ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/22895/23Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 22-ц/817/567/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участі секретаря Панькевич Т.І.
учасників справи представника ОСОБА_1 - адвоката Білик Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/22895/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Білик Людмили Станіславівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2024 року, постановлену суддею Марциновською І.В., у справі за заявою про розподіл понесених відповідачем ОСОБА_1 та пов`язаних з розглядом справи судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи.
18.03.2024, до початку розгляду справи по суті, до суду від ОСОБА_2 поступила заява про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2024 року заяву позивача ОСОБА_2 задоволено повністю.
Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.
Роз`яснено, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним позовом.
27 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С., на поштову адресу суду, подала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування якої представник відповідачки зазначає, що оскільки позовну заяву позивача ОСОБА_2 залишено без розгляду за його заявою, то на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. На підтвердження своїх доводів адвокатом Білик Л.С. долучено до заяви договір про надання правничої допомоги від 15 січня 2024 року, додаток № 1 до договору № 3 про надання правничої допомоги від 15 січня 2024 року; АКТ про прийняття-передачі наданих послуг від 22 березня 2024 року. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2024 року та постановити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Отже, з аналізу ст. 142 ЦПК України можна дійти висновку, що у разі залишення позовної заяви без розгляду відповідач вправі заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Даною статтею не передбачено, ані строку, ані часу, коли мають бути подані докази щодо понесених витрат, як це передбачено ст. 141 ЦПК України.
Більше того, у відзиві на позовну заяву, відповідачем ОСОБА_1 заявлено, що у зв`язку із розглядом справи нею понесені витрати в розмірі 20000 грн, що становлять витрати на правничу допомогу, тобто відповідачем заявлено вимогу про компенсацію послуг адвоката своєчасно.
Судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, застосовано ст. 141 ЦПК України, зокрема, ч. 8, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однак, у даній справі судові дебати не проводились, відповідно сторона відповідача не могла заявити про компенсацію витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, хоча і відповідачем у відзиві було заявлено таку вимогу та повідомлено як суд, так і позивача, що відповідачем понесено судові витрати в розмірі 20000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката БіликЛ.С., до суду апеляційної інстанції не поступав.
12 червня 2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справ у його відсутності. Також зазначив, що адвокат Білик Л.С. до виходу суду в нарадчу кімнату не скористався своїм правом заявити про намір подати докази щодо витрат на правничу допомогу відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позов залишено без розгляду на стадії підготовчого судового засідання, вважає абсолютно неприйнятним відшкодування відповідачці всієї суми понесених витрат.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Білик Л.С. не подали до суду докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи. Про неможливість подання таких доказів відповідач та її представник не заявили та не подали заяву про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
При цьому, відповідач та її представник особисто були присутні у судовому засіданні 22.03.2024, за наслідками якого суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, а тому не були позбавлені можливості до виходу суду до нарадчої кімнати заявити про намір подати докази на підтвердження розміру витрат, які відповідач сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Однак такі дії стороною відповідача вчинені не були.
Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку, а також врахувати, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди. Підготовче засідання призначено на 30.01.2024 року (а.с. 40).
25 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. подала відзив на позовну заяву у якій зазначила, що у зв`язку із розглядом справи відповідач ОСОБА_1 планує понести витрати у розмірі 20 000 грн., що становлять витрати на правничу допомогу. Також в матеріалах справи є підтвердження направлення відзиву сторонам по справі (а.с. 77-82).
14 березня 2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду (а.с. 166).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2024 року заяву позивача ОСОБА_2 - задоволено повністю.
Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства Телерадіоорганізація Тернопіль-медіа, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (а.с. 178).
27 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С., через засоби поштового зв`язку, подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. На підтвердження своїх доводів адвокатом Білик Л.С. долучено до заяви: договір про надання правничої допомоги від 15 січня 2024 року, додаток № 1 до договору № 3 про надання правничої допомоги від 15 січня 2024 року; АКТ про прийняття-передачі наданих послуг від 22 березня 2024 року.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи, зокрема і те, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Білик Л.С. у відзиві на позовну заяву було заявлено про те, що у зв`язку із розглядом справи відповідач ОСОБА_1 планує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, про що стороною в подальшому будуть подані відповідні підтверджуючі документи, колегія суддів вважає, що зроблені судом першої інстанції висновки щодо пропуску строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат, які відповідач сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи є передчасними та помилковими, такими, що не відповідають вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
За таких обставин апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Білик Л.С. підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білик Людмили Станіславівни задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 червня 2024 року.
Головуюча : Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119899717 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Храпак Н. М.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Марциновська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні