Постанова

від 12.03.2024 по справі 521/3340/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1172/24

Справа № 521/3340/22

Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» про визнання боргу безпідставним, його скасування та зобов`язання списати заборгованість,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (далі - ОСББ «Аеропортівський»), посилаючись на те що він на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2006 року є власником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено ОСББ «Аеропортівський».

Позивач зазначав, що посадовими особами ОСББ «Аеропортівський» йому була нарахована заборгованість за споживання холодної та гарячої води у розмірі 33568,91 грн., яка складається з 19134,38 грн. за спожиту холодну воду та 14434,53 за спожиту гарячу воду. При цьому підстави нарахування такої заборгованості йому невідомі.

Вказував, що ОСББ «Аеропортівський» в розумінні п. 1.ч. 1 ст. 6 Закону України №2189-VIII є колективним споживачем комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки за таку послугу співвласники, у тому числі й він, сплачують грошові кошти на рахунок ОСББ «Аеропортівський», який в свою чергу оплачує комунальні послуги за загальнобудинковим лічильником.

Збір платежів здійснює особа, уповноважена співвласниками, а саме голова правління ОСББ «Аеропортівський», який для приймання платежів від співвласників за платіжними квитанціями, відкрив у банку окремий поточний рахунок, з якого здійснюється оплата всіх комунальних платежів, в тому числі й за спожиту гарячу та холодну воду.

Зазначав, що співвласниками будинку на рахунок ОСББ «Аеропортівський» вноситься платіж однією сумою, яка вказана у рахунках-повідомленнях, до якого в тому числі входить оплата за спожиту холодну та гарячу воду згідно із показаннями приборів обліку-лічильників.

Стверджував, що 29 квітня 2021 року в його квартирі встановлено прилади обліку, а саме лічильники води «Gross» виробництва ТОВ «НТВ «Вимірювальні системи №201904021415 та №201904021416, та лічильники води «GIDROTEK» виробника ТОВ «ГІДРОТЕК» №00654021 та №00654509.

Зі змісту відповіді ОСББ «Аеропортівський» від 10 січня 2022 року на адвокатський запит №28 від 29 листопада 2021 року вбачається, що у березні 2019 року представники ОСББ проводили в квартирі ОСОБА_1 перевірку показників лічильників холодної та гарячої води, а також наданих ним показників лічильників.

За результатами перевірки був складений акт, в якому були зафіксовані показники лічильників: холодна вода 1871 м.куб. та гаряча вода - 794 м.куб.

В акті також було зазначено, що ОСОБА_1 власноруч надав у місячному опитувальнику показники лічильників холодної та гарячої води:

- у лютому 2019 року холодна вода - 1257 м.куб. та гаряча вода - 748 м.куб.;

- у грудні 2019 року холодна вода - 1391 м.куб. та гаряча вода - 663 м.куб.;

- 14 жовтня 2020 року під час контрольної перевірки були встановлені показники лічильників холодної та гарячої води, а саме: холодна вода 2156 м.куб. та гаряча вода 827 м.куб. (засвідчено актом);

- у листопаді 2020 року холодна вода - 2156 м.куб., гаряча вода 835 м.куб.;

- у грудні 2020 року власник самостійно надав показники лічильників холодної води 1518 м.куб. та гарячої води 667 м.куб.;

- у січні 2021 року холодна вода - 2156 м.куб. та гаряча вода - 827 м.куб.;

- у лютому 2021року холодна вода 2204 м . куб. та гаряча вода - 841 м.куб.;

- у березні 2021 року холодна вода 2204 м.куб. та гаряча вода - 841 м. куб.

В акті від 28 квітня 2021 року, від підписання якого власник відмовився, були зафіксовані показники лічильників холодної та гарячої води, а саме: холодна вода - 2212 м.куб., гаряча вода - 850 м.куб.

Позивач вважає, що інформація, надана ОСББ «Аеропортівський» на адвокатський запит є суперечливою, не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому не може прийматися до уваги, оскільки він регулярно сплачує комунальні послуги, що підтверджується відповідними квитанціями банківських установ.

Стверджував, що представником ОСББ «Аеропортівський» в порушення вимог абз. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України №2119 VIII в його квартирі жодного разу з моменту створення ОСББ «Аеропортівський» не проводилось контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку, оскільки не ставилось до нього таких вимог, як допуск у його житло до відповідних вузлів обліку для зняття показань з лічильників.

Тому, будь-які акти, що підписані представниками ОСББ та які не містять його підпису, як споживача послуги не можуть підтверджувати показання лічильників, що зазначені в таких актах.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати дії ОСББ «Аеропортівський» по нарахуванню йому заборгованості за споживання холодної та гарячої води в розмірі 33586,91 грн. безпідставними; зобов`язати ОСББ «Аеропортівський» списати з його особового рахунку заборгованість в розмірі 33586,91 грн.; стягнути з ОСББ «Аеропортівський» на його користь судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору та витрати на правову допомогу.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Мартинюк Юлія Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.І п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 про визнання боргу безпідставним, його скасування та зобов`язання списати заборгованість, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість позивача по оплаті за споживання холодної та гарячої води за період з 19 березня 2019 року по 29 квітня 2021 року в розмірі 48196,07 грн. виникла в результаті того, що останній в порушення вимог діючого законодавства не надавав своєчасно щомісячні показання лічильників споживання холодної та гарячої води та неповністю здійснював її оплату.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСББ «Аеропортівський» на підставі статуту та відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг ОСББ «Аеропортівський» здійснює обслуговування та утримання будинку по АДРЕСА_2 відповідно до переліку робіт (послуг), затверджених Наказом Мінрегіону від 27 липня 2018 року №190.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Аеропортівський», оформленим протоколом від 15 січня 2010 року були затвердженні Правила проживання та користування спільним майном ОСББ у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 (а. с. 102-110, 111).

09 жовтня 2008 року між ОСББ «Аеропортівський» та ТОВ «Інфоксводоканал» було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №136/1 від 09 жовтня 2008 року (а. с. 100-101).

Позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 12 лютого 2007 року належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 лютого 2007 року, він є членом ОСББ «Аеропортівський», фактично проживає у даній квартирі та користується послугами, які надаються постачальниками за умовами договорів, підписаного останніми та ОСББ «Аеропортівський», у тому числі послуги з постачання холодної та гарячої води (а. с. 9, 10).

В квартирі позивача з 2008 року встановлені чотири лічильника холодної (2) та гарячої води (2), показники яких позивач надавав ОСББ «Аеропортівський» на протязі 2018-2021 років, але не щомісячно, у зв`язку з чим виникли розбіжності показників лічильників при здійсненні ОСББ «Аеропортівський» контрольних перевірок (а. с. 55, 56, 57, 58, 59-60, 61-71, 156-157).

Згідно з відповіддю ОСББ «Аеропортівський» від 10 січня 2022 року на адвокатський запит №28 від 29 листопада 2021 року у позивача по справі станом на 21 січня 2022 року заборгованості по внескам немає, однак в наявності заборгованість по сплаті за спожиту холодну та гарячу воду (а. с. 112-119).

У березні 2019 року ОСББ «Аеропортівський» проводило у багатоквартирному будинку перевірку показників лічильників холодної та гарячої води, що надаються власниками квартир.

За результатами перевірки працівниками ОСББ «Аеропортівський» було складено акт, в якому були зафіксовані показники лічильників у квартирі позивача, а саме: холодна вода - 1871 м. куб., гаряча вода - 791 м. куб. При цьому позивач відмовився від підписання акту перевірки щодо встановлення показників лічильників.

В грудні 2019 року позивач власноручно надав у місячному опитувальнику показників лічильників наступні показники по квартирі АДРЕСА_3 : холодна вода - 1391 м. куб., гаряча вода - 663 м. куб.

