив, що план санації Боржника не містить конкретного періоду чи дати, коли настане момент компенсації понесених збитків, відповідно відсутні відомості про строки погашення заборгованості перед Кредиторами в цій частині, тобто відсутній календарний строк виконання плану санації. План санації Боржника не містить відомостей про конкретні заходи, етапи їх реалізації та порядок отримання компенсації від російської федерації.

Щодо посилання кредиторів на те, що звіт, наданий боржником, не можна прирівняти до ліквідаційного аналізу згідно з вимогами ч. 2 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції зазначив, що вказаною нормою Кодексу України з процедур банкрутства не визначено конкретної форми та змісту ліквідаційного аналізу, а також відповідно до якого нормативно-правового акту він має бути складений, встановлено лише те, що такий звіт має містити висновки про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника, які і містяться у звіті, що доданий боржником до заяви про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

За висновком суду першої інстанції:

- наведені у плані санації заходи є формальними, реальне виконання їх не підтверджено документально і є такими, що не призведуть до реального відновлення платоспроможності боржника;

- визначений планом санації захід - ліквідація дебіторської заборгованості не містить відомостей щодо можливості стягнення дебіторської заборгованості, при цьому, не проведено аналізу наявних дебіторів, не вказано щодо строків позовної давності та стан підприємств - дебіторів, не наведено інформації щодо періодів, за якими має проводиться стягнення;

- наведені в плані санації та додатках до нього фінансові показники діяльності боржника не підтверджують можливість погашення вимог кредиторів у визначені в ньому строки (відстрочення погашення вимог на шістдесят місяців), в тому числі навіть після спливу 60 місячного строку, план санації не містить вказівок за рахунок чого будуть задоволені вимоги кредиторів, в тому числі вказівок щодо спонсорів/інвесторів, за рахунок яких можливе відновлення платоспроможності боржника, та способів поповнення активу боржника. Окрім того, ані планом санації, ані додатками до нього не передбачено конкретний механізм, порядок, строки залучення такого фінансування, а також не надано доказів згоди потенційного суб`єкта такого фінансування на його здійснення;

- наведені боржником в плані санації показники його фінансової звітності за 2020, 2021,2022 роки, прибуток підприємства є неспівмірними з показниками, які боржник планує погасити згідно з планом санації;

- не обґрунтована вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника, опираючись на відомості ліквідаційного балансу;

- боржник є не сумлінним.

Також судом ураховано, що при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, які виявились у тому, що Боржник не виконав вимогу ч. 4 ст. 5 КУзПБ щодо своєчасного надання всім кредиторам плану санації в повному обсязі (відкореговану редакцію).

Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУзПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначив, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.

За висновком суду першої інстанції, боржником не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що виконання запропонованого плану санації є реальним та вигідним для кредиторів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність матеріальних порушень законодавства при схваленні плану санації, що відповідно до ч. 8 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції зауважив, що постановлення ухвали про відмову в затвердженні плану санації не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації зборами кредиторів відповідно до вимог законодавства та звернення боржника до господарського суду із заявою про затвердження плану санації.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, які викладено у п. 2.1.1 апеляційної скарги відносно того, що боржник порушив вимоги щодо 10-денного строку, передбаченого ч. 4 ст. 5 КУзПБ, з огляду на наступне.

11.09.2023 в строки, передбачені ч. 4 ст. 5 КУзПБ, та в спосіб, що є єдиним можливим в Україні (шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-порталі судової влади України) ТОВ «ДІЄСА» розмістило оголошення про проведення зборів кредиторів за номером 71374, що в подальшому було оприлюднено (опубліковано) 12.09.2023 в автоматичному режимі без участі заявника. 12.09.2023 відповідне оголошення було оприлюднено. Отже, проведені 22.09.2023 Збори кредиторів ТОВ «ДІЄСА» були правомочними на прийняття відповідного рішення.

Отже, законодавством встановлений мінімальний термін для розміщення оголошення про проведення зборів кредиторів, який був дотриманий ТОВ«ДІЄСА» із врахуванням дати розміщення вказаного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України .

Законодавством не визначено конкретного порядку щодо призначення чи обрання Голови та секретаря зборів кредиторів для розгляду Плану санації, тому колегія суддів не вважає порушенням, що Голову та секретаря зборів 22.09.2023 призначено за наказом Боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному КУзПБ, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.

Так, ч. 8 ст. 5 КУзПБ прямо передбачає одну з підстав відмови суду у задоволенні плану санації: кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що окрім плану санації боржник також повинен зробити ліквідаційний аналіз, який додається до плану санації. Ліквідаційний аналіз є порівнянням процедури досудової санації з процедурою ліквідації підприємства та демонструє кредиторам боржника вигідність і переваги для них саме процедури санації. Крім того, до плану санації також може бути додано фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації. Підготовлений боржником план санації підлягає схваленню кредиторами, які беруть участь у плані санації.

Отже, згідно з абз. 10 частини 2 статті 5 КУзПБ ліквідаційний аналіз є одним із обов`язкових документів, який має бути долучено до плану санації та який має вказувати про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №927/1817/21, у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №927/310/23.

Слід зауважити, що саме ліквідаційний аналіз вміщує вичерпну інформацію щодо фінансового стану боржника та його можливості забезпечити реалізацію заходів щодо відновлення платоспроможності боржника і здійснити погашення заборгованості перед кредиторами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що боржником було порушено порядок надання кредиторам ліквідаційного аналізу. Так, всупереч зазначених вище вимог, ліквідаційний аналіз не був направлений кредиторам разом із Планом санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, а наданий під час проведення зборів кредиторів, де вирішувалось питання щодо затвердження відповідного плану, що, в свою чергу, позбавило можливості кредиторів оцінити вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника та з рештою вплинуло на результати голосування.

Враховуючи викладене, не направлення боржником кредиторам ліквідаційного аналізу разом з планом санації є порушенням частини 2 статті 5 КУзПБ, яке вплинуло на результати голосування загальних зборів кредиторів при вирішення питання щодо схвалення Плану санації, що відповідно до частини 8 статті 5 КУзПБ є самостійною та достатньою правовою підставою для відмови судом в затвердженні Плану санації ТОВ «ДІЄСА».

Доводи скаржника щодо прояву штучного формування боржником кредиторської заборгованості не підтверджено матеріалами справи.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування судом норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін відповідний абзац мотивувальної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23: «Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.»

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлпул Компані Україна" залишити без задоволення.

Залишити без змін мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/15087/23:

«Щодо інших доводів кредиторів, зокрема, про недотримання вимог ст. 5 КУЗПБ щодо відсутності доказів неплатоспроможності Боржника або її загрози, суд зазначає, що кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, вимоги кредиторів були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації.»

Матеріали справи № 910/15087/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 04.04.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Поляков