Ухвала

від 05.04.2024 по справі 502/335/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/335/24

УХВАЛА

05 квітня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1

про забезпечення позову в цивільній справі № 502/335/24

за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

Територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області

до

ОСОБА_3 ,

ТОВ С.П.К.М.,

ОСОБА_4

про

визнання договору комісії недійсним,

визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,

витребування автомобіля із чужого володіння та

скасування державної реєстрації права власності на автомобіль

ВСТАНОВИВ:

03.04.2024 року після відкриття провадження у відповідній справі до Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої вона просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, об`єм (потужність) двигуна, 12902 см3, колір БЕЖЕВИЙ, VIN- код НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що подано позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області до ОСОБА_3 , ТОВ С.П.К.М., ОСОБА_4 про визнання договору комісії недійсним, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування автомобіля із чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності на автомобіль. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч законній волі позивача відбулась перереєстрація транспортного засобу, що перебував у її власності, на третю особу. ОСОБА_2 особисто не подавала заяву про перереєстрацію транспортного засобу та не підписувала жодної довіреності з таким правом, а також нею не було укладено жодного правочину щодо відчуження транспортного засобу.Враховуючи зазначене, а також ті всі обставини, що були зазначені у позовній заяві, є підстави вважати, що документи, на підставі яких здійснено перереєстрацію транспортного засобу від імені позивачки на нового власника ОСОБА_3 , були підроблені. Атому, у разі невжиття заходів забезпечення позову може виникнути загроза приховування, розукомплектування, продажу на запчастини, знищення будь-яким іншим способом спірного транспортного засобу, що ускладнить або зробитьнеможливим виконання рішення суду.На веб-сайті «AUTO.RIA» з`явилось оголошення про продажспеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF, модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, який візуально дуже схожий на транспортний засіб, який належав позивачці та незаконно в ибув з її володіння. В цьому оголошені продавець не надав VIN код для перевірки, що може говорити про те, що ці дані навмисно приховуються. У разі задоволення позову, судом буде скасовано державну реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_3 та повернуто автомобіль позивачці, тому з метою забезпечення виконання рішення суду у даній справі, ефективного захисту порушених прав позивачки, на час розгляду спору належить забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль. В той же час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення виконання рішення суду, адже транспортний засіб відчужений на користь третіх осіб, передане в заставу, статутний фонд юридичних осіб тощо, що призведе до порушення права позивачки на доступ до правосуддя в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення позову у спосіб, вказаний у даній заяві, є співмірним та відповідає вимогам закону.Невжиття саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених та оспорюваних прав й інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась з позовом до суду.На підставі вищезазначеного, представник позивача просив задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбаченихстаттею 150 цього Кодексу.

Статтею 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Занаслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд відповідно до частин 9-10ст. 153 ЦПК Україниможе постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно достатті 353 ЦПК України.

Суд, проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши докази на які посилається представник позивача, проаналізувавши за цими доказами інформацію з відкритих джерел в мережі Інтернет, встановив, що за інтернет-посиланням https://automoto.ua/uk/Daf-XF-2006-Dnepr-Dnepropetrovsk-61723898.html зазначено такий самий транспортний засіб, який виставлений на продаж на веб-сайті «AUTO.RIA» та на який в обґрунтування заяви послалася представник позивача, і VIN-код цього транспортного засобу вказаний, як XLRAS47Mх0Eхххх91, що не збігається з зазначеним в позовній заяві номером VIN-коду НОМЕР_1 , який належить спірному транспортному засобу.

Таким чином, у зв`язку з тим, що посилання представника позивача носять характер припущення та не обґрунтовані доказами, які би свідчили, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 502/335/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області до ОСОБА_3 , ТОВ С.П.К.М., ОСОБА_4 про визнання договору комісії недійсним, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування автомобіля із чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності на автомобіль відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников