Ухвала

від 03.04.2024 по справі 383/160/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/160/24

Провадження № 1-кс/391/4/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 р.селище Компаніївка

Слідчий суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Компаніївка скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов`язати уповноважених осіб Відділення поліції № 3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 353 КК України за його заявою від 08.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та виконати інші процесуальні обов`язки, встановлені ст. 214 КПК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 08.02.2024 року ним на адресу електронної пошти та рекомендованим листом до відділення поліції №3 скеровано заяву про те, що юридична особа Бобринецький районний суд Кіровоградської області, керівником, якої зазначено ОСОБА_4 , з 14.09.2018 року перебуває в стані припинення за Рішенням засновників вказаної юридичної особи, що підтверджується публічною інформацією, яка знаходиться на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України та незаконно здійснює свою діяльність на території м.Бобринець.

Станом на 12.02.2024 за результатами його заяви він не отримав Витягу з ЄРДР. Процесуальні дії у відповідності до ч. 9 ст. 214 КПК України слідчим станом на 12.02.2024 вчинено не було.

Відтак, скаржник вважає, що слідчий не виконав покладених на нього ст.214 КПК України обов`язків, свідомо не вчинив дій визначених наведеними положеннями, тому просив скаргу задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи скарги з мотивів, наведених у ній, зазначивши, що працівники поліції були зобов`язані внести відомості до ЄРДР за його заявою, як це передбачає ст. 214 КПК України, тобто, на думку заявника, до ЄРДР повинні вноситись будь-які повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та якщо такі повідомлення не знайшли свого підтвердження в ході досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи скаржника, приходжу до наступних висновків.

За правилами пункту 1 частини першої статті 303 КПК заявник має право оскаржити, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У межах цієї процедури слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловленій у постанові від 30 січня 2019 року (справа №818/1526/18, провадження № 11-1263апп18).

На запит з ВП №3 (м.Бобринець) до суду надійшли матеріали за заявою ОСОБА_3 з приводу незаконної реалізації своєї діяльності Бобринецького районного суду Кіровоградської області, які було досліджено в судовому засіданні.

За результатами проведення перевірки інформації, викладеної у звернені ОСОБА_3 , встановлено наступне.

28.02.2024 до відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, з канцелярії ВП № З (м. Бобринець) Кропивницького РУП, вх. № 641 від 28.02.2023 надійшли матеріали звернення від суб`єкта міжнародного та національного права, правозахисника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу прийняття рішення та надання відповіді згідно чинного законодавства останньому стосовно можливого вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Бобринецького РС.

Повідомлення зареєстровано до ІКС ІПНП (журнал ЄО) за №663 від 28.02.2024 р. ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

За результатами розгляду підстав для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР, не встановлено.

В ході перевірки вказаного повідомлення стало відомо, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про те, що організація, підприємство - юридична особа код ЄДРПОУ 02896839 з найменуванням Бобринецький районний суд Кіровоградської області з 14 вересня 2018 року перебуває в стані припинення за Рішенням засновників вказаної юридичної особи № 14221270007000369 , що підтверджується публічною інформацією, яка знаходиться на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України та незаконно здійснює свою діяльність на території міста Бобринець Кіровоградської області.

Для з`ясування всіх обставин справи 28.02.2024 опитаний ОСОБА_5 , який являється керівником апарату Бобринецького районного суду Кіровоградської області та головою ліквідаційної комісії Бобринецького районного суду Кіровоградської області пояснив, що відповідно до статті 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Бобринецький районний суд Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02896839) за організаційно - правовою формою є органом державної влади. Інформація про належність суду до органів державної влади міститься у реєстраційних даних юридичної особи Бобринецького районного суду Кіровоградської області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, яка є відкритою для ознайомлення за посиланням.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 року № 457 основним видом діяльності Бобринецького районного суду Кіровоградської області суду є діяльність у сфері юстиції та правосуддя (КВЕД 84.23.), що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.08.2014 року.

Бобринецький районний суд Кіровоградської області, відноситься до юридичних осіб публічного права.

Законом Української РСР від 05.06.1981 року № 2022-Х «Про судоустрій Української РСР» (втратив чинність), передбачалося, що районний народний суд утворюється у районах (стаття 21 даного Закону).

Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.04.1987 року № 3927-ХІ «Про сітку районних (міських)народних судів Української РСР та число народних суддів" (втратила чинність) було утворено мережу районних (міських) народних судів на території Української РСР.

Постановою Президії Верховної Ради України «Про мережу районних (міських) народних судів України та число народних суддів» від 19.11.1992 року № 2799-ХІІ було визначено, наступні дані про кількість районних (міських) народних судів, утворених в Україні і число народних суддів (Додаток № 1), які стосувалися суду, який діяв на території Бобринецького району Кіровоградської області.

Пунктом 1 Додатку 2 даної Постанови було визнано такою, що втратила чинність Постанова Президії Верховної Ради Української PCP від 30.04.1987 року "Про сітку районних (міських) народних судів Української PCP та число народних суддів" N 3927-ХІ ( 3927-11 ).

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP "Про судоустрій Української PCP" від 24.02.1994 року № 4017-XII (втратив чинність), у зв`язку з прийняттям Закону України "Про статус суддів" (2862-12) Верховною Радою України було внесено до Закону Української PCP "Про судоустрій Української PCP" ( 2022-10) зміни, згідно яких - Верховний Суд України, Верховний Суд Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди та військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів становили судову систему загальних судів України" (стаття 20 даного Закону).

Таким чином, після проголошення незалежності України, назву Бобринецького районного народного суду Кіровоградської області було змінено на Бобринецький районний суд Кіровоградської області в силу норм вказаного Закону.

Відповідно до пункту 13 статті 24 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" ( 1к/95-ВР ) Бобринецький районний суд Кіровоградської області включено, до мережі районних судів України відповідно до Указу Президента України № 76/96 від 22.01.1996 року «Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України».

Пунктом 23 статті 106 Конституції України (у редакції від 28.06.1996, пункт виключено на підставі Закону № 1401-УІІІ від 02.06.2016 року) було визначено, що Президент України утворює суди у визначеному законом порядку.

Державну реєстрацію юридичної особи Бобринецький районний суд Кіровоградської області було здійснено 21.06.2001 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» від 21.06.2001 року, орган реєстрації Верховна Рада. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Бобринецький районний суд Кіровоградської області від 17.01.2007 року серія А00 № 730163.

Указом Президента України № 641/2001 від 20.08.2001 року «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів було затверджено Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, включаючи Бобринецький районний суд Кіровоградської області.

Указом Президента України № 591/2011 від 20.05.2011 року «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» було затверджено мережу місцевих загальних судів, включаючи Бобринецький районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до підпункту 6 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.

Відповідно до пункту 87 Указу Президента України від 29.12.2017 року № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» постановлено утворити Кропивницький окружний суд - у Бобринецькому, Кіровоградському та Компаніївському районах Кіровоградської області із місцезнаходженням у містах Кропивницькому та Бобринці, селищі міського типу Компаніївці Кіровоградської області шляхом реорганізації (злиття) Бобринецького районного суду, Кіровоградського районного суду та Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Повноваження місцевого суду, яким є Бобринецький районний суд Кіровоградської області, визначені статтею 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У даний час Бобринецький районний суду Кіровоградської області перебуває у стадії реорганізації (злиття) відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 р.

На виконання даного Указу наказом ДСА України від 06.09.2-18 р. №444 «Про забезпечення виконання Указу Президента України від 29.12.2017 р. №451» було утворено комісію з реорганізації (злиття) суду та визначено організаційні заходи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.09.2018 р. внесено відповідний запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Бобринецького районного суду в результаті її реорганізації.

Станом на даний час реорганізація (злиття) Бобринецького районного суду Кіровоградської області, відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 р. не завершена та, як наслідок, юридична особа Бобринецького районного суду Кіровоградської області в результаті її реорганізації (злиття) не припинена.

Відповідно до наказу ДСА України від 27.07.2022 р. №251 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 06.09.2018 р. №444» було внесено до складу комісії з реорганізації (злиття) Бобринецького районного суду (додаток 1), затвердженого наказом ДСА України від 06.09.2018 р. №444 «Про забезпечення виконання Указу Президента України від 29.12.2017 р. такі зміни:

Виключено зі складу комісії з реорганізації (злиття) заступника керівника апарату Бобринецького районного суду ОСОБА_6 - голову комісії;

Визначено головою комісії з реорганізації (злиття) керівника апарату Бобринецького районного суду ОСОБА_5 .

На виконання даного наказу було внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На даний час фінансування діяльності суду та оплати праці його працівників здійснюється у необхідному обсязі Територіальним управлянням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, до повноважень якої віднесені питання фінансового забезпечення діяльності Бобринецького районного суду Кіровоградської області.

Комплекс будівель, розташований у м. Бобринець, вулиця Миколаївська, буд. 80, у якому розміщений Бобринецький районний суд Кіровоградської області, перебуває у державній власності в особі Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав 2772304835040, номер відомостей про речове право у Державному реєстрі речових прав - 51161637.

Власником земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:096:0030, на якій розміщена будівля суду є Бобринецька міська рада.

Відповідно до рішення Бобринецької міської ради від 15.03.2023 року №

1559 «Про передачу земельної ділянки з комунальної власності у державну

власність (кадастровий номер 3520810100:50:096:0030)» у даний час відбувається процедура передачі вказаної земельної ділянки у державну власність в особі Кропивницької районної державної адміністрації.

Реєстраційна справа юридичної особи Бобринецький районний суд

Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02896839) у теперішній час зберігається у Кропивницькій районній військовій адміністрації (м. Кропивницький, вул.

Дарвіна, 25).

Таким чином, Бобринецький районний суду Кіровоградської області здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України та чинного законодавства, яке діє у нашій державі.

За результатами розгляду, керівником органу досудового розслідування за заявою ОСОБА_3 підстав для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР, не встановлено, оскільки Бобринецький районний суд Кіровоградської області здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України та чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається обов`язок уповноважених осіб здійснити фіксацію наданих заявником відомостей про кримінальне правопорушення. Водночас, передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить про те, що взагалі відсутні будь-які критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Ця процедура передбачає, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити детальну та ретельну оцінку викладених у заяві відомостей, а фактично необхідно лише перевірити зміст самої заяви на предмет наявності у ній належних даних для внесення відомостей до ЄРДР.

Завданням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на цій стадії є перевірка зазначених скаржником обставин, що, на його думку, вказують на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, та за наявності відповідних підстав - відновлення порушених прав.

Зазначені положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зокрема, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18 провадження № 51-4229км20) зазначено наступне: «За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Вказана вище інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Той факт, що суб`єктивне сприйняття та оцінка змісту заяви скаржника, який вважає таку заяву належною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, не співпадає з позицією компетентного органу уповноваженого на внесення таких даних до реєстру не може сам по собі слугувати законною підставою для внесення даних до ЄРДР.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18).

Оцінюючи обґрунтованість заяви скаржника про вчинення кримінального правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 353 КК України слідчий суддя вважає, що у ній відсутні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого наведеною заявником статтею КК України.

Ні сама заява скаржника, ні додані до неї матеріали, досліджені в судовому засіданні, на обґрунтування його вимог, не містять відомостей, які б вказували на ймовірне вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, є припущеннями скаржника, які ґрунтуються на власному аналізі та баченні норм чинного законодавства України. Крім того, вказана заява про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 353 КК України може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями 126 та 129 Конституції України.

Посилання скаржника на ст. 214 КПК України, яка на його думку, встановлює не право, а обов`язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання уповноважених осіб ВП №3 внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому у задоволенні скарги суд вважає за необхідне відмовити..

Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду

Повний текст рішення у формі ухвали оголошено 08.04.2024 р. о 12 год. в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1