Постанова

від 03.04.2024 по справі 310/3189/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 310/3189/21

провадження № 61-14741св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок»,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року у складі судді Білоусової О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 2008 року працював юрисконсультом у Комунальному підприємстві Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» (далі - КП БМР «Бердянський центральний ринок»).

Після зміни у 2021 році керівництва підприємства він зазнав переслідувань із його боку та тиску з метою наступного звільнення. Оскільки на неодноразові прохання адміністрації нового керівництва звільнитися за власним бажанням він відмовився, відповідач почав створювати умови для незаконного притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

22 грудня 2020 року на підставі наказу № 65 «Про проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування, яка за результатами цього розслідування склала акт про те, що він «допустив порушення обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією, що призвело до збитків на комунальному підприємстві, допустив кримінально каране діяння, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення». На підставі цього акту 18 січня 2021 року виданий наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та у цей же день заблоковано доступ до робочого місця.

Крім того, 16 січня 2021 року виданий наказ № 11 «Про скорочення чисельності та штату працівників», згідно з яким зі штатного розпису була виведена одна посада юрисконсульта.

Наказом від 19 січня 2021 року № 14 «Про скорочення штату» з 23 березня 2021 року була скорочена посада юрисконсульта з вивільненням із займаної посади юрисконсульта ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Наказом від 22 березня 2021 року № 63-к він був звільнений з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вважає, що скорочення його посади відбулось з порушенням КЗпП України, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено незаконно, з порушенням його переважного права на залишення на роботі та процедури звільнення.

Посилаючись на наведене, просив:

- визнати незаконним наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2 від 18 січня 2021 року № 13 «Про накладення дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_1 » та скасувати його;

- визнати незаконним та скасувати наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2 від 22 березня 2021 року № 63-к про припинення трудового договору, звільнення його на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату;

- поновити його на посаді юрисконсульта з 22 березня 2021 року;

- стягнути з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 березня 2021 року до дня ухвалення судового рішення;

- стягнути з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на його користь моральну шкоду на суму 70 000,00 гривень;

- стягнути з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2 від 18 січня 2021 року № 13 «Про накладення дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_1 » та скасовано його.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2 від 22 березня 2021 року № 63-к про припинення трудового договору, звільнення юрисконсульта ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату та поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта з 22 березня 2021 року.

Стягнуто з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 22 березня 2021 року до 06 грудня 2021року (на момент ухвалення рішення суду) в розмірі 79 887,00 грн без урахування суми податків, страхових та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що комісію не можна вважати такою, що утворена відповідно до законодавства України, її склад не є правочинним, а тому акт службового розслідування не може бути належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Суд зазначив, що оспорюваний наказ від 18 січня 2021 року № 13 «Про накладення дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_1 » не містить жодних посилань про порушення позивачем посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, наказів підприємства, розпоряджень керівника та не зазначено, які посадові обов`язки порушив позивач та в чому полягає суть допущеного порушення трудової дисципліни. Юрисконсульти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали рівні умови продуктивності праці і кваліфікації, а тому звільнення ОСОБА_1 відбулось із порушенням статті 42 КЗпП України. Звільнення ОСОБА_1 відбулось раніше місячного строку, встановленого статтею 43 КЗпП України, та без згоди профспілкового комітету.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2023 року відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі ЄУН 310/3189/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання наказу про накладання дисциплінарного стягнення незаконним та його скасування, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в частині таких документів: позовна заява ОСОБА_1 ; наказ директора Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2. за від 18 січня 2012 року № 13 «Про накладання дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_1 »; наказ директора Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_2 від 22 березня 2021 року № 63-к «Про припинення трудового договору»; наказ КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» від 16 січня 2021 року № 11 «Про скорочення чисельності та штату працівників»; наказ КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» від 19 січня 2021 року № 14 «Про скорочення штату»; повідомлення від 19 січня 2021 року № 18 «Про заплановане вивільнення»; повідомлення від 10 березня 2021 року № 69; відзив на позовну заяву з додатками; рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року в цій справі залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим і не вбачав підстав для скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 754/4355/17, від 20 травня 2020 року в справі № 757/48138/17-ц, від 09 грудня 2021 року в справі № 199/7767/19, від 18 серпня 2021 року в справі № 607/18097/19, від 13 жовтня 2021 року в справі № 360/2308/20, від 25 квітня 2019 року в справі № 818/1429/17, від 24 лютого 2022 року в справі № 265/4940/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди не врахували, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до ОСОБА_1 з повним дотриманням законодавчо встановленого порядку. Доказом неналежної підготовки ОСОБА_1 документів для проведення реєстраційної дії є акт службового розслідування за підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд апеляційної інстанції помилково погодився з висновками суду першої інстанції з приводу того, що обидва юрисконсульти мали рівні умови продуктивності праці і кваліфікації. Відповідач провів аналіз умов продуктивності праці і кваліфікації юрисконсультів, за результатами якого зробив висновок про вищу кваліфікацію та продуктивність праці юрисконсульта ОСОБА_3 , а тому наявність чи відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі не має значення. Крім того, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про його високу продуктивність та кваліфікацію, наявність у нього переважного права на залишення на роботі.

Зазначав, що 05 березня 2021 року відповідач направляв подання профспілці КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок», проте відповідь протягом 15 днів на вказане подання не надійшла, у зв`язку з чим відповідач вважає, що профспілка надала згоду на розірвання трудового договору з позивачем. Зазначене свідчить про дотримання норм статті 43 КЗпП України в повній мірі при звільненні позивача. Суд апеляційної інстанції не встановив жодних інших порушень порядку звільнення працівника, окрім неотримання згоди профспілкового комітету. При цьому, непогодження звільнення профспілкою не може бути самостійною підставою для визнання звільнення незаконним.

Позивач не довів, що його звільнення призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд апеляційної інстанції за неповного дослідження обставин справи дійшов хибного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу № 310/3189/21 за позовом ОСОБА_1 до КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання наказу про накладання дисциплінарного стягнення незаконним та його скасування, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року справу № 310/3189/21 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ОСОБА_1 займав посаду юрисконсульта у КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» з 2008 року.

З 27 листопада 2020 року на посаду директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» призначений ОСОБА_2 згідно з розпорядженням міського голови № 321-р.

На підставі акту службового розслідування 18 січня 2021 наказом № 13 «Про накладення дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_1 » до позивача за порушення трудової дисципліни було застосовано стягнення у вигляді догани.

Наказом від 19 січня 2021 року № 14 «Про скорочення штату» з 23 березня 2021 року була скорочена посада юрисконсульта з вивільненням із займаної посади юрисконсульта ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Наказом від 22 березня 2021 року № 63-к із ОСОБА_1 припинений трудовий договір у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження у цій справі судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника нанеправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 754/4355/17, від 20 травня 2020 року в справі № 757/48138/17-ц, від 09 грудня 2021 року в справі № 199/7767/19, від 18 серпня 2021 року в справі № 607/18097/19, від 13 жовтня 2021 року в справі № 360/2308/20, від 25 квітня 2019 року в справі № 818/1429/17, від 24 лютого 2022 року в справі № 265/4940/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, що переглядається, оскаржена постанова апеляційного суду прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , тобто особи, яка не брала участі в справі.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

У справі, яка є предметом касаційного провадження, первинним для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 - особи, яка не брала участі у розгляді цієї справи, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи вирішував суд при постановленні оскаржуваного рішення питання про його права, інтереси, та (або) обов`язки, чи встановлює, змінює, обмежує, або припиняє права та/або обов`язки заявника оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Тільки у разі, якщо апеляційний суд встановить підстави, передбачені частиною першою статті 352 ЦПК України, що підтверджують право особи, яка не брала участь у справі, на апеляційне оскарження рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу в апеляційному порядку за апеляційної скаргою такої особи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що коли в апеляційному порядку переглядається судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, то суд апеляційної інстанції передусім має з`ясувати те, чи дійсно таке рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів такої особи, та виключно у тому разі, якщо суд встановить, що таке рішення стосується прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має надати оцінку іншим доводам щодо невідповідності рішення суду вимогам законності та обґрунтованості.

Верховний Суд наголошує, що вирішення питання, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першорядним завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, у тому числі перевіряти дотримання судом правил про підвідомчість спору. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, а також із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16.

У постанові Верховного Суд від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що з 27 листопада 2020 року ОСОБА_2 є директором КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок».

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції за скаргою ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, апеляційний суд не з`ясував та не зробив висновків з приводу того, чи вирішувалися судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки саме ОСОБА_2 , який це рішення оскаржив. Тому апеляційний суд передчасно залишив без змін рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

В силу положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Оскільки встановлено підстави для скасування постанови апеляційного суду, колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції(частина четверта статті 411 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена постанова - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов