Постанова

від 04.04.2024 по справі 595/1272/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1272/23Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І. Провадження № 33/817/147/24 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - ч.1,2 ст.172-7 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника адвоката Пасічника А.З.

прокурора Яциків О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого директором Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп..

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та в порушення п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Бучацьку міську раду, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею наказу №38 від 10 березня 2023 року «Про преміювання педагогічних працівників Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка», яким встановив виплату премії працівникам гімназії, в тому числі своїй дружині ОСОБА_3 в сумі 392,80 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Окрім того, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та в порушення п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Бучацьку міську раду, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею наказу №38 від 10 березня 2023 року «Про преміювання педагогічних працівників Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка», яким встановив виплату премії працівникам гімназії, в тому числі своїй дружині ОСОБА_3 в сумі 309,20 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Також, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, особисто видав та підписав наказ №38 від 10 березня 2023 року «Про преміювання педагогічних працівників Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка», яким встановив виплату премії працівникам гімназії, в тому числі своїй дружині ОСОБА_3 в сумі 392,80 грн, тобто, в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону, прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, особисто видав та підписав наказ №38 від 10 березня 2023 року «Про преміювання педагогічних працівників Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка», яким встановив виплату премії працівникам гімназії, в тому числі своїй дружині ОСОБА_3 в сумі 309,20 грн, тобто, в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону, прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або на підставі ч.4 ст.38 КУпАП, у зв`язку із закінченням на час ухвалення судового рішення строків накладення адміністративного стягнення.

Вказані вимоги мотивує тим, що йому не було відомо про порушення ним вимог ЗУ «Про запобігання корупції» та у його діях відсутні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення через відсутність у нього умислу на їх вчинення, а в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження його вини.

Зазначає, що суд мав закрити справу на підставі ч.4 ст.38 КУпАП, у зв`язку із закінченням на час ухвалення судового рішення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки дія ч.4 ст.277 КУпАП щодо зупинення строку розгляду справи не може впливати на строк накладення адміністративного стягнення.

Розглянувши матеріалисправи, заслухавши апелянта та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прокурора, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.7 та ст. 245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи та на достатніх доказах.

Судом першої інстанції під час розгляду даної справи зазначені вимоги закону не було виконано у повному обсязі.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 не оспорює фактичних обставин в тій частині, що він, реалізуючи повноваження директора Бучацької гімназії ім.В.М.Гнатюка, підписав наказ про преміювання працівників від 10.03.2023 року №38, в тому числі щодо виплати премії своїй дружині ОСОБА_3 , а також не повідомив Бучацьку міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів при підписанні та видачі цього наказу, яким своїй дружині визначив премію в сумі 392, 80 грн..

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, їх розгляду в суді першої інстанції та в ході апеляційного розгляду, послідовно стверджував, що не був ознайомлений з такими вимогами антикорупційного закону, а тому не мав умислу на вчинення правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Вказаною статтею передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Склад цього правопорушення є формальним і не передбачає необхідності настання шкідливих наслідків як обов`язкового елементу його об`єктивної сторони, а є порушенням обмежень, встановлених ст.28 Закону України Про запобігання корупції.

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Крім того,ст.11КУпАП передбачено,що адміністративнеправопорушення визнаєтьсявчиненим знеобережності,коли особа,яка йоговчинила,передбачала можливістьнастання шкідливихнаслідків своєїдії чибездіяльності,але легковажнорозраховувала наїх відверненняабо непередбачала можливостінастання такихнаслідків,хоч повиннабула імогла їхпередбачити.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу (прямого чи непрямого) на неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови суд першої інстанції не дав оцінки доводам ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення через відсутність будь-якої форми умислу на приховування відомостей про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також про вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В постанові суду вказано, що з відповіді директора Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка ОСОБА_1 №55 від 09 червня 2023 року, наданої начальнику управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області В. Юращуку, у відповідь на лист від 30 травня 2023 року № 1439/118/01-2023 «Про надання інформації», ОСОБА_1 , як директор Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка, окрім іншого, зазначив, що повідомлення про можливі факти виникнення конфлікту інтересів відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» від працівників Бучацької гімназії ім. В.М. Гнатюка не надходили та не направлялись на адресу інших органів державної влади чи місцевого самоврядування. Одночасно ОСОБА_1 вказав, що з Законом України «Про запобігання корупції» ознайомлений.

Такі висновку місцевого суду не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений з обмеженнями, встановленими ЗУ «Про запобігання корупції» вже після складання щодо нього протоколів про адмінправопорушення, які є предметом цього розгляду. Відомостей про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з обмеженнями, встановленими ст.28 цього Закону раніше, матеріали справи не містять. Про відсутність відомостей, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 з встановленими обов`язками згідно ЗУ Про запобігання корупції до періоду часу інкримінованих йому правопорушень, підтвердила також прокурор під час розгляду справи в апеляційному суді.

Отже, на підтвердження факту ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного закону до протоколів не додано жодних відомостей.

Висновки органу, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, що ОСОБА_1 був ознайомлений також з усіма іншими вимогами вказаного Закону є припущеннями, що не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в цій частині є невмотивованою і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки викладені в ній висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а також не спростовують доводів ОСОБА_1 про необізнаність з необхідністю та порядком повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також щодо вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Аналізуючи вказані обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що матеріалами справи не доведено наявність суб`єктивної сторони складу правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у формі прямого чи непрямого умислу в діях ОСОБА_1 , який не був ознайомлений з обов`язком повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також щодо вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, у зв`язку з чим не передбачав можливості настання шкідливих наслідків своєї бездіяльності, що виключає її умисний характер в розумінні ст.10 КУпАП.

Згідно ст. 11 КУпАП ті обставини, що ОСОБА_1 повинен був і міг самостійно ознайомитись з вимогами закону вказують на порушення ним вимог з необережності, що не утворює складу правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП через відсутність прямого чи непрямого умислу в його діях.

Отже, в даному випадку наявність всіх ознак складу адміністративного правопорушення, не доведена сукупністю належних і допустимих доказів, які би давали достатні підстави для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 ..

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про запобігання корупції», ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргузахисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Бучацькогорайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст.172- 7 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя