ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 р. № 16/50-991
Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скарг у суб' єкта підприємниць кої діяльності - фізичної ос оби ОСОБА_2, м. Тернопіль (да лі - СПД ФО ОСОБА_2Т.)
на постанову Львівсько го апеляційного господарськ ого суду від 07.09.2010
зі справи № 16/50-991
за позовом суб' єкта пі дприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Л ьвів (далі - СПД ФО ОСОБА_3 )
до СПД ФО ОСОБА_2
третя особа: суб' єкт пі дприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, м. Те рнопіль (далі - СПД ФО ОСОБ А_4)
про стягнення заборгов аності.
Судове засідання провед ено за участю представників сторін:
позивача - не з' яв. ,
відповідача - не з' яв.,
третьої особи - не з' яв.
За результатами розгляд у касаційної скарги Вищий го сподарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У червні 2010 року СПД ФО О СОБА_3 звернувся з позовом д о СПД ФО ОСОБА_2 про стягне ння 7891,54 грн. заборгованості, 434,01 грн. інфляційних, 122,58 грн. річни х та 4735 грн. штрафу.
Ухвалою господарського су ду Тернопільської області ві д 05.07.2010 залучено до участі у спр аві як третю особу, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні відпов ідача - СПД ФО ОСОБА_4
Рішенням господарського с уду Тернопільської області в ід 19.07.2010 (суддя Хома С.О.), залишен им без змін постановою Львів ського апеляційного господа рського суду від 07.09.2010 (колегія суддів у складі: суддя Новоса д Д.Ф. - головуючий, судді Миха люк О.В., Мельник Г.І.), позов зад оволено частково. Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_2 на користь С ПД ФО ОСОБА_3 7891,54 грн. основн ого боргу, 434,01 інфляційних, 122,58 гр н. річних, 1578,30 грн. штрафу. В част ині позовних вимог щодо стяг нення 3156,70 грн. штрафу відмовле но.
У касаційній скарзі до Вищ ого господарського суду Укра їни відповідач просить скасу вати рішення господарського суду першої інстанції від 19.07.2 010, постанову апеляційного суд у від 07.09.2010, а справу передати на новий розгляд до господарсь кого суду Тернопільської обл асті. Скарга мотивована тим, щ о постанова апеляційного суд у прийнята з порушенням норм процесуального та матеріаль ного права.
У відзиві на касаційну скар гу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на касаційну скар гу третя особа просить скасу вати рішення господарського суду першої інстанції від 19.07.2 010, постанову апеляційного суд у від 07.09.2010 та прийняти нове ріш ення, яким відмовити у задово ленні позову.
Перевіривши правильніст ь застосування апеляційним с удом норм процесуального та матеріального права, Вищий г осподарський суд України вва жає касаційну скаргу такою, щ о не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку су д дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами поп ередніх інстанцій, 28.03.2008 сторон ами у справі був укладений до говір купівлі-продажу на умо вах розстрочення платежу № 1, з гідно з умовами якого позива ч зобов' язався поставити у власність відповідача, а від повідач зобов' язався прийн яти майно, назва, кількість, се рійні номера та технічні хар актеристики якого зазначают ься у специфікації, що є невід ' ємною частиною цього догов ору (обладнання), загальною ва ртістю 19250,00 грн., що еквівалентн о 2500 євро, та здійснити його опл ату на умовах та в терміни, заз начені у договорі.
Згідно з п. 3.1 договору покупе ць здійснює оплату прийнятог о товару рівними частинами в ід вартості обладнання, вказ аної у п. 1.1, протягом шести міся ців. Розрахунок розміру щомі сячних виплат та терміни спл ати є невід' ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.3 договору визнача ється, що платежі здійснюють ся покупцем у безготівковому порядку на розрахунковий ра хунок продавця або готівкою в його касу. Покупець зобов' язується прийняти від продав ця обладнання і проводити оп лату за нього в порядку, перед баченому в розділі 3 цього дог овору.
Пунктом 7.4 договору передб ачено, що за односторонню нео бґрунтовану відмову від вико нання своїх зобов' язань за цим договором винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Відповідно до п. 8.1 договору він набирає чинності з момен ту підписання його сторонами і діє до моменту здійснення п окупцем повного розрахунку з а ним.
28.03.2008 сторонами підптсано дод аток № 1 до вказаного договору - розрахунок розміру щоміся чних виплат та термін сплати , згідно з яким відповідач зоб ов' язався сплачувати позив ачу вартість переданого йому товару (обладнання) щомісячн о у терміни, визначені цим дод атком, та у відповідних сумах .
Судами також встановлено, щ о на виконання умов договору позивач 28.03.2008 передав, а відпов ідач прийняв обладнання (кав оварку "Remo") вартістю 19250,00 грн., що п ідтверджується актом прийма ння-передачі та не заперечує ться відповідачем.
Відповідач свої зобов' яз ання щодо оплати вартості об ладнання в розмірі та термін и, передбачені договором, вик онав частково, розрахувався на суму 1666,64 євро, в результаті ч ого в нього перед позивачем в иникла заборгованість у розм ірі 833,32 євро.
У зв' язку з викладеним поз ивач звернувся до відповідач а з претензією № 3 від 19.11.2009, в які й просив оплатити вказану за боргованість, проте дана вим ога була залишена без відпов іді та задоволення, що стало п ідставою звернення позивача до господарського суду з дан им позовом.
Сукупності встановлених п о справі обставин суди дали н алежну оцінку і, з урахування м вимог ст.ст. 202, 216 ГК України, ст .ст. 11, 526, 527, 530, 549, 655, 695 ЦК, дійшли обґрун тованого висновку про наявні сть підстав для часткового з адоволення позову.
При цьому суди обґрунтован о не взяли до уваги доводи від повідача, згідно з якими оста нній стверджував про те, що за отриманий товар ним частков о розраховувався через предс тавника позивача - ОСОБА_4 , оскільки відповідно до умо в договору відповідач зобов' язаний був здійснювати оплат у виключно на розрахунковий рахунок позивача або в його к асу. Умов здійснення оплати н е позивачу, а іншим особам укл адений сторонами договір не містить. При цьому подані у сп раві докази не підтверджувал и наявність повної оплати за поставлений відповідачу тов ар.
Враховуючи зазначене, а так ож з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи в исновків попередніх судових інстанцій не спростовують, с уд не бере їх до уваги і вважає , що оскаржувані судові рішен ня відповідають вимогам чинн ого законодавства і підстав для їх скасування не вбачаєт ься.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК У країни, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.07.2010 та постанову Львівськ ого апеляційного господарсь кого суду від 07.09.2010 зі справи № 16/ 50-991 залишити без змін, а касаці йну скаргу суб' єкта підприє мницької діяльності - фізич ної особи ОСОБА_2 - без задо волення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2010 |
Оприлюднено | 06.01.2011 |
Номер документу | 13365876 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Харченко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні