Ухвала

від 05.04.2024 по справі 607/22895/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

05.04.2024 Справа №607/22895/23 Провадження №2-др/607/24/24

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі судді Марциновської І.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про розподіл понесених відповідачем ОСОБА_1 та пов`язаних з розглядом справи судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-медіа», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захистчесті тагідності фізичноїособи та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-медіа», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захистчесті тагідності фізичноїособи та відшкодування моральної шкоди.

18.03.2024 до початку розгляду справи по суті до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду.

22.03.2024 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позовна заява залишена без розгляду.

29.03.2024 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області засобами поштового зв`язку надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Білик Л.С. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, що стосуються даної заяви, суд дійшов такого висновку.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК Українипередбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доч.2 ст. 137 ЦПК Українидля цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив, що у відзиві, поданому адвокатом Білик Л.С. від імені відповідача ОСОБА_1 , зазначено, що розмір очікуваних судових витрат відповідача на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи у суді складає 20000 грн. Докази на підтвердження розміру судових витрат, які понесла відповідач у зв`язку з розглядом цієї справи, в подальшому будуть надані стороною відповідача.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, Верховний Суд у справі № 340/2823/21 зауважив, що вказівку на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

Саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.03.2024 у справі № 600/752/22-а.

Разом з тим до виходу суду до нарадчої кімнати відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Білик Л.С. не подали до суду докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Про неможливість подання таких доказів відповідач та її представник не заявили та не подали заяву про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач та її представник особисто були присутні у судовому засіданні 22.03.2024, за наслідками якого суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, а тому не були позбавлені можливості до виходу суду до нарадчої кімнати заявити про намір подати докази на підтвердження розміру витрат, які відповідач сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Однак такі дії стороною відповідача вчинені не були.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що стороною відповідача не дотриманий порядок подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених під час розгляду даної справи, а відтак заяву адвоката Білик Л.С. про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 141 ч. 8, 247 ч. 2, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-медіа», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захистчесті тагідності фізичноїособи та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Марциновська