Ухвала

від 02.04.2024 по справі 554/8098/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №554/8098/17

Провадження № 6/552/158/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі - Біжко Т.В.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду справу за заявою ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2024 року до Київського районного суду м. Полтави надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В поданій до суду заяві посилався на те, що 13.10.2017 року він звернувся до суду з позовною заявою до Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка про визнання виборів ректора недійсними, скасування наказу про оголошення конкурсу на вакантні посади та зобов`язати укласти трудовий договір. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено та вирішено стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року рішення Київського районного суду м. Полтави скасоване в частині вирішення питання про стягнення судових витрат і постановлене нове рішення про стягнення з нього на користь держави 1 280 грн. недоплаченого судового збору. Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року та Постанову Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено та стягнуто з нього на користь держави 908 грн. судового збору, оскільки позивачем при подачі уточненої позовної зави не сплачено за вимогу про стягнення середнього заробітку. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.04.2022 року виправлено помилку в судовому рішенні та встановлено правильний розмір судового збору, що підлягав доплаті - 640 грн. 15.05.2022 року ним добровільно виконане рішення суду. На виконання виконавчого листа №554/8098/17 від 12.12.2018 року головний державний виконавець 15.07.2019 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1. 29.10.2019 року головним державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки не з`ясовано фактичне місце проживання боржника, не встановлено джерела отримання доходів. Постановою від 14.01.2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 за тим же виконавчим листом. Іншими постановами державного виконавця його було зобов`язано сплатити виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та накладено арешт на кошти боржника. Листом від 20.04.2021 року він інформував відділ державної виконавчої служби, що судове рішення, яке стало підставою для стягнення судового збору скасовано. Виконавче провадження закінчене не було. Постановою від 27.04.2022 року старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 про стягнення з нього судового збору в розмірі 908 грн. за виконавчим листом №554/8098/17 від 28.03.2022 року, виданим Київським районним судом м. Полтави. Листом від 17.11.2022 року він інформував відділ державної виконавчої служби, що Київським районним судом м. Полтави виправлено описку в судовому рішення та стягнуто судовий збір в розмірі 640 грн. Виконавче провадження закінчене не було. 13.12.2022 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_5 та виведено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 27.04.2022 року та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2022 року. Відкриті постановами від 14.12.2022 року виконавчі провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_4 тимчасово зупинили свою дію внаслідок винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачу. Від 18.12.2023 року та від 15.12.2023 року. 15.11.2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 28.02.2024 року державним виконавцем втретє винесено постанову про відкриття про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_9 про примусове виконання виконавчого листа №554/8098/17, виданого Київським районним судом м. Полтави 12.12.2018 року. У рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанови про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 128 грн., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 313 грн., а також 06.04.2024 року винесено постанову про арешт коштів боржника. Вважає, що протиправними діями органу державної виконавчої служби порушені його права, які підлягають відновленню.

Просив суд визнати виконавчий лист №554/8098/17, виданий 12.12.2018 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню

Зобов`язати державного виконавця винести постанови про закінчення виконавчих проваджень №№ НОМЕР_8 від 15.07.2019 року,НОМЕР_2 від 14.01.2021, НОМЕР_7 від 28.02.2024, що відкриті за виконавчим листом №554/8098/17 від 12.12.2018 року з одночасним скасуванням усіх вжитих виконавцем заходів у рамах відповідних виконавчих проваджень.

Визнати виконавчий лист №554/8098/17, виданий 28.03.2022 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню.

Зобов`язати державного виконавця винести постанови про закінчення виконавчих проваджень №№ НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 14.12.2022, що є похідними від виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 27.04.2022 року, відкритого за виконавчим листом №554/8098/17, який 28.03.2022 року видав Київський районний суд м. Полтави з одночасним скасуванням усіх вжитих виконавцем заходів у рамах відповідних виконавчих проваджень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав в повному обсязі просив її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, з невідомих причин, судом повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 червня 2018 року взадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, визнання підсумків голосування такими, за якими неможливо встановити достовірних результатів, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов`язання укласти трудовий договір відмовлено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 22.06.2018 року скасоване в частині вирішення питання про стягнення судових витрат і постановлене нове рішення про стягнення з нього на користь держави 1 280 грн. недоплаченого судового збору.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено та стягнуто з нього на користь держави 908 грн. судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19 квітня 2022 року виправлено описку допущену у рішенні Київського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Передостанній абзац мотивувальної частини рішення викладено в наступній редакції:

«Оскільки позивачем при подачі уточненої позовної заяви не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 грн..»

Другий абзац резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн..».

12.12.2018 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1280 гривень недоплаченого судового збору, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

29.10.2019 року головним державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки не з`ясовано фактичне місце проживання боржника, не встановлено джерела отримання доходів.

14 січня 2021 року постановою старшого державного виконавця відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №554/8098/17 від 12.12.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 1280 грн. судового збору.

14 січня 2021 року постановою старшого державного виконавця визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження НОМЕР_2.

14 січня 2021 року постановою старшого державного виконавця стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 128 грн.

14 січня 2021 року постановою старшого державного виконавця накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 561,07 грн.

Постановою старшого державного виконавця від 27.04.2022 року визначено для боржника розмір мінімальних витрат 313 грн.

Постановою старшого державного виконавця від 14.12.2022 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 з виконання постанови НОМЕР_5, виданої 27.04.2022 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення з ОСОБА_1 313 грн. витрат.

Постановою старшого державного виконавця від 15.12.2023 року повернуто виконавчий документ /постанова НОМЕР_5 від 27.04.2022 року/ стягувачу.

Постановою державного виконавця від 28.02.2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 554/8098/17, виданого 12.12.2018 року.

Постановою державного виконавця від 28.02.2024 року визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 313 грн.

Постановою державного виконавця від 28.02.2024 року стягнуто з боржника 128 грн. виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 06.03.2024 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках /електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів /електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору /основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження , штрафів, яка становить 1 721 грн.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Крім того, в інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини та приймаючи до уваги, те що рішення суду, на підставі якого видано Київським районним судом м. Полтави 12.12.2018 року виконавчий документ - виконавчий лист №554/8098/17, скасовано постановою Верхового Суду від 03.03.2021 року, то у суду є підстави для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №554/8098/17, виданого 12.12.2018 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, судом встановлено, що 28.03.2022 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 980 гривень судового збору, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Однак, враховуючи, що ухвалою суду від 19 квітня 2022 року виправлено описку допущену у рішенні Київського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн., який згідно квитанції №0.0.2546956448.1 від 16.05.2022 року сплачений, приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №554/8098/17, виданого 28.03.2022 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати державного виконавця винести постанови про закінчення виконавчих проваджень №№ НОМЕР_8 від 15.07.2019 року,НОМЕР_2 від 14.01.2021, НОМЕР_7 від 28.02.2024, що відкриті за виконавчим листом №554/8098/17 від 12.12.2018 року з одночасним скасуванням усіх вжитих виконавцем заходів у рамах відповідних виконавчих проваджень та зобов`язати державного виконавця винести постанови про закінчення виконавчих проваджень №№ НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 14.12.2022, що є похідними від виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 27.04.2022 року, відкритого за виконавчим листом №554/8098/17, який 28.03.2022 року видав Київський районний суд м. Полтави з одночасним скасуванням усіх вжитих виконавцем заходів у рамах відповідних виконавчих проваджень.

Разом з цим, суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись лише ним або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, інакше це буде втручанням суду у дискреційні повноваження державного виконавця.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд позбавлений права зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження та вчинити інші дії, а отже вимоги в цій частині задоволенню не підлягають .

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Керуючисьст. 432 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист №554/8098/17, виданий 12.12.2018 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню

Визнати виконавчий лист №554/8098/17, виданий 28.03.2022 року Київським районним судом м. Полтави таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.

Головуючий суддя Т.В.Шаповал