Постанова

від 02.04.2024 по справі 380/12303/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/12303/23 пров. № А/857/21029/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» про ухвалення додаткового судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення від 03 жовтня 2023 року та додаткове рішення від 19 жовтня 2023 року Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/12303/23 (головуючий суддя Клименко О.М., м. Львів) за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала на розгляді справа № 380/12303/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на Головного управління ДПС у Львівській області на рішення від 03 жовтня 2023 року та додаткове рішення від 19 жовтня 2023 року Львівського окружного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській областізалишено без задоволення, а рішення від 03 жовтня 2023 року та додаткове рішення від 19 жовтня 2023 року Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/12303/23 залишено без змін.

19.02.2024 року Дочірнє підприємство «Амбієнте Ферніче Україна»звернулося з заявою про ухвалення додаткової постанови щодо вирішення питання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає те, що судові витрати на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку із розглядом справи апеляційним судом, підлягають стягненню на його користь з відповідача в розмірі 4000 грн.

07 березня 2024 року Головне управління ДПС у Львівській області подало клопотання про залишення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без задоволення. Вказує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та штучно завищеними.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговоривши підстави для ухвалення додаткового судового рішення викладені в заяві, вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3ст. 134 КАС Українипередбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, подано наступні документи:

- додаткова угода від 29.01.2024 до договору про надання правничої допомоги від 29.05.2023;

- виписка по банківському рахунку АО «Пролекс» від 01.02.2024;

- рахунок від 31.01.2024;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2024 до договору про надання правничої допомоги;

- детальний опис робіт/послуг виконаних адвокатом Науменко І.В. в інтересах ДП «Амбієнте Ферніче Україна» у справі №380/12303/23 від 19.02.2024.

Крім цього, у матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 29.05.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «ПРОЛЕКС» та Дочірнім підприємством «Амбієнте Ферніче Україна».

Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2024 до договору про надання правничої допомоги, а також детального опису робіт/послуг виконаних адвокатом Науменко І.В. в інтересах ДП «Амбієнте Ферніче Україна» у справі №380/12303/23 від 19.02.2024, Адвокатським бюро «Пролекс» надано наступні адвокатські послуги:

- аналіз підстав оскарження рішення від 03.10.2023 та додаткового рішення від 19.10.2023 Львівського окружного адміністративного суду. Підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу;

- прибуття до Восьмого апеляційного адміністративного суду 15.02.2024 року;

- подання заяви про зміну найменування позивача;

- підготовка та подання до суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Сторони погодились, що послуги надані в повному обсязі, вартість послуги становить 4000 грн.

Суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннямиКАС Українивідшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, проаналізувавши надані послуги позивачу Адвокатським об`єднанням «Пролекс, на предмет їх обсягу, складності, якості, співмірності розміру витраченого адвокатом часу та суми заявленої до відшкодування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вартість послуг (4000 грн), є завищеною.

Оскільки, аналіз підстав оскарження рішення від 03.10.2023 та додаткового рішення від 19.10.2023 Львівського окружного адміністративного суду, по своїй суті включає в себе один з етапів складання та написання відзиву, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, не потребує окремого виокремлення.

Крім цього, проаналізувавши сам відзив, суд апеляційної інстанції зазначає, що по суті, у ньому викладено фактичні обставини справи, які вже встановлені та не заперечується сторонами у цій справі, тобто виклад фактичних обставин не потребував такої деталізації.

Таким чином, виготовлення цього документу не потребувало затрати значного часу і відповідно його вартість завищена.

Щодо прибуття до Восьмого апеляційного адміністративного суду 15.02.2024 року, апеляційний суд звертає увагу на те, що представник позивача не прибув у судове засідання призначене на 15.02.2024, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5ст. 134 КАС України.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 1000 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України,суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву ДП «Амбієнте Ферніче Україна» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст.134,139,143,229 ч. 4, 243,252,313,315,321,322,325,328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» (вул. І.Франка, 11-А, с. Колоденці, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, ЄДРПОУ 33465109) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (однієї тисячі гривень).

У решті задоволення заяви Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук

Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2024 року.