Постанова

від 26.03.2024 по справі 400/7571/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/7571/21

Категорія:111031100Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 07.12.2023р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства "Едем" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Едем" до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання протиправним та нечинним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2021 року приватне сільськогосподарське підприємство (далі ПСП) "Едем" звернулося до суду з позовом до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про:

-визнання протиправним та скасування рішення Прибузької сільської ради XXX сесії сьомого скликання від 26 червня 2020 року №1 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2021 рік".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 ПК України передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування цього рішення. Спірне рішення відповідача не було оприлюднено в офіційних друкованих засобах інформації, що призводить до його нечинності.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що він діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, спірне рішення було доведено ним до відома платників податків шляхом розміщення на інформаційному сайті Прибузької сільської ради 26 червня 2020 року, що підтверджується скріншотом з інтернету на дату оприлюднення спірного рішення.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року відмовлено ПСП "Едем" у задоволенні позову до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Прибузької сільської ради XXX сесії сьомого скликання від 26 червня 2020 року №1 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2021 рік".

В апеляційній скарзі ПСП "Едем" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

-судом першої інстанції не враховано, що положеннями Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-ІV (далі Закон №1160-ІV) визначено обов`язок, строки і порядок офіційного оприлюднення самих регуляторних актів, а також обов`язок, строки і порядок оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, з метою одержання зауважень і пропозицій, що відповідачем не було здійснено;

-апелянт звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено ряд порушень положень Закону №1160-ІV, а саме: принципу прозорості та необхідності врахування громадської думки при здійсненні регуляторної політики; необхідності дотримання прав громадян та суб`єктів господарювання брати участь у розробці проектів регуляторних актів, подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю, бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; процедури прийняття регуляторного акту в цілому;

-апелянт зазначає, що для того, щоб визнати фактично наявний у відповідача інтернет-сайт офіційним, слід встановити наявність відповідного нормативно-правового регулювання й окремо дослідити наявність у ньому нормативно закріпленого повноваження на розміщення офіційної інформації (ст. 19 Конституції України). Лише за таких умов інформація, отримана з певного веб-сайту, може вважатися офіційною, і посилання на інформацію, отриману з такого веб-сайту, є посиланням на офіційну інформацію, що отримана з офіційного джерела.

У відзиві Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПСП "Едем", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

26 червня 2020 року Прибузькою сільською радою Миколаївської області прийнято рішення №1 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2021 рік", яким затверджено ставки місцевих податків на 2021 року, в тому числі і плати за землю.

Позивач є сільськогосподарським підприємством яке орендує землю і вищезазначене рішення стало підставою для збільшення розміру орендної плати (за відсотками).

Через не оприлюднення відповідачем зазначеного рішення у встановленому законодавством порядку, на думку позивача, воно порушує його права і законні інтереси.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів не поширюються положення Закону №1160-ІV та Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі Закон №2939-VI) в частині оприлюднення рішення міської ради.

Суд також зазначив, що стосовно рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, як у ПК України, так і у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 липня 1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР), або будь-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднення, а також не регламентовано обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.

При цьому, суд першої інстанції послався на правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 06 листопада 2023 року у справі №804/8091/17 та об`єднаної палати КАС ВС Верховного Суду у справі №0940/2301/18.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 1, ч.5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-ІV (далі Закон №1160-ІV), ч.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону №1160-ІV регуляторний акт це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Статтею 4 ч. 1 п. 18 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно ч.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-ІV визначає, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Аналогічну за змістом норму містить і ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23 вересня 1997 року №539/97-ВР (далі Закон №539/97-ВР) рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, вищенаведеними приписами законодавства безальтернативно визначений спосіб оприлюднення регуляторного (нормативно-правового) акту органу місцевого самоврядування, а саме публікація у друкованому виданні такого органу місцевого самоврядування або у місцевому виданні.

В той же час, колегія суддів наголошує про те, що наведені приписи Закону №1160-ІV не можуть бути застосовані до даного спору, з огляду на таке.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Крім того, установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Законом України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII також передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 ПК України та Законом №1160-ІV (п.4 Прикінцевих положень цього Закону).

Аналогічні за змістом норми містяться і в п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги пп.4.1.9 п.4.1 та п.4.5 ст. 4, пп.12.3.4 п.12.3, пп.12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст. 12 ПК України та Закону №1160-ІV.

Законом України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі Закон №2245-VIII) були установлені аналогічні приписи щодо непоширення до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів вимог пп.4.1.9 п.4.1 та п.4.5 ст. 4, пп.12.3.4 п.12.3, пп.12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст.12 ПК України та Закону №1160-IV (п.3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення) без внесення відповідних змін до тіла самого Кодексу.

Надалі вже сам текст ПК України (підрозділ 10 розділу XX) було доповнено п.52 згідно із Законом №2628-VIII від 23 листопада 2018 року із строком дії нововведень на 2019 рік; п.52-7 згідно із Законом №540-IX від 30 березня 2020 року із змінами, внесеними згідно із Законом №591-IX від 13 травня 2020 року та п.58 згідно із Законом №466-IX від 16 січня 2020 року, на 2020 рік, відповідно.

Так, на час виникнення спірних правовідносин був чинний п.52-7 відповідно до якого, встановлено, що у 2020 році на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, прийняті відповідно п.52-6 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу, не поширюється пп.4.1.9 п.4.1 та п.4.5 ст. 4, пп. 12.3.4 п.12.3, пп. 12.4.3 п.12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та п.12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПК України, Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ч.3 ст. 15 Закону №2939-VI, Закон №1160-ІV.

З огляду на викладене, на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів не поширюються положення Закону №1160-ІV та Закону №2939-VI в частині оприлюднення рішення міської ради.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06 листопада 2023 року у справі №804/8091/17 та об`єднаної палати КАС ВС Верховного Суду у справі №0940/2301/18 щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, за якими як у ПК України, так і у Законі №280/97-ВР, або будь-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднення, а також не регламентовано обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.

Таким чином, той факт, що відповідач не оприлюднив спірне рішення у друкованому виданні, не тягне за собою його нечинність, тому суд першої інстанції правильно вказав про відсутність порушень в діях відповідача щодо прийняття ним і оприлюднення оскарженого позивачем рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ПСП "Едем".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Едем" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.