Ухвала

від 03.04.2024 по справі 320/6710/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6710/19

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Заїки М.М., суддів Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС МЕТАЛ ЯПИ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними актів, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2019 року № 0000311202;

- визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року № 000045402.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 2 346 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем 18.03.2024 о 22:30 в електронному кабінеті, тобто 19.03.2024.

На виконання вимог ухвали від 18.03.2024 Апелянтом до суду 27.03.2024 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору запровадженням воєнного стану в Україні, форс-мажорними обставинами, переорієнтуванням бюджету на військові цілі, неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя шляхом покладення обов`язку із сплати судового збору, відсутністю коштів на рахунку та посиланням на постанову Верховного Суду у справі №120/14564/21-а.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено в ухвалі від 18.03.2024, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Щодо посилання Апелянта на постанову Верховного Суду у справі №120/14564/21-а, суд встановив що постанова не є ревелентною до данного спору.

До того ж, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Крім того, додана до клопотання виписка за 14.02.2024 жодним чином не підтверджує відсутність коштів на рахунках контролюючого органу станом на момент подання цього клопотання (27.03.2024).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДПС у Київській області у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У свою чергу, згідно абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано Відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків .

Окремо судова колегія звертає увагу, що, як було зазначено вище, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 03.04.2024 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС МЕТАЛ ЯПИ» до Головного управління Державної податкової служби в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними актів - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед