Ухвала

від 04.12.2024 по справі 676/3415/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 676/3415/23

провадження № 61-15720ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в справі за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратурив інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку,

встановив:

22 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 16 104, 00 грн, проте незрозуміло, чим керувалась заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду в частині вирішення однієї вимоги немайнового характеру (про скасування державної реєстрації земельної ділянки) та однієї вимоги майнового характеру (про повернення до земель комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:03:002:0012, площею 0, 1662 га, яка належить ОСОБА_1 ).

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру становить 5 368, 00 грн (2 684, 00 грн * 1 * 1 * 200 %).

Отже, заявником в частині оскарження вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір.

Поряд з цим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тобто позовна вимога про повернення земельної ділянки до земель комунальної власності є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскарження вимоги майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, та подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Заявником у касаційній скарзі в порушення вимог вказаної законодавчої норми не зазначено всіх учасників справи, а саме позивача у справі, яким є керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури, а також його місцезнаходження.

ОСОБА_1 вказує позивачем у справі першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, проте Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що вказана особа є особою, яка подавала апеляційну скаргу, а не позивачем у справі.

Тобто ОСОБА_1 , окрім вказаних у касаційній скарзі осіб, необхідно також зазначити позивача у справі.

Окрім цього, враховуючи незазначення у касаційній скарзі всіх учасників справи, заявником в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не надано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості всіх учасників справи.

З огляду на вищевикладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням всіх учасників справи. Також заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов