Постанова

від 02.04.2024 по справі 904/3506/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3506/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Солодова І.М.

представники сторін:

від позивача: Омельченко Г.Г., адвокат

від відповідача: Гончар І.В., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 р.

( суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.10.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5",

м. Дніпро

до

Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон",

м. Дніпро

про захист ділової репутації та

стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" про: визнання інформації, поширеної Відповідачем, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5"; зобов`язання Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду спростувати в усіх джерелах, де вона була поширена, недостовірну інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5"; стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Позивача, а саме - визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" інформацію, поширену Приватним підприємством "Телерадіокомпанія "Регіон" ІНФОРМАЦІЯ_3 у програмі «Простір свободи на D1» під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_1 на YouTube каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. а також в інших джерелах, де вона була поширена, про здійснення слідчих дій на складі, орендованому ТОВ "Контракт продрезерв 5", наявності кримінального провадження, пов`язаного з ТОВ "Контракт продрезерв 5" щодо незаконного використання гуманітарної допомоги та вчинення в інтересах ТОВ "Контракт продрезерв 5" корупційних правопорушень, а саме: «У червні 2022 року правоохоронними органами Дніпропетровської області затримано групу злочинців, яка торгувала гуманітарною допомогою, отриманою з усього світу. За інсайдерською інформацією в одному із місць проведення обшуків ситуація вийшла з-під контролю правоохоронців. Сталося це в Дніпрі, в приміщенні, орендованому Товариством ПРОДРЕЗЕРВ 5. Корупційні схеми, відпрацьовані на харчування, знадобилися при оборудках з гуманітарною. Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується, та найкращі товари осідають на складах компанії (за текстом мається на увазі ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5»). ПРОДРЕЗЕРВ 5, на складах якого була спроба продажу гуманітарної допомоги. Де їх (за контекстом - «крадіїв, які наживалися на гуманітарці») затримували, от ми побачили з Вами склад, який належить компанії (за текстом мається на увазі ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5»). Чому гуманітарна з 'являється у цієї компанії (за текстом мається на увазі ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5») на складі?» Зобов`язати ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ "РЕГІОН" протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду спростувати в усіх джерелах, де вона була поширена, недостовірну інформацію стосовно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5», в тому числі: в програмі «Простір свободи на D1» під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_5, на YouTube каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших, шляхом: 1) розміщення тексту спростування наступного змісту: «Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ "Контракт продрезерв 5". Повідомляємо, що інформація, поширена Телеканалом D1 про здійснення слідчих дій на складі, орендованому ТОВ "Контракт продрезерв 5", наявності кримінального провадження щодо незаконного використання гуманітарної допомоги, пов`язаного з ТОВ "Контракт продрезерв 5", та вчинення в інтересах ТОВ "Контракт продрезерв 5" корупційних правопорушень, є недостовірною, у зв`язку з чим зазначена інформація видалена з усіх джерел, де вона була поширена.»; 2) розміщення нового відеозапису з оголошенням в програмі «Простір свободи на D1» повного тексту резолютивної частини судового рішення у цій справі; 3) вилучення з усіх джерел, де вони були поширені, фрагменти і коментарі, які містять недостовірну та принижуючу ділову репутацію ТОВ "Контракт продрезерв 5" інформацію, а саме: «У червні 2022 року правоохоронними органами Дніпропетровської області затримано групу злочинців, яка торгувала гуманітарною допомогою, отриманою з усього світу. За інсайдерською інформацією в одному із місць проведення обшуків ситуація вийшла з-під контролю правоохоронців. Сталося це в Дніпрі, в приміщенні, орендованому Товариством ПРОДРЕЗЕРВ 5. Корупційні схеми, відпрацьовані на харчування, знадобилися при оборудках з гуманітарною. Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується, та найкращі товари осідають на складах компанії (за текстом мається на увазі ТОВ "Контракт продрезерв 5"). ПРОДРЕЗЕРВ 5, на складах якого була спроба продажу гуманітарної допомоги. Де їх (за контекстом - «крадіїв, які наживалися на гуманітарці») затримували, от ми побачили з Вами склад, який належить компанії (за текстом мається на увазі ТОВ "Контракт продрезерв 5"). Чому гуманітарна з 'являється у цієї компанії ( за текстом мається на увазі ТОВ "Контракт продрезерв 5" ) на складі?». Стягнути із ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ "РЕГІОН" на користь Позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000,00 грн. Стягнути із ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ "РЕГІОН" на користь Позивача судові витрати, в тому числі витрати на професійну правову допомогу.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що зміст спірного відеорепортажу є саме оціночним судженням та не порушує право на недоторканість ділової репутації Позивача. Так, всупереч наданим Позивачем доказам та аргументації правової позиції щодо порушення права на недоторканість ділової репутації, суд дійшов хибного висновку про те, що спірний репортаж містить саме оціночні судження, а не факти.

Водночас, на думку Скаржника, у відеорепортажі висловлюється вкрай негативні відомості про Позивача з посиланням на кримінальне провадження, досудове розслідування у якому ведеться СУ ГУМП в Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури.

При цьому Скаржник зазначає, що основним видом господарської діяльності Позивача є діяльність з надання послуг гарячого харчування в дитячих навчальних закладах (код КВЕД 56.29), і складські приміщення за адресою місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 151Д було отримано у користування саме для цих цілей, але в умовах воєнного стану та літніх канікул у дітей, у червні 2022 року вони не використовувались за призначенням. У червні 2022 року правоохоронними органами жодних процесуальних дій у зазначених складських приміщеннях не проводилось. Це підтверджується відповідями органів прокуратури та поліції, наданих на запити ТОВ "Контракт продрезерв 5". Відповідач свідомо вводить в оману глядачів щодо адреси та орендаря складу, на якому проводилися слідчі дії, маніпулюючи даними, отриманими з офіційного джерела.

Скаржник вважає, що поширена Відповідачем інформація є завідомо неправдивою та була адресована невизначеному колу осіб, що мають доступ до мережі Інтернет, є відвідувачами офіційного інтернет-ресурсу Телеканалу D1 та/або підписниками YouTube каналу Телеканалу D1, і до цього часу мають змогу продивитися відеозапис. За своєю формою та змістом вона носить образливий, кривдний, зневажливий, негативно-звинувачуваний характер та принижує ділову репутацію Позивача у найбільш неприйнятний спосіб - використовуючи для цього відношення українського суспільства, яке знаходиться у стані війни, до військовослужбовців та найуразливіших верств населення, що мають потребу у гуманітарній допомозі.

Скаржник наголошує на тому, що поширена Відповідачем інформація про Позивача є недостовірною, оскільки доказів про вчинення Позивачем кримінальних правопорушень, притягнення його за вироком суду до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, Відповідачем не надано. У даному разі Відповідач жодним чином не підтвердив джерело, на його думку «інсайдерської інформації» про причетність Позивача до гучних обшуків з приводу розкрадання гуманітарної допомоги у червні 2022 році.

На переконання Скаржника поширена Відповідачем інформація завдала моральної шкоди Позивачу внаслідок приниження ділової репутації через дискредитацію способу ведення його господарської діяльності, підриву довіри до Позивача, зниження його престижу серед кола споживачів товарів та послуг, у зв`язку з чим, об`єктивно, знижується вартість нематеріальних активів Позивача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон", надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Телерадіокомпанія Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Телерадіокомпанія посилається на те, що Відповідач ще на початку відеоролику наголошує на тому, що інформація яка міститься у відеоролику була отримана від анонімного джерела, а саме інсайдерська інформація. А інсайдерська інформація не може бути спростована чи доведена якимись відповідними фактами. Інформація, яка була поширена Відповідачем через інтернет-ресурс регіонального Телеканалу D1 та на YouTube каналі базується на оціночних судженнях журналістів телеканалу, які досліджували інформацію з відкритих джерел та здійснювали свої розслідування на підставі конфіденційної інформація, яку вони отримали. Інформація, яка стосувалася Позивача, подавалася виключно після слів «за інсайдерською інформацією», «як стало відомо» або та, що містилася у відкритому доступі в мережі інтернет та офіційних реєстрах.

Крім того, у відзиві Телерадіокомпанія посилається на те, що відео-репортаж Відповідача присвячений загальній ситуації щодо незаконного обігу гуманітарної допомоги, яка склалася в Дніпропетровській області, а не подіям, пов`язаним виключно з господарською діяльністю Позивача, про що неодноразово повторювалось протягом всього сюжету. В цьому відео-репортажі обговорюються та показуються фото та відео-матеріали щодо різних подій, які за «інсайдерською інформацією» та згідно іншої інформації, яка надійшла Відповідачеві, не пов`язані між собою. Матеріали містять публічну дискусію, яка велася між запрошеною гостею програми Іриною Зайцевою та журналістом телеканалу D1, де остання висловлювала свою точку зору щодо подій в розкраданні гуманітарки в Дніпропетровській області.

Телерадіокомпанія також вказує на те, що виходячи із загального контексту подій та висвітленого матеріалу, інформація, яка була оприлюднена у відеосюжеті широкому колу осіб не містила стверджувальної форми. Тому висловлення оціночних суджень, оцінки дій щодо особи Позивача та загальної ситуації щодо розкрадання гуманітарки в області не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, які ганьблять Позивача, а відтак повністю відсутній юридичний склад правопорушення.

Крім того, Телерадіокомпанія зазначає про те, що вказаний Позивачем відео-репортаж був присвячений загальній ситуації щодо незаконного обігу гуманітарної допомоги, яка склалася в Дніпропетровській області, а не подіям, пов`язаним виключно з господарською діяльністю Позивача, про що неодноразово повторювалось протягом всього сюжету. В цьому відео-репортажі обговорюються та показуються фото та відео-матеріали щодо різних подій, які за «інсайдерською інформацією» та згідно іншої інформації, яка надійшла Відповідачеві, не пов`язані між собою.

Відповідач також наголошує, що підтверджуючої і належної інформації, щодо спростування проведення обшуків на складських приміщеннях Позивача в позовній заяві надано не було. Сама по собі інформація про проведення обшуку не може бути фактичним твердженням про вчинення особою кримінального правопорушення, оскільки є лише однією із багатьох слідчих дій, які проводяться під час досудового розслідування. Відповідач не завдавав Позивачу (юридичній особі) жодних руйнувань, нищень, грабувань та спустошень, оскільки Позивач за рік існування відеоролику опублікованого Відповідачем, не тільки не зменшив свій прибутковий потенціал, що підтверджується укладеними договорами з публічними особами, зокрема й з Міністерством оборони України, на офіційному сайті публічних закупівель, а й навпаки отримав широке коло визнання з актуалізацією своєї діяльності та укладенням контрактів на мільйярди гривень. Враховуючи відсутність доказів завдання будь-якої моральної шкоди Позивачу, відсутність протиправності діяння Відповідача та будь-якого причинного зв`язку між цим, не має жодних правових підстав для задоволення також і позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідач також повідомив суд, що діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги, в зв`язку з чим попередній розрахунок витрат Відповідача на професійну правничу допомогу на участь в апеляційній інстанції становить 40 000 грн..

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3506/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 р. у справі № 904/3506/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

03.11.2023 р. матеріали справи № 904/3506/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.02.2024 р..

В судовому засіданні 14.02.2024 р. по справі оголошено перерву до 02.04.2024 р.

У судовому засіданні 02.04.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 на офіційному інтернет-ресурсі регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, що належить Телеканалу D1, у програмі «Простір свободи на D1» було оприлюднено відеорепортаж під заголовком «Розкрадання бюджету, викрадення гуманітарки та залякування переселенців ось реальне життя у Дніпрі» (надалі - відеорепортаж).

За твердженням Позивача, у відеорепортажі розповсюджується наступна неправдива інформація відносно ТОВ "Контракт продрезерв 5", а саме:

0:19 Наша група, яка займається розслідуваннями, підготувала невеличкий такий фільм про корупцію в гуманітарки. Давайте подивимося, а потім це обговоримо.

Далі починається відеосюжет, де зазначається:

0:32 - 1:50 У червні 2022 року правоохоронними органами Дніпропетровської області затримано групу злочинців, яка торгувала гуманітарною допомогою, отриманою з усього світу. В ході проведення обшуків правоохоронці виявили понад 13 тон харчових продуктів, призначених для військових та переселенців. Такі слідчі дії були проведені в різних містах області.

За інсайдерською інформацією в одному із місць проведення обшуків ситуація вийшла з-під контролю правоохоронців. Сталося це в Дніпрі, в приміщенні, орендованому Товариством ПРОДРЕЗЕРВ 5. Ця компанія відома скандалами, пов 'язаними із тендерами у Дніпровській міській раді. Тільки з міського бюджету Дніпра за останні роки вона отримала більше 2 мільярдів гривень. Корупційні схеми, відпрацьовані на харчуванні, знадобилися при оборудках з гуманітарною. Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується, та найкращі товари осідають на складах компанії наближених до міськради, а далі реалізується за готівку.

2:13 - 2:26 Через деякий час на офіційних сайтах Обласної прокуратури та поліції з`явилася інформація про затримання осіб за розкрадання гуманітарної допомоги на суму понад 1 350 000,00 грн.

3.15 - 3:21 ...ПРОДРЕЗЕРВ 5, на складах якого була спроба продажу гуманітарної допомоги...

Далі було представлено обговорення відеосюжету між ведучим програми та виконавчою директоркою телеканалу ВІ Іриною Зайцевою:

7:30-8:23

Ірина Зайцева: По всієї області затримували крадіїв, а я їх, ну, іншим і не називаю, які наживалися на гуманітарні. Дивіться що, де їх затримували: от ми побачили з Вами склад, який належить компанії, яка 2 мільярди майже отримала з державного бюджету і має близькі стосунки до мерії. От скажіть, будь ласка, як Ви думаєте, чому гуманітарна з`являється у цієї компанії на складі?

Ведучий програми: Ну це вже ж не перший скандал з цією компанією?

Ірина Зайцева: Так.

Ведучий програми: ПРОДРЕЗЕРВ, він замішаний у дуже багатьох, у тому числі у скандалах із харчуванням.

Ірина Зайцева: В багатьох. Потім от ми фотки Вам показали. Це оригінальні фото, які викладали правоохоронні структури.

Той факт, що у відеорепортажі йде мова саме про Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" позивач обґрунтував таким.

Позивач вказав, що, у відеорепортажі не використовується повна назва Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5", а вживається скорочення ПРОДРЕЗЕРВ 5.

Однак: - у відеоряді на часовій мітці 1:15 показаний витяг з системи You Control (он-лайн сервісу перевірки компаній) щодо товариства, про яке йде розповідь. У витязі зазначений ідентифікаційний код цього товариства 35601826, що є ідентифікаційним кодом саме позивача. Співпадають й інші дані: повне та скорочене найменування, перелік засновників; - пошук у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за назвою юридичної особи ПРОДРЕЗЕРВ 5 дає лише один результат реквізити компанії з ідентифікаційним кодом Позивача; - у відеоряді на часовій мітці 1:12 наводиться прізвище, ім`я та фото одного з засновників Позивача - Євгенії Шелест. Таким чином, на думку позивача, юридичну особу, про яку йдеться мова у відеорепортажі, було ідентифіковано не лише шляхом використання скорочення ПРОДРЕЗЕРВ 5, а й шляхом демонстрації фото та відеоматеріалів, що виключає будь-які сумніви відносно того, що розповсюджена інформація стосується саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Позивач наполягає на тому, що розповсюджені Відповідачем у відеорепортажі відомості є неправдивими та такими, що принижують ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5". Оскільки відеорепортаж привернув значну увагу населення та мав у останнього дуже негативний відгук стосовно дій позивача (неправдивих, на думку останнього).

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач у відзиві визнав факт того, що спірний відеорепортаж стосувався в деяких фрагментах Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5". Разом з цим, Відповідач наполягає на тому, що зазначена щодо Позивача інформація мала виключно оціночні судження.

За твердженням Відповідача, інформація, яка була поширена ним через інтернет-ресурс регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, базується на оціночних судженнях журналістів телеканалу, які досліджували інформацію з відкритих джерел та здійснювали свої розслідування на підставі конфіденційної інформації, яку вони отримали.

Відповідач вказав, що розповсюджені ним відомості не вплинули на розмір активів Позивача, які, навпаки, тільки збільшились.

Відповідач наполягає на тому, що позивач не звертався до нього у строки, передбачені ч. 3 ст. 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», із заявою про спростування недостовірної інформації.

Відповідач вважає, що Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факту проведення правоохоронними органами обшуків на складських приміщеннях, що орендовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 34 Конституції, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За змістом ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За змістом ч. 1ст. 201 ЦК України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

При цьому Верховний Суд зазначає, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ч. 1 ст. 16 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом ст. 91 ЦК України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Отже юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому при вирішенні зазначених спорів суди мають враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При цьому обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має подати докази недостовірності поширеної інформації.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Як зазначалося раніше, Приватним підприємством "Телерадіокомпанія "Регіон", ІНФОРМАЦІЯ_3 на офіційному інтернет-ресурсі регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, що належить Телеканалу D1, у програмі «Простір свободи на D1» було оприлюднено відеорепортаж під заголовком «Розкрадання бюджету, викрадення гуманітарки та залякування переселенців ось реальне життя у Дніпрі» (надалі - відеорепортаж).

При цьому, Відповідач визнав факт того, що спірний відеорепортаж стосувався в деяких фрагментах Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" (ідентифікаційний код 35601826).

Дослідивши наданий Позивачем відеоматеріал, судом було встановлено, що спірний відеорепортаж зроблений Відповідачем щодо загальної проблеми розкрадання в України в умовах воєнного стану гуманітарної допомоги, а не безпосередньо про Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5". А сам відеорепортаж стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" тільки в деяких фрагментах. Докази протилежного, зокрема, зазначення у назві відеорепортажу найменування Позивача, відповідні усні твердження на самому відеозаписі, у суду відсутні.

Так, у відеорепортажу вказано про те, що правоохоронними органами було проведено обшук у приміщенні, орендованому товариством Продрезерв 5. Як слушно зауважив суд першої інтстанції - сама ця інформація за своїм змістом не може бути такою, що принижує ділову репутацію позивача.

При цьому, у відерепортажу вказано про затримання правоохоронними органами «осіб» за розкрадання гуманітарної допомоги.

Місцевий господарський суд вірно відзначив, що із загального тексту відеорепортажу неможливо зробити висновок про те, що правоохоронними органами було затримано посадову особу, бенефіціарних власників чи представника тощо Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Тобто зазначений факт затримання у кримінальному провадженні будь-яких фізичних осіб не стосується посадових осіб, та/або бенефіціарних власників, та/або представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

У відерепортажу вказано про те, що компанія Продрезерв 5 отримала за останні роки з міського бюджету Дніпра більше 2 мільярдів гривень. У вказаному твердженні не йде мова про те, що Позивач отримав такі грошові кошти від територіальної громади у незаконний спосіб.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" дійсно є переможцем багатьох тендерних закупівель, що були оголошені органами місцевого самоврядування та комунальними підприємствами Дніпропетровської області.

А отже, інформація про отримання Позивачем з міського бюджету грошових коштів у значному розмірі не є недостовірною.

Твердження у відеоряді «Корупційні схеми, відпрацьовані на харчуванні, знадобилися при оборудках з гуманітаркою. Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується та найкращі товари осідають на складах компаній, наближених до міськради, а далі реалізується за готівку» стосується невизначеного кола осіб та містить ознаки саме оціночного судження - відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Твердження у відеоряді «ця компанія відома скандалами...», «ну це вже ж не перший скандал з цією компанією» не є позитивними відгуками щодо особи, але як вірно зазначив господарський суд - не можуть бути визнані судом образливими висловлюваннями.

Сама по собі негативна оцінка підприємства, висловлена публічно, або не позитивний відгук стосовно діяльності такого підприємства, не є поширенням недостовірної інформації або інформацією, що принижує ділову репутацію юридичної особи.

Вочевидь, сюжет щодо розкрадання гуманітаної допомоги в умовах воєнного стану не може викликати позитивного відгуку суспільства. Разом з цим, негативна оцінка суспільства, про яку вказано у позові, та коментарії образливого змісту до спірного відеоматеріалу у мережі YоuTube, надані Позивачем, за своїм змістом стосуються проблеми корупції, крадіжок та злочинної діяльності загалом, а не адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Разом із тим, у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: « 37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до ч. 2 ст. 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" є необґрунтованими, оскільки зміст спірного відеорепортажу є саме оціночним судженням та не порушує право на недоторканість ділової репутації Позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ТОВ "Контракт продрезерв 5".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 р. у справі № 904/3506/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін