Постанова

від 10.04.2024 по справі 707/506/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

К О П І Я.

Справа №707/506/24

Провадження №3/707/376/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

захисниці Колотило Л.М.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст наданого до суду протоколу, позиції учасників справи

1.1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.02.2024 серії ВАБ № 359198, 21.02.2024 близько 12 години 26 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , нецензурно висловлювався в бік громадянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

1.2. В судовому засіданні 15.03.2024 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у домоволодінні, в якому він проживає, було незаконно здійснено огляд. Після цього він вийшов на прибудинкову територію, в громадському місці він не перебував. Він просить закрити провадження у справі або повернути протокол на доопрацювання з підстав, які викладені у письмових клопотаннях.

В судових засіданнях 29.03.2024 та 10.04.2024 ОСОБА_1 присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд вважав за можливе проводити розгляд справи без його участі, оскільки він був представлений захисником та особисто брав участь у справі 15.03.2024 і мав можливість надати свої пояснення.

Захисниця ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила закрити провадження у справі.

1.3. У судовому засіданні 15.03.2024 судом було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через нібито неможливість явки захисника ОСОБА_1 , оскільки 04.03.2024 суд вже відкладав судове засідання з метою надання ОСОБА_1 часу для підготовки свого захисту і ОСОБА_1 не надав доказів свого звернення за отриманням правової допомоги.

Крім того, в судовому засіданні 15.03.2024 суд частково задовольнив клопотання ОСОБА_1 про допит свідків в частині допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також відмовив у задоволенні клопотання в частині допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки вказані особи не були присутні по АДРЕСА_1 ?я 21.02.2024 близько 12-26 год. Також суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 183 КУпАП.

В судовому засіданні 29.03.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки явка на прийом до прокурора області чи його заступника, на яку посилається ОСОБА_1 , є бажанням, а не обовязком ОСОБА_1 , а отже не перешкоджає його явці до суду. ОСОБА_1 самостійно визначив в якості пріоритету для себе явку на прийом до прокурора області чи його заступника, а не явку до суду, при тому що суд в судовому засіданні 15.03.2024 узгодив з ОСОБА_1 дату та час наступного засідання на 29.03.2024 на 10-30 год.

Крім того, в судовому засіданні 29.03.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування копії відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, оскільки наявного у справі відеозапису достатньо для всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи.

1.4. Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що 21.02.2024 до неї надійшло повідомлення з відділу превенції щодо звернення ОСОБА_1 з приводу порушення прав дитини. Приблизно о 12-00 год. вона прибула у помешкання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , де вже перебували працівники поліції. Дитина дозволила увійти в помешкання, а ОСОБА_1 запитував навіщо вони приїхали. Після того, як ОСОБА_1 вигнав усіх з будинку, вони вийшли на вулицю. Там ОСОБА_1 вжив стосовно неї нецензурну лексику у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також у присутності інших осіб. Адміністративні матеріали за фактом нецензурної лайки ОСОБА_1 складав ОСОБА_9 безпосередньо на місці вчинення правопорушення. При цьому ОСОБА_1 був попереджений про складання матеріалів, після чого ОСОБА_1 зайшов у двір свого будинку та випустив собаку.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що вона працює директором КЗ «Центр надання соціальних послуг Білозерської сільської ради». 21.02.2024 надійшов дзвінок від Служби у справах дітей стосовно неправомірних дій у патронатній родині щодо дитини Овчарика. Вона з фахівцем Служби у справах дітей приїхала до помешкання ОСОБА_1 , де вже були працівники поліції. ОСОБА_1 надав згоду на вхід до будинку. В будинку ОСОБА_1 висловлювався нецензурно, а потім почав виганяти їх та поліцейських з будинку. За межами домоволодіння ОСОБА_1 продовжив нецензурну лайку. ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_1 , що зараз складе протокол про адміністративне правопорушення за нецензурну лайку, а ОСОБА_1 після цього сховався у домоволодінні. Вона не бачила як ОСОБА_9 складав протокол.

Свідок ОСОБА_9 двічі викликався в судові засідання, проте у телефонному режимі повідомив секретарю судового засідання, що він приєднався до підрозділу бригади «Лють», яка веде бойові дії проти російських загарбників, а тому не може прибути для допиту.

2. Релевантні джерела права

2.1. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема про адміністративні правопорушення за статтею 173 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 зі змінами та доповненнями, складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів поліції, зазначених у статті 222 КУпАП, протоколи відповідно до статті 255 КУпАП складають уповноважені на те посадові особи зазначених органів.

У разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення.

Зі змісту п. 1 розділу І Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, яка була затверджена наказом МВС України від 19.12.2017 № 1044 зі змінами та доповненнями, видно, що ця Інструкція визначає особливості організації роботи, завдання та повноваження підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України (далі - НПУ).

2.2. Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи

3.1. Насамперед суд вважає за необхідне оцінити аргументи ОСОБА_1 щодо необхідності повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.

Достовірність вказівки про те, що ОСОБА_1 не працює, а також достовірність його паспортних даних не впливають на дійсність протоколу про адміністративне правопорушення. Ці відомості є допоміжними та призначені для встановлення особи, яка вчинила правопорушення. В даному випадку особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є ОСОБА_1 , що не заперечується учасниками справи.

Вказівка у протоколі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 183 КУпАП дійсно не підтверджується достовірними доказами, а тому суд не може враховувати таку вказівку під час розгляду справи. Проте, ця непідтверджена доказами вказівка не свідчить про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.

Відсутність вказівки на свідків, потерпілих та понятих у протоколі про адміністративне правопорушення також не є недоліками, які зумовлюють необхідність його повернення на доопрацювання. У статті 256 КУпАП вказано про можливість вказівки даних про свідків або потерпілих у протоколі, проте відсутність цих даних не перешкоджає розгляду судом протоколу про адміністративне правопорушення.

Стосовно вказівки про складення протоколу у м. Черкаси без присутності ОСОБА_1 та без роз`яснення йому прав та обов`язків суд зазначає наступне.

Дійсно, зі змісту статті 256 КУпАП видно, що протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу і при складенні протоколу особі роз`яснюються права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Вказані процесуальні гарантії під час складення протоколу про адміністративне правопорушення спрямовані на те, щоб дати можливість особі ознайомитися з відповідним протоколом та надати пояснення щодо його суті. Разом з тим, якщо ці гарантії не дотримані, то особа зберігає право ознайомитися з протоколом та надати пояснення щодо його суті під час судового розгляду справи. Отже, недотримання вищевказаних гарантій не призводить до втрати протоколом про адміністративне правопорушення таких якостей як допустимість та належність.

Крім того, повернення протоколу на доопрацювання з вищенаведених підстав буде проявом беззмістовного формалізму, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 в суді ознайомився в суді з протоколом та мав змогу надати пояснення щодо його суті. Більш того, зі змісту відеозапису видно, що ОСОБА_1 свідомо покинув місце вчинення правопорушення після того, як працівник поліції повідомив йому про складання протоколу. Тобто, поведінка ОСОБА_1 була направлена на ухилення від участі у процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказівка у протоколі про складення його у місці Черкаси дійсно є помилковою, оскільки показаннями свідків та змістом відеозапису підтверджується факт складення протоколу у с. Білозір`я на місці вчинення правопорушення. Проте, така помилка не призводить до недостовірності відомостей про правопорушення, які викладені у протоколі, а також не свідчить про будь-яке порушення прав ОСОБА_1 .

Щодо складення протоколу інспектором СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області О. Небелицею суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, пунктів 1, 2, 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції вказаний інспектор мав право складати протокол у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на Інструкцію з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України в цьому аспекті є неспроможними, оскільки вказана Інструкція визначає лише основні завдання та повноваження працівників ювенальної превенції, проте не позбавляє цих працівників загальних повноважень працівників органів поліції щодо складання протоколів у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 3, 4 розділу ІV посадової інструкції старшого інспектора СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області О.М. Небелиці вказаний працівник поліції мав право здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та застосовувати заходи, передбачені статтею 30 Закону України «Про Національну поліцію» (тобто, вживати заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення).

В підсумку, суд не знаходить підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.

3.2. Оцінюючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, суд зазначає, що змістом доданого до протоколу відеозапису, а також показаннями свідків, які допитані в суді за клопотанням ОСОБА_1 , достовірно підтверджується факт нецензурної лайки ОСОБА_1 21.02.2024 близько 12 години 26 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 в бік громадянки ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка є адміністративним правопорушенням згідно зі статтею 173 КУпАП лише тоді, коли така лайка була промовлена у громадському місці. У законодавстві України відсутнє універсальне визначення громадського місця, яке можливо застосовувати в аспекті статті 173 КУпАП.

На думку суду, громадське місце характеризується своєю суспільною значущістю, для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ до такого місця і можливість його спільного використання необмеженою кількістю людей.

Вулиця за межами приватного домоволодіння є громадським місцем, оскільки це місце, до якого має вільний доступ необмежена кількість людей з метою задоволення потреби у пересуванні. При цьому належність певної ділянки вулиці до прибудинкової території не означає, що така ділянка вулиці перестала бути громадським місцем, оскільки до такої ділянки також має доступ необмежена кількість людей.

В даному випадку ОСОБА_1 висловив нецензурну лайку на вулиці, за межами приватного домоволодіння, у бік конкретної особи, а також у присутності інших осіб.

Суд погоджується з тим, що відсутні докази висловлення ОСОБА_1 нецензурної лайки в громадському місці в бік громадянки ОСОБА_3 . Згідно з показаннями цього свідка ОСОБА_1 нецензурно висловлювався стосовно неї в будинку, тобто не в громадському місці. Проте, ця обставина не впливає на те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП щодо нецензурної лайки в громадському місці в бік громадянки ОСОБА_2 .

Посилання ОСОБА_1 на те, що вчиненню правопорушення передувало незаконне проникнення на територію домоволодіння, в якому він проживає, є неспроможними. По-перше, навіть якщо незаконне проникнення на територію домоволодіння з боку певних осіб дійсно відбулося, то це не виправдовує дій ОСОБА_1 щодо нецензурної лайки в громадському місці. По-друге, з дослідженого судом відеозапису видно, що ОСОБА_1 на початку спілкування з працівниками поліції та іншими особами не висловлював заперечень проти їх перебування на території домоволодіння. Після того, як ОСОБА_1 почав висловлювати такі заперечення, вказані особи покинули територію домоволодіння.

Отже, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді. Дії ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив дрібне хуліганство у вигляді нецензурної лайки в громадському місці, чим порушив спокій громадян.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

4.1. При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та те, що відсутні достатні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Обставин, що згіднозі ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд не знаходить.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи правопорушника, майнового стану, ступеню вини, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

4.2. Відповідно до ст.ст.4,9 Закону України «Про судовий збір»,ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.

Керуючись ст.ст.9,33,40-1,173,221,276,277,283,284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одну) грн. 00 коп. (реквізити для сплати штрафу отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/21081100; код отримувача в ЄДРПОУ 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UА708999980313040106000023759; код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування ККДБ -адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. (реквізити для сплати судового зборуотримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету22030106 (судовий збір).

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постановине пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис) Д. Б. Баронін

Згідно з оригіналом. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Постанова не набрала законної сили. Копія оформлена ___.___.2024.

Помічник судді В.С. Дунаєва