Ухвала

від 05.04.2024 по справі 596/291/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 596/291/21

провадження № 61-3893ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Башуцьким Ігорем Ярославовичем, на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

У 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину:

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , площею 828,3 кв. м;

- 74/100 частини будинку торгівлі на АДРЕСА_2 , загальною площею 1 861,50 кв. м;

- 38/100 цілісного майнового комплексу, адміністративно-виробниче приміщення, «А» на АДРЕСА_2 , загальною площею 2 005,30 кв. м, водогрійка, 1;

- магазину на АДРЕСА_1 , площею 150, 5 кв. м;

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_3 , загальною площею 411,8 кв. м;

- будинку магазину «Госптовари» на АДРЕСА_4 , загальною площею 151,50 кв. м;

- нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 , загальною площею 1 346,3 кв. м;

- нежитлового приміщення- магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_6 , загальною площею 437,2 кв. м;

- приміщення столової алюмінієвої (Літера «Е») на АДРЕСА_7 , загальною площею 328,3 кв. м;

- приміщення цеху приготування їжі (Літера «Е1») на АДРЕСА_7 , загальною площею 54,8 кв. м.

У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на 1/2 частину:

- будівель та споруд, а саме: адмінбудинку цегляний, позначений літ «А» загальною площею 545,5 кв. м, консервний цех № 1 «Б» цегляний загальною площею 2 546,5 кв. м, консервний цех № 2 «Б» площею 2 284,6 кв. м, пекарня «В» цегляна загальною площею 621,1 кв. м, котельня - майстерня «Г» цегляна загальною площею 738,1 кв. м, товарно-матеріальний склад «Д» цегляний загальною площею 1 404,1 кв. м, вага «Ж» цегляна площею 260,0 кв. м, майстерня «З» цегляна площею 148,2 кв. м, свинарник «К» цегляний площею 318,2 кв. м, мішкотріпалка «Л» цегляна площею 44,0 кв. м, гараж «М» цегляний площею 210,2 кв. м, прохідна «О» цегляна площею 23,7 кв. м, склад «Н» цегляний площею 498,0 кв. м, скважина «П» бетонна площею 10,5 кв. м, скважина «П» бетонна площею 20,0 кв. м, службове «Р» цегляне площею 25,6 кв. м, градирня «Ф» цегляна площею 57,1 кв. м, туалет «Т» цегляний площею 6,2 кв. м, склад «У» металевий площею 697,8 кв. м, підстанція «Ф» цегляна площею 72,3 кв. м, мазутна «X» цегляна площею 45,5 кв. м, заправочна «Ц» цегляна площею 19,2 кв. м, склад «Ш» цегляно-металевий площею 80,0 кв. м, водо насосна «Щ» цегляна площею 12,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 56,7 кв. м, житловою площею 37,3 кв. м.

У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Башуцького І. Я., про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 405 грн витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 405 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Башуцького І. Я., задоволено частково.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року змінено, виключивши з резолютивної частини вказівку про площі наступних об`єктів нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 ; приміщення магазину на АДРЕСА_1 ; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 .

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У березні 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Башуцьким І. Я., на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату заявником судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 10 896 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним та зустрічним позовами) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.

Підпунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду із первісним та зустрічним позовами) визначено, що за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 грн).

Судовий збір за позовні вимоги про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду з первісним позовом становила 11 350 грн, оскільки 1% ціни позову (вартості спірного майна) більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

У разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то у випадку незгоди заявника з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (пункт 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10).

При поданні зустрічного позову судовий збір мав був бути сплачений у розмірі 11 350 грн, оскільки 1% ціни позову (вартості спірного майна) більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 22 700 грн (11 350 грн + 11 350 грн) * 200% = 22 700 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Оскільки ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 10 896 грн, то йому необхідно доплатити додатково судовий збір за подання касаційної скарги додатково у розмірі 11 804 грн.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе.

За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Башуцьким І. Я., сформована у системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копії касаційної скарги заявником не надано.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Башуцьким Ігорем Ярославовичем, на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець