Рішення

від 03.04.2024 по справі 201/791/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/791/23

провадження 2-др/201/27/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь», третя особа виконуюча обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» Верчикова Марина Всеволодівна про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 січня 2023 року звернулася до суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та витрат, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Постановою від 04 липня 2024 року апеляційну скаргуКомунального некомерційногопідприємства «Онкологічнийдиспансер м.Маріуполь» -задовольнити.Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь», третя особа виконуюч обов`язків директора Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» Верчикова Марина Всеволодівна про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» судовий збір у розмірі 1610,40 грн.. Судовий збір в розмірі 3171,60 грн. віднести за рахунок держави.

Постановою від 14 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнитичастково. Постанову Дніпровськогоапеляційного судувід 04липня 2023року скасувати. Рішення Жовтневогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 10квітня 2023року змінити:викласти абзацчетвертий йогорезолютивної частинив новійредакції:«Стягнути зКомунального некомерційногопідприємства «Онкологічнийдиспансер м.Маріуполь» (кодЄДРПОУ 01990708)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробітокза часвимушеного прогулуза періодз 22серпня 2022року по10квітня 2023року всумі 211440,84грн.з утриманняміз цієїсуми установленихзаконодавством Україниподатків ізборів». Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2 147,20 грн. та витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в судах апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 15 000,00 грн..

Представник позивача 27 березня 2024 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Згідно ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

ОСОБА_1 23 січня 2023 року звернулася до суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та витрат, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися.

Також було встановлено, що позивачем по справі було подано уточнену позовну заяву від 14 лютого 2023 року, де у пункті 4 просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» (код ЄДРПОУ 01990708) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн..

Судом встановлено, що враховуючи матеріали справи надані та добуті докази, а також встановленими судом під час розгляду обставинами та з урахуванням мотивів, з яких суд вважав вставленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення по справі 10 квітня 2023 року ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким задоволенні позовні вимоги.

Вказаним судовимрішенням дійсноне буловирішено питання стосовно моральної шкоди.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з аналізу частини 2 ст. 16 , частини третьої статті 23, статті 280 ЦК України, одним із основних засобів захисту немайнових прав або благ людини є відшкодування моральної шкоди. Частиною другою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода може полягати: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа ізнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Поняття моральноїшкоди такожвизначено упостанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.1995року «Просудову практикуу справахпро відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами), де зазначено, що «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Як вбачається з аналізу ЦК України, зокрема статті 1167 Кодексу та пункту 5 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, зобов`язання щодо відшкодування моральної шкоди виникають за наявності наступних підстав: моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші немайнові блага; протиправної поведінки (неправомірних рішень, дій чи бездіяльності) особи, яка заподіяла шкоду; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і її наслідком моральною шкодою; вини особи, яка заподіла шкоду.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.1995 су (із змінами), передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин законного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Протиправна поведінка Відповідача, яка виразилася у неправомірному рішенні в.о. керівника КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» ОСОБА_2 , щодо видання нею незаконного наказу про призупинення трудового договору з Позивачем, спричинила Позивачу моральну шкоду, викликану душевними стражданнями та її переживаннями у зв`язку з фактичною втратою роботи, заробітку, втратою нормальних життєвих зв`язків та необхідністю докладання значних зусиль для їх відновлення.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала Позивач, їх тривалість, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, характер порушення її права, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя з метою забезпечення засобів для власного проживання та забезпечення потреб, утримання батька похилого віку (1936 року народження), який є інвалідом 2 групи, недієздатним та потребує постійного стороннього догляду, вимушеним зверненням із скаргами на дії Відповідача до контролюючих органів та запитами щодо правомірності дій Відповідача, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості, Позивач оцінює свою моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., які підлягають стягненню з Відповідача за наслідком ухвалення судового рішення.

З урахуванням вище переліченого та зазначеного, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволено та судом дійсно не було вирішено питання щодо стягнення моральної шкоди, тому пункт 4 позовних вимог, а саме: «Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» (код ЄДРПОУ 01990708) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн..», оскільки вона підтверджена належними і допустимими доказами, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 133-134, 137, 141, 258-259, 261, 263-265, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь», третя особа виконуюча обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» Верчикова Марина Всеволодівна про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та витрат задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» (код ЄДРПОУ 01990708) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн..

Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя - О.А. Антонюк