Ухвала

від 23.09.2024 по справі 596/291/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 596/291/21

провадження № 61-3893св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Башуцьким Ігорем Ярославовичем, на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року у складі судді Митражик Е. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

У 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину:

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , площею 828,3 кв. м;

- 74/100 частини будинку торгівлі на АДРЕСА_2 , загальною площею 1 861,50 кв. м;

- 38/100 цілісного майнового комплексу, адміністративно-виробниче приміщення, «А» на АДРЕСА_2 , загальною площею 2 005,30 кв. м, водогрійка, 1;

- магазину на АДРЕСА_1 , площею 150, 5 кв. м;

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_3 , загальною площею 411,8 кв. м;

- будинку магазину «Госптовари» на АДРЕСА_4 , загальною площею 151,50 кв. м;

- нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 , загальною площею 1 346,3 кв. м;

- нежитлового приміщення- магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_6 , загальною площею 437,2 кв. м;

- приміщення столової алюмінієвої (Літера «Е») на АДРЕСА_7 , загальною площею 328,3 кв. м;

- приміщення цеху приготування їжі (Літера «Е1») на АДРЕСА_7 , загальною площею 54,8 кв. м.

У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на 1/2 частину:

- будівель та споруд, а саме: адмінбудинку цегляний, позначений літ «А» загальною площею 545,5 кв. м, консервний цех № 1 «Б» цегляний загальною площею 2 546,5 кв. м, консервний цех № 2 «Б» площею 2 284,6 кв. м, пекарня «В» цегляна загальною площею 621,1 кв. м, котельня - майстерня «Г» цегляна загальною площею 738,1 кв. м, товарно-матеріальний склад «Д» цегляний загальною площею 1 404,1 кв. м, вага «Ж» цегляна площею 260,0 кв. м, майстерня «З» цегляна площею 148,2 кв. м, свинарник «К» цегляний площею 318,2 кв. м, мішкотріпалка «Л» цегляна площею 44,0 кв. м, гараж «М» цегляний площею 210,2 кв. м, прохідна «О» цегляна площею 23,7 кв. м, склад «Н» цегляний площею 498,0 кв. м, скважина «П» бетонна площею 10,5 кв. м, скважина «П» бетонна площею 20,0 кв. м, службове «Р» цегляне площею 25,6 кв. м, градирня «Ф» цегляна площею 57,1 кв. м, туалет «Т» цегляний площею 6,2 кв. м, склад «У» металевий площею 697,8 кв. м, підстанція «Ф» цегляна площею 72,3 кв. м, мазутна «X» цегляна площею 45,5 кв. м, заправочна «Ц» цегляна площею 19,2 кв. м, склад «Ш» цегляно-металевий площею 80,0 кв. м, водо насосна «Щ» цегляна площею 12,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 56,7 кв. м, житловою площею 37,3 кв. м.

У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Башуцького І. Я., про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 405 грн витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 405 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Башуцького І. Я., задоволено частково.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року змінено, виключивши з резолютивної частини вказівку про площі наступних об`єктів нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 ; приміщення магазину на АДРЕСА_1 ; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 .

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2023 року, постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 61-14-130цс19 та постановах Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі № 570/4234/16-ц (провадження № 61-15213св19), від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (провадження № 61-19259св19), від 21 лютого 2021 року у справі № 2604/8284/12 (провадження № 61-4662св20), від 24 лютого 2021 року у справі № 303/6365/17 (провадження № 61-13857св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 214/3609/18 (провадження № 61-3836св20), від 21 липня 2021 року у справі № 386/917/19 (провадження № 61-1506св21), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання особистою приватною власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник