ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
07.09.10 Справа № 16/50-991
Львівський апеляційни й господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г .Мельник
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( надалі ФОП ОСОБА_2Т.) № б/н в ід 03.08.10
на рішення господ арського суду Тернопільсько ї області від 19.07.10
у справі № 16/50-991
за позовом: Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3 (надалі ФОП Варунок В. В.), м. Львів
до відповідача: ФОП ОС ОБА_2, м. Тернопіль
з участю третьої особи б ез самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача: ОСОБА_4, м. Терн опіль
про стягнення заборгован ості
за участю представникі в:
від позивача: не з' яви вся;
від відповідача: ОСОБ А_2 - підприємець (паспорт с ерії НЮ № 040126, виданий 05.08.05);
від третьої особи: ОСО БА_4 - підприємець (паспорт серії МС № 212590, виданий 02.10.97); ОС ОБА_5 - представник (довіре ність № 680548 від 06.09.10).
Учасникам судового проце су роз'яснено процесуальні п рава та обов'язки, передбачен і ст.ст.22, 28 ГПК України.
Заяв про відвід суддів не на дходило.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарськ ого суду Тернопільської обла сті від 19.07.10 у справі № 16/50-991 (суддя Хома С.О.) позовні вимоги задо волено частково, стягнуто з Ф ОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 7 891,54 грн. основного бо ргу, 434,01 інфляційних нарахуван ь, 122,58 грн. 3% річних, 1 578,30 грн. штраф у, 100,27 грн. державного мита та 179,48 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу. В частині позовни х вимог щодо стягнення 3 156,70 грн . штрафу відмовлено.
Приймаючи рішення, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о згідно ст. 526 ЦК України відпо відач свої зобов' язання вик онав не належним чином, сума о сновного боргу підтверджуєт ься матеріалами справи, в сво ю чергу відповідачем належни ми та допустимими доказами н е спростована. Враховуючи фа кт прострочення грошового зо бов' язання, суд стягнув штр аф, інфляційні та річні у відп овідності до умов договору т а ст. 625 ЦК України. В частині ст ягнення 3 156,70 грн. штрафу суд від мовив як в безпідставно заяв лених.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ріш ення суду першої інстанції в важає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріальн ого та процесуального права, просить його скасувати, прий няти нове, яким в позові відмо вити. Зокрема, скаржник зазна чає, що за отримане обладнанн я згідно договору № 1 від 28.03.08 по вністю розрахувався, частков о кошти були передані особис то підприємцю ОСОБА_3, а ре шта - його представнику ОС ОБА_4, проте, суд не дав належ ну оцінку даному факту. Крім ц ього, скаржник стверджує, що с уд безпідставно не задоволив клопотання про відкладення, чим позбавив його конституц ійного права на захист своїх інтересів у суді.
Позивач в судове засідання не з' явився, явку уповноваж еного представника в судове засідання не забезпечив, при чини неявки не повідомив, у ві дзиві на апеляційну скаргу б /н від 06.09.10 проти доводів скаржн ика заперечив, рішення госпо дарського суду Тернопільськ ої області від 19.07.2010р. у справі № 16/50-991 вважає законним та обґрун тованим, прийнятим у відпові дності до норм матеріального та процесуального права, том у просить суд апеляційної ін станції залишити його без зм ін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач в судовому засі данні доводи апеляційної ска рги підтримав повністю.
Третя особа в судовому засі данні підтримала доводи апел яційної скарги, з підстав, вик ладених у відзиві на апеляці йну скаргу. Зокрема ОСОБА_4 зазначає, що перебував у труд ових відносинах з підприємце м ОСОБА_3 та був уповноваж ений ним отримувати кошти у п ідприємця ОСОБА_2 за облад нання згідно договору № 1 від 28.03.08, на підтвердження своїх сл ів долучив довідки підприємц ів та пояснення ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що є, на його думку, бе зперечними доказами для скас ування оскаржуваного рішенн я.
Крім цього, третя особа зая вила клопотання б/н від 06.09.10 про зупинення провадження у спр аві № 16/50-991 до вирішення Тернопі льським міськрайонним судом справи за позовом ОСОБА_4 про підтвердження факту пер ебування у трудових відносин ах з ОСОБА_3
Колегія суддів, порадившис ь на місці, ухвалила відмовит и у задоволенні клопотання п ро зупинення розгляду справи з огляду на необґрунтованіс ть, оскільки в суді першої інс танції дане клопотання не за являлося. Крім того, в разі зад оволення вищезгаданих позов них вимог Тернопільським міс ькрайонним судом сторона не позбавлена права звернутися до суду про перегляд рішення у справі № 16/50-991 за нововиявлени ми обставинами.
Враховуючи, що позивач нале жним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляд у справи, колегія суддів вваж ає за можливе розглядати спр аву за його відсутності.
Дослідивши матеріали спра ви, апеляційну скаргу, відзив и на апеляційну скаргу та зас лухавши пояснення учасників судового процесу, колегія су ддів Львівського апеляційно го господарського суду дійшл а до висновку про відсутніст ь підстав для скасування ріш ення господарського суду Тер нопільської області від 19.07.10 у справі № 16/50-991 з огляду на насту пне:
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 (про давець) та ФОП ОСОБА_8 (поку пець) 28.03.08 укладено договір куп івлі-продажу на умовах розст рочення платежу № 1, згідно умо в якого продавець зобов' язу ється поставити у власність покупця, а покупець зобов' я зується прийняти майно, назв а, кількість, серійні номера т а технічні характеристики як ого зазначаються у специфіка ції, що є невід' ємною частин ою цього договору (обладнанн я), загальною вартістю 19 250,00 грн ., що еквівалентно 2 500 євро та зд ійснити його оплату на умова х та в терміни, зазначені у цьо му договорі (а.с. 8-9).
Згідно п. 3.1 розділу 3 договор у покупець здійснює оплату п рийнятого товару рівними час тинами від вартості обладнан ня, вказаної у п. 1.1, протягом 6 (ше сти) місяців. Розрахунок розм іру щомісячних виплат та тер міни сплати є невід' ємною ч астиною цього договору.
Пунктом 3.3 розділу 3 договору визначається, що платежі зді йснюються покупцем у безготі вковому порядку на розрахунк овий рахунок продавця або го тівкою в його касу.
Покупець зобов' язується прийняти від продавця облад нання і проводити оплату за н ього в порядку, передбаченом у в розділі 3 цього договору (п .5 договору).
Згідно пункту 8.1 розділу 8 до говору цей договір набирає ч инності з моменту підписання його сторонами і діє до момен ту здійснення покупцем повно го розрахунку за ним.
28.03.08 між сторонами укладено д одаток №1 до договору купівлі -продажу №1 від 28.03.08 «розрахунок розміру щомісячних виплат т а термін сплати»(а.с. 10), згідно з яким відповідач зобов' яза вся сплачувати позивачу варт ість переданого йому товару (обладнання) щомісячно, в такі терміни:
- 26.03.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро;
- 26.04.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро;
- 26.05.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро;
- 26.06.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро;
- 26.07.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро;
- 26.08.08 - сума в грн. - 3 208,33 грн.; сум а еквівалент в євро - 416,66 євро.
На виконання умов договору , позивач 28.03.08 передав, а відпові дач прийняв обладнання (каво варку Remo») вартістю 19 250,00 грн., що п ідтверджується актом прийма ння-передачі (а.с. 10) та не запер ечується і відповідачем.
Відповідач свої зобов' яз ання щодо оплати вартості об ладнання в розмірі та термін и, передбачені договором, вик онав не належним чином, розра хувався частково на суму 1 666,64 є вро, в результаті чого в нього перед позивачем виникла заб оргованість в розмірі 833,32 євро , з вимогою про оплату яких поз ивач звернувся до відповідач а з претензією № 3 від 19.11.09. Факт н адіслання даної вимоги підтв ерджується поштовою квитанц ією від 24.11.09 та повідомленням п ро вручення поштового відпра влення (а.с. 11).
Проте дана вимога була зали шена без відповіді та задово лення, що стало підставою зве рнення до суду.
Заперечення проти вимоги, я ке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 21), не береться судо м до уваги, оскільки доказів в ідправлення його позивачу ві дповідачем не представлено, такі докази в матеріалах спр ави відсутні.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відпо відач заперечив проти вимог позивача, зазначив, що за обла днання розрахувався повніст ю, на підтвердження чого нада в свій «розрахунок розміру щ омісячних виплат та термін с плати», в якому містяться під писи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про отримання коштів на зага льну суму 2 500,00 євро (а.с. 20). Поясни в, що ОСОБА_4 працював у під приємця ОСОБА_3 на посаді менеджера та був уповноважен ий ним на отримання даних кош тів за обладнання згідно дог овору № 1 від 28.03.10.
Даний факт отримання ОСО БА_4 коштів від підприємця ОСОБА_2, як оплату за обладна ння, підтвердив і сам ОСОБА _4 (а.с. 41-42).
Ухвалою господарського су ду Тернопільської області ві д 05.07.10 зобов' язано ОСОБА_4 подати суду докази на підтве рдження факту перебування у трудових відносинах з ОСОБ А_3, доручення на укладення д оговорів від імені ОСОБА_3 , постачання товару, отриманн я коштів за поставлений това р для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_3 (а.с. 44-45).
Проте, ОСОБА_4 вимог ухва л суду не виконав, належних, в розумінні ст. 34 ГПК України до казів суду не надав. Натоміст ь надав письмові пояснення, в яких зокрема, зазначив, що спі впрацював з позивачем на умо вах усного договору про веде ння спільного бізнесу, а не на умовах трудового договору (а .с. 50-51).
При винесенні постанови, ко легія суддів керувалася наст упним:
Згідно зі ст.11 ЦК України під ставами виникнення прав та о бов' язків, зокрема є догово ри та інші правочини.
Майнові зобов'язання, які в иникають між учасниками госп одарських відносин, регулюют ься ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України та ст. 193 Гос подарського кодексу України , яка містить аналогічні поло ження, зобов'язання повинні в иконуватися належним чином в ідповідно до закону, інших пр авових актів, договору, а за ві дсутності конкретних вимог щ одо виконання зобов'язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться .
За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму (ст. 655 ЦК України).
Договором про продаж товар у в кредит може бути передбач ено оплату товару з розстроч енням платежу (ч.1 ст. 695 ЦК Украї ни).
В ч.1 статті 530 ЦК України зазн ачено, що якщо у зобов' язанн і встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підля гає виконанню у цей строк (тер мін).
Згідно з ст. 202 Господарськог о кодексу України, ст. 599 Цивіль ного кодексу України зобов'я зання припиняється виконанн ям, проведеним належним чино м.
Твердження підприємця О СОБА_2 про те, що він нібито п овернув всю суму вартості об ладнання, частково через пре дставника ОСОБА_4, а тому п озовні вимоги є безпідставни ми, не знайшло свого підтверд ження в матеріалах справи та спростовується наступним:
Відповідно до ст. 527 ЦК Украї ни боржник зобов'язаний вико нати свій обов'язок, а кредито р - прийняти виконання особис то, якщо інше не встановлено д оговором або законом, не випл иває із суті зобов'язання чи з вичаїв ділового обороту. Кож на із сторін у зобов'язанні ма є право вимагати доказів тог о, що обов'язок виконується на лежним боржником або виконан ня приймається належним кред итором чи уповноваженою на ц е особою, і несе ризик наслідк ів непред'явлення такої вимо ги.
Як зазначалося вище, покупе ць зобов' язаний був здійсню вати оплату виключно на розр ахунковий рахунок продавця, тобто ФОП ОСОБА_3, або в йог о касу (п.3 договору). Умов здійс нення оплати іншим особам да ний договір не містить.
В матеріалах справи відсут ні докази повноважень ОСОБ А_4 вчиняти правочини від ім ені підприємця ОСОБА_3
Таким чином, відсутні доказ и на підтвердження факту пов ної оплати за поставлений ві дповідачу товар (обладнання) саме позивачу.
Враховуючи наведене, кол егія суддів погоджується з в исновком місцевого господар ського суду про задоволення вимоги про стягнення з відпо відача на користь позивача 7 8 91,54 грн. основного боргу, оскіль ки дана вимога є документаль но обґрунтована, підставна, в свою чергу відповідачем нал ежними та допустимими доказа ми не спростована.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники гос подарських відносин несуть г осподарсько-правову відпові дальність за правопорушення у сфері господарювання шлях ом застосування до правопору шників господарських санкці й на підставах і в порядку, пер едбачених цим Кодексом, інши ми законами та договором.
Пунктом 7.4 розділу 7 договору передбачено: за односторонн ю необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов' язан ь за цим договором винна стор она сплачує штраф у розмірі 20% від ціни цього договору.
Позивачем нараховано відп овідачу штраф у розмірі 4 735 грн . (а.с. 7).
Судом першої інстанції зді йснено перерахунок суми штра фу, в результаті чого, з врахув анням ч. 2 ст. 549 ЦК України, згідн о з якою штрафом є неустойка, щ о обчислюється у відсотках в ід суми невиконаного або нен алежно виконаного зобов' яз ання, до задоволення підляга ють позовні вимоги щодо стяг нення 1 578,30 грн. (7 891,54 грн. х 20 = 1 578,30 грн .), з чим погоджується і суд апе ляційної інстанції.
В частині позовних вимог що до стягнення 3 156,70 грн. штрафу мі сцевим господарським судом п равомірно відмовлено, як в не обґрунтовано заявлених.
У відповідності до ст.625 ЦК У країни, боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з врахуванням індек су інфляції за весь час прост рочення, а також 3% річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом. Тому вимога позивача про стя гнення з відповідача 434,01 грн. і нфляційних витрат за період з грудня 2009 року по березень 2010 р оку та 122,58 грн.-3% річних за періо д з 02.12.09 по 08.06.10 є обґрунтованою та підставно задоволена судом першої інстанції (згідно под аного розрахунку а.с. 7).
Статтею 32 ГПК України встан овлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази по даються сторонами та іншими учасниками судового процесу .
Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем та третьою особою не надано с уду доказів, які б спростовув али факти, викладені в позовн ій заяві.
Щодо твердження скаржника про порушення судом окремих норм процесуального права, а саме, не задоволення клопота ння про відкладення розгляду справи, в зв' язку з чим суд р озглянув справу за його відс утності, чим позбавив його ко нституційного права на захис т своїх прав та інтересів, кол егія суддів зазначає наступн е:
В судових засіданнях 21.06.10 та 05.07.10 підприємець ОСОБА_2 був особисто присутній, відпові дно подавав свої заперечення та докази, висловлював свою д умку, що вбачається зі змісту самих ухвал суду (а.с. 24, 44-45).
Тому, колегія суддів вважає , що суд дотримався принципів рівності перед законом і суд ом та змагальності, створив с торонам та іншим особам, які б еруть участь у справі, необхі дні умови для встановлення ф актичних обставин справи і п равильного застосування зак онодавства, відповідно відпо відач реалізував своє консти туційне право на захист свої х прав та інтересів.
Крім того, ГПК України не мі стить вимог щодо відповідаль них осіб, які можуть представ ляти інтереси сторін в госпо дарському суді. Надання повн оважень на представництво ін тересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним ко лом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конк ретного представника, не є пр авовою підставою для відклад ення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд а пеляційної інстанції вважає , що рішення місцевого господ арського суду прийняте у від повідності до норм матеріаль ного та процесуального права , тому його слід залишити без з мін, а апеляційну скаргу - бе з задоволення.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський с уд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення гос подарського суду Тернопільс ької області від 19.07.10 у справі № 16/50-991 залишити без змін, апеляц ійну скаргу - без задоволення .
2. Постанова набира є законної сили з дня її прийн яття і може бути оскаржена в к асаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Матеріали справи скеровуються до господарськ ого суду Тернопільської обла сті.
Головуючий-суддя Д .Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2010 |
Оприлюднено | 27.10.2010 |
Номер документу | 11823641 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Новосад Д.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні