ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/1128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Прикарпаття і К" та Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (колегія суддів: Плотніцький Б. Д., Зварич О. В., Кравчук Н. М.) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2021 (суддя Ткаченко І. В.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Прикарпаття і К" до Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестайм", 2) ОСОБА_1 , про визнання відсутності права та виконання обов`язку в натурі,
за участю представників:
позивача - Максимишин Ірини Богданівни,
третьої особи - 1 - Скречко Марти-Марії Андріївни,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2020 році Приватне підприємство "Прикарпаття і К" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України (далі - Організація), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" (далі - ТОВ "Інвестайм") та ОСОБА_1 , про:
- визнання відсутнім у відповідача права на звернення до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з вимогою про анулювання дозволу від 29.12.2007 № 228 на виконання будівельних робіт на об`єкті, розташованому на вул. Гетьмана Мазепи, 144 у м. Івано-Франківську (далі - дозвіл);
- зобов`язання відповідача виконати умови договору про участь у будівництві від 24.05.2013 шляхом надання позивачу дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за названою адресою.
2. На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалося на неможливість виконання своїх зобов`язань за названим вище договором.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. У рішенні від 10.05.2018 у справі № 909/33/18, залишеному без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018, про відмову у позові Підприємства до Організації про зобов`язання не чинити перешкод у будівництві другої черги спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за названою адресою Господарський суд Івано-Франківської області установив, що:
- 24.05.2013 Організація як замовник і Підприємство як генпідрядник-інвестор уклали договір про участь у будівництві, за умовами якого замовник надає генпідряднику - інвестору дозвіл для будівництва об`єкта на належній йому земельній ділянці, а також документацію на його будівництво, а генпідрядник-інвестор зобов`язується здійснити власними та/або залученими силами і засобами будівництво об`єкту - спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціального-побутового призначення за названою адресою, ввести його в експлуатацію та виконати зобов`язання по ремонту адміністративного будинку;
- на виконання цих будівельних робіт Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Івано-Франківська видала Організації дозвіл, в якому визначений генпідрядник - ЗАТ "БК "Прикарпаття і К", строк дії дозволу - IV квартал 2011 року. Згідно із цим дозволом Організація має право на виконання робіт з будівництва спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за названою вище адресою відповідно до проектної документації.
- Підприємство не є правонаступником ЗАТ "БК "Прикарпаття і К".
4. 15.12.2017 Івано-Франківська міська рада прийняла рішення № 410-17, відповідно до пункту 7 якого надала Івано-Франківській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,2627 га (кадастровий номер 2610100000:24:002:0099) за названою адресою для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
5. 14.12.2018 Івано-Франківська міська рада прийняла рішення № 381-22 про затвердження технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:24:002:0099, а саме:
- передала в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови земельну ділянку за названою адресою, кадастровий номер 2610100000:24:002:0111, площею 0,6105 га;
- передала в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови земельну ділянку за названою адресою, кадастровий номер 2610100000:24:002:0112, площею 0,3909 га;
- припинила право постійного користування Івано-Франківській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України на земельну ділянку (Державний акт на право постійного користування землею від 15.04.1998 № 235).
6. ТОВ "Інвестайм" на підставі договору міни від 11.02.2019 № 508 набуло у власність частку у розмірі 15/100 на адміністративну будівлю за названою адресою та 21.03.2019 звернулося до Івано-Франківської міської ради із заявою про передачу в оренду терміном на 10 років земельної ділянки площею 0,6105 га з кадастровим номером 2610100000:24:002:0111 унаслідок набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на ній. 08.07.2021 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 909/252/20, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, в якому встановлено правомірність укладення цього договору міни.
7. 25.04.2019 Івано-Франківська міська рада як орендодавець та ТОВ "Інвестайм" як орендар уклали договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 згідно КВЦПЗ) за названою вище адресою, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111.
8. 06.09.2019 на підставі частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради видало наказ № 223 про анулювання цього дозволу.
9. 23.12.2019 Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської області встановило, що Підприємство виконує будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:24:002:0111 без дозволу і вчинило припис про їх зупинення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. 10.06.2021 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, про відмову у позові.
11. Судові рішення мотивовані тим, що Підприємство не є правонаступником ЗАТ "БК "Прикарпаття і К", якому видавався дозвіл, тоді як відповідач як замовник будівництва фактично змінив генерального підрядника, що є порушенням статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Тому суди дійшли висновку про те, що з моменту анулювання цього дозволу будь-які дії Підприємства як генерального підрядника за договором від 24.05.2013 виходять за дозволені законом межі і не є правомірними. Виснували про те, що позивач фактично звернувся до суду не з метою захисту права або охоронюваного законом інтересу, а з метою судової легалізації своєї поведінки, яка є протиправною та відповідно не підлягає судовому захисту. Доводи позовної заяви зводяться до гіпотетичного, можливого порушення його права без конкретизації як саме та яким чином на момент пред`явлення позову порушуються його права або охоронювані законом інтереси. Оскільки подана на затвердження мирова угода зачіпає інтереси третіх осіб, суперечить вимогам чинного законодавства та відсутня можливість її виконати, то суд апеляційної інстанції відмовив у її затвердженні.
Короткий зміст касаційних скарг
12. Підприємство та Організація оскаржили ці судові рішення. Підприємство у касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, тоді як Організація просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до цього ж суду.
13. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
14. Скаржники наполягають на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування: статей 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постанові від 24.05.2023 у справі № 916/4062/21; статей 509, 530, 598, 599, 651 ЦК України та статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), викладених у постанові від 09.05.2023 у справі № 903/573/22; статті 192 ГПК України, викладених у постанові від 16.05.2023, ухваленій раніше у цій же справі; статей 15, 16, 509, 526, 626, 629 ЦК України та статей 20, 173, 193 ГК України, викладених у постанові від 09.09.2020 у справі № 910/7339/19. Організація також вважає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи частини п`ятої статті 192 ГПК України, оскільки незаконно відмовив у затвердженні мирової угоди і переглянув в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, який вирішив спір по суті. До того ж необґрунтовано відхилив її клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам укласти "актуальну, кореговану у новій редакції мирову угоду".
15. Скаржники наполягають на тому, що суди не дослідили зібрані докази, які підтверджують законність позовних вимог, а саме: постанов Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 344/9230/17, від 14.06.2023 у справі № 909/385/21, ухвалу від 30.05.2023 у справі № 909/70/20.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. ТОВ "Інвестайм" у відзиві на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на неподібність правовідносин у наведених скаржниками постановах, висновки в яких, на його думку, не враховані. Крім того, у поданій 03.04.2024 заяві товариство просить закрити касаційне провадження у цій справі, оскільки підстава касаційного провадження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтверджена у силу того, що правовідносини у наведених скаржниками справах: №№ 916/4062/21, 903/573/22, 910/7339/19 не є подібними з цією справою, а тому висновки суду касаційної інстанції, зроблені у них, не можуть бути застосовані у цій справі.
Позиція Верховного Суду
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
17. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій прийнято постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
18. Дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
19. Доводи, викладені у касаційних скаргах, зводяться до незгоди із судовими рішенням про відмову у позові із мотивуванням відсутності порушених прав позивача, а також з огляду на неможливість виконання договірних зобов`язань щодо виконання будівельних робіт за відсутності дозволу, який Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради анулювало.
20. Розглянувши аргументи скаржників, колегія суддів вважає, що по суті вони зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням власного їх викладення та в цілому до заперечення результату розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.
21. Посилання скаржників на неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у наведених ними постановах Верховного Суду, виходячи із конкретних обставин цієї справи, не дають правових підстав вважати, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які послалися скаржники у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які є подібними із правовідносинами у цій справі, оскільки у наведених скаржником постановах Верховного Суду не вирішувалися питання, поставлені у цій справі.
22. Так, у справі № 916/4062/21 йшлося про зобов`язання відповідача надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розроблення документації із землеустрою, необхідної для їх формування і державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками, та передати їх позивачу, що обумовлено укладеним між сторонами договором. Суди констатували факт невиконання відповідачем своїх обов`язків та за порушення строків виконання притягнули його до відповідальності у вигляді стягнення пені.
23. У справі № 903/573/22 йшлося про обов`язок відповідача поставити позивачу нафтопродукти за договорами поставки. Верховний Суд скасував судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові і направив справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки суди не з`ясували належним чином обставин щодо закінчення дії договорів і не дослідили пов`язаних з цим доказів. Суд касаційно інстанції зазначив, що сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання. Суд має з`ясувати і перевірити причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов`язання у цьому конкретному випадку., тоді як суди не з`ясували у зв`язку з чим неможливість постачання нафтопродуктів (бензину і ДП) виробництва одного лише конкретного виробника унеможливлювала виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки в цілому.
24. У справі № 910/7339/19 йшлося про визнання неправомірними дій відповідача по визначенню обсягів протраспортованого природного газу за вузлами обліку природного газу, що не вказані у додатку договору транспортування природного газу та наявність чи відсутність обов`язку відповідача визначати обсяг протранспортованого природного газу згідно з умовами договору, вказаними у додатку, оскільки відповідач протиправно у порушення умов договору обліковував обсяг протранспортованого газу за завищеними показниками.
25. У постанові від 16.05.2023, ухваленій раніше у цій же справі, предметом розгляду суду касаційної інстанції була подана сторонами на затвердження мирова угода і Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного господарського суду про затвердження мирової угоди, виснував про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив чи впливають умови мирової угоди на права та інтереси третіх осіб у справі, і не дослідив питання виконуваності цієї умов мирової угоди. За наслідком нового розгляду суд апеляційної інстанції, перевіривши вказівки суду касаційної інстанції, відмовив у її затвердженні, оскільки вона зачіпає інтереси третіх осіб, суперечить вимогам чинного законодавства та відсутня можливість виконати таку угоду.
26. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).
27. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
28. Отже, для касаційного оскарження судових рішень, а відтак і для їх касаційного перегляду мають існувати виключні випадки, наявність яких скаржники не навели. Твердження скаржників, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, оскільки у наведених ними постановах Верховного Суду суди попередніх інстанцій установили обставини, відмінні, від тих, які встановлені судами у цій справі.
29. Отже, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України
30. Скаржники вважають, що суди не дослідили доказів, які підтверджують законність позовних вимог, а саме постанов Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 344/9230/17, від 14.06.2023 у справі № 909/385/21, ухвалу від 30.05.2023 у справі № 909/70/20.
31. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
32. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
33. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
34. За таких обставин недостатніми є доводи скаржників про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 911/2809/21, від 21.03.2023 у справі № 920/456/19, від 14.03.2023 у справі № 911/1411/19, від 28.02.2023 у справі № 914/1377/22 та від 07.03.2023 у справі № 914/3593/21.
35. Твердження Організації про необґрунтоване відхилення її клопотання щодо відкладення розгляду справи та позбавлення можливості сторін укласти "актуальну, кореговану у новій редакції мирову угоду" не беруться до уваги, оскільки як убачається з матеріалів справи, провадження у ній було відкрито апеляційним господарським судом 05.06.2023. Згодом ухвалами від 15 та 29.11.2023 у зв`язку з неявкою у судові засідання представників Організації та за її клопотаннями розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, як зазначено в ухвалі від 29.11.2023: "у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці та з метою надання сторонам часу для укладення мирової угоди".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
38. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
39. Судовий збір за подання касаційних скарг у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржників.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційними скаргами Приватного підприємства "Прикарпаття і К" та Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2021 у справі № 909/1128/20 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційні скарги Приватного підприємства "Прикарпаття і К" та Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2024 |
Оприлюднено | 10.04.2024 |
Номер документу | 118220882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Плотніцький Борис Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні