Постанова

від 28.11.2024 по справі 502/335/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5256/24

Справа № 502/335/24

Головуючий у першій інстанції Маслеников О.А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ТОВ С.П.К.М., ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 наухвалу Кілійськогорайонного судуОдеської областівід 05квітня 2024року,

встановив:

У лютому 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ С.П.К.М., ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області про визнання договору комісії недійсним, визнання договору купівлі продажу автомобіля недійсним, витребування автомобіля із чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності на автомобіль.

02квітня 2024року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, згідно якої просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, об`єм (потужність) двигуна, 12902 см3, колір БЕЖЕВИЙ, VIN- код НОМЕР_1 .

Заява мотивована тим, щовсупереч законній волі позивача відбулась перереєстрація транспортного засобу, що перебував у її власності, на третю особу. Хоча, ОСОБА_1 особисто не подавала заяву про перереєстрацію транспортного засобу та не підписувала жодної довіреності з таким правом, а також нею не було укладено жодного правочину щодо відчуження транспортного засобу. Тому, є підстави вважати, що документи, на підставі яких здійснено перереєстрацію транспортного засобу від імені позивачки на нового власника ОСОБА_2 , були підроблені.

З цього слідує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може виникнути загроза приховування, розукомплектування, продажу на запчастини, знищення будь-яким іншим способом спірного транспортного засобу, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду. Крім того, на веб-сайті «AUTO.RIA» з`явилось оголошення про продаж спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF, модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, який візуально дуже схожий на транспортний засіб, який належав позивачці та незаконно в ибув з її володіння. В цьому оголошені продавець не надав VIN код для перевірки, що може говорити про те, що ці дані навмисно приховуються.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення виконання рішення суду, адже транспортний засіб відчужений на користь третіх осіб, передане в заставу, статутний фонд юридичних осіб тощо, що призведе до порушення права позивачки на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Кілійськогорайонного судуОдеської областівід 05квітня 2024року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кілійськогорайонного судуОдеської областівід 05квітня 2024року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив посилання зовсім не на те оголошення, яке було зазначене в заяві, тобто вийшов за межі тих доказів, що були додані стороною позивача, змінив їх в односторонньому порядку й звинуватив заявника в необґрунтованості заявленої вимоги. При цьому, не надав оцінку доказам, що були додані до позовної заяви, які вказують на те, що позивачка не підписувала жодної довіреності з правом продажу спірного транспортного засобу, що свідчить про те, що відбулось підроблення документів для перереєстрації автомобіля.

Також вказує, що вказаний вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам та за даних обставин не порушує прав відповідача і є тимчасовим обмеженням, а його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 28.11.2024 сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача Гороховської В.К. про забезпечення позову, районний суд дослідивши докази на які посилається представник позивача, проаналізувавши за цими доказами інформацію з відкритих джерел в мережі Інтернет, встановив, що за інтернет-посиланням https://automoto.ua/uk/Daf-XF-2006-Dnepr-Dnepropetrovsk-61723898.html зазначено такий самий транспортний засіб, який виставлений на продаж на веб-сайті «AUTO.RIA» та на який в обґрунтування заяви послалася представник позивача, і VIN-код цього транспортного засобу вказаний, як XLRAS47Mх0Eхххх91, що не збігається з зазначеним в позовній заяві номером VIN-коду НОМЕР_1 , який належить спірному транспортному засобу, у зв`язку із чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбачених ст.150 цього Кодексу.

Статтею 150ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 1ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позовуце сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованимдля забезпеченняпозову єпідтверджена доказаминаявність фактичнихобставин,з якимипов`язуєтьсязастосування певноговиду забезпечення позову.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ С.П.К.М., ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Територіальний сервісний центр № 5142 РСЦГСЦ МВС в Одеській області, у якому просила суд визнати недійсним договір комісії №7268/22/1/003376 від 23.08.2022 року та договір купівлі-продажу автомобіля №7268/22/1/003376 від 24.08.2022 року; витребувати з володіння ОСОБА_2 автомобіль спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF, модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, об`єм (потужність) двигуна, см312902, колір БЕЖЕВИЙ, VIN код НОМЕР_1 ; скасувати реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу - автомобіля спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF, модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, об`єм (потужність) двигуна, см312902, колір БЕЖЕВИЙ, VIN код НОМЕР_1 , за ОСОБА_2 ; встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким, після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для державної реєстрації права власності на автомобіль спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF, модель FT XF 105.410, 2006 року випуску, об`єм (потужність) двигуна, см312902, колір БЕЖЕВИЙ, VIN код НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалася на те, що документи, на підставі яких здійснено перереєстрацію транспортного засобу від її імені на нового власника ОСОБА_2 , були підроблені, а тому, у разі невжиття заходів забезпечення позову може виникнути загроза приховування, розукомплектування, продажу на запчастини, знищення будь-яких іншим способом спірного транспортного засобу, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду. Окрім того, на веб-сайті «AUTO.RIA» з`явилось оголошення про продаж спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF, модель FT XF 105.410, 2006 рок випуску, який візуально дуже схожий на транспортний засіб, який належить позивачці та незаконно вибув з її володіння.

До вищевказаної заяви про забезпечення позову, позивачем надано лише роздруківки з електронних ресурсів оголошень про позиції продажу аналогічного спірного транспортного засобу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду про те, що VIN-код транспортного засобу який вказаний, у оголошенні (XLRAS47Mх0Eхххх91) не збігається з зазначеним в позовній заяві номером VIN-коду НОМЕР_1 , який належить спірному транспортному засобу, тому відсутні підстави для задоволення заяви.

У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив посилання зовсім не на те оголошення, яке було зазначене в заяві, тобто вийшов за межі тих доказів, що були додані стороною позивача, змінив їх в односторонньому порядку й звинуватив заявника в необґрунтованості заявленої вимоги.

Проте на вказані доводи апелянта слід зазначити наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що дійсно в оскаржувані ухвалі суд зробив посилання на сторінку оголошення, яка не збігається із посиланням, долученим ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову, а саме на сторінку - https://automoto.ua/uk/Daf-XF-2006- Dnepr-Dnepropetrovsk-61723898.html. Як встановлено судом, у вказаному посилання міститься оголошення щодо такого самого транспортного засобу, який виставлений на продаж на веб-сайті «AUTO.RIA».

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову та у апеляційній скарзі скаржниця додає посилання на https://auto.ria.com/uk/auto_daf_xf_105_36197996.html, яке не може бути перевірено апеляційним судом, оскільки дане оголошення видалено його автором.

Крім того, апеляційній суд зазначає, що достеменно встановити з наданої ОСОБА_1 роздруківки веб-сайту «AUTO.RIA», що саме відповідач здійснює якісь несумлінні дії проти позивача, та саме відповідачем розміщено оголошення про продаж спірного транспортного засобу, є неможливим.

Апеляційний суд також наголошує, що забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав заявника не встановлений.

Отже, враховуючи те, що до заяви про забезпечення позову, окрім роздруківки веб-сайту «AUTO.RIA» про оголошення про продаж спірного транспортного засобу, ОСОБА_1 не надано більше жодних доказів, які б свідчили про необхідність застосування вищевказаних заходів забезпечення позову, тому районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні її заяві.

Інші доводи апеляційної скарги щодо того, що судом не було надано оцінки доказам, що були додані до позовної заяви, які вказують на те, що позивачка не підписувала жодної довіреності з правом продажу спірного транспортного засобу, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки вони є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не можуть бути вирішені під час розгляду заяви про забезпечення позову, так як при розгляді питань про забезпечення позову суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на їх необґрунтованість та непідтвердженість матеріалами справи та вважає за необхідне залишити без змін оскаржувану ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кілійськогорайонного судуОдеської областівід 05квітня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.12.2024

Головуючий

Судді: