Постанова

від 05.04.2024 по справі 560/1227/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 560/1227/19

адміністративне провадження № К/9901/3863/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Лідер" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 (суддя - Михайлов О.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 (судді - Сторчак В.Ю., Курко О.П., Іваненко Т.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приватне мале підприємство "Лідер", Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Акрополь" про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати видані 15.06.2015 Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Виконавчого комітету Хмельницької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: вул. Тернопільська, 34 А в місті Хмельницькому № 186/ГП-25.1-04.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідачем неправомірно та з порушенням закону було внесено у містобудівні умови та обмеження недостовірні дані, що вплинуло на інтереси позивача, а також порушило Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011, який вимагає наявності у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки відомостей щодо відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови. Крім того, на думку позивача, видані містобудівні умови та обмеження не відповідають містобудівній документації, а зазначена земельна ділянка не відноситься до території, на якій дозволено будівництво багатоквартирних будинків.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу із рішення тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 05.03.2014 № 70 було вирішено передати в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 3400 кв. м. ПМП "Лідер" для обслуговування приміщення прохідної по АДРЕСА_1 . Категорія земель - землі житлової та громадської забудови, а код класифікації видів цільового призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2014.

На підставі зазначеного рішення між Хмельницькою міською радою та ПМП "Лідер" було укладено договір оренди землі № 527-02-2014/5954995 від 10.06.2014 щодо передачі ПМП "Лідер" в строкове платне користування земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 3400 кв.м. (кадастровий номер 6810100000:09:004:0020), строком на 10 років, до 05.03.2024.

15.06.2015 Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: вулиця Тернопільська, 34 А в місті Хмельницькому № 186/ГП-25.1-04.

12.11.2015 рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 797, відповідно до ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 186/ГП-25.1-04 від 15.06.2015 на будівництво багатоквартирного 10-ти поверхового житлового будинку з автостоянкою в двох рівнях по АДРЕСА_1 " та доручено Управлінню архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Виконавчого комітету Хмельницької міської ради підготувати звернення до Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Хмельницькій області щодо скасування реєстрації декларацій ПМП "Лідер" про початок виконання будівельних робіт.

В подальшому постановою Верховного Суду від 24.07.2018 по справі №686/22674/15-а залишено в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.12.2015, згідно якого визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.11.2015 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 186/ГП-25.1-04 від 15.06.2015 на будівництво багатоквартирного 10-ти поверхового житлового будинку з автостоянкою в двох рівнях по АДРЕСА_1 ".

Рішення Верховного Суду мотивоване тим, що виконавчий комітет ради не мав права скасовувати цей ненормативний акт.

Вважаючи видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки протиправними, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано видані 15.06.2015 Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів виконавчого комітету Хмельницької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до генерального плану м. Хмельницький та плану зонування території м. Хмельницький дана земельна ділянка не відноситься до території, на якій дозволено будівництво багатоквартирних будинків.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що земельна ділянка знаходиться в промислово-комунальній зоні та не відноситься до земель житлової та громадської забудови, що свідчить про невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Вказане, згідно ч.5 ст. 29 Закону №3038-VI (у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення), було правовою підставою для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність "публічного інтересу" спору, який розглядається, а судове рішення у цій справі стосується відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні.

Суди дійшли висновку, що оскільки будівництво багатоквартирного 10-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 не передбачено генеральним планом та планом зонування, тому містобудівні умови та обмеження не відповідають містобудівній документації, що є підставою для їх скасування. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 по справі № 809/342/18.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги третя особа ПМП "Лідер" покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено в оспорюваних рішень жодних обґрунтувань щодо матеріально-правової заінтересованості позивача у скасуванні спірних містобудівних умов.

Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми Земельного кодексу щодо визначення цільового призначення та виду використання земельної ділянки, а також норм, що врегульовують статус відомостей державного земельного кадастру.

Також покликається на те, що в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:09:004:0020, згідно з яким дата державної реєстрації цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі 21.08.2008, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду у справі №522/3665/17 та висновки судів у справі №686/22674/15-а.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон №3038-VI), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до статі 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Верховний Суд у постанові від 19.04.2021 №640/11650/20 за наслідком аналізу відповідних положень Закону №3038, Земельного кодексу України, Класифікації видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, дійшов висновку, що будівництво житлового будинку на землях громадської забудови не узгоджується з чинним законодавством.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до генерального плану м. Хмельницький та плану зонування території м. Хмельницький земельна ділянка, яку має намір забудувати третя особа, не відноситься до території, на якій дозволено будівництво багатоквартирних будинків, наміри третьої особи щодо забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що в силу приписів статті 29 Закону №3038-VI є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами договору оренди спірна земельна ділянка передана третій особі з функціональним призначенням саме для обслуговування приміщення прохідної, яка розташована на цій земельній ділянці. Таке ж функціональне призначення земельної ділянки вказане і в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях.

Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на висновки судів у справі №686/22674/15-а є безпідставним, оскільки предметом оскарження у цій справі було рішення виконкому про скасування містобудівних умов та обмежень. За наслідками касаційного перегляду Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено, лише з підстав відсутності у виконавчого комітету можливості скасовувати акти департаменту після їх виконання. При цьому, Верховний Суд не надавав оцінку іншим висновкам суду першої інстанції, які стосувались підстав скасування містобудівних умов та обмежень.

Також безпідставним є покликання третьої особи на витяг з Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки та на невідповідність у зв?язку з цим даних генерального плану даним Державного земельного кадастру є безпідставним, оскільки такий витяг в матеріалах справи відсутній і суди попередніх інстанцій не надавали йому оцінку.

Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що позивач не довів порушення своїх прав та право на звернення до суду також є безпідставним, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено наявність "публічного інтересу" такого спору, який стосується суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови території, яке до того ж здійснюється по сусідству з помешканням позивача.

Покликання третьої особи в цій частині на висновки Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 є безпідставним, оскільки на відміну від справи яка розглядається, у справі №522/3665/17 суди встановили відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості в оскарженні рішення, що і потягло постановлення рішення про відмову у задоволенні позову.

Натомість, вирішуючи питання наявності підстав для звернення до суду Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 820/2521/17 дійшов наступного висновку:

"право на захист порушеного конституційного права на безпечні умови проживання належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку має місце захист особою свого законного інтересу, а саме - права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, яке, на думку позивачки, порушено внаслідок прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, яке у разі його реалізації призведе до недотримання суб`єктом містобудівної діяльності будівельних норм та стандартів та вимог містобудівної документації на місцевому рівні. "

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень та постановили рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Лідер" залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 560/1227/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук