Постанова

від 26.03.2024 по справі 911/1251/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Справа № 911/1251/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Фурдик О.А.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" (вх.№5236/23 від 21.11.2023) на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023, повний текст складено 23.10.2023, у справі №911/1251/23 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг"

про стягнення 70 795, 60 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Куйбишева, буд. 164, ідентифікаційний код: 38065661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Енергетична, буд.5, ідентифікаційний код: 36830374) 70 795, 60 грн понесених витрат на усунення недоліків та 2 684, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження; рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Основними доводами відповідача в апеляційній скарзі є те, що судом першої інстанції не взято до уваги наступне:

- що на адресу відповідача не надходили повідомлення, на які посилається позивач у позовній заяві;

- що позивачем та відповідачем не складався Дефектний акт по виправленню недоліків у виконаних роботах, а складений Дефектний акт № 5 не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України;

- не встановлено факту наявності елементів складу господарського правопорушення для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків;

- що у позивача відсутнє право на залучення третіх осіб для виправлення недоліків відповідно до ч.1 статті 858 ЦКУ так як таке право не встановлене Договором підряду № Е5А від 06.07.2017;

- що позивачем не був дотриманий порядок досудового урегулювання спору.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №911/1251/23/7639/23 від 22.11.2023 витребувано матеріали справи №911/1251/23 з Господарського суду Вінницької області. 04.12.2023 матеріали справи №911/1251/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" (вх.№5236/23 від 21.11.2023) на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23; зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Запропоновано позивачу у строк до 27.12.2023 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

02.01.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23, в якому останнє вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

23.01.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив від 08.01.2024. Однак, колегія суддів звертає увагу, що на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" відповіді на відзив від 08.01.204 (як зазначає позивач) не надходило.

В процесі вивчення матеріалів даної справи апеляційний господарський суд дійшов висновку про призначення апеляційної скарги до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 призначено на "26" березня 2024 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

06.07.2017 між позивачем та відповідачем укладено Договір підряду на комплекс робіт по улаштуванню фасаду №Е5А (а.с.18-25), за умовами якого за завданням Замовника Підрядник на свій ризик та власними силами зобов`язується в строки та на умовах цього Договору виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштуванню фасаду з матеріалів Підрядника (далі - Роботи) на об`єкті: "Адміністративна будівля, м. Вінниця, вул. Енергетична, 5а" (надалі за текстом - Будівельний майданчик), а Замовник зобов`язується передати фронт робіт, прийняти й оплатити виконані Роботи згідно умов цього Договору. Розрахунок вартості матеріалів та Робіт визначається у Договірній ціні (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього Договору. Всі Додатки до цього Договору є письмовими документами, які є невід`ємними частинами цього Договору, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються печатками Сторін (п.1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору роботи, виконані за цим Договором, приймаються Замовником за Актом приймання виконаних будівельних робіт, форма якого встановлена згідно Додатку №4 до даного Договору та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, форма якої встановлена згідно Додатку №5 до даного Договору. Дата підписання Сторонами яких є датою передачі такого обсягу Робіт (етапів робіт).

За умовами п.3.3. Договору сторони домовились про застосування наступної процедури усунення Підрядником недоліків, виявлених під час приймання-передачі робіт за відповідним Актом приймання виконаних будівельних робіт за Договором:

- у випадку виявлення недоліків під час приймання-передачі робіт Сторони протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виявлення таких недоліків складають та підписують Дефектний акт із зазначенням виявлених недоліків та строків їх усунення. Якщо недоліки спричинені неналежним виконанням Підрядником робіт за даним Договором і Підрядник необґрунтовано відмовляється підписати Дефектний акт, Замовник підписує Дефектний акт в односторонньому порядку та надсилає його до виконання Підряднику (пп.3.3.1. Договору);

- Підрядник зобов`язаний усунути всі недоліки в строки вказані в Дефектному акті, підписаному Сторонами за власний рахунок (пп.3.3.2. Договору);

- у випадку, якщо Підрядник у встановлений строк не усуне визначені Сторонами в Дефектному акті недоліки в роботах, Замовник має право на свій розсуд залучати для виконання цих робіт третіх осіб та вимагати від Підрядника відшкодування збитків пов`язаних із залученням третіх осіб (пп.3.3.3. Договору);

- у випадку якщо Замовник скористався своїм правом, передбаченим підпунктом 3.3.3. цього Договору, Підрядник зобов`язується сплатити Замовнику документально підтверджені збитки в строк зазначений в письмовій вимозі останнього (пп.3.3.4. Договору).

Виявлені недоліки в процесі приймання-передачі Робіт в повному обсязі оформляються Дефектним актом, в якому визначені об`єми, порядок та строки усунення недоліків (дефектів). Якщо Підрядник безпідставно відмовляється підписати Дефектний акт Замовник має право залучити до складання дефектного акту незалежного експерта. Винна Сторона сплачує вартість роботи незалежного експерта (п.3.5. Договору).

Згідно з п.п.7.1.2. Договору Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усувати дефекти і недоробки, що виникли з його вини (наявність дефектів встановлюється дефектним актом, підписаним обома Сторонами, в якому визначається термін для їх усунення).

За умовами п.п.8.1.-8.3. Договору встановлюється гарантійний строк на виконанні Підрядником роботи - 5 (п`ять) років, на матеріали, що постачаються Підрядником гарантія діє протягом дії гарантії виробника такого матеріалу (в подальшому - гарантійний строк). У разі виявлення недоліків матеріалів та/або виконаних робіт протягом гарантійного строку, Підрядник усуває недоліки у строк узгоджений сторонами за власний рахунок. У разі виявлення Замовником дефектів протягом гарантійного строку, Сторонами складається двосторонній акт із зазначенням дефекті та строків їх усунення. Усунення недоліків, що підпадають під гарантійний випадок, виявлених в межах гарантійного строку здійснюється за рахунок Підрядника.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання на дату, зазначену на початку Договору та скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, а в частині вирішення спірних питань - до моменту їх вирішення (п.10.3. Договору).

31.10.2019 між Замовником та Підрядником підписано акт прийняття виконаних підрядних робіт №1 за жовтень 2019 (а.с.34, 36), відповідно до якого Підрядник виконав, а Замовник прийняв виконані будівельно-монтажні роботи на загальну вартість 417665,49 грн.

01.04.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" укладено Договір про надання послуг №24348 (а.с.113-118), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" зобов`язується для позивача виконувати адміністративно-господарські послуги (вичерпний перелік послуг, які надаються незалежно від наявності заявок) (далі - "Послуги з адміністративно-господарського обслуговування") з адміністративно-господарського обслуговування будівель (вказаних у Додатку 1), а позивач зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" послуг за умовами цього Договору, відповідно до Додатку 1.

Відповідно до п.3.1. Договору про надання послуг №24348 від 01.04.2020 загальна сума цього Договору становить суму всіх наданих послуг за Актами наданих послуг, підписаних представниками сторін, протягом усього часу дії даного Договору але не більше 5000000,00 грн (п`яти мільйонів гривень 00 коп.) з врахуванням ПДВ.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023 року. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвання цього Договору не пізніше 20 календарних днів до моменту закінчення його дії, то Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік на цих же умовах (п.6.2., 6.3. Договору про надання послуг №24348 від 01.04.2020).

Додатком №1 до Договору про надання послуг №24348 від 01.04.2020 (а.с.119) визначено адреси надання послуг, а саме: вул. Енергетична 5, 5А, 5Д.

Листом від 22.06.2022 (а.с.37-38) позивач повідомив відповідача про виявлення дефектів у виконаних за Договором роботах (склопакеті 2-го поверху адміністративної будівлі по осі 2, фасад А-Е, в проміжку Б-В), а тому просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" в термін до 30.06.2022 забезпечити участь його представника для огляду наявних дефектів.

У відповідь на лист позивача від 22.06.2022 відповідач листом від 28.06.2022 (а.с.42) повідомив про неможливість забезпечити участь свого представника у зв`язку з запровадженим воєнним станом.

01.07.2022 комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ", які діють в інтересах позивача та незалежним експертом - фізичною особою-підприємцем Тарасюком Сергієм Андрійовичем складено дефектний акт №5 (а.с.50), відповідно до якого: "...виявлено факт пошкодження (руйнування) склопакету 2-го поверху адміністративної будівлі по осі 2, фасад А-Е, в проміжку Б-В (розмір по кресленню 1766x2525, альбом 138.1-АС аркуші 6; 9). Будь-які сліди ударів, подряпин або сколів, спричинених зовнішнім впливом на склопакет, не виявлені." Також в акті зазначено, що: "У ході проведення детального обстеження, представниками комісії не виявлено жодних фактів відступів та/або порушення зі сторони ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" (його працівників) рекомендацій та правил експлуатації закінченого будівництвом об`єкта (адмінбудівлі), що надані ТОВ "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" за фактом виконання робіт згідно Договору."

19.07.2022 представниками позивача, відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоресурс" складено акт огляду склопакета (а.с.53), в якому зазначено наступне: "...на підставі проведеного обстеження адміністративної будівлі, розташованої у місті Вінниця за вул. Енергетична, 5а, комісією виявлено факт руйнування 1 (одного) склопакету на 2-му поверсі адміністративної будівлі по осі 2, фасад А-Е, в проміжку Б-В (фактичний розмір 1746x2505, альбом 138.1-АС аркуші 6; 9) (фотофіксація виявленого пошкодження додається до цього Акту). У ході огляду пошкодженого склопакету, представниками комісії не виявлено жодних фактів відступів та/або порушень зі сторони ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" (його працівників) рекомендацій та правил експлуатації склопакетів у закінченому будівництвом об`єкті (адмінбудівлі), що надані ТОВ "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" за фактом виконання робіт згідно договору №Е5А. Аналіз документів, які регулюють обслуговування будівлі - не проводився. Комісією встановлено відсутність порушень по монтажу склопакета ТОВ "БК" Максібуд інжиніринг" і відсутність претензій до монтажу і експлуатації склопакету з боку ТОВ "Склоресурс".

26.01.2023 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" укладено додаткову угоду до Договору про надання послуг №24348 від 01.04.2020 (а.с.126), відповідно до якої погоджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" зобов`язується протягом визначеного строку надати додаткові послуги з демонтажу, монтажу склопакета на об`єкті, який розташований за адресою: м.Вінниця, вул.Енергетична, 5А із використанням власного обладнання, матеріалів та правом залучення субпідрядних організацій, а позивач зобов`язується прийняти надані додаткові послуги та оплатити їх на умовах Договору та цієї додаткової угоди.

27.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Склоресурс" укладено Договір поставки товарів №9 (а.с.127-134), на виконання умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Склоресурс" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" прийняло та оплатило склопакет загальною вартістю 52063,72 грн, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №1642 від 20.03.2023 (а.с.145) та платіжною інструкцією №92 від 22.02.2023 (а.с.144).

13.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" та відповідачем укладено договір підряду №В23, за умовами якого відповідач зобов`язується виконати за завданням Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" наступні роботи: демонтаж, монтаж склопакета на об`єкті, який розташований за адресою; м. Вінниця, вул. Енергетична, 5 згідно переліку визначеного в Протоколі погодження договірної ціни (Додаток №1) до даного Договору (п.1.1. Договору).

За умовами п.2.1. Договору підряду №В23 від 13.03.2023 вартість роботи, передбаченої п.1.1., 1.2 цього Договору, визначається у Додатку № 1 до цього Договору, які є невід`ємними частинами цього Договору, включає в себе вартість роботи та матеріалів і складає 18731,88 грн (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одна грн 88 копійок) в тому числі ПДВ 3121,98 грн (три тисячі сто двадцять одна грн 98 копійок).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року. Зобов`язання, які виникли з цього Договору припиняються належним виконанням (п.9.4. Договору підряду №В23 від 13.03.2023).

13.06.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" підписано акт надання послуг №109 (а.с.148), за яким відповідачем надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" прийнято послуги з виконання будівельно-монтажних робіт демонтаж, монтаж склопакета на об`єкті, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул.Енергетична, 5 на загальну вартість 18731,88 грн. Платіжними інструкціями №265 від 26.04.2023 та 143 від 15.06.2023 (а.с.147, 149) підтверджується повна оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" вартості наданих послуг за Договором підряду №В23 від 13.03.2023.

19.06.2023 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №49 (а.с.130) відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" надало, а позивач прийняв роботи з демонтажу, монтажу склопакета на об`єкті, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул.Енергетична, 5А із використанням власного обладнання, матеріалів на загальну вартість 70795,60 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, загальний розмір збитків завданих позивачу бездіяльністю відповідача, включає в себе: вартість склопакета виробництва ТОВ "СКЛОРЕСУРС", поставленого згідно умов договору поставки 4 №9 від 27.01.2023, у розмірі 52 063,72 грн. з ПДВ; вартість робіт по заміні склопакета, транспортних послуг та витратних матеріалів за договором №В23 від 13.03.2023 у розмірі 18731,88 грн. з ПДВ, що сукупно становить 70795,60 грн., з ПДВ.

З метою захисту власних прав та компенсації завданих збитків, позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок невиконання гарантійних зобов`язань відповідачем за Договором № Е5А від 06.07.2017.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" 70 795, 60 грн понесених витрат на усунення недоліків та 2 684, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимим доказами підтверджено вартість понесених витрат на усунення недоліків, пов`язаних із заміною пошкодженого склопакета, а тому позовні вимоги про стягнення 70 795, 60 грн підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 та мотивами суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" 70 795, 60 грн майнової шкоди, завданої внаслідок невиконання гарантійних зобов`язань відповідачем.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину - Договору №Е5А від 06.07.2017, що за своєю правовою природою є договором підряду на комплекс робіт по улаштуванню фасаду та регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу.

Згідно з положеннями ст.839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За правилами ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1, 5 ст.858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

За умовами ст.859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено Договір підряду №Е5А від 06.07.2017.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що відповідач виконував роботи із свого матеріалу і своїми засобами, що підтверджується додатками 1-3 до Договору (а.с.26-31), де зокрема зазначено про закупівлю відповідачем склопакетів для належного виконання своїх робіт за Договором.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується прийняття позивачем робіт, виконаних відповідачем за актом прийняття виконаних підрядних робіт №1 за жовтень 2019 від 31.10.2019 (а.с.34, 36).

Відповідно до п.п.8.1.-8.3. Договору сторонами встановлено гарантійний строк на виконанні Підрядником роботи - 5 (п`ять) років, на матеріали, що постачаються Підрядником гарантія діє протягом дії гарантії виробника такого матеріалу (в подальшому - гарантійний строк). У разі виявлення недоліків матеріалів та/або виконаних робіт протягом гарантійного строку, Підрядник усуває недоліки у строк узгоджений сторонами за власний рахунок. У разі виявлення Замовником дефектів протягом гарантійного строку, Сторонами складається двосторонній акт із зазначенням дефекті та строків їх усунення. Усунення недоліків, що підпадають під гарантійний випадок, виявлених в межах гарантійного строку здійснюється за рахунок Підрядника.

Встановивши наявність дефектів у виконаних роботах за Договором (руйнування склопакета) позивач звернувся до відповідача задля складання двостороннього акту відповідно до умов п.8.1.-8.3. Договору, що підтверджується листом від 22.06.2022 (а.с.37-38). Разом з тим, як встановлено судом, листом від 28.06.2022 (а.с.42) відповідач повідомив про неможливість направлення свого представника для складання двостороннього акту з посиланням на запровадження воєнного стану.

Враховуючи відсутність представника відповідача, 01.07.2022 за участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ЕСТЕЙТ" та незалежного експерта - фізичної особи-підприємця Тарасюка С.А. було складено дефектний акт №5 (а.с.50), де зокрема зазначено про відсутність будь-яких слідів зовнішнього впливу на пошкоджений склопакет.

Надалі, 19.07.2022 за участі представників позивача, відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоресурс" складено акт огляду склопакета (а.с.53), де також зазначено про відсутність будь-яких слідів зовнішнього впливу на пошкоджений склопакет.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу приписів ч.5 ст.858 ЦК України, з огляду на особливості виконання таких робіт як улаштування фасаду з використанням матеріалів підрядника, на дані правовідносини також розповсюджується дія ст.678, 679 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1,2 ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Згідно зі ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Апеляційний господарським судом також враховуються висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 та від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, згідно яких "у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу".

Таким чином, враховуючи те, що відповідач гарантував якість і надійність виконаних робіт та матеріалів, що були ним використані, протягом гарантійного строку (п.8.1.-8.3. Договору) та встановивши, що позивач під час дії гарантійного строку звернувся до відповідача стосовно наявності недоліків у матеріалах, що були використані відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що саме відповідач відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання такого матеріалу (склопакету) (аналогічні висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №925/400/21).

Разом з тим, з наявних у справі матеріалів, зокрема Акту огляду склопакету від 19.07.2022, який підписано представником відповідача, вбачається, що руйнування встановленого за Договором склопакету відбулось за відсутності слідів зовнішнього впливу чи внаслідок порушення позивачем рекомендацій та правил експлуатації склопакетів, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено, що руйнування таких склопакетів відбулось внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності позивача та/або третіх осіб, а тому не спростовано презумпції вини підрядника.

Колегією суддів враховується, що на підтвердження понесених витрат на усунення недоліків позивачем надано Договір про надання послуг №24348 від 01.04.2020, Договір поставки товарів №9 від 27.01.2023, Договір підряду №В23 від 13.03.2023 та відповідні первинні документи (видаткова накладна №1642 від 20.03.2023, акт надання послуг №109 від 13.06.2023 та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №49 від 19.06.2023), якими підтверджується понесення позивачем 70 795, 60 грн витрат на усунення недоліків.

Щодо правових підстав укладення Дефектного акту №5 від 01.07.2022 без участі відповідача колегія суддів звертає увагу, що така процедура оформлення дефектних актів встановлена умовами Договору № Е5А від 06.07.2017.

Так, відповідно до положень пункту 3.3. Договору у випадку виявлення недоліків під час приймання-передачі робіт Сторони протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виявлення таких недоліків Замовником складають та підписують Дефектний акт із зазначенням виявлених недоліків та строків їх усунення: якщо недоліки спричинені неналежним виконанням Підрядником робіт за Договором і Підрядник необґрунтовано відмовляється підписати Дефектний акт. Замовник підписує Дефектний акт в односторонньому порядку та надсилає його до виконання Підряднику: Підрядник зобов`язаний усунути всі недоліки в строки вказані в Дефектному акті за власний рахунок; у випадку, якщо Підрядник у встановлений строк не усуне визначені Сторонами в Дефектному акті недоліки в роботах Замовник має право на свій розсуд залучати для виконання цих робіт третіх осіб та вимагати від Підрядника відшкодування збитків пов`язаних із залученням третіх осіб: у випадку якщо Замовник скористався своїм правом, передбаченим підпунктом 3.3.3. Договору, Підрядник зобов`язуються сплатити Замовнику документально підтвердженні збитки в строк зазначений в письмовій вимозі останнього.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить і стаття 193 ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/1085/18 (постанова від 04.12.2019) досліджував питання правової сили документів (актів) укладених в односторонньому порядку, де дійшов висновку, що "зважаючи на встановлені судами обставини, що роботу не було виконано підрядником належним чином і в погоджений строк, тобто мотиви відмови замовника від підписання були обґрунтованими, висновки суду апеляційної інстанції про те, що акт, підписаний лише однією стороною, є підставою для здійснення оплати виконаних робіт, ґрунтуються на неправильному застосуванні норми частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України".

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що "законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляється від належного прийняття виконаної роботи".

Колегією суддів враховується, що примірник Дефектного акту №5 від 01.07.2022 направлявся на розгляд відповідачу додатком до претензії щодо гарантійної заміни дефектної продукції №137 від 01.07.2022. Будь-яких заперечень, мотивованих відмов, відповідачем не направлялися.

Для оформлення Дефектного акту №5, з метою компетентного опису виявлених дефектів, позивачем була залучена особа з необхідною кваліфікацією, а саме ФОП Тарасюк Сергій Андрійович.

На підтвердження кваліфікації ФОП Тарасюка Сергія Андрійовича у сфері технічного нагляду за будівництвом будівель та споруд до матеріалів справи позивачем додані копія кваліфікаційного сертифікату інженера з технічного нагляду серія АТ №000944 та копія свідоцтва про підвищення кваліфікації № 3095 від 30.03.2018.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що згідно умов п. 3.3. Договору залучення третіх осіб до складання дефектного акту без участі відповідача є правом, а не обов`язком позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Дефектний акт № 5, складений із залученням ФОП Тарасюка Сергія Андрійовича, оформлений із дотриманням умов Договору та норм чинного законодавства, переліченого судом вище, є належним, допустимим доказом у справі, та слугує доказом порушення відповідачем гарантійних зобов`язань за Договором №Е5А від 06.07.2017.

Щодо доводів скаржника про відсутність елементів складу господарського правопорушення для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що протиправною визнана поведінка відповідача, яка виражена в умисному порушені встановлених умов Договору, внаслідок чого були порушені права іншої особи - позивача.

У даному випадку така поведінка виражена у формі бездіяльності - безпідставної відмови та ухилення від виконання власних гарантійних зобов`язань за договором № Е5А від 06.07.2017.

Колегія суддів виснує, що під збитками розуміється матеріальна шкода позивача, що виражається у зменшенні майна (грошових коштів) позивача (як потерпілого) в результаті порушення його прав, яка полягає у понесенні додаткових грошових витрат на відновленням свого порушеного права, що включають вартість придбання нового склопакета виробництва ТОВ "Склоресурс", поставленого згідно умов договору поставки №9 від 27.01.2023, у розмірі 52 063,72 грн. з ПДВ; вартість робіт по заміні склопакета, транспортних послуг та витратних матеріалів за договором №В23 від 13 березня 2023, у розмірі 18731,88 грн. з ПДВ, що сукупно становить 70795,60 грн., з урахуванням ПДВ.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача (неналежне виконання умов договору) є причиною, а настання збитків у позивача є безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки (бездіяльності).

Отже, з урахуванням предмета позову, в діях відповідача наявний повний склад господарського правопорушення, а саме: 1) протиправна поведінка; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду

Щодо посилання відповідача на недотримання позивачем порядку досудового урегулювання спору, то колегія суддів звертає увагу, що кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивачем вживався ряд заходів з досудового врегулювання спору, зокрема на адресу ТОВ "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" направлялися:

- лист вих. № 137 від 01.07.2022 з пропозицією добровільного виконання зобов`язань та досудового врегулювання спору;

- лист вих. №202 від 30.08.2022, де Позивач надав додатковий строк на виконання гарантійних робіт до 30.09.2022.

Разом з тим, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 910/5561/19, зокрема, у п.п. 35, 36, 37 зазначено: "Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 положення частини 1 статті 12.4 Конституції України (254к/9б-ВР) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту. За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України)".

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що недотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором, не позбавляє суб`єкта господарювання права на звернення до суду за вирішенням господарської спору, а суд відповідно не має права відмовити у вирішенні такого спору, посилаючись на недотримання процедури його досудового врегулювання.

Отже, сторона, що постраждала, може завжди звернутися за вирішенням господарського спору безпосередньо до суду, не дотримуючись жодної процедури його досудового врегулювання, за винятком випадків, коли обов`язковість дотримання процедури досудового врегулювання спору передбачено ратифікованим Україною міжнародним договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія максібуд інжиніринг" (вх.№5236/23 від 21.11.2023) на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 у справі №911/1251/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, окрім випадків, визначених ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №911/1251/233 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "08" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.