Ухвала

від 29.03.2024 по справі 761/31360/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2024 року

м. Київ

справа № 761/31360/14-ц

провадження № 61-1903ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Кредитна спілка «Український фінансовий союз», про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.

На виконання ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2024 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано до суду заяву, що він звільнений від сплати судового збору на підставі постанов Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16, від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, оскільки оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції здійснюється в межах розгляду скарги на дії та рішення державного виконавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року, прийнятій у справі № 660/612/16-ц роз`яснено, що у статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає пільги зі справляння судового збору певним категоріям осіб за певними категоріями справ чи процесуальних дій, відсутні пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Отже, за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем прямо встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». При цьому аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, яка відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 753/12383/16 (провадження № 61-34248св18) викладено висновок, що «провадження з виконання судових рішень є завершальною й невід`ємною частиною (стадією) судового провадження в конкретній справі, у якій провадження за скаргою не відкривається. За подання позовної заяви позивачем сплачено відповідний судовий збір. У розділі VII ЦПК України та в Законі України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем. Таке розуміння існуючого механізму правового регулювання ґрунтується на тому, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду, а позивачем уже сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом, або він мав пільги зі сплати такого збору.

За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір, визначений в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз матеріалів на усунення недоліків свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.

Керуючись статтями 120, 127, 136, 260, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 29 квітня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар