Ухвала

від 02.04.2024 по справі 203/2764/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 203/2764/22

провадження № 61-3908ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА», Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» (далі - ТОВ «ТАС-ФАРМА»), Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-Гарант»), третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просила суд стягнути: з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 50 000 грн на відшкодування майнової шкоди, з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на відшкодування матеріальної шкоди 79 920,20 грн та 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної майнової шкоди в сумі 79 920,20 грн, компенсацію заподіяної немайнової (моральної) шкоди в сумі 10 000 грн, компенсацію судових витрат у сумі 992,40 грн, разом - 90 912,60 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог до ТОВ «ТАС-ФАРМА» відмовлено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТАС-ФАРМА», ТДВ СК «Альфа-Гарант», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у частині вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант» закрито.

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року стягнуто з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27 000 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ТАС-ФАРМА» просить рішення суду Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року скасувати в частині стягнення з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 79 920,20 грн та моральної шкоди в сумі 10 000 грн та відмовити в цій частині позовних вимог.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ТАС-ФАРМА» задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року скасовано в оскарженій частині про стягнення з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на користь ОСОБА_1 компенсації заподіяної майнової шкоди у розмірі 79 920,20 грн, компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 10 000 грн, компенсацію судових витрат у сумі 992,40 грн, разом - 90 912, 60 грн. Стягнуто з ТОВ «ТАС-ФАРМА» на користь ОСОБА_1 невідшкодовану матеріальну шкоду у розмірі 75 230,56 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, витрати за підготовку експертного дослідження №ЕД-19/104-22/14251-ІТ від 20 червня 2022 року у сумі 675 грн. 36 коп., судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 4000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ТАС-ФАРМА» відмовлено.

ОСОБА_1 18 березня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткову постанову суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 159 920,20 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому саме проявляється ігнорування та чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крімцього, справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому проявляється значний суспільний інтерес та виняткове значення. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення, а касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА», Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат