Ухвала

від 26.03.2024 по справі 910/8353/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/8353/13

За скаргою Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 6

Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби

у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича

у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня

№ 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного підприємства «Аріадна»

про стягнення 103.231,16 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Лисяний В.В., адвокат за довіреністю від 19.01.2024

від відповідача не з`явився

від ВДВС не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 від 18.06.2013 повністю задоволені позовні вимоги та стягнуто з Приватного підприємства «Аріадна» на користь Дитячої клінічної лікарні № 6 Шевченківського району м. Києва 34.800,53 грн боргу по орендній платі, 61.024,53 грн боргу за комунальні послуга та відшкодування податку на землю, 7.406,10 грн пені, 2.064,62 грн витрат по сплаті судового збору.

08.07.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 було видано відповідний наказ.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» надійшла скарга Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, в якій просить скасувати постанову від 28.12.2023 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 від 25.01.2024 скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича повернуто без розгляду.

04.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшла скарга Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, в якій просить

1) поновити строк на подання скарги на постанову від 28.12.2023 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича;

2) скасувати постанову від 28.12.2023 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. витрати на професійну правничу допомогу адвоката;

3) стягнути з державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича

4) для відкриття виконавчого провадження витребувати у Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОПП) та дату народження державного виконавця Кушніренка Д.А.

Скарга мотивована тим, що 12.01.2024 позивач отримав поштовим зв`язком постанову від 28.12.2023 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. про повернення виконавчого документа стягувану. Заявник вважає, що державний виконавець порушив вимоги ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив усіх заходів примусового виконання рішення суду у справі № 910/8353/13 у спосіб та в порядку, які встановлені даним Законом. Зазначає, що державний виконавець не здійснив будь-яких заходів щодо розшуку майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 від 12.03.2024 поновлено Комунальному некомерційному підприємству «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пропущений строк для подачі скарги на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. Здійснено заміну позивача у справі № 910/8353/13 - Дитячу клінічну лікарню № 6 Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26387019) на його правонаступника Комунальне некомерційне підприємство «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(код ЄДРПОУ 26387019). Розгляд скарги призначено на 26.03.2024. Запропоновано боржнику у строк до 24.03.2024 подати письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві. Зобов`язано Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві у строк до 24.03.2024 подати письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника; засвідчену копію виконавчого провадження № 51011901.

Позивач у судовому засіданні 26.03.2024 вимоги скарги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 26.03.2024 не з`явився, письмові пояснення щодо поданої скарги не подав.

Голосіївський ВДВС у місті Києві в судове засідання 26.03.2024 представника не направив, вимог ухвали суду від 12.03.2024 не виконав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, Господарський суд міста Києва встановив:

28.12.2023 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. при примусовому виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 від 08.07.2013 винесено постанову ВП № 51011901 про повернення виконавчого документа стягувачу.

З даної постанови вбачається, що державним виконавцем встановлено: Вжитими державним виконавцем заходами стягнути кошти не виявилося можливим, за боржником відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. В ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню встановлено, що рішення не виконано. Державним виконавцем вжито заходи примусового виконання рішення суду, визначених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а саме: в порядку ст. 56 Закону державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. За адресою реєстрації боржника майно не виявлено. За таких умов, виконавчий документ підлягає поверненню стягувану, з правом повторного пред`явлення до виконання в строк визначений Законом.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 вищезазначеної статті визначено обов`язки виконавець, зокрема у пунктах 1, 2, 3 вказано, що виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державною службою жодними належними та допустимими доказами не доведено, що державним виконавцем у повному обсязі вжито всі примусові заходи направлені на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8353/13 від 08.07.2013 визначені ст.ст. 18, 48, 50, 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Державною службою не надано до матеріалів справи докази, що підтверджують вчинення державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 51011901 систематичних та комплексних дій спрямованих на ефективне виконання наказу суду.

Суд вважає, що винесення постанови про накладення арешту на майно не дає підстав стверджувати про здійснення об`єктивних, повних та належних заходів щодо примусового виконання рішення суду у даній справі.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи скаржника правомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.

Суд розглянувши заявлене у скарзі клопотання про витребування у Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОПП) та дату народження державного виконавця Кушніренка Д.А. відмовляє в його задоволенні як таке, що необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись ст.ст. 234, 342 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. ВП № 51011901 від 28.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова