Рішення

від 26.03.2024 по справі 386/937/22

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/937/22

Провадження № 2/386/18/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт . Голованівськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ Агропромислова компанія «Розкішна» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 23.08.2022 звернувся досуду зпозовною заявоюдоТОВ Агропромислова компанія «Розкішна» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області площею 4,07 га, кадастровий номер 3521486500:02:000:2463, яку успадкувала від матері ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки з відповідачем 09.11.2009 терміном на 10 років, який пройшов державну реєстрацію 04.12.2009. З 2013 року її мати проживала біля неї в м. Первомайськ так як була хвора та потребувала догляду. Після її смерті під час оформлення спадкового майна матері їй стало відомо, що нібито її мати 25.09.2015 уклала з відповідачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2016. Ознайомившись із додатковою угодою від 25.09.2015 позивач стверджує, що підпис в графі орендодавець виконаний не її матір`ю ОСОБА_3 , а іншою особою. Жодних розмов про те, що її мати мала намір у 2015 році укласти додаткову угоду не було, тим паче, що проживала біля позивача та була нездатна самостійно пересуватись, жодного представника відповідача у себе дома вона не бачила, тому продовжує стверджувати, що підпис в додатковій угоді є підробним.

В зв`язку з чим, представник позивача просив усунути перешкоди у кристуванні земельною ділянкою шляхом витребування у відповідача земельну ділянку площею 4,3 га кадастровий номер 3521486500:02:000:2463, яка розташована на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та перебуває у відповідача у фактичному користуванні без установлених законом підстав; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

24.08.2022ухвалою судувідкрито провадженняпо справіта призначенодо розгядув порядкузагального позовногопровадження,призначено розглядсправи допідготовчого засіданнята витребуваноу відповідача ТОВ Агропоромислова компранія «Розкішна» оригінали додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.09.2015, укладеного з ОСОБА_3 та оригінал договору оренди земельної ділянки від 10.10.2009, укладеного з ОСОБА_3 та ТОВ Агропоромислова компранія «Розкішна»; у Голованівської районної державної адміністрації реєстраційну справу по договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Агропоромислова компранія «Розкішна» та ОСОБА_3 від 25.09.2015.

На виконання ухвали суду від Голованівської РДА 31.08.2022 надійшла відповідь про те, що за реквізитами пошуку реєстраційну справу віднайти не вдалося; відповідач 14.09.2022 надіслав до суду витребуваний доказ.

14.09.2022 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, який прийнято судом. Відзив обґрунтував тим, що вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з таких підстав. 10.11.2009 між ОСОБА_3 та ТОВ АК «Розкішна» було укладено договір оренди землі. 25.09.2015 між ОСОБА_3 та ТОВ АК «Розкішна» було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, яким продовжено термін договору оренди землі від 10.11.2009 до 31.12.2029. Сторони договірних відносин належним чином виконували свої договірні зобов`язання і претензій до виконання договору у сторін не було. Відповідач вважає безпідставним твердження позивача щодо не підписання її покійною матір`ю ОСОБА_3 додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 29.09.2015, оскільки ОСОБА_3 і її донька позивач знали про наявність такої додаткової угоди. Крім того, позивач після оформлення свого права на спадкове майно- спірну земельну ділянку зверталась до відповідача із зверненням щодо виплати їй як спадкоємцю орендної плати за договором оренди землі. На даний час позивач не наводить доказів недійсності або відсутності договірних відносин, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.09.2023 провадження у зазначеній справі зупинено в зв`язку з призначенням посмертної судово-почеркозначої експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

17.10.2023 до суду надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України В.Годзь, в якому експерт для проведення експертизи просить надити додатково вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 , які можуть міститися в оригіналах різнохарактерних документів: пенсійній /особовій справі, довіреностях, договорах,нотаріальних, банківських документах, квитанціях, листах, заявах тощо, максимально наближених за часом виконання до досліджуваних документів, а саме з 2013 по кінець 2015 роки; перелік (в ухвалі суду) документів, в яких містяться зразки підпису та почерку ОСОБА_3 , зазначивши назву документа, рядок, графу у разі наявності зразка у томі- зазначити аркуш), які експерт може використовувати в якості порівняльного матеріалу, оскільки експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також витирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. Також експерт просить уточнити назву і реквізити досліджуваних документів. Крім цього, експерт надіслав для вручення позивачу для оплати за проведення експертизи рахунок №3883 від 06.10.2023.

30.10.2023 постановлено ухвалу суду про поновлення провадження у справі та з метою розгляду клопотання експерта призначено справу до підготовчого розгляду.

16.11.2023 ухвалою суду клопотання експерта задоволено та провадження на час проведення експертизи зупинено.

26.12.2023 постановлено ухвалу суду про поновлення провадження у справі в зв`язку з надходженням до суду експертного висновку..

Ухвалою суду від 18.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 26.03.2024 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Також, вказав, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат надасть лише після ухвалення рішення протягом п`яти днів.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог позивача заперечив та просив в позовних вимогах відмовити.

Враховуючи норми ст.223ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали позовної заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області площею 4,07 га, кадастровий номер 3521486500:02:000:2463 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1-838, виданим Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, яку успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

10.11.2009 між ОСОБА_3 та ТОВ АК «Розкішна» було укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 4,07 га строком на 10 років, що підтверджується копією договору оренди землі без номеру від 10.11.2009.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з копії заяви від 10.12.2021, наданої відповідачем, ОСОБА_2 зверталась до відповідача із повідомленням про те, що 06.12.2021 вона набула права власності на спірну земельну ділянку та яка перебуває в оренді відповідача та просила виплати їй орендну плату як спадкоємцю за 2021 рік.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №386/937/22 №24187/23-32 від 14.12.2023 підпис у додатковій угоді від 25.09.2015 про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2009, наданого відповідачем, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ АПК «Розкішна» в графі «орендодавець», виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч.1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зіст. 93 Земельного кодексу Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст.317,319ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В п.7 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихправ» №7від 16.04.2004 зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до статті 152ЗК України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 153Земельного кодексуУкраїни передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 2 ст.158Земельного кодексуУкраїни виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ст. 391Цивільного кодексуУкраїни власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відносини щодо оренди землі, зокрема визначення, процедура укладення, вимоги до форми та змісту, підстави та порядок припинення договору оренди землі, урегульовано у спеціальному законі, яким єЗакон України «Про оренду землі».

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Уст. 6 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 407 ЦК Україниправо користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Стаття 152 Земельного кодексу Українипередбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно дост. 378 ЦК Україниправо власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно дост. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна (означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже,судом встановлено,що строк дії договоруоренди землібез номеруукладений 10.11.2009 міжОСОБА_3 та ТОВАК «Розкішна» закінчився 04.12.2019.

ОСОБА_2 06.12.2021 отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 4,07 га, кадастровий номер 3521486500:02:000:2463, тобто набула права власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно довисновку експерта додаткова угода від 25.09.2015 провнесення зміндо договору орендиземлі ОСОБА_3 не підписувалась,тобто дана додатковаугода між ОСОБА_3 та ТОВАК «Розкішна» не укладалась.

Позивач звертаючись до суду вказує позовну вимогу про усунення перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою площею 4,07 га, кадастровий номер 3521486500:02:000:2463 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом повернення даної земельної ділянки із незаконного володіння та користування відповідача, оскільки, ОСОБА_3 з відповідачем не укладали додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а тому обраний спосіб захисту позивачем щодо усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, шляхом повернення її із незаконного володіння відповідача є належним способом захисту.

Суд вирішуючи зазначену позовну вимогу бере до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладене у постанові від 23 листопада 2021 року № 359/3373/16-ц в які зазначено, що: «70. Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуваннюстаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

В Постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.08.2020 (справа № 599/340/16-ц) зазначено, що підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Умовами для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (провадження N 14-499цс19). У пункті 7.27 цієї постанови зазначено: "Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок". Водночас використання у першому реченні слів " (тимчасовим володільцем)" може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими. Крім того, за змістомстатті 391 ЦК Українинегаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово "права" у першому реченні є зайвим. З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступає від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.».

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Отже, фактично право власності на земельну ділянку зареєстроване за позивачем ОСОБА_2 , додаткова угода від 25.09.2015 провнесення зміндо договору орендиземлі ОСОБА_3 не підписувалась, що підтверджується доказами у матеріалах справи, доказів, що відповідач має право на оренду спірної земельної ділянки не надано, проте відповідач користується спірною земельною ділянкою позивача без укладання будь яких договорів.

Таким чином позовна вимога про усунення перешкод в користуванні належною земельною ділянкою шляхом повернення її в натурі із незаконного володіння та користування відповідача підлягає задоволенню.

Обраний позивачами спосіб захисту, як усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є ефективним, а задоволення позову забезпечує реальне відновлення порушеного права.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої квитанції від 19.08.2022, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп., а тому підлягає відшкодуванню відповідачем

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Враховуючи заяву представника позивача, яка подана до суду представником позивача до закінчення судових дебатів у справі, та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що представник позивача зобов`язаний подати в п`ятиденний строк з дня винесення рішення (з дня складення повного судового рішення) надати суду підтвердження судових витрат на правничі послуги з врахуванням ст.ст. 137-138 ЦПК України .

Керуючись ст.3,4 10, 12, 13, 60, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України , суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ Агропромислова компанія «Розкішна» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування у ТОВ Агропромислова компанія «Розкішна» земельну ділянку площею 4,3 га кадастровий номер 3521486500:02:000:2463, яка розташована на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Стягнути з Агропромислової компанії «Розкішна» на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн.40 коп..

Роз`яснити представнику позивача про те, що останній зобов`язаний подати в п`ятиденний строк з дня винесення рішення (з дня складення повного судового рішення) надати суду підтвердження судових витрат на правничі послуги з врахуванням ст.ст. 137-138 ЦПК України.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження відповідача ТОВ Агропромислової компанії «Розкішна»: вул. Соборна, буд. №37, смт. Голованівськ Кіровоградської області, поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30077905.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 05 квітня 2024 року.

Суддя: Гут Ю. О.