Окрема думка

від 26.04.2024 по справі 916/4893/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

м. Київ

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Кондратової І.Д. до постанови Верховного Суду від 26 квітня 2024 року у справі № 916/4893/23

СУТЬ СПОРУ

1. Позивачі є членами Одеської регіональної торгово - промислової палати (надалі - ОРТПП). Один з позивачів також є членом Ради ОРТПП - керівний орган, що здійснює загальне керівництво діяльністю ОРТПП в період між загальними зборами.

2. 8 листопада 2023 року Позивачі подали позов, в якому просили суд визнати недійсним рішення Ради ОРТПП від 19 жовтня 2023 року щодо проведення чергових Загальних зборів членів ОРТПП шляхом письмового опитування 23 листопада 2023 з таким порядком денним:

1.Про затвердження порядку денного;

2.Про обрання голови та секретаря загальних зборів членів ОРТПП;

3.Про обрання лічильної комісії;

4.Про звіт щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки;

5.Про затвердження звіту Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 роки;

6.Про обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП;

7.Про обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП.

3. Позов обґрунтовано такими підставами:

- у листі № 20004-34/503 від 23 жовтня 2023 року, який був адресований членам ОРТПП, було повідомлено що 19 жовтня 2023 року відбулося засідання Ради ОРТПП, на якому було прийнято рішення щодо скликання чергових загальних зборів членів ОРТПП. У листі також вказано, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, відсутністю можливості створити належні та безпечні умови для фізичної присутності великої кількості учасників зборів під час їх проведення, керуючись статтею 5.5. Статуту ОРТПП, чергові Загальні збори членів ОРТПП будуть проведені шляхом письмового опитування 23 листопада 2023 року. Також був повідомлений порядок денний загальних зборів;

- згідно зі Статутом Рада ОРТПП має право скликати загальні збори, а не визначати порядок їх проведення;

- рішення про проведення загальних зборів членів ОРТПП шляхом опитування виходить за межі повноважень Ради ОРТПП;

- пунктом 5.5 Статуту визначено спосіб підрахунку голосів за результатами проведення загальних зборів - шляхом відкритого голосування присутніх на зборах членів. Цим пунктом також визначено, що в окремих випадках допускається розв`язання питань, що віднесені до компетенції загальних зборів ОРТПП, шляхом письмового опитування членів ОРТПП, про що зазначається у протоколі засідання;

- Статутом передбачена можливість прийняття Загальними зборами членів ОРТПП рішення шляхом письмового опитування безпосередньо під час проведення таких зборів з записом у протоколі. І це вирішують Загальні зборі членів ОРТПП. Натомість проведення Загальних зборів членів ОРТПП шляхом опитування не передбачено Статутом ОРТПП, Статутом ТПП та чинним законодавством.

- Рада, Президія та Президент ОРТПП не можуть вирішувати, яким чином Загальні збори членів ОРТПП- вищий керівний орган, має приймати рішення;

- можливість прийняття рішень Загальними зборами членів ОРТПП методом опитування, що передбачено Статутом, має декларативний характер, оскільки у Статуті не закріплено ефективний організаційно-правовий механізм реалізації цього права.

4. Одночасно позивачі подали заяву про забезпечення позову.

5. Позивачі просили суд заборонити Загальним зборам членів ОРТПП, які проводяться шляхом опитування, приймати рішення з питань, що були винесені на порядок денний зборів.

6. Позивачі вважали, що проведення зборів у такий спосіб (шляхом опитування), призначених на 23 листопада 2023 року, може призвести до прийняття неправомірних рішень. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим справедливий та ефективний захист прав та інтересів позивачів в межах одного судового провадження. Позивачі змушені будуть звертитися вже з новим позовом про визнання недійсними рішення Загальних зборів членів ОРТПП, проведених у незаконний спосіб.

7. 10 листопада 2023 року суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення позову, заборонив Загальним зборам членів ОРТПП приймати рішення з вищезазначених питань порядку денного шляхом письмового опитування.

8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, залишив апеляційну скаргу ОРТПП без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Відповідач оскаржив судові рішення до Верховного Суду, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

10. Узагальнено аргументи скаржника можна сформулювати так:

- суд порушив приписи частини першої, другої статті 2 ГПК України, оскільки застосував інститут забезпечення позову всупереч його призначенню;

- суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19)). Ефективному способу захисту прав позивачів (у випадку їх порушення) відповідали б вимоги: 1) про визнання недійсними рішень Ради ОРТПП від 19 жовтня 2023 року та 2) про визнання недійсними рішень, прийнятих Загальними зборами членів від 23 листопада 2023 року;

- позивачі звернулися до суду передчасно з вимогами щодо захисту прав, які ще не порушені, і намагаються компенсувати ці недоліки за рахунок застосування заходів забезпечення позову;

- суд помилково вважав, що заборона приймати рішення з певних питань порядку денного відповідає частині п`ятій статті 137 ГПК України. Розгляд питань порядку денного передбачає можливість прийняття різноманітних рішень. Тому вжиті судом заходи забезпечення позову по суті є забороною приймати будь-які рішення з визначених питань порядку денного, а не заборону приймати конкретні визначені рішення;

- відповідно до частини п`ятої статті 137 ГПК України рішення, щодо яких суд може встановити заборону їх прийняття, мають прямо стосуватися предмета спору. Предметом спору, який виник між сторонами, є правомірність рішень Ради ОРТПП від 19 жовтня 2023 року. Позивачі не заявляли будь-яких вимог, які б стосувалися рішень Загальних зборів членів ОРТПП, тому застосовані судом заходи забезпечення позову не є такими, що прямо стосуються предмета спору;

- суд порушив вимоги частини одинадцятої статті 137 ГПК України, оскільки до вирішення спору по суті застосував наслідки недійсності рішень Ради ОРТПП від 19 жовтня 2023 року, що виключає можливість проведення засідання Загальних зборів членів ОРТПП шляхом письмового опитування;

- застосування заходів забезпечення позову призвело до необґрунтованого втручання у внутрішню компетенцію статутних органів ОРТПП, фактично заблокувавши їх діяльність;

- заходи до забезпечення позову є неспівмірними із заявленими вимогами, порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу. Суди фактично позбавили можливості реалізувати своє волевиявлення майже дві сотні членів ОРТПП, які востаннє збирались на Загальні збори 5 (п`ять) років тому. Доводи заявників про можливість порушення їх прав внаслідок проведення Загальних зборів членів ОРТПП в режимі опитування не виправдовують той ступінь втручання в права інших членів ОРТПП, який суди вважали допустимим.

Основні мотиви, викладені в постанові Верховного Суду (далі - Суд)

11. Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

12. За висновком Суду:

1) предметом спору є законність/незаконність рішення Ради ОРТПП щодо порядку скликання загальних зборів;

2) суди, заборонивши загальним зборам приймати відповідні рішення шляхом письмового опитування згідно з рішенням Ради ОРТПП від 19.10.2023, фактично погодились з доводами позивачів про неправомірність такого рішення палати, чим фактично вирішили спір на стадії забезпечення позову всупереч вимогам частини одинадцятої статті 137 ГПК України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті;

3) суди не врахували пункт 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України, оскільки вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного прямо не стосується предмета спору, яким є рішення Ради ОРТПП від 19.10.2023 про проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023;

4) суди заборонили проведення таких загальних зборів палати без визначення конкретних рішень, які прямо стосуються предмета спору, що не допускається у силу положень частини п`ятої статті 137 ГПК України.

13. Я не погодилася з висновками Суду. Тому на підставі частини третьої статті 34 ГПК України висловлюю окрему думку, яка полягає в наступному.

СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

Щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України у спірних правовідносинах

14. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору (пункт 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України).

15. Отже:

1) предметом правового регулювання цієї норми є забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин;

2) суд не може заборонити проведення загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства як спосіб забезпечення позову;

3) винятком є заборона на прийняття конкретних, чітко визначених судом рішень, які прямо стосуються предмета спору;

4) заборона на вжиття забезпечення позову стосується проведення загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства, до яких належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

16. Визначення поняття корпоративних відносин наведено у частині шостій статті 96 ЦК України. Зокрема, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

17. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 ЦК України). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина перша, речення перше та третє частини другої статті 83 ЦК України). Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦК України).

18. Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою встановлює Закон України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні".

19. Згідно з частиною першою статті 1, статтею 5 цього Закону торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об`єднання їх засновників. Принцип добровільного об`єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

20. Статут торгово-промислової палати повинен містити, зокрема: права та обов`язки членів торгово-промислової палати; порядок створення керівних органів торгово-промислової палати та визначення меж їх компетенції, терміни повноважень і порядок прийняття ними рішень. Статут торгово-промислової палати не повинен суперечити законодавству України, а статут регіональної торгово-промислової палати також Статуту Торгово-промислової палати України (стаття 8 Закону).

21. З огляду на викладене, регіональна торгово-промислова палата є юридичною особою, що відповідно до наведеної класифікації належить до непідприємницьких товариств, і функціонує, зокрема, на засадах добровільності об`єднання її членів, права та обов`язки яких встановлюються в статуті. Така регіональна торгово-промислова палати не є господарським товариством.

22. Тому, на мою думку, норма пункту 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України, що забороняє забезпечувати позов у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, не застосовується у спірних правовідносинах.

23. Навіть, якщо погодитися з висновком Суду щодо застосовності цієї норми у спорі, що виник між регіональною торгово-промислово палатою та її членами щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, не можу погодитися з твердженням, що суди порушили цю норму, заборонивши проведення таких загальних зборів палати без визначення конкретних рішень, які прямо стосуються предмета спору.

24. На мою думку, у даному випадку вимога визначити конкретні рішення, які мають прямий зв`язок з предметом спору, дотримана.

25. Слово "конкретний" у тлумачному словнику української мови має такі значення: який існує реально; цілком точний, предметне визначений; протилежне абстрактний; який виражає цілком точні, предметне визначені поняття.

26. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова ВП ВС від 26.06.2019 у справі № 13/51-04). Тобто, предмет позову та предмет спору не є тотожними поняттями. Предмет спору є ширшим поняттям, ніж предмет позову.

27. Виходячи з викладеного, на мою думку, "приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору" у контексті пункту 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України означає, що суд має чітко вказати, про які саме рішення йдеться. Це може бути зроблено шляхом наведення переліку цих рішень або шляхом посилання на конкретні положення статуту товариства, порядок денного зборів. Перелік рішень, щодо яких встановлюється заборона приймати, має бути зрозумілим та недвозначним. Такі рішення мають безпосередній (прямий) зв`язок з предметом спору.

28. У даному випадку предметом спору є правомірність проведення чергових загальних зборів членів ОРТПП шляхом письмового опитування 23 листопада 2023 року, а предметом позову є вимога про недійсність рішення Ради ОРТПП щодо проведення цих зборів у такий спосіб.

29. Суд забезпечив позов, заборонив загальним зборам приймати рішення з питань порядку денного шляхом письмового опитування до вирішення спору по суті, що відповідає вимозі пункту 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України - "конкретно визначені судом рішення, що прямо стосуються предмету спору".

30. Суд, заборонивши загальним зборам приймати рішення з питань порядку денного шляхом письмового опитування до вирішення спору по суті, діяв у межах своїх повноважень.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 137 ГПК України

31. Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

32. На мою думку, у даному випадку не можна робити висновок про тотожність заходів забезпечення позову із задоволенням заявлених позовних вимог, оскільки заборона на прийняття загальними зборами членів ОРТПП конкретних рішень шляхом опитування не є визнанням недійсним рішення Ради ОРТПП щодо проведення цих зборів у визначений спосіб. Суд не вирішував спір по суті, не визнавав рішення Ради ОРТПП про проведення загальних зборів недійсним, а вжив тимчасовий захід, спрямований на запобігання можливим негативним наслідкам для позивачів, як членів ОРТПП, оскільки невжиття таких заходів могло істотно ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, які змушені були подавати новий позов про оскарження рішення загальних зборів членів ОРТПП.

Щодо неспівмірності

33. Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

34. Вжиті заходи забезпечення позову співмірні із заявленими позивачем вимогами, права ОРТПП та інших членів не порушені. Встановлена судом заборона не означає, що загальні збори не можуть бути проведені взагалі, а рішення - прийняті. Вони можуть бути проведені, але без прийняття рішень з питань порядку денного у визначений спосіб (шляхом опитування).

Висновки

35. На мою думку, суд касаційної інстанції мав залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Суддя І. Кондратова