Рішення

від 03.04.2024 по справі №

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року м.Київ № 320/24053/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05 від 17.02.2023 (форма В1) про завищення бюджетного відшкодування в розмірі 386 585 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 38 659 грн; податкове повідомлення-рішення №2854/0705 від 17.02.2023 (форма В4), яким встановлено завищення розміру від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2 490 935 грн, податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05 від 17.02.2023 (форма Р), яким встановлено заниження суми податкових зобов`язань ПДВ на суму 778 189 грн, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, на підставі акту перевірки за № 14415/10-36-07-05/30479810 від 05.12.2022 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» (код ЄДРПОУ - 30479810) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» дані, зазначені у абзацах 2, З, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість в якому зафіксовано порушення податкового законодавства та на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказує на те, що причиною виникнення від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, у вересні 2022 року є отримання послуг на виконання укладених договорів з ТОВ «ФІШЕРР» про оренду нежитлових приміщень № 40 від 26.04.2019 р. та оренду обладнання за договором № 1 від 03.01.2018 р. Позивач стверджує про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки послуги придбані Товариством за зазначеними господарськими операціями, які приймають участь у бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2022 року на загальну суму ПДВ 386 585 грн. повністю підтверджуються відповідними документами (Договорами, Актами наданих послух, Платіжними дорученнями про їх оплату (в тому числі ПДВ), податкові накладні зареєстровані належним чином) та при їх декларуванні Товариством повністю дотримано законодавство та не допущено жодних порушень.

Крім того, позивач заперечує позицію відповідача щодо експортних операцій з постачання риби за ВМД № UA704230/2022/613339 від 02.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг.; № UA704230/2022/615585 від 30.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг.; № UA704230/2022/614119 від 13.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг.; № UA704230/2022/614280 від 15.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг.; № UA704230/2022/614815 від 22.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг.; № UA704230/2022/614950 від 23.09.2022 р. філе судака глазуроване, заморожене, вага нетто 19 200 кг. Позивач вказує на те, що дані ВМД складено на виконання контракту № 2006/2022 від 20.06.2022 р., який відповідає виключно умовам на поставку товару, а ніяк не «виготовлення готової продукції» у розумінні переробки давальницької сировини. Сторонами даного контракту є Продавець (ТОВ «Укрхарчопромкомплекс) та Покупець (BERG BACH d.o.o., Хорватія). Відповідно до п. 1.1 Контракту в порядку та згідно умов даного Контракту Продавець зобов`язаний поставити та передати у власність Покупцю рибну продукцію, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити вартість даного товару. Всі інші умови також відповідають, виключно, умовам Контракту на постачання, а не на виготовлення готової продукції.

Крім того, позивач вказав на те, що при укладенні та виконанні договорів з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок» він діяв добросовісно, відповідно до ділової мети підприємницької діяльності, та не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими платниками податків. При цьому позивач вказує на те, що відсутність у контрагентів позивача поданих відомостей про об`єкти оподаткування не виключають можливості реального виконання постачальниками господарських зобов`язань та не свідчать про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди. На даний факт також звертає увагу і Верховний Суд, зокрема у рішеннях по справах №810/2741/17, №825/2387/18, № 820/2516/17.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 подану позовну заяву залишено без руху, позивачеві визначено строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Звертав увагу суду, на те, що враховуючи дані контракту № SHC-3005/2017 від 20.12.2017, що супроводжує відвантаження товару за межі митної території України, а саме його невідповідність щодо походження та реалізації товару, відсутність підтвердження походження придбання судака на території України у не платників ПДВ не можливо вважати реальними господарські операції щодо реалізації позивачем судака за межі території України. Також, відповідач зазначив, що позивачем на підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання судака між позивачем та його контрагентами не платниками ПДВ надані: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та докази оплати за товар. Проте, позивачем не додано податкових накладних, оскільки, контрагенти-постачальники не зареєстровані платниками ПДВ, а отже у ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» не виникає право віднесення сум податку до складу податкового кредиту.

Окрім того, відповідач зазначає, що сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має сам факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Ухвалою суду від 08.02.2024 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2024.

Протокольною ухвалою суду від 28.02.2024 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи на 03.04.2024.

У судовому засіданні представник позивача представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (далі позивач/товариство) (код ЄДРПОУ 30479810) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС України у Київської області. директором Товариства є ОСОБА_3 . Взято на податковий облік в органах податкової служби з 18.04.2000 №1696 та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 07.06.2011 на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100339815.

ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» є виробником, основним видом діяльності якого є перероблення та консервування риби, ракоподібних та молюсків (код КВЕД 10.20), яке здійснює виробництво готової рибної продукції на орендованих у ТОВ «ФІШЕРР» (код за ЄДРПОУ 40440732) виробничих потужностях, розташованих за адресою: 08623, Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Калинівка, вул. Залізнична буд. 49Б. В межах зареєстрованих видів діяльності в ЄДРПОУ позивач здійснює оптову торгівлю іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (код КВЕД 46.38).

19.10.2023 ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» зареєстрував податкову декларацію № 9214659936 з податку на додану вартість за вересень 2022 року та у рядку 20.2.1 цієї ж декларації частину від`ємного значення з ПДВ у розмірі 386 585 грн. було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Підставою для виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у вересні 2022 року є отримання послуг на виконання укладених договорів оренди нежитлових приміщень та обладнання на суму ПДВ 386 585 грн.

У період з 22.11.2022 по 28.11.2022 Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Урхарчопромкомплекс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2022 року.

Результати перевірки оформлені актом № 14415/10-36-07-05/30479810 від 05.12.2022 р. (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрхарочпромкомплекс» ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 188, ст. 195, п. 198.1 ст. 198 пп «б» п. 200.4, 200.7, 200.14 ст. 200 ПК України, у результаті чого: занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ по декларації за вересень 2022 року (рядок 18 Декларації) в сумі ПДВ 778 189 грн.; завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2022 року (рядок 20.2.1 Декларації) в сумі ПДВ 386 585 грн.; завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду по декларації за вересень 2022 року (рядок 21 Декларації) в сумі ПДВ 2 490 935 грн. Тому у бюджетному відшкодуванні було відмовлено та донараховано податкові зобов`язання шляхом прийняття податкових спірних повідомлень рішень.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області 17 лютого 2023 р. прийняті: податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05, яким відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування позивачу на 386 585 грн. та нарахував штрафні санкції у розмірі 38 659 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05, яким відповідач збільшив суму податкових зобов`язань ПДВ позивача за вересень 2022 року на суму 778 189 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2854/07-05 яким відповідач зменшив від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту позивача наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 490 935 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які зменшено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд встановив наступні обставини.

Позивач за договором № 40 від 26.04.2019 р. орендував нежитлові (виробничі, складські та офісні) за адресою Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вул. Залізнична 49б та виробниче обладнання за договором № 1 від 03.01.2018 р. у ТОВ «ФІШЕРР». З матеріалів справи вбачається, що ПДВ, яке було заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2022 року у розмірі 386 585 грн. та стало предметом позову, складається з наданих позивачу послуг:

- з оренди приміщень у січні-лютому 2022 року, в підтвердження чого суду надано відповідний акт надання послуг № 5 від 31.01.2022 за послуги оперативної оренди приміщень, акт надання послуг №72 від 28.02.2022 за послуги компенсації вартості комунальних послуг, акт надання послуг №71 від 28.02.2022 за послуги оперативної оренди приміщень та платіжні інструкції про оплату даних послуг. На дані господарські операції складено та зареєстровано податкові накладні.

- з оренди обладнання у лютому 2022 року, в підтвердження чого суду надано відповідний акт надання послуг № 88 від 28.02.2022 р. та платіжні інструкції про оплату даних послуг. На дані господарські операції складено та зареєстровано податкові накладні.

Позивач здійснює діяльність із перероблення та оптової торгівлі рибою, відповідно, господарські операції з оренди офісних, складських, виробничих приміщень та виробничого обладнання безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не має заперечень щодо оформлення документів та фактичного здійснення зазначених господарських операцій з оренди приміщень та обладнання, що приймають участь у бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2022 року у розмірі 386 585 грн.

Що стосується позиції відповідача про здійснення експортних операцій з поставки судака за вересень 2022 року, то твердження відповідача, що контракт на переробку давальницької сировини

№ SHC-3005/2017 від 20.12.2017 р. супроводжував відвантаження товару за межі митної території України є таким, що не відповідає дійсності, адже із наданих документів, а саме ВМД та контракту на поставку товару укладеного позивачем з покупцем - BERG BACH d.o.o., Хорватія контракту № 2006/2022 від 20.06.2022 р.

Посилання службових осіб податкового органу на відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) у контрагентів позивача (постачальників судака) ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок», суд вважає необґрунтованими та безпідставними, адже це не виключає можливості реального виконання постачальниками господарських зобов`язань та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні засоби та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди.

На даний факт також звертає увагу і Верховний Суд, зокрема у рішеннях по справах №810/2741/17, №825/2387/18, № 820/2516/17, зазначивши, що відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Окрім того, реальність здійснення господарських операцій з постачання контрагентами позивача (постачальників судака) ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок» підтверджується первинними документами. Що підтверджує відповідач у своєму відзиві зазначивши наступне: «позивачем на підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання судака між позивачем та його контрагентами не платниками ПДВ надані: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та докази оплати за товар.» При цьому, зазначення відповідачем, що «позивачем не додано податкових накладних, оскільки, контрагенти-постачальники не зареєстровані платниками ПДВ, а отже у ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» не виникає право віднесення сум податку до складу податкового кредиту» є вірним, але позивач і не заявляв до бюджетного відшкодування ПДВ з господарських операцій з постачання судака контрагентами позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок».

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Дослідивши первинні документи, які долучені позивачем до матеріалів справи та які також надавались позивачем до перевірки, суд дійшов висновку про підтвердження факту придбання позивачем орендних послуг у ТОВ "ФІШЕРР" для здійснення своєї господарській діяльності відповідно до основного виду економічної діяльності товариства 10.20 перероблення та консервування риби, ракоподібних та молюсків та інших видів діяльності у тому числі - 46.38 оптової торгівлі іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

За висновком суду, законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Судом враховано, що позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаними вище договорами з придбання орендних послуг у ТОВ "ФІШЕРР", сплачено кошти, за якими позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітного періоду, що перевірявся контролюючим органом. Позивач має всі документи, які підтверджують фактичне надання йому послуг від ТОВ "ФІШЕРР". На момент складання податкових накладних, в період що перевірявся, зазначений контрагент позивача був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому порядку в якості платника ПДВ, а тому мав відповідні правові підстави для складання податкових накладних. При цьому, суд зауважує, що відповідач не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем збільшено суму податкового кредиту у встановленому порядку.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Так, відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки податковий орган не вказував на дефектність чи відсутність зазначених документів про надання послуг з оренди ТОВ «ФІШЕРР», а підставою для прийняття оскаржуваних рішень були висновки відповідача, щодо неможливості підтвердити експортні операції та товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками судака, які як зазначено вище не підтверджуються матеріалами справи.

При цьому судом враховується, що згідно пункта 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05 від 17.02.2023 р., яким відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування позивачу на 386 585 грн. та нарахував штрафні санкції у розмірі 38 659 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05 від 17.02.2023 р., яким відповідач збільшив суму податкових зобов`язань ПДВ позивача за вересень 2022 року на суму 778 189 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2854/07-05 від 17.02.2023 р., яким відповідач зменшив від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту позивача наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 490 935 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» дані, зазначені у абзацах 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26., суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункта 200.7.2 цієї правової норми заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджений Порядок ведення Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26), який набрав чинності з 01 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 цього Порядка орган державної податкової служби вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядка №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстра.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункту 7 Порядка).

Пунктом 12 Порядка передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами та внесення до нього інформації у строки та порядку, визначеному наведеним вище положеннями Податкового кодексу України та Порядка №26.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про заяву позивача не внесені.

Отже, відповідачем не виконано покладеного на нього обов`язку щодо відображення у Реєстрі інформації про заяву позивача, яка була подана разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2022 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.07.2021 у справі №320/5697/20.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 29 524 грн. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05 від 17.02.2023 р. (форма В1) про завищення бюджетного відшкодування в розмірі 385585 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 38659 грн., податкове повідомлення-рішення № 2854/0705 від 17.02.2023 р. (форма В4), яким встановлено завищення розміру від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2490935 грн., податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05 від 17.02.2023 р. (форма Р), яким встановлено заниження суми податкових зобов`язань ПДВ на суму 778189 грн. прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, на підставі акту перевірки за

№ 14415/10-36-07-05/30479810 від 05.12.2022 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» (код ЄДРПОУ - 30479810) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» дані, зазначені у абзацах 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 29 524 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.