Ухвала

від 05.04.2024 по справі 464/6542/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/6542/17

пр № 4-с/464/9/24

У Х В А Л А

05 квітня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця,

у с т а н о в и в:

Стягувач ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою у порядкуст.447 ЦПК України, в якій просить:

- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчих провадженнях № 60605678 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на користь стягувача заборгованості по невиплаченій заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- визнати, що бездіяльність державного виконавця Гавриліва Андрія Володимировича у виконавчих провадженнях № 60605678 була свідома і цілеспрямована з метою зриву виконання судових рішень по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» на користь стягувача заборгованості по невиплаченій заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- допустити змову державного виконавця ОСОБА_2 з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» з метою уникнення арешту майна боржника.

- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Амборського Андрія Вікторовича у виконавчих провадженнях № 60605678 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на користь стягувача заборгованості по невиплаченій заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича у виконавчому провадженні № 60605678 по стягненню з ТОВ «Автомобілі України» ЄДРПОУ 35122889 на мою користь заборгованості по невиплаченій заробітній платі компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП № 60605678 по стягненню коштів на користь стягувача з ТОВ «Автомобілі України» по поверненню виконавчого листа № 464/6542/17 стягувачу - неправомірними, а постанову від 27 лютого 2024 року прийняту у даному виконавчому провадженні про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 25 березня 2024 року скаргу призначено до розгляду та витребувано належним чином засвідчені копії виконавчого провадження.

У судове засідання призначене на 12:30 год 04 квітня 2024 року учасники справи не з`явилися. Стягувач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, скаргу підтримує та просить таку задоволити. Начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацький Ю. скаргу заперечує.

Дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) знаходилось виконавче провадження № 60605678, з примусового виконання виконавчого листа № 464/6542/17, виданого 20 вересня 2019 року Сихівським районним судом м.Львова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі, за період з травня 2013 року по вересень 2013 року, в сумі 13336,98 грн та суму середньої заробітної плати, за період затримки розрахунку у розмірі 136905,44 гривень.

27 лютого 2024 року державним виконавцем Б`ялим М.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, у зв`язку з чим стягувач звернувся до суду із скаргою.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 статті 37Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено,що виконавчийдокумент повертаєтьсястягувачу,якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Саме з даної підстави державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу.

Натомість, згідно зі ст.ст.13,18,48,52,53,53-1,54Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

У відповідності до Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції в редакції від 29 вересня 2019 року за № 2832/5, у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Боржником у даному виконавчому провадженні про стягнення на користь стягувача заборгованості по невиплаченій заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку є юридична особа ТОВ «Автомобілі України», код ЄДРПОУ 35122889.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленомузакономпорядку. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном (ст.80, 93, 96 ЦК України).

У силу приписів ст.3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

За даними реєстру Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник за даним виконавчим провадженням юридична особа ТОВ «Автомобілі України» не перебуває у процесі припинення, у тому числі відсутні відомості про порушення процедури банкрутства.

У ході розгляду справи судом при огляді матеріалів виконавчого провадження з`ясовано, що при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення коштів з юридичної особи державним виконавцем не здійснено усіх необхідних виконавчих дій для встановлення наявності майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення та за рахунок якого можливо виконати рішення суду про стягнення боргу.

У ст.ст.129, 129-1 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За сформованим висновком Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 820/1961/18 виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Водночас Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 виснував, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду наст.129-1 Конституції України. Бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у такому випадку визнається неправомірною.

Судове рішення про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середньої заробітної плати за період затримки розрахунку не виконане, виконання триває достатньо значний час - з листопада 2019 року.

Як регламентовано ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Беручи до уваги, що державним виконавцем не вжито достатніх та дієвих заходів щодо примусового виконання судового рішення, не використано всіх передбаченихст.18 Закону України «Про виконавче провадження»прав під час здійснення виконавчого провадження, зважаючи на принцип обов`язковості виконання рішень, суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця Бялого М.Г. щодо повернення виконавчого документа стягувачу, так і бездіяльність щодо невиконання рішення суду. Відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20).

Заперечення скарги суб`єкта оскарження спростовуються установленими вище обставинами.

Надаючи оцінкускарги,в частині бездіяльності виконавчому провадженні щодо свідомої і цілеспрямованої, з метою зриву виконання судових рішень, допустити змови державного виконавця з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» з метою уникнення арешту майна боржника, суд переконаний, що такі вимоги безумовно не можуть встановлюватися у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. У випадку наявності ознак кримінального правопорушення стягувач вправі звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою, як це передбачено ст.214 КПК України.

Підсумовуючи наведене у своїй сукупності, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.258-261,353, 447-451 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу задоволити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП № 60605678, дії по винесенню постанови від 27 лютого 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича у ВП № 60605678 від 27 лютого 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відмовити у задоволенні решти вимог скарги.

За правилами ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 05 квітня 2024 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.ч.5, 9 ст.268 ЦПК України.

Суддя Г.О.Шашуріна