З грудня 2019 року по жовтень 2020 року позивач надавав по гарячій воді однакові показники, по холодній воді - незначно прибавляв.

14 жовтня 2020 року відбулася контрольна перевірка показників лічильників води у квартирах будинку, за результатами якої були складені акти.

Актом перевірки зафіксовані наступні показники лічильника по квартирі позивача (кв. АДРЕСА_3 ): холодна вода - 2156 м. куб. та гаряча вода - 827 м. куб. Позивач підписувати акт відмовився.

Зазначав, що правлінням ОСББ «Аеропортівський» було прийнято рішення про щомісячну перевірку, з 1 по 5 число місяця, лічильників у квартирі АДРЕСА_3 (показники та працездатність лічильників). Вказував, що у листопаді 2020 року показники лічильників води у квартирі позивача були наступні: холодна вода - 2156 м. куб.; гаряча вода - 835 м. куб.

В грудні 2020 року позивач власноручно подавав наступні показники лічильників води: холодна вода - 1518м. куб., гаряча вода - 667 м. куб.

З січня 2021 року по квітень 2021 року ОСББ «Аеропортівський» щомісячно перевіряв показники лічильників води у квартирі позивача, які складали:

-у січні 2021 року: холодна вода - 2156 м. куб. та гаряча вода - 827 м. куб.;

-у лютому 2021року: холодна вода - 2204 м. куб. та гаряча вода - 841 м. куб.;

-у березні 2021 року: холодна вода - 2204 м. куб. та гаряча вода - 841 м. куб.;

28 квітня 2021 року позивач погодився замінити лічильники води у його квартирі АДРЕСА_3 .

Заміна вищевказаних лічильників була оформлена відповідним актом, у якому зафіксовані наступні показники лічильників: холодна вода - 2212 м. куб. та гаряча вода - 850 м. куб., від підписання якого власник відмовився (а. с. 55).

Бухгалтером ОСББ було зроблено перерахунок та донарахування заборгованості позивачу за спожиту воду та водовідведення.

За показниками лічильника згідно акту: холодна вода - 2212 м. куб., оплачено позивачем за 1496 м. куб. Різниця - 716 м. куб. (2212 - 1496) х 26,724 (вартість 1 куб. м. холодної води) =19134,38 грн. - заборгованість за спожиту холодну воду.

За показниками лічильника згідно акту: гаряча вода - 850 м. куб., оплачено позивачем за 663 м. куб. Різниця - 187 м. куб. (850-663) х 77,19 (вартість 1 куб. м. гарячої води) = 14434,53 грн.

Отже загальний борг позивача за спожиту гарячу та холодну воду складає 33568,91 грн. (19134,38 грн. +14434,53 грн.) (а. с. 12).

3 матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 за згодою позивача були замінені та встановлені прилади обліку, а саме лічильники води «Gross» виробництва ТОВ «НТВ «Вимірювальні системи» №201904021415 та №201904021416, які встановлені 29 квітня 2021 року, та лічильники води «GIDROTEK» виробника ТОВ «ГІДРОТЕК» №00654021 та №00654509, які встановлені 29 квітня 2021 року (а. с. 15-19).

Відповідно до письмових пояснень ОСББ «Аеропортівський», у зв`язку розбіжностями в показниках, які були виявлені при перевірці лічильників за період з 19 березня 2019 року по 29 квітня 2021 року, тобто до моменту зняття показників при заміні лічильників, у позивача існує заборгованість по оплаті за споживання холодної та гарячої води, яка на 01 жовтня 2022 року складає 48 196,07 грн.

Колегія суддів виходить з такого.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Аеропортівський» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», п.10 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно ч. 2 розд. 5 Статуту об`єднання, співвласник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, передбачені законодавством та статутним документом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати за відповідними рахунками у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно застосувавши правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951 цс 15, дійшов до обґрунтованого висновку, що:

-правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

-відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже, визначальним у даних правовідносинах є те, що споживач житлово-комунальних послуг, якщо він ними фактично користувався, зобов`язаний за них сплатити незалежно до того чи є укладеним між ним та управителем відповідний договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Згідно із ст.ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Пунктом 10 Правил № 630 встановлено, що оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках, зокрема у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до вимог п. 15 Правил № 630 у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання (абзац п`ятий п. 15 Правил № 630).

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності у будинку обліку води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню.

Крім того, споживач повинен самостійно провести повірку засобу обліку води, і в разі виявлення в ньому несправностей, зазначена обставина може бути підставою для нарахування заборгованості за нормативами (нормами) споживання і стягнення цієї заборгованості, а випадку проходження повірки приладу обліку його показання повинні враховуватись виконавцем послуг.

Згідно з п. 18 Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року №1314-УІІ (далі - Закон №1314-УІІ) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» наймач або власник житла зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за надані комунальні послуги. Плата за надані комунальні послуги у вигляді питного водопостачання та водовідведення береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Встановивши, що власником квартирних приладів обліку води є споживач і що заборгованість позивача по оплаті за споживання холодної та гарячої води за період з 19 березня 2019 року по 29 квітня 2021 року в розмірі 48 196,07 грн. виникла в результаті того, що останній в порушення вимог діючого законодавства не надавав своєчасно щомісячні показання лічильників споживання холодної та гарячої води та неповністю здійснював її оплату, суд першої інстанції набув правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ним вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» про визнання боргу безпідставним, його скасування та зобов`язання списати заборгованість.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності доданих відповідачем актів перевірки показників споживання холодної та гарячої води у зв`язку з тим, що вони не підписані позивачем, не можуть бути взятими до уваги, оскільки сам по собі факт незгоди позивача зі знятими представниками ОСББ «Аеропортівський» з лічильників у квартирі, яка належить позивачу, показниками споживання холодної та гарячої води не є достатнім для висновку про неналежність даних актів, як доказів і не спростовує їх достовірність арифметичних (цифрових) показників.

Слід зазначити, що позивач будучи не згодним з показниками споживання, які відображені у лічильнику і не підписуючи акт зняття показників, який складений представниками управителя (ОСББ) не був позбавлений можливості проведення метрологічної повірки лічильників щодо достовірності обліку фактичного водоспоживання, але не зробив цього без поважних причин.

Крім того, якщо позивач не будучи впевненим у достовірності відображення лічильниками води показників її споживання, не здійснив їх повірку, то не мав підстав для визначення показників споживання холодної та гарячої води за допомогою даних цих лічильників.

Між тим, як підтверджено матеріалами справи позивач здійснював передачу показників споживання води, які в подальшому при перевірці ОСББ мали розходження з фактичними показниками, які відображені у лічильниках споживання води.

Відповідно до вимог п. 15 Правил № 630 у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання (абзац п`ятий п. 15 Правил № 630).

Заборгованість позивача, яка встановлена ОСББ, розрахована, як різниця між тими показниками, які передавав і оплачував водоспоживання ОСОБА_1 і фактичними показниками, які були зняті представниками ОСББ з лічильника в його квартирі.

У разі доведення несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання, що передбачає набагато більші арифметичні значення плати за споживання води ніж різниця між показниками споживання води, які передані і оплачені споживачем.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем заявлялось клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яке було задоволено судом.

Проте оплата за проведення експертизи здійснена позивачем не була і матеріали справи, направлені експерту, повернуті до суду без надання висновку.

На повторному призначені і проведені судової експертизи, позивач та його представник не наполягали і від представника до суду подана заява про закриття підготовчого судового провадження і призначення справи для розгляду по суті (т.1 а.с. 225).

В подальшому від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи по суті без присутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 08).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.03.2024 року, яка викладена окремим процесуальним документом заява позивача про призначення на стадії апеляційного перегляду судового рішення, судово-економічної експертизи залишена без задоволення з підстав, викладених в зазначеній ухвалі Одеського апеляційного суду.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»),

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 04.04.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова