Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/4893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4893/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Семенова Н.С. на підставі ордеру;

Від відповідача: Логовський В.В. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю Глассрайз, товариства з обмеженою відповідальністю Гофер корпорейшн (вх. №2-372/24 від 07.03.2024) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Глассрайз, товариства з обмеженою відповідальністю Гофер корпорейшн» до Одеської регіональної торгово-промислової палати про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глассрайз (далі по тексту ТОВ Глассрайз), товариство з обмеженою відповідальністю Гофер корпорейшн (далі по тексту ТОВ Гофер корпорейшн) звернулись до господарського суду із позовною заявою до Одеської регіональної торгово-промислової палати (далі по тексту Палата) про визнання недійсним рішення відповідача від 19.10.2023 про проведення 23.11.2023 чергових загальних зборів членів Палати шляхом письмового опитування з наступним порядком денним: 1. про затвердження порядку денного; 2. про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3. про обрання лічильної комісії; 4. про звіт щодо підсумків діяльності Палати за 2019-2023 роки; 5. про затвердження звіту Ревізійної комісії Палати за 2019-2023 роки; 6. про обрання терміном на п`ять років Ради Палати; 7. про обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії Палати.

Рішенням від 28.02.2024 позовні вимоги ТОВ Глассрайз, ТОВ Гофер корпорейшн до Палати було задоволено частково, визнано недійсним рішення Ради Палати, оформлене протоколом №6 від 19.10.2023, з питання першого порядку денного про проведення чергових загальних зборів членів Палати шляхом письмового опитування.

07.03.2024 до суду від позивачів надійшла заява про розподіл понесених позивачами витрат на правову допомогу, відповідно до якої позивачі просять суд покласти понесені витрати на правову допомогу на ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.03.2024 заява позивачів була призначена до розгляду у засідання суду на 20.03.2024 о 14:00 год.

11.03.2024 до суду від Палати надійшли заперечення на заяву позивачів про розподіл витрат на правову допомогу. Відповідач наголошує, що позивачі просять стягнути витрати з ОСОБА_1 , який не є стороною даного судового процесу. Палата зазначає, що оскільки рішення суду від 28.02.2024 не набрало законної сили розгляд питання про стягнення витрат на правову допомогу є завчасним. Посилаючись на не співмірність заявлених витрат із фактичним обсягом наданих юридичних послуг з огляду на неможливість встановлення обсягу часу, витраченого представником, а також на відсутність звіту про реальний обсяг виконаних робіт, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви позивачів.

Ухвалою від 20.03.2024 судом було відкладено судове засідання на 01.04.2024 о 14:40 год, запропоновано позивачам надати роз`яснення щодо змісту прохальної частини заяви.

26.03.2024 до суду від позивачів надійшло клопотання, у прохальній частині якого позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь кожного позивача витрати на правову допомогу у розмірі по 25 000,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що ТОВ Глассрайз, ТОВ Гофер корпорейшн у поданій до суду позовній заяві було повідомлено, що попередня сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивачі очікують понести у зв`язку з розглядом справи, складає 50 000,00 грн.

У судовому засіданні 28.02.2024 представником позивачів було повідомлено, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням суду від 28.02.2024 даний спір було розглянуто по суті.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

07.03.2024 до суду від позивачів надійшла заява про розподіл понесених позивачами витрат на правову допомогу. Слід зазначити, що заява була подана позивачами до суду через службу кур`єрської доставки 04.03.2024.

Таким чином, позивачами з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення було подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

03.11.2023 між ТОВ Гофер корпорейшн (Замовник) та адвокатом Семеновою Н.С. (Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. п. 3.1, 4.1 договору від 03.11.2023 на правову допомогу Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору. Розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Договір про надання правової допомоги тотожного змісту був 27.03.2023 укладений між ТОВ Глассрайз та адвокатом Семеновою Н.С.

У додатковій угоді №1 від 03.11.2023 до договору від 03.11.2023 ТОВ Гофер корпорейшн та адвокатом Семеновою Н.С. було передбачено, що Клієнт сплачує Адвокату за послуги з надання правової допомоги у справі, яка буде відкрита за позовною заявою до Палати про визнання недійсним рішення Ради Палати від 19.10.2023 року, представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області та у інших судах, у разі пов`язаності із цією позовною заявою, в наступному розмірі та порядку: за підготовку заяв по суті, заяв процесуального характеру, письмових пояснень, інших документів, які будуть подаватися Адвокатом до суду від імені Клієнта, збір доказів, вивчення судової практики, надання усних та письмових консультацій Клієнту протягом розгляду справи в суді першої інстанції, участь Адвоката в судових експертизах (за потреби), у судових засіданнях (підготовка Адвоката до судових засідань, оплата часу, витраченого Адвокатом на дорогу до судових засідань та у зворотному напрямку, очікування судового засідання, безпосередня участь Адвоката в судовому засіданні) - 25 000 (двадцять тисяч) гривень, незалежно від часу, протягом якого буде розглядатися указана справа в Господарському суді Одеської області (п. 1 угоди).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 від 03.11.2023 до договору від 03.11.2023 оплата наданих Адвокатом послуг відбувається на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі послуг правового характеру протягом указаного в ньому строку.

Між ТОВ Глассрайз та адвокатом Семеновою Н.С. також було укладено додаткову угоду №1 від 20.10.2023 до договору від 27.03.2023, зміст якої є тотожним змісту додаткової угоди №1 від 03.11.2023 до договору від 03.11.2023.

29.02.2024 між ТОВ Гофер корпорейшн та адвокатом Семеновою Н.С. було підписано акт прийому-передачі послуг правового характеру, наданих за договором про надання правової допомоги від 03.11.2023, згідно якого Адвокатом надані наступні послуги правового характеру, пов`язані з представництвом інтересів Клієнта як позивача у справі №916/4893/23 у Господарському суді Одеської області:

- підготовка та подання адвокатського запиту в інтересах позивача до Одеської регіональної торгово-промислової палати;

- вивчення судової практики та правових позицій Верховного суду у аналогічних правовідносинах;

- зустрічі з Клієнтом, доведення йому правової позиції Адвоката, усне консультування Клієнта;

- збір доказів, що стосуються предмету спору у справі №916/4893/23;

- підтотовка позовної заяви до Господарського суду Одеської області та її подання;

- підготовка клопотань про забезпечення позову, про витребування доказів, про долучення доказів;

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Палати на ухвалу про забезпечення доказів;

- участь в судових засіданнях в Господарському суді Одеської області та у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/4893/23.

Відповідно до акту прийому-передачі послуг правового характеру від 29.02.2024 вартість наданих Адвокатом послуг правового характеру, зазначених в даному акті, складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, які Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату не пізніше 28.03.2024.

Крім того, 29.02.2024 між ТОВ Глассрайз та адвокатом Семеновою Н.С. було підписано акт прийому-передачі послуг правового характеру, наданих за договором про надання правової допомоги від 27.03.2023, зміст якого є тотожним змісту акту від 29.02.2024 до договору про надання правової допомоги від 03.11.2023.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

Кожним із позивачів заявлено до стягнення із Палати витрати на правову допомогу у розмірі по 25 000,0 грн. Слід зазначити, що за умовами договорів про надання правової допомоги позивачами та адвокатом було визначено, що розмір гонорару є фіксованим.

З огляду на часткове задоволення заявлених ТОВ Глассрайз, ТОВ Гофер корпорейшн позовних вимог, а саме: визнання недійсним лише одного із двох рішень, прийнятих відповідачем, суд, керуючись загальним правилом розподілу витрат, передбаченим у ч. 4 статті 129 ГПК України, доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із Палати на користь кожного із позивачів по 12500,00 грн. При наданні оцінки клопотанню відповідача про зменшення витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Господарський суд зазначає, що Палатою обґрунтовано вказано про не співмірність заявлених витрат із фактичним обсягом наданих юридичних послуг, оскільки позивачами не було надано суду детального опису робіт із зазначенням витраченого представником часу, що, відповідно, унеможливлює перевірку їх розумності, виходячи з обставин даної справи,

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, зважаючи на проведення кількість підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивачів шляхом присудження до стягнення із Одеської регіональної торгово-промислової палати на користь кожного із позивачів по 10 000,00 грн. в якості відшкодування витрат на правову допомогу під час надання правової допомоги в суді першої інстанції. В іншій частині заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Глассрайз, товариства з обмеженою відповідальністю Гофер корпорейшн про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської регіональної торгово-промислової палати /65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47; ідентифікаційний код 02944722/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Глассрайз /65033, м. Одеса, вул. Млинова, 29; ідентифікаційний код 37223949/ витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. /десять тисяч грн. 00 коп./

3.Стягнути з Одеської регіональної торгово-промислової палати /65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47; ідентифікаційний код 02944722/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гофер корпорейшн /65069, м. Одеса, пр-кт Добровольського, буд. 129/5; ідентифікаційний код 37679999/ витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. /десять тисяч грн. 00 коп./

4.В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 09.04.2024.

Суддя С.П. Желєзна