Ухвала

від 20.03.2024 по справі 912/363/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/363/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Назаренко Ю.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" - Дев`ятка О.Г.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> - не з`явився,

ОСОБА_2 - Шаповалов Д.В. ,

ОСОБА_4 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (далі - ТОВ "Чапаєва"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> (далі - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент"),

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення, визначення розміру статутного капіталу,

Суть спору

1. Статутний капітал ТОВ "Чапаєва" становив 38 442,00 грн. Учасниками товариства були ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

2. 22.12.2021 загальні збори учасників ТОВ "Чапаєва" затвердили результат внесення додаткового вкладу ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" в розмірі 5 812 496,71 грн, внаслідок чого розмір частки ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва" суттєво збільшився, а інших учасників, навпаки, зменшився.

3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" і розмірів часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік. Позовні вимоги мотивував неналежним повідомленням про час та місце проведення зборів та порушенням вимог щодо одностайності ухвалення рішень з питань перерозподілу часток між учасниками товариства.

4. ОСОБА_1 у якості відповідачів визначив не лише саме товариство та ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", а й учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , частки яких у разі задоволення позову мали би збільшитися, а не зменшитися. ОСОБА_2 у 2022 році вийшла зі складу учасників (до моменту звернення з позовом) і має спір із товариством щодо розрахунків після виходу. ОСОБА_4 була на зборах, рішення зборів не оскаржувала.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив частково; визнав недійсним рішення загальних зборів та визначив розмір статутного капіталу (38 442,00 грн), а також розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту товариства станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів від 15.11.2021 №35 помилки щодо грошового виразу частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" (ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" 29 792,55 грн, що становить 77,5%; ОСОБА_4 4 197,87 грн, що становить 10,92%; ОСОБА_2 3 678,90 грн, що становить 9,57%; ОСОБА_1 772,68 грн, що становить 2,01%). Суд апеляційної інстанції скасував рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та ухвалив у цій частині нове - про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

6. ТОВ "Чапаєва" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання:

- чи може суд ухвалити рішення відповідно до якого частка ОСОБА_4 збільшиться, а ОСОБА_2 , яка вийшла з товариства, знову набуде статус учасника, враховуючи що обидві особи є відповідачами у справі і не зверталися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у цій справі;

- чи може суд визначити розмір статутного капіталу та розмір часток учасників в іншому розмірі (пропорції), аніж просить позивач.

Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (стислий виклад)

8. Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", викладеного, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, шляхом його уточнення в частині того, що відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників можуть бути не лише товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, а також й інші учасники товариства, у тому числі учасники, які вибули, на права або законні інтереси яких може вплинути судове рішення у випадку задоволення позовних вимог (які отримують частку у власність або розмір їх часток збільшується, але не зверталися з відповідною позовною вимогою, тобто їх майновий стан змінюється судом поза їх волею).

9. Також колегія суддів вважає, що у спорах про визначення розміру статутного капіталу та/або часток учасників товариства господарський суд за наявності для цього підстав, дослідивши докази та врахувавши встановлені обставини справи, може самостійно визначити розмір статутного капіталу товариства та/або розмір часток його учасників, який (які) відрізняються від тих, що визначені позивачем у позовній заяві.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 29.01.2004 на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області №102-р зареєстровано ТОВ "Чапаєва" (код 32610639).

11. Згідно з розд.7 Статуту ТОВ "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2018 №23) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

12. Статутний капітал між Учасниками розподіляється таким чином:

- ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" 35937,00 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 4197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 3678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

13. Учасники можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів Учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів Учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та Учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених Учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів Учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (п.7.6 Статуту).

14. Відповідно до п.10.1 Статуту органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

15. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (п.10.2 Статуту).

16. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (п.10.3 Статуту).

17. Перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників (підпункт 5 п.10.4 Статуту).

18. Згідно п.10.13 Статуту загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

19. Повідомлення, визначене п.10.13 Статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п.10.14 Статуту).

20. У п.10.27 Статуту визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених підпунктами 4, 5, 9, 10 п.10.4 Статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань.

21. Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п.10.33 Статуту).

22. 15.11.2021 відбулися загальні збори ТОВ "Чапаєва", якими прийняті рішення, оформлені протоколом №35: затвердити Статут ТОВ "Чапаєва" у новій редакції у зв`язку з помилкою в чинній редакції статуту товариства - частка учасника в грошовому виразі ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" вказана невірно та інші зміни і уточнення. Уповноважити ОСОБА_5 підписати статут ТОВ "Чапаєва".

23. Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Статуту ТОВ "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2021 №35), статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

24. Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> 29792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 4197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 3678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

25. 22.11.2021 на адресу позивача було направлено оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021.

26. Згідно опису вкладення та копії накладної Укрпошти від 22.11.2021 №2800008301437 відправником є ТОВ "Чапаєва", одержувачем відправлення з оголошеною цінністю є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

27. До повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не додано проект запропонованих змін до статуту.

28. 22.12.2021 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Чапаєва", оформлені протоколом №37, на яких прийняті такі рішення:

- затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства в розмірі 5 812 496,71 грн, внесок до статутного капіталу вніс один учасник ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент";

- затвердити з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткових вкладів розмір частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" в грошовому еквіваленті складає 5 812 496,71 + 29 792,55 = 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

- затвердити розмір статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткового вкладу розмір статутного капіталу складає 5 850 938,71 грн;

- внести зміни до статуту товариства та затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в новій редакції у зв`язку збільшенням статутного капіталу.

29. Частки між учасниками розподіляються таким чином:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 4 197,87 грн та становить 0,07% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 3 678,90 грн та становить 0,06% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 772,68 грн та становить 0,02% статутного капіталу.

30. Відповідний розмір статутного капіталу товариства та розміри часток учасників закріплені в новій редакції Статуту ТОВ "Чапаєва", затвердженій загальними зборами учасників (протокол №37 від 22.12.2021).

31. З протоколу від 22.12.2021 №37 вбачається, що у загальних зборах учасників взяли участь два учасника товариства - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_4 .

32. На підставі вказаного рішення здійснено реєстраційні дії та відповідні зміни внесені до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Короткий зміст позовних вимог

33. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформленого протоколом загальних зборів учасників №37;

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік, а саме: 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

34. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ТОВ "Чапаєва"; в червні 2021 року позивач звернувся до товариства з вимогою проведення загальних зборів з приводу виплати дивідендів за результатами роботи товариства в період 2013-2021 роки; розглянувши відповідну заяву товариство скликало загальні збори, проте 27.07.2021 учасники не змогли домовитись з приводу розподілу прибутку і голова зборів оголосив перерву; в лютому 2022 року позивач випадково дізнався про проведення в грудні 2021 року загальних зборів учасників товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток між учасниками товариства; в результаті прийнятого рішення частка позивача у складеному капіталі товариства зменшилась з 2,01% до 0,02%; позивача належним чином не повідомлено про час та місце проведення зборів; рішення прийняте з порушенням ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (рішення загальних зборів з питання перерозподілу часток між учасниками приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

35. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 14.09.2022 позов задовольнив частково:

- визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформлене протоколом №37;

- визначив розмір статутного капіталу та розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту товариства станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів учасників від 15.11.2021 №35 помилки щодо грошового виразу частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", а саме 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 29792,55 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

36. Рішення суду першої інстанцій мотивоване таким:

- з опису вкладення у цінний лист вбачається, що всупереч п.10.14 статуту до повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не додано проекту запропонованих змін до статуту, що були внесені оспорюваним рішенням загальних зборів; отже було порушено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" 22.12.2021;

- у загальних зборах взяли участь два учасника - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_4 ; інші два учасника, в тому числі і позивач, участі у зборах не брали; рішення про перерозподіл часток у товаристві прийнято за відсутності необхідного кворуму для прийняття цього рішення, а саме: одностайно, тобто 100% голосів учасників товариства, які мають право голосу;

- факт наявності математичної помилки при обрахуванні частки учасника ТОВ "Чапаєва" - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" у грошовому виразі та виправлення вказаної помилки рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом від 15.11.2021 №35, не заперечується учасниками справи та є очевидним.

37. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.02.2023 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформленого протоколом №37, та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у позові.

38. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- необґрунтованими є висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень учасників товариства, оскільки задоволення вищевказаних вимог не сприятиме ефективному судовому захисту прав позивача;

- існує стала та послідовна практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

39. 21.02.2023 ТОВ "Чапаєва" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

40. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, зокрема, таке:

- щодо порядку скликання загальних зборів (статті 29, 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 13.10.2021 у справі №908/1767/20;

- щодо порядку прийняття рішень загальними зборами (ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п.10.27 статуту ТОВ "Чапаєва"), порушених корпоративних прав позивача та способу їх захисту (статті 14, 74, 76, 162 ГПК, статті 12, 13, 18 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань") суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21, від 23.11.2021 у справі №924/9/21, від 30.01.2018 у справі №904/9839/16, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17;

- щодо заборони суперечливої поведінки суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20.

41. 20.03.2023 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 у якому просить закрити касаційне провадження.

42. У відзиві, зокрема, зазначає:

- відповідач наводить висновки Верховного Суду, але не вказує, які норми права суд апеляційної інстанції застосував без їх врахування;

- доведенню в касаційній скарзі підлягає застосування норм права без урахування висновків саме щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, порядку їх проведення, порядку ухвалення рішень з певних питань; касаційна скарга таких доводів не містить;

- ТОВ "Чапаєва" не дотрималося вимог статуту щодо своєчасного повідомлення учасників товариства із завчасним направлення необхідних документів, а саме - проекту статуту за 30 календарних днів до проведення загальних зборів;

- зміни до статуту були вигідні лише одному учаснику - ТОВ "Aгpo Кепітал Менеджмент"; дії товариства були умисними та спрямованими на зменшення часток учасників у статутному капіталі з метою зменшення обсягу виплат у разі виходу учасника з товариства.

43. 23.03.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

44. У відзиві вказує:

- судові рішення у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, оскільки суди встановили факт неналежного повідомлення учасників товариства;

- суди правильно встановили характер спірних правовідносин та ухвалили рішення на захист порушених корпоративних прав позивача;

- поведінка позивача не є суперечливою; рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток приймались виключно з метою позбавлення позивача права на виплату значної суми дивідендів;

- касаційна скарга не відповідає вимогам ГПК, оскільки не містить обставин, за яких суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.

45. 05.04.2023 та 16.02.2024 надійшли доповнення ТОВ "Чапаєва" до касаційної скарги.

46. Відповідно до ч.1 ст.298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

47. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.118 ГПК).

48. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК).

49. Верховний Суд залишає доповнення до касаційної скарги без розгляду, оскільки вони подані поза межами строку на касаційне оскарження, без клопотання про його поновлення і без наведення обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку.

50. 06.03.2024 на адресу електронної пошти Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_2 , подані представником заявника адвокатом Шаповаловим Д.В. та підписані його електронним цифровим підписом.

51. Альтернативою звернення до суду для осіб, визначених п.10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 та ч.6 ст.6 ГПК з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

52. Оскільки адвокат подав до Верховного Суду пояснення не у спосіб, передбачений ГПК, Верховний Суд залишає такі пояснення без розгляду.

53. 11.03.2024 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення ОСОБА_1 , у яких, зокрема, зазначає:

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №907/922/21, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається;

- у справі 912/363/22 позовна заява мотивована тим, що позивач є учасником ТОВ "Чапаєва"; в лютому 2022 року позивач випадково дізнався про проведення в грудні 2021 року загальних зборів учасників товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток між учасниками товариства; позивач вважає, що таке рішення порушує його корпоративні права та є незаконним; позивач наголошує на тому, що його належним чином не повідомлено про час та місце проведення зборів, крім того, прийняттям оспорюваного рішення порушено ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у відповідності до якої рішення загальних зборів учасників з питання перерозподілу часток між учасниками товариства приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань; обираючи спосіб захисту позивач керувався висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16;

- у справі №907/922/21 позивачка на момент стверджуваного порушення була учасницею товариства з часткою у статутному капіталі у розмірі 1302,50 грн (11,90%); також вона є однією з трьох спадкоємиць померлого учасника товариства, який володів часткою у статутному капіталі у розмірі 8127,00 грн (74,28%); у серпні та вересні 2016 року було прийнято два рішення загальних зборів учасників товариства, правомочність яких позивачка заперечує; другим рішенням скасовано попереднє про збільшення частки позивачки за рахунок 1/3 частки спадкодавця, відмовлено їй у прийнятті до складу учасників з часткою спадкодавця, а потім виключено її та інших учасників з товариства; цим же рішенням прийнято двох нових учасників, збільшено статутний капітал та здійснено перерозподіл часток; у справі розглядається спір про розмір статутного капіталу та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю; позивачка вважає, що нові учасники незаконно (недобросовісно) вступили до товариства, виключили інших учасників з товариства, зокрема, і позивачку; загальні збори учасників товариства були неправомочними приймати рішення, оскільки позивачка як учасниця товариства та спадкоємиця мажоритарного учасника мала у сукупності 72,62% голосів і не голосувала за ці рішення;

- за змістом правовідносин справи не є подібними так як у справі №912/363/22 склад учасників товариства не змінювався, учасники товариства не виключались;

- відповіді на більшість запитань, на які надав відповідь Верховний Суд у справі №907/922/21 не мають значення для розгляду справи №912/363/22; Верховний Суд зробив висновок про те, що ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства; зазначений висновок узгоджується з висновками які містяться у постанові Центрального апеляційного господарського суду у справі №912/363/22;

- висновки, викладені у справі №907/922/21 підтверджують законність та вмотивованість постанови Центрального апеляційного господарського суду у справі 912/363/22; правильних висновків дійшов Господарський суд Кіровоградської області, задовольнивши позов в повному обсязі.

54. 13.03.2024 надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс" (ТОВ "Чапаєва") у яких, зокрема, зазначає:

- суди допустили помилку у визначенні статусу двох учасників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що призвело до прийняття незаконного рішення;

- на момент подання позову (16.02.2022) та на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (14.09.2022), з урахуванням виходу ОСОБА_2 з товариства, його учасниками були: 1) ОСОБА_1 з часткою 772,68 грн; 2) ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" з часткою 5 842 289,26 грн; 3) ОСОБА_4 з часткою 4 197,87 грн;

- ОСОБА_2 вважається такою, що вийшла з товариства з дня державної реєстрації її виходу - 24.01.2022, що передувало зверненню позивача з позовом;

- суди мали розглянути позовні вимоги з урахуванням добровільного виходу ОСОБА_2 з товариства, а тому примусове повернення її до складу учасників за рішенням суду і подальше розподілення статутного капіталу між учасниками з урахуванням її частки суперечить ч.1, ч.5 ст.24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ч.3 ст.12 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), і не може вважатися законним;

- за рішенням суду частка ОСОБА_4 , визначена у відсотках, збільшилася: з 0,07% статутного капіталу до 10,92% статутного капіталу, при тому, що сама ОСОБА_4 рішення загальних зборів не оспорювала, що свідчить про її згоду з рішеннями цих зборів;

- суди не врахували зібрані у справі докази, що стосуються виходу ОСОБА_2 з товариства до пред`явлення позову та згоди ОСОБА_6 з рішеннями оскаржуваних загальних зборів та ухвалили помилкове рішення про розподіл часток між учасниками;

- обраний позивачем спосіб захисту не можна вважати ефективним, що є додатковою підставою для скасування оскаржуваних рішень і ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову.

55. 19.03.2024 надійшли пояснення ОСОБА_2 , у яких, зокрема, вказує:

- оскаржуваним рішенням ТОВ "Чапаєва" штучно збільшено частку у статутному капіталі товариства у грошовому та відсотковому співвідношенні на користь одного учасника (засновника) - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" (частка збільшилась з 29 792,55 грн до 5 842 289,26 грн, у відсотковому співвідношенні з 77,5% до 99,85%), за рахунок інших учасників, частки яких у грошовому виразі не змінились, але зменшились у відсотковому співвідношенні;

- спір у справі №912/363/22 жодним чином не стосується зміни складу учасників ТОВ "Чапаєва";

- вихід ОСОБА_2 зі складу часників (засновників) відбулось лише 24.01.2022 на підставі її заяви від 19.01.2022 №34, тобто на місяць пізніше, ніж прийняте оскаржуване рішення ТОВ "Чапаєва";

- ОСОБА_2 , звертаючись із заявою від 27.01.2022 на адресу ТОВ "Чапаєва", просила повідомити про вартість її частки у статутному капіталі товариства, надати обґрунтований розрахунок такої частки та копії документів, необхідних для такого розрахунку і виплатити частки протягом строку, визначеного статутом товариства;

- ТОВ "Чапаєва" надало розрахунок, в якому зазначено її частку у розмірі 0,06%, замість 9,57%, та надано копію оскаржуваного рішення від 22.12.2021, оформленого протоколом №37; з цього моменту ОСОБА_2 дізналась, що оскаржуваним рішенням змінено її частку у відсотковому співвідношенні у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва";

- така зміна у відсотковому співвідношенні у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва" могла відбутись не тільки у сторону зменшення, а й у сторону збільшення, в зв`язку з чим ОСОБА_2 правомірно є відповідачем разом з іншими учасниками ТОВ "Чапаєва";

- висновки Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21, повністю відповідають як способам захисту, обраним позивачем, так і суб`єктному складу його учасників, оскільки стосуються виключно приведення розміру статутного капіталу товариства, розміру часток учасників у грошовому та відсотковому еквіваленті до стану, що існував до порушення в зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення 22.12.2021 і жодним чином не стосуються зміни складу учасників товариства, в тому числі їх поновлення в ньому;

- на розгляді Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/781/22 за позовом ОСОБА_2 з ідентичним предметом спору, але за інших підстав, якими є порушення її прав на виплату компенсації при виході зі складу учасників (засновників) товариства пропорційно частці у статутному капіталі на рівні 9,57%;

- 23.02.2024 представник ТОВ "Чапаєва" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з клопотанням про закриття провадження у справі №912/781/22, мотивуючи його наявністю спору з аналогічним предметом у справі №912/363/22; визнає розмір статутного капіталу та часток учасників ТОВ "Чапаєва", визначені судами у справі №912/363/22, та вказує на відсутність предмету спору;

- в суді касаційної інстанції представник ТОВ "Чапаєва" намагається довести протилежне, що свідчить про недобросовісну поведінку представника ТОВ "Чапаєва" та зловживання процесуальними правами.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

56. Верховний Суд ухвалою від 03.03.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Чапаєва", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 12.04.2023.

57. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2023 зупинив касаційне провадження у справі №912/363/22 до завершення перегляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №907/922/21.

58. Верховний Суд ухвалою від 11.01.2024 поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 21.02.2024.

59. Верховний Суд ухвалою від 21.02.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 20.03.2024.

ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обґрунтування відступу від правового висновку

60. Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" були внесені зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у тому числі ст.17 останнього була доповнена новою ч.5, яка містить, серед іншого, вказівку на спеціальні способи захисту.

61. Згідно ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких відповідних документів: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві (пп."д" п.3 ч.5); судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (пп."е" п.3 ч.5).

62. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

63. Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а: "… вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп."е" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі".

64. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 також зазначила, що суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

65. Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 зазначив таке:

"108. Пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач зазначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

109. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №686/20282/21 (провадження №14-102цс220)).

110. Отже, за загальним правилом позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах. В інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом. Особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами. Відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб.

111. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі №924/700/21).

112. Підсумовуючи викладене вище, Корпоративна Палата зазначає, що Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. Відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Тобто Велика Палата Верховного Суду прямо робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів."

66. Тобто, згідно зазначених висновків, відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є саме товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

67. Разом з тим, можливим є також виникнення випадків, за яких наслідком задоволення відповідного позову може бути не лише позбавлення відповідача - учасника частки у статутному капіталі або її частини у грошовому або відсотковому виразі, а й, зокрема, поновлення права власності/збільшення розміру часток тих учасників, які є не позивачами, а відповідачами (по суті поза їх волею та бажанням, але без такого збільшення неможливо визначити розмір статутного капіталу та часток учасників на момент ухвалення судового рішення).

68. Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду про визначення розміру капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Тобто суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо).

69. Так, у цій справі ОСОБА_4 є відповідачем, але неможливо задовольнити позовні вимоги позивача, не збільшивши частку відповідача ОСОБА_4 оскільки суд повертає розмір статутного капіталу до того його розміру, який існував до ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу.

70. Зазначене свідчить, що коло відповідачів у справах за позовами про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є ширшим, аніж зазначено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

71. Відповідно до ч.4 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

72. З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №912/363/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та інших постановах Великої Палати Верховного Суду, які містять подібний висновок, шляхом його уточнення в частині того, що відповідачами за такими позовами можуть бути не лише товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, а й інші учасники товариства, у тому числі учасники, які вибули, на права або законні інтереси яких може вплинути судове рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Обґрунтування виключної правової проблеми

73. Позивач у цій справі визначив ОСОБА_2 , як відповідачку, втім відповідно до його позовних вимог ОСОБА_2 , яка ще до дати звернення з позовом вийшла зі складу товариства і зараз має судовий спір щодо розрахунку з нею, має стати учасником товариства з часткою 3 678,90 грн (9,57%);

74. Повернення ОСОБА_2 до складу учасників на підставі судового рішення вочевидь суперечитиме приписам ЦК та Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

75. Так, ч.1 ст.116 ЦК унормовує права учасників господарського товариства. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

76. Згідно з частинами 1, 5, 7 ст.24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

77. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/7674/18 зазначила таке:

"6.9 Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

6.11 Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.

6.12 Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов`язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк.

6.13 Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.

6.14 У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку".

78. Отже, фактично примусове поновлення у складі учасників товариства особи, яка добровільно вийшла з нього або була виключена, та не оспорює цього, тобто погодилася з таким рішенням, порушуватиме право такої особи на вихід з товариства.

79. Відтак, суд для ухвалення справедливого рішення у цій справі має визначити розмір статутного капіталу з виключенням з нього частки ОСОБА_2 .

80. У зв`язку з цим виникає питання, чи не виходить при цьому суд за межі позовних вимог?

81. Так, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформленого протоколом загальних зборів учасників №37 та визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" і розмірів часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік, а саме: 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

82. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позову, зокрема, визначили розмір статутного капіталу та розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту товариства станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів від 15.11.2021 №35 помилки щодо грошового виразу частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", а саме 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 29 792,55 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

83. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 ГПК).

84. Відповідно до ст.14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

85. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст.237 ГПК).

86. Разом з тим, згідно з ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

87. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК).

88. Пропорційність у господарському судочинстві передбачає, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст.15 ГПК).

89. Стаття 5 ГПК передбачає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

90. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

91. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 20.10.2021 у справі №9901/554/19, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 21.09.2022 у справі №908/976/190, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі №233/4365/18, від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц, від 29.11.2023 у справі №513/879/19).

92. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у спорах про визначення розміру статутного капіталу та/або часток учасників товариства господарський суд за наявності для цього підстав, дослідивши докази та врахувавши встановлені обставини справи, може самостійно визначити розмір статутного капіталу товариства та/або розмір часток його учасників, який (які) відрізняються від тих, що були визначені позивачем у позовній заяві.

93. При цьому, таке самостійне визначення розміру статутного капіталу товариства та/або розміру часток його учасників не можна вважати виходом за межі позовних вимог, а необхідно розглядати за аналогією із визначенням у рішенні способу захисту, який не суперечить закону, з урахуванням викладеної в позові вимоги, що передбачено ст.5 ГПК.

94. Самостійне визначення судом розміру статутного капіталу товариства та/або розміру часток його учасників (з урахуванням позиції як позивача так і відповідачів, а також третіх осіб) відповідатиме завданню господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

95. Натомість протилежний підхід, за якого суд відмовлятиме у задоволенні позовних вимог у випадку встановлення невідповідності заявлених у позові розмірів статутного капіталу товариства та/або часток учасників його (їх) розміру який би суд вважав правильним, не відповідатиме принципу процесуальної економії та призведе до необхідності подання позивачем нового позову (а можливо і декількох).

96. За таких умов, позивач матиме можливість (або буде вимушений) декілька разів звертатися з позовом до суду, зазначаючи кожного разу новий розмір статутного капіталу або інший розподіл часток між учасниками.

97. Верховний Суд зауважує, що практика розгляду справ цієї категорії лише формується. І у випадку, якщо суди будуть дотримуватися протилежного підходу - задоволення позову (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників лише у тій "конфігурації", яка викладена у позовних вимогах) або відмова у його задоволенні, то це призведе до різкого зростання кількості таких спорів, що є неефективним і протирічить функції господарського судочинства - ефективному та швидкому вирішенню спору.

98. Так, у справі №924/700/21 учасник товариства з обмеженою відповідальністю звернувся з позовом про визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників. Позов мотивований тим, що позивач був засновником (учасником) ТОВ "Люкс-Рейзен", однак загальні збори виключили його з учасників через невнесення вкладу до статутного капіталу.

99. Суд першої інстанції у справі №924/700/21 відмовив у позові. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвали нове - про задоволення позову. Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення першої інстанції, у постанові від 31.08.2022, зокрема, зазначив, що у цій справі позивач обрав правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), але невірно сформулював свої позовні вимоги, без урахування тих змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, а відповідно без урахування прав та інтересів інших учасників товариства (п.49 постанови).

100. На сьогоднішній день на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду знаходиться 5 справ щодо визначення розміру статутного капіталу і майже у всіх цих справах вникають аналогічні проблеми. Протягом 2022-2023 років на розгляді господарських судів різних інстанцій перебувало більше 100 справ щодо визначення розміру статутного капіталу та/або часток учасників товариств.

101. Колегія суддів звертає увагу, що можливість звернення з позовними вимогами відкритого типу, характерна саме для корпоративних спорів. У багатьох іноземних юрисдикціях суд має доволі широкі можливості у вирішенні таких спорів. На жаль, чинне процесуальне законодавство України такої специфіки не враховує, що є елементом виключної правової проблеми (чи не виходить суд за межі позовних вимог при затвердженні іншого розміру статутного капіталу та/або інших розмірів часток учасників, аніж просив позивач).

102. Вважаємо, що у межах позовної вимоги учасника - визначити розмір статутного капіталу та розмір часток учасників суд має право визначити такий розмір на власний розсуд. При цьому суди мають враховувати зміни у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після оскаржуваних позивачем змін.

103. Згідно з ч.5 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

104. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №912/363/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

В. Студенець