Рішення

від 05.04.2024 по справі 676/3415/23

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/3415/23

Номер провадження 2/676/253/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді - Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання Сопрун С.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувшиу відкритомусудовомузасіданнів містіКам`янець-Подільськомуцивільнусправу №676/3415/23 за позовомкерівника Кам`янець-Подільськоїокружної прокуратури вінтересах державидо Слобідсько-Кульчієвецькоїсільської ради,Кам`янець-Подільськогорайону,Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа:Басейнове управлінняводних ресурсіврічок Прутта Сірет, про визнаннянезаконним таскасування рішеннясільської ради,скасування державної реєстраціїземельної ділянки,зобов`язання повернутиземельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

05.05.2023 року позивач звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

08.05.2023 року судом зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_4

22.05.2023 року було отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 22.05.2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

02.06.2023 року Сільський голова Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Ю.Волощук подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

08.06.2023 року виконуючий обов`язки начальника управління Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, надіслав пояснення третьої особи, та розгляд справи у відсутності представника .

19.07.2023 року представник відповідачки ОСОБА_4 -адвокат Місяць А.П. направив суду ордер для представлення її інтересів в суді.

16.08.2023 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , який представляє інтереси на підставі ордера серії ВХ № 1049775 від 23.07.2023 року, подав суду відзив на позов, в якому повністю заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні.

30.08.2023 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури О.Гончар надіслав відповідь на відзив, в якому заперечує доводи відзиву на позов, та просить задоволити позовні вимоги прокуратури.

12.09.2023 року адвокат Місяць А.П. подав клопотання про надання додаткових доказів.

18.10.2023 року по заяві адвоката підготовче засідання відклали на 14.11.2023 року.

14.11.2023 року у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засідання,підготовче судове засідання відкладено на 05.12.2023 року.

04.12.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , який представляє інтереси на підставі ордера серії ВХ № 1049775 від 23.07.2023 року, через електронний суд подав пояснення та долучив до матеріалів справи додаткові докази,крім того подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для подання доказів по справі.

09.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду та повідомлено учасників справи.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на підставі рішення Устянської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області № 2-в від 30.10.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_3 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1662 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в межах населеного пункту села Велика Слобідка ,Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер: 6822489100:03:002:0012.

Право власності ОСОБА_3 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 031545 від 26.04.2004 року. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010475502605.

В подальшому,15.03.2007 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 передав у власність (продав) вищевказану земельну ділянку ОСОБА_4 (договір зареєстрований в реєстрі за № 519). Право власності ОСОБА_4 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 011951 від 19.03.2007 року. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за 0107755910076. Згідно інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 26.12.2022 за № 1175/06/2022, останнім проведено співставлення даних інтернет-ресурсу:з картографічними матеріалами робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території Хмельницької області, за результатами чого встановлено, що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 відповідно знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Робочий проект водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС був виготовлений у 1986 році проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укрдіпроводгосп». Проектна документація водоохоронної зони лівого берега Дністровського водосховища на території Хмельницької області затверджена протоколом виконкому Хмельницької обласної ради 1988 року. Робочі екземпляри були передані кожному господарству районів, території яких прилягають до Дністровського водосховища. Відповідно до збірного кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого за результатами проведеної геодезичної зйомки ТОВ «Кайлас-К», встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 повністю перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а саме на відстані 64,37 м до урізу річки Дністер.

Прокурор в судовому засіданні, підтримала позов та відповідь на відзив, пояснюючи тим, що, згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 03.03.2023 року № 440, встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 знаходиться на лівому березі Дністровського водосховища, яке утворене після будівництва Дністровського комплексного гідровузла на річці Дністер (у 1981-1987 роках),яка відповідно до ст.79 Водного кодексу України є великою річкою.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , який представляє інтереси на підставі ордера серії ВХ № 1049775 від 23.07.2023 року,в судовому засіданні, зазначив, що позивачем жодним чином не доведено віднесення спірної земельної ділянки повністю або частково до земель водного фонду. Відповідно до Збірного плану земельних ділянок, який виготовлений інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , ТОВ «КАЙЛАС-К», з врахуванням урізу річки Дністер станом на 11.01.2023 року, відстань від спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 до річки Дністер складає 115,78 м., що відповідає відстані встановленій в ст.60 Земельного кодексу України та ст.88 Водного кодексу України.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом публікації оголошення про виклик на веб-сайті суду.Повідомлення суду за зареєстрованим місцем проживання не отримував.

Сільський голова Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Ю.Волощук подав заяву про розгляд справи у відсутності представника, не заперечує проти задоволення позову.

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, в судове засідання не з`явилися, надіслали суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Судвважає заможливе справурозглянути увідсутності відповідача ОСОБА_3 , представників Слобідсько-Кульчієвецькоїсільської радита третьоїособи Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на підставі рішення Устянської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області № 2-в від 30.10.2003 року «Про виділення земельної ділянки для будівництва житлового будинку в селі В.Слобідка» було вирішено виділити земельну ділянку за межами земель Дністровського водосховища контур 820-821,площею 0,17 га в селі В.Слобідка для будівництва житлового будинку,господарських будівель і споруд ОСОБА_3 .,а не передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку,площею 0,1662 га,як вказано у позовній заяві.

Право власності ОСОБА_3 посвідчено Державним актом серії ХМ № 031545 від 26.04.2004 року на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд,площею-0,1662 га., кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 . Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010475502605.

В подальшому,15.03.2007 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 продав за 106050,00 грн. вищевказану земельну ділянку ОСОБА_4 (договір зареєстрований в реєстрі за № 519,посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Кахній Л.І.)

Як вказує прокурор в позовній заяві «Право власності ОСОБА_4 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 011951 від 19.03.2007 року. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за 0107755910076.»,але копії такого Державного акта в матеріалах справи не має та до позовної заяви такий не доданий.

Згідно інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 26.12.2022 року за № 1175/06/2022, останнім проведено співставлення даних інтернет-ресурсу: https://kadastr.live/ з картографічними матеріалами робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території Хмельницької області, за результатами чого встановлено, що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 відповідно знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Робочий проект водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС був виготовлений у 1986 році проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укріпроводгосп». Проектна документація водоохоронної зони лівого берега Дністровського водосховища на території Хмельницької області затверджена протоколом виконкому Хмельницької обласної ради 1988 року. Робочі екземпляри були передані кожному господарству районів, території яких прилягають до Дністровських водосховищ.

Відповідно до збірного кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого за результатами проведеної геодезичної зйомки ТОВ «Кайлас-К» , що підтверджується листом №6 від 10.02.2023 року, встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 повністю перебуває в межах прибережної захисної смуги

Дністровського водосховища, а саме на відстані 64,37 м до урізу річки Дністер.

Згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 03.03.2023 року №440 встановлено,що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 знаходиться на лівому березі Дністровського водосховища,яке утворене після будівництва Дністровського комплексного гідровузла на річці Дністер (у 1981-1987 роках),яка відповідно до ст.79 Водного кодексу України є великою річкою.

А тому прокурор вважає,що в порушення вимог чинного законодавства спірна земельна ділянка передана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд водного фонду без зміни у встановленому законом порядку цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Позивач вважає,що у зв`язку із такими обставинами рішення Устянської сільської ради в частині передачі в приватну власність ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки підлягає визнанню не законним та скасуванню.

Суд вважає,що оскільки прокурором помилково трактується виклад самого Рішення «2в, дев`ятої сесії Устянської сільської ради від 30 жовтня 2003 року,в якому чітко вказано лише «Про виділення земельної ділянки за межами земель Дністровського водосховища,площею 0,17 га для будівництва житлового будинку,господарських будівель і споруд» тому визнавати це рішення недійсним, як «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_3 » безоплатно, земельну ділянку,площею 0,1662 га та з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012,який на той час ще не був присвоєний цій земельній ділянці,є безпідставним.

Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_3 отримав на підставі Державного акту від 26.04.2004 року серії ХМ №031545, та в ньому уже вказаний кадастровий номер спірної земельної ділянки.

Враховуючи,що в Рішенні сесії Устянської сільської ради від 30.10.2003 року за №2в чітко вказано про виділ земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку,господарських будівель і споруд за межами земель Дністровського водосховища,суд критично оцінює позицію позивача про перебування спірної земельної ділянки в межах Дністровського водосховища.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов,що склалися.

Згідно статті 1 Водного кодексуУкраїни межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Тобто, для встановлення розміру прибережної захисної смуги слід брати період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність-межень.

Відповідно до інформації «Транскордонне співробітництво в басейні р.Дністер», яка розміщена на сайті Український гідрометеорологічний центр (посилання на інформаціюhttp://dnister.meteo.gov/ua/ua/about_chister) зазначається: «Характерною особливістю природного водного режиму річок Волино-Подільської частини басейну (в межах Подільського гідрологічного району) є формування вираженого водопілля, під час якого проходить від 50 до 80 % річного стоку, та період межені, що може перериватися невисокими і нечастими дощовими (тало-дощовими) паводками. Літні доші, як правило, не викликають інтенсивних паводків у період літньо-осінньої межені. Але оскільки стік верхньої Карпатської частини Дністра складає в середньому 70% стоку всієї річки, то паводковий режим зберігається на всьому її протязі".

Таким чином можна дійти висновку, що під час здійснених досліджень, на які посилається позивач, жодним чином не було враховано правильно розрахунку прибережної захисної смуги, адже не було враховано меженний період річки Дністер у відповідному районі, а тому говорити про відстань в 64,37 м. до урізу річки Дністер є помилковим та необґрунтованим.

Відповідно до Дозволу № 139 від 19.04.2007 року, виданого Державним комітетом України по водному господарству Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровського водосховища, ОСОБА_4 надано дозвіл на проведення гідротехнічних робіт на Дністровському водосховищі в районі села Велика Слобідка, Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, а саме відсипка берегу піском, закріплення берегу від розмиву. На закріпленій ділянці берегового урізу дозволяється облаштування пристані. Землі водного фонду можна використовувати для культурно-оздоровчих і рекреаційних цілей.А такі роботи не протирічать ст.89 ВК України.

В свою чергу стаття 89 Водного кодексу України передбачає заборону:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а накож інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знакта прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалиш сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Збірного плану земельних ділянок, який виготовлений інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , ТОВ "КАЙЛАС-К", з врахуванням урізу річки Дністер станом на 11.01.2023 року, відстань від спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 до річки Дністер складає- 115,78 м., що відповідає відстані встановленій в статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України.

Тому, відповідна земельна ділянка не перебуває у прибережній захисній смузі Дністровського водосховища, адже відстань до урізу річки Дністер складає понад 100 метрів.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об?єктів - згідно з частиною другою цієї статті.

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, яким визначено, що цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно технічної документації. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисно смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до Порядку, а саме п. 10 у межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіаних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встанолені: прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об?єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України; водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.

У разі потреби межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон можуть визначатися шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів. За межами населених пунктів межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад.

Враховуючи принцип допустимості засобів доказування, допустимим засобом доказування наявності водоохоронної зони та/або прибережної захисної смуги, в якості складової водоохоронної зони, має бути проект встановлення водоохоронної зони (прибережної захисної смуги), або кадастровий план земельної ділянки, на якій відображено таку зону (смугу), або містобудівна документація, яка передбачає зазначене вище.

Викопіювання, кадастрові плани та схеми розташування спірних земельних ділянок не підтверджують доводи позову про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду.

З відповіді Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області № 398/02-20 від 07.03.2023 року прибережні захисні смуги не встановлені в межах та за межами села Велика Слобідка, Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області. Також не розроблялися та не затверджувалися комплексні плани просторового розвитку території територіальної громади.

В свою чергу, Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України зазначив, у відповіді № 440 від 03.03.2023 року, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. В свою чергу, інформація щодо розробки проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Дністер в районі спірної земельної ділянки у РОВР у Хмельницькій області відсутня.

Окрім цього РОВР у Хмельницькій області зазначає, що для достовірності встановлення меж прибережної захисної смуги необхідно здійснити розробку відповідного проекту землеустрою.

Згідно із відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.08.2023 №3173/281-23: "на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки поблизу села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району , Хмельницької області не розроблявся". "Факт перебування запитувальних земельних ділянок в межах категорії земель водного фонду Відділом №2 встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю технічного та технологічного забезпечення робіт із землоустрою". "Нормативно-правового значення для роботи Держгеокадастру Робочий проект водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС не має, оскільки серед видів документації із землеустрою, визначених ст. 25 Закону України "Про землеустрій" такий вид документації відсутній.

Згідно Робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС межі, зони чи координати з внесенням в базу даних Держгеокадастру не встановлюються. Вказані межі встановлюються виключено у відповідності до ст. 60 Земельного кодексу України.

Таким чином, прибережна захисна смуга це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим та яка встановлюється за окремими проектами землеустрою, проте не може бути меншою за 25,50 та 100 метрів залежно від площі відповідних водних об`єктів, як це передбачено у частині другій статті 88 Водного кодексу України та у статті 60 Земельного кодексу України.

Винятком можуть бути випадки, коли прибережна захисна смуга водойми знаходитися в межах населенного пункту, тоді слід виходити із затверджених проектів забудови цього населенного пункту. Правовий висновок викладенний в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2015 року у справі № 21-2008а15.

Натомість, Позивачем жодним чином не доведено віднесення спірної земельної ділянки повністю або частково до земель водного фонду, так як це не підтверджено належними і допустимими доказами. Зокрема, при подачі позову прокурор не подав і не послався на переконливі докази, які би підтверджували відомості про те, що саме спірна земельна ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги, такі відомості не відображені на відповідних схемах, планах, також відсутні інші достатні для ідентифікації дані про співвіднесення спірних земельних ділянок із землями водного фонду.

Позивачем не надано будь-яких відомостей щодо точних координат урізу води та початку прибережної захисної смуги в межинний період, саме на момент виділення та передачі у власність даної земельної ділянки, та відповідно перебування вказаної ділянки в межах земель водного фонду відповідно до вимог Земельного та Водного кодексів України станом саме на 2003 рік .

У рішенні від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об?єднаного Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов?язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначено, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об?єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Більше того, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine V.the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 року та у справі "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "EastWest Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014

року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний","публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов?язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання."Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Оскільки ОСОБА_4 ,отримавши право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, зверталася до Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровськизх водосховищ, та 19.07.2007 року за №139 отримала відповідь та дозвіл на проведення гідротехнічних робіт на Дністровському водосховищі в районі с.Велика Слобідка,Кам`янець-Подільського району і що такі роботи не протирічать ст.89 Водного кодексу України,тому суд вважає,що ОСОБА_4 правомірно та законно користується належною їй земельною ділянкою. Жодних порушень норм Земельного та Водного кодексів нею не здійснено.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські,селищні,міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Право власності на землю набувається і реалізується громадянами,юридичними особами та державою,виключно відповідно до закону ст.14 Конституції України.

Прокурор вказує,що зважаючи на те,що у ОСОБА_3 право приватної власності на спірну земельну ділянку виникло незаконно,відновити становще,яке існувало до порушення,можливо лише відповідно до ст.16 ЦК України,шляхом визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради «2в від 30.10.2003 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.

Оскільки вказаним рішенням сесії Устянської сільської ради спірна земельна ділянка у приватну власність ОСОБА_3 не передавалась,то визнавати таке рішення незаконним,шляхом його скасування,є безпідставним.

Прокурором не доведено,та не підтверджено жодними доказами з якого фонду виділялася спірна земельна ділянка саме для будівництва житлового будинку та господарських споруд в селі Велика Слобідка,Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області, ОСОБА_3 а тому не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки,що належить на праві власності ОСОБА_4 .

За змістом частини першої ст.388 ЦК України добросовісним має вважатися той набувач,який не знав і не повинен був знати,що набуває майно в особи,яка не має права його відчужувати.

ОСОБА_3 ,будучи власником спірної земельної ділянки на підставі Державного акту з 2004 року продав ОСОБА_4 вказану земельну ділянку в березні 2007 року на підставі договору купівлі-продажу,який нотаріально посвідчений та зареєстрований належним чином.

З 2007 року по березень 2024 року-на протязі сімнадцяти років жодних претензій щодо законності перебування у вланості ОСОБА_4 спірної земельної ділянки,жодний орган не пред`являв.

Очевидно,що ОСОБА_4 -є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки,а від добросовісного набувача може бути витребувано майно лише у випадках, чітко передбачених законом.

Позивачем не наведено правових підстав про можливість витребування спірної земельної ділянки із її законного та добросовісного володіння.

Прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради,яка також є відповідачем по справі.

В позовній заяві прокурором вказано,що, в даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради,як власника землі.

Але Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада та територіальна громада станом на момент придбання земельної ділянки ОСОБА_4 в 2007 році,не була власником спірної земельної ділянки.

В той же час Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада є стороною в інтересах якої прокурором пред`явлений позов та одночасно відповідачем у справі.

А тому позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_4 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012,площею 0,1662 га,що розташована в межах села Велика Слобідка,Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області у комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради не підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип допустимості засобів доказування,допустимим засобом доказування наявності водоохоронної зони та (або) прибережної захисної смуги,в якості складової водоохоронної зони,має бути проект встановлення водоохоронної зони ( прибережної захисної смуги), або кадастровий план земельної ділянки,на якій відображено таку зону (смугу),або містобудівна документація,яка передбачає вищезазначене.

Позивачем жодним чином не доведено віднесення спірної земельної ділянки повністю або частково до земель водного фонду,так як це не підтверджується належними та допустимими доказами.Прокурор не послався на переконливі доказим перебування спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги і такі відомості не відображені на відповідних схемах,планах,також відсутні інші достатні для ідентифікації дані про співвіднесення спірної земельної ділянки із землями водного фонду,відповідно Земельного та Водного кодексів станом на 2003 рік.

З відповіді Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради,Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області від 07.03.2023 року прибережні захисні смуги в межах та за межами села Велика Слобідка,Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області не встановлені.

Також не розроблялися та не затверджувалися комплексні плани просторового розвитку території територіальної громади.

Межі прибережних захисних смуг,пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою,містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками.

Відомості про межі прибережних захисних смуг,пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні таких земель.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.08.2023 року №3173/281-23 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012,проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки поблизу села Велика Слобідка,Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області не розроблявся.А факт перебування спірної земельної ділянки в межах категорії земель водного фонду Відділом №2 встановити не можливо у зв`язку з відсутністю технічного та технологічного забезпечення робіт із землеустрою.

Оскільки спірна земельна длянка знаходиться в межах села Велика Слобідка,то відповідно до вимог ст.88 ВК України,що діяла на момент придбання її ОСОБА_4 , в даному випадку прибережні захисні смуги у межах існуючих населених пунктів,встановлюється з урахуванням конкретних умов,що склалися.

Крім того,у позивача відсутні правові підстави звертатися з даним позовом до суду,оскільки ними не визначено відповідні органи держави,які мають повноваження звертатися із таким позовом,виходячи із позовних вимог. Постанова Касаційного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №363/4656/16ц, в якій вказано,щодо необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта,в особі якого звертається прокурор,з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в особі державного органу.

А тому в даній справі фактично одночасно представником позивача і відповідачем за даним позовом є одна і та ж сама особа-Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада на користь якої прокурор просить повернути спірну земельну ділянку,хоча вказує її відповідачем у справі,а позов заявляє в інтересах держави,не вказуючи в особі якого органу державної влади заявлено цей позов.

Керуючись ст. 268 ПК України, -

У Х В А Л И В :

В позові керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, Кам`янець-Подільського району , Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 2-в від 30.10.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,1662 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в межах населеного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:03:002:0012; скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6822489100:03:002:0012, площею 0,1662 га; та зобов`язання ОСОБА_6 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012, площею 0,1662 га.,що розташована в межах населенного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області,в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 квітня 2024 року.

Суддя Л.М. Шевцова