Постанова

від 23.10.2024 по справі 676/3415/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/3415/23

Провадження № 22-ц/4820/1189/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Демчук В.М.

за участю прокурора ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П., третьої особи ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/3415/23 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року (суддя Шевцова Л.М., повне судове рішення складено 05 квітня 2024 року) у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько - Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2023 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом, в якому вказував, що на підставі рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №2в від 30.10.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_4 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1662 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в межах населеного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер: 6822489100:03:002:0012, що посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 031545 від 26.04.2004 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010475502605.

В подальшому,15.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 відчужив вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 , що посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №011951 від 19.03.2007 року.

Позивач посилається на те, що за результатами співставлення даних інтернет-ресурсу з картографічними матеріалами робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території Хмельницької області, Басейновим управлінням водних ресурсів річок Прут та Сірет встановлено, що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 6822489100:03:002:0012 знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а саме на відстані 64,37 м до урізу річки Дністер.

Прокурор зауважує, що вищевказане рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №2-в від 30.10.2003 року було прийняте з порушенням вимог земельного та водного законодавства, а тому є незаконним і підлягає скасуванню.

На думку позивача, спірна земельна ділянка передана в приватну власність для ОСОБА_4 , а в подальшому ОСОБА_2 , в порушення вимог статей 58-61, 83 ЗК України та статей 85, 88-90 ВК України, оскільки надання земель прибережної захисної смуги у приватну власність законодавством не передбачено.

Також, з огляду на незаконність державної реєстрації спірної земельної ділянки, реєстрації речових прав за ОСОБА_4 , а в подальшому за ОСОБА_2 , належним способом захисту інтересів держави є вимога про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки, адже без такого скасування неможливе повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Позивач зауважує, що у даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель, а відтак, в силу норм статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.

Враховуючи вищевикладене, Кам?янець-Подільська окружна прокуратура просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №2-в від 30.10.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,1662 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в межах населеного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер: 6822489100:03:002:0012; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822489100:03:002:0012, площею 0,1662 га, що розташована в межах населеного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області; зобов`язати ОСОБА_2 повернути у комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області земельну ділянку з кадастровим номером: 6822489100:03:002:0012,площею 0,1662 га, що розташована в межах населеного пункту села Велика Слобідка, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року в задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради №2в від 30.10.2003 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, оскільки цим рішенням спірна земельна ділянка у приватну власність останнього не передавалась. Також міськрайонний суд вважав, що не підлягає до задоволення позовна вимога про скасування в ДЗК державної реєстрації спірної земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2 , з підстав недоведеності: з якого фонду виділялася ОСОБА_4 ця земельна ділянка саме для будівництва житлового будинку та господарських споруд в с. Велика Слобідка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; підстав можливості витребування спірної земельної ділянки саме із законного та добросовісного володіння ОСОБА_2 ; віднесення спірної земельної ділянки повністю або частково до земель водного фонду, адже не переконливими є докази перебування спірної ділянки у межах прибережної захисної смуги і відсутні інші достатні для ідентифікації дані про співвіднесення спірної земельної ділянки із землями водного фонду відповідно Земельного та Водного кодексів станом на 2003 рік.

Крім того, суд зазначав, що Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада є одночасно і позивачем, в інтересах якої заявлено прокурором позов, та відповідачем за вимогою про скасування рішення Устянської сільської ради №2 від 30.10.2003, а тому позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 у комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з цим рішенням суду, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку та просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Прокурор посилається на не врахування судом першої інстанції того, що згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 03.03.2023 спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 знаходиться на лівому березі Дністровського водосховища, що утворене після будівництва Дністровського комплексного гідровузла на річці Дністер (у 1981-1987 роках), що відповідно до статті 79 ВК України є великою річкою. І на підтвердження знаходження спірної земельної ділянки в межах водоохоронної зони Дністровського водосховища долучено лист Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 26.12.2022 із викопіюванням з проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС, згідно якого уся площа спірної земельної ділянки повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Також, прокурор вказує, що на схемі співставлення картографічних матеріалів графічно нанесено межі спірної земельної ділянки та позначено її місце розташування в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, що є картографічним доказом належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду. Крім того, на картографічних матеріалах, наявних у Робочому проекті водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території колгоспу «Україна» Кам?янець - Подільського району Хмельницької області, графічно відображено межі Дністровського водосховища біля с. Велика Слобідка Кам?янець - Подільського району Хмельницької області та червоною лінією позначено межі прибережної захисної смуги водосховища.

А тому, на думку прокурора, висновок міськрайонного суду про те, що станом на момент виділення і передачі у власність спірної земельної ділянки та станом на 2023 рік позивачем не надано доказів знаходження такої ділянки в межах земель водного фонду, є безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується зазначеними вище доказами.

Також, прокурор зауважує про не врахування судом першої інстанції, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги у ДЗК та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та саме правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно визначеній смузі від урізу води.

Прокурор зазначає, що міськрайонним судом при ухваленні рішення не враховано, що робочий проект водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території колгоспу «Україна» Кам`янець-Подільського району Хмельницької області із картографічними матеріалами був виготовлений ще у 1986 році проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укрдіпроводгосп» на підставі завдання Міністерства меліорації та водного господарства Української РСР від 07.05.1985, а тому відсутність вказаних матеріалів у Державному фонді документації із землеустрою також не свідчить про відсутність меж прибережної захисної смуги річки Дністер та водосховища на ній.

Крім того, збірний кадастровий план земельної ділянки, що виготовлений за результатами проведеної геодезичної зйомки ТОВ «Кайлас-К», який судом не взято до уваги, з поміж іншого також доводить те, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 повністю перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а саме на відстані 64,37 м від урізу води Дністровського водосховища.

Також, прокурор вважає, що наданий представником відповідачки ОСОБА_2 Збірний план земельних ділянок, виготовлений інженером - землевпорядником ТОВ «Кайлас-К», згідно якого станом на 11.01.2023 відстань від спірної земельної ділянки до урізу річки Дністер складає 115,78 м, взагалі не підлягав прийняттю судом до розгляду, адже не надано доказів щодо підстав проведення такої геодезичної зйомки та джерела отримання цього збірного плану земельних ділянок, не надано інформації про питання, що ставились перед спеціалістом та не повідомлено, з якою метою його виготовлено ще до виникнення спору.

Прокурор зазначає, що право власності ОСОБА_4 виникло не на підставі Державного акту на спірну земельну ділянку від 26.04.2004, а на підставі рішення Устянської сільської ради №2в від 30.10.2003, відповідно до якого здійснювалась реєстрація такого права. За таких обставин, Державний акт є документом, що лише посвідчує право на земельну ділянку, а тому прокурор вважає, що оскільки у ОСОБА_4 право приватної власності на спірну земельну ділянку виникло незаконно, отже відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради №2в від 30.10.2003 щодо останнього.

Поміж того, прокурор вказує про вірність обрання ним способу захисту порушеного права, а саме зобов`язати ОСОБА_2 повернути спірну земельну ділянку законному власнику - державі в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, скасувавши рішення Устянської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_4 та скасувавши невірне визначення цільового призначення спірної земельної ділянки у ДЗК. І позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_2 повернути у комунальну власність спірну земельну ділянку, не свідчить про порушення принципу «пропорційності», оскільки ОСОБА_2 не позбавлена можливості порушувати питання про відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи відзиву учасника справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Місяць А.П., погоджується із висновками суду першої інстанції та просить відмовити в задоволені апеляційної скарги.

Відповідачка посилається на те, що позивачем не виконано вимоги пункту 4 статті 56 ЦПК України, а саме не вказано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурором, у тому числі з врахуванням статті 131-1 Конституції України.

Також, у прокурора відсутні правові підстави звертатися з таким позовом, адже останнім не визначено відповідні органи держави, що мають повноваження звертатися із позовом, виходячи із заявлених позовних вимог. Крім того, відповідачка вважає, що під час здійснених досліджень, на які посилається позивач, не було враховано правильного розрахунку прибережної захисної смуги, адже не було враховано меженний період річки Дністер у відповідному районі, а тому говорити про відстань в 64,37 м до урізу річки Дністер є помилковим та необґрунтованим.

ОСОБА_2 зауважує, що відповідно до Збірного плану земельних ділянок, що виготовлений інженером-землевпорядником ОСОБА_5 . ТОВ "КАЙЛАС-К", з врахуванням урізу річки Дністер станом на 11.01.2023, відстань від спірної земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 до річки Дністер складає 111,76 м, що відповідає відстані, встановленій в статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України. Також, прибережні захисні смуги не встановлені в межах та за межами села Велика Слобідка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

ОСОБА_2 вказує на відсутність доказів, що земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 перебуває в межах прибережної захисної смуги. А робочий проект водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС не є належним та допустимим доказом знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, а БУВР річок Прут та Сірет не є установою, що здійснює контроль прибережних захисних смуг щодо розташування спірної земельної ділянки.

ОСОБА_2 посилається на те, що вона є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а відтак відсутні правові підстави про витребування такої земельної ділянки із її законного та добросовісного володіння.

Інші учасники правом на надання відзиву на апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури не скористалися та відзивів не надали.

Рух справи в апеляційній інстанції

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року відкрито провадження у цій справі №676/3415/23 та ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 травня 2024 року призначено зазначену справу до розгляду на 10.06.2024.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2024 року продовжено ОСОБА_2 строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Залучено до участі у справі №676/3415/23 за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько - Кульчієвецької сільської ради Кам`янець Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки ОСОБА_2 .

Прокурор Веселовська О.П. підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Місяць А.П. та третя особа ОСОБА_3 заперечили проти доводів апеляційної скарги та просять їх відхилити, залишивши судове рішення без змін.

Інші учасники та їх представники до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Від представника третьої особи Басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет надійшло клопотання щодо розгляду справи у його відсутності, інші учасники справи та їх представники про причини неявки суд не повідомили.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлені апеляційнимсудом обставини

Рішенням Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №2-в від 30 жовтня 2003 року виділено ОСОБА_4 земельну ділянку за межами земель Дністровського водосховища контур 820-821 площею 0,17 га в селі В. Слобідка для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с.9).

26.04.2004 ОСОБА_4 отримав Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №031545 на земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012, площею 0,1662 га (т. 1 а.с.10).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 березня 2007 року №521, який посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Кахній Л.І., ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012, площею 1662 кв.м., що знаходиться в селі Велика Слобідка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (т. 1 а.с. 11).

Згідно даних поземельної книги, відкритої 30.06.2020 року на земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012, площею 0,1662 га, власником цієї земельної ділянки є ОСОБА_2 (Державний акт Серії ЯД №011951 від 19.03.2007, реєстраційний номер 0107755910076 (т. 1 а.с. 12-18)).

Як слідує із листа Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет №1175/06/2022 від 26.12.2022 та завіреної копії з Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС за результатами співставлення місця розташування земельних ділянок з використанням інтернет-ресурсу https://kadastr:live з наявними в управління матеріалами проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС, орієнтовне розташування земельної ділянки, крім інших, кадастровий номер 6822489100:03:002:0012, знаходиться в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища (т.1 а.с. 21 -23).

Згідно Збірного кадастрового плану, виготовленого ТОВ «КАЙЛАС-К» на підставі листа Кам`янець-Подільської окружної прокуратури від 09.02.2023 №52-114 вих-23, земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а саме на відстані 64,37 м до урізу річки Дністер (уріз води станом на 09.02.2023) (т. 1 а.с. 26-27).

Відповідно до інформації, що викладена в листі Реогіонального Офісу Водних Ресурсів у Хмельницькій області №440 від 03.03.2023 земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 знаходиться на лівому березі Дністровського водосховища, що утворене після будівництва Дністровського комплексного гідровузла на річці Дністер (т.1 а.с. 30).

Відповідно до Робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС з картографічними матеріалами до нього вбачається, що з врахуванням нормального підпірного рівня, яким для Дністровського водосховища є відмітка 121,0мБс, земельна ділянка кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 знаходиться в межах захисної смуги Дністровського водосховища (т. 1 а.с. 32-44).

Новодністровським регіональним управлінням водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ 19.04.2007 за вих. №139 надано ОСОБА_2 дозвіл на проведення гідротехнічних робіт на Дністровському водосховищі в районі с. В. Слобідка, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (державний акт на землю ЯД №011951), а саме: відсипка берегу піском, закріплення берегу від розмиву. Землі водного фонду можна використовувати для культурно-оздоровчих і рекреаційних цілей (т. 1 а.с. 109).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Щодо правомірності звернення прокурора до суду

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 20 червня 2023 року у справі №554/10517/16-ц слідує, що «8.3. Велика Палата Верховного Суду у справі з подібними позовними вимогами прокурора до органу місцевого самоврядування та орендаря зазначала, що оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник (пункти 7.18 - 7.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року №483/448/20, постанови від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17)».

Як слідує із матеріалів справи, прокурор, звертаючись до суду, стверджував, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні вимог чинного законодавства під час прийняття рішення Устянською сільською радою від 30.10.2003 №2-в "Про передачу земельних ділянок у приватну власність», що призвело до незаконної передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки державної власності загальною площею 0,1662 га.

Крім того, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Кам`янець Подільською окружною прокуратурою 28.02.2023 на адресу Слобідсько Кульчієвецької сільської ради було направлено лист №52-1680ВИХ-23 щодо вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави і згідно з листом-відповіддю Слобідсько Кульчієвецької сільської ради від 07.03.2023 за №398/02-20, сільська рада не висловила своєї позиції щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави, а надала інформацію щодо не встановлення прибережних захисних смуг в межах та за межами села Велика Слобідка, про проведення візуального огляду, в тому числі, і земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 (т. 1 а.с. 31).

Отже, керівник Кам`янець Подільської окружної прокуратури мав усі підстави для звернення до суду в інтересах держави в зазначеній справі.

Щодо наявності порушеного права позивача

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 14 Конституції України та частиною 1 статті 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на таку категорію, як землі водного фонду (пункт «є» частини 1 статті 19 ЗК України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (стаття 58 ЗК України та стаття 4 ВК України).

Відповідно до частини 1 статті 60 ЗК України та частини 1 статті 88 ВК України земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

В силу положень частини 2 статті 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Аналогічні положення закріплені і в частинах 2, 3 статті 88 ВК України.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина 1 стаття 61 ЗК України, частина 1 статті 89 ВК України).

З огляду на вищенаведені норми матеріального права, землі прибережних захисних смуг уздовж річок є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування.

Апеляційний суд констатує, що річка Дністер є великою річкою, а відповідно до частини 2 статті 60 ЗК України прибережна смуга для зазначеної річки та водосховищ на ній встановлена в розмірі 100 метрів від урізу води.

Разом з тим, згідно п.1.2 загальних положень Правил експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла, затверджених Мінводгоспом СРСР 31.07.1987, що були чинні на час набуття у власність ОСОБА_4 та в подальшому ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, відмітка нормального підпірного рівня Дністровського водосховища становить 121,0мБс. І це підтверджує, що саме від позначки НПР =121,00 м БС має здійснюватися вирахування ширини прибережної захисної смуги.

Статтею 38Закону України«Про Державнийземельний кадастр» визначено, що дані Публічної кадастрової карти містять офіційну інформацію, є належним доказом на підтвердження викладених обставин.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19 слідує, що «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний».

Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи докази: інформацію Реогіонального Офісу Водних Ресурсів у Хмельницькій області №440 від 03.03.2023 (т.1 а.с. 30); Дозвіл Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровського водосховища 19.04.2007 за вих. №139, наданого ОСОБА_2 на проведення гідротехнічних робіт на території Дністровського водосховища (Державний Акт на землю ЯД №011951) (т. 1 а.с.109); інформацію БУВР Прут та Сірет з викопіровкою з Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС (т. 1 а.с. 21-23, т. 2 а.с. 110), Збірний Кадастровий План земельних ділянок, виготовлений ТОВ «Кайлас К» (т. 1 а.с. 26-27) та використавши координати земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 за допомогою загальнодоступного інтернетресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України https://kadastr.live/», який використовується довідково та має зв`язок з Публічною кадастровою картою і співставивши їх дані, апеляційний суд вважає доведеним факт повного знаходження спірної земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 в межах прибережної смуги Дністроського водосховища.

Велика Палата Верховного Суду раніше вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина 3 статті 13, частина 7 статті 41, частина 1 статті 50 Конституції України, частина 3 статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини 1 статті 91, пункти «а» і «б» частини 1 статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).

Апеляційний суд, оцінивши наданий представником відповідачки ОСОБА_2 , Збірний план земельних ділянок, що виготовлений ТОВ «Кайлас К» 11.01.2023 (т. 1 а.с. 110) вважає, що цей письмовий документ у відповідності до статті 79 ЦПК України не є достовірним доказом, оскільки суперечить іншим доказам, наданим учасниками справи та їх представниками: даних інформації Регіонального Офісу Водних Ресурсів у Хмельницькій області №440 від 03.03.2023, даним інформації БУВР Прут та Сірет та викопіровки з Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС і Дозволу Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровського водосховища 19.04.2007, наданого ОСОБА_2 на проведення на земельній ділянці (Державний акт ЯД №011951), що є спірною, саме гідротехнічних робіт: відсипки берегу піском, закріплення берегу від розмиву та зазначено, що землі водного фонду можна використовувати для культурно оздоровчих і рекреаційних цілей.

Разом з тим, відхиляються колегією суддів посилання представника ОСОБА_2 про недоведеність позивачем знаходження спірної земельної ділянки в межах захисної прибережної смуги через відсутність проекту землеустрою захисної прибережної смуги. Адже Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14 і від 24 грудня 2014 року у справі № 6-206цс14, про те, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини прямо передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України) (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 63.2), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 41)). Така судова практика є стабільною, тобто відповідне правозастосування є передбачуваним як для органів державної влади та місцевого самоврядування, так і для приватних осіб.

Враховуючи вищенаведене та встановивши, що в ДЗК спірну земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 зареєстровано з цільовим призначенням «Землі житлової та громадської забудови», код цільового призначення «02.01. Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», форма власності - приватна, апеляційний суд, керуючись підпунктом 3 абзацу 1 та абзацом 2 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний Земельний Кадастр» вважає, що наявні підстави для скасування у ДЗК державної реєстрації спірної земельної ділянки із припиненням усіх речових прав щодо неї.

Також, з огляду на зазначене вище, колегія суддів констатує, що у втручанні держави у право мирного володіння відповідачкою ОСОБА_2 земельною ділянкою водного фонду, розташованою у межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

Адже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що спірне нерухоме майно розташоване на незначній відстані від урізу води річки Дністер. Вона могла ознайомитись зі змістом земельного та водного законодавства (норми якого щодо отримання у власність земельних ділянок водного фонду є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності могла отримати відповідну правову допомогу перед набуттям у власність спірної земельної ділянки. А отримавши 19.04.2007 від Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровського водосховища дозвіл на проведення на спірній земельній ділянці саме гідротехнічних робіт (відсипка берегу піском, закріплення берегу від розмиву) могла і повинна була розуміти, що ця земельна ділянка належить до земель водного фонду і її отримання у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.

Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції не врахував вищенаведеного та прийшов до помилкового висновку про недоведеність і відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог прокурора щодо скасування у ДЗК державної реєстрації спірної земельної ділянки із припиненням усіх речових прав щодо неї та повернення такої земельної ділянки власнику державі.

І апеляційним судом не приймаються твердження представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. про відсутність підстав законного втручання держави у мирне володіння ОСОБА_2 спірним майном та про те, що остання є добросовісним набувачем земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012.

Отже, оскаржуване рішення в частині відмови у зазначених вище позовних вимогах прокурора підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення в цій частині про їх задоволення.

А тому доводи апеляційної скарги щодо порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

Щодо обрання прокурором способу захисту про визнання недійсним (незаконним) рішення органу місцевого самоврядування

У цій справі прокурор звернувся з вимогою до Слобідсько Кульчієвецької сільської ради, як до відповідача, про визнання недійсним рішення Устянської сільської від 30.10.2003 № 2в "Про передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки 0,1662 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в межах населеного пункту села Велика Слобідка Кам`янець-Подільського району /Хмельницької області.

Апеляційний суд, оцінивши докази, надані учасниками справи та їх представниками, вважає, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування суперечить законодавству, чинному на час його прийняття, адже Устянська сільська рада не мала відповідних повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, що відносилася до земель водного фонду.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись із обґрунтованістю позову прокурора в частині необхідності визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого спірну земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_4 і який 15.07.2007 відчужив цю нерухомість на користь ОСОБА_2 .

Апеляційний суд констатує, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, абзац п`ятий пункту 143)). Однак, беручи до уваги те, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування не стосується ОСОБА_2 , як останньої набувачки спірної земельної ділянки, вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_4 , не призводить до відновлення порушеного права держави.

Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 20 червня 2023 року у справі №554/10517/16-ц.

За таких обставин у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

У відповідності до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 376 ЦПК України).

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, неправильно витлумачив норми статей 13, 14 Конституції України, статті 122,126ЗК України і статей 4, 88, 89 ВК України, не застосував норми, норми статей 19, 58 - 61, 152 ЗК України і не дотримався положень статей 12, 81, 89 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову, тому на користь Хмельницької обласної прокуратури пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню з ОСОБА_2 понесені прокуратурою судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 14762 грн (5368 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позову за дві вимоги немайнового характеру, які задоволено судом апеляційної інстанції) + 1342 грн (сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову) + 8052 грн (судовий збір, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги за дві вимоги немайнового характеру, які задоволені апеляційним судом)).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 у Державному земельному кадастрі, припинивши усі речові права щодо неї.

Повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:03:002:0012 площею 0,1662 га, що розташована в межах населеного пункту села Велика Слобідка Кам`янець Подільського району Хмельницької області державі в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської об`єднаної територіальної громади.

В задоволені решти позовних вимог керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911102; пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький) 14762 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай