Ухвала

від 29.07.2024 по справі 707/506/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/506/24

4-с/707/11/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця Вдовиченко Н.О. Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), -

встановив:

ОСОБА_1 завернувся до суду із скаргою на дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця Вдовиченко Н.О. Черкаського ВДВС, в обґрунтування вказав, що 27.06.2024 йому стало відомо про блокування кредитної картки а також картки, на яку йому надходить пенсія. 01.07.2024 його представник отримала постанови державного виконавця про відкриття провадження та накладення арештів, та написала заяву про зняття арешту з пенсійної картки, але їй було відмовлено. За таких обставин вважає, є що постанови про накладення арешту винесені з порушенням ст.72 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 09.07.2024 скаргу залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.07.2024 скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд скарги без його участі.

Представник Черкаського ВДВС в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву про відкладення розгляду прави у зв`язку з її перебуванням у відпустці.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи категорію справи, строки встановлені ч.1 ст.450 ЦПК України, з метою економії процесуального часу, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі державного виконавця.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.02.2011 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.

Постановою державного виконавця Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вдовиченко Н.О. від 27.06.2024 накладено арешт на грошові/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти / електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вдовиченко Н.О. від 03.07.2024 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1438,26 грн.

Відповідно до рукописної відмітки на супровідному листі №44463/6 від 26.06.2024, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 отримала копії вказаних постанов 01.07.2024.

Відповідно до довідки ПриватБанку від 01.07.2024, ОСОБА_1 має картку НОМЕР_2 , на яку отримує соціальні виплати.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», існує перелік коштів, стягнення на які заборонено законом, зокрема пенсії.

Відповідно до ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до ст. 46 Конституцією України встановлено, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 07.10.2009 зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту наведених норм права слідує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Відповідно до матеріалів справи боржник звертався до державного виконавця з метою врегулювання зазначеного спору та вказував про те, що кошти, які знаходяться та нараховуються на його картковий рахунок, на який накладено арешт, є пенсійними коштами. При цьому, згідно наданих до суду матеріалів, арешт знятий не був, що з урахуванням наведеного є підставою для зняття арешту.

Державний виконавець, маючи документальні підтвердження, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, звертати стягнення заборонено, арешту з такого рахунку та/або коштів не зняв, чим вчинив бездіяльність, яка порушує приписи ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та норми чинного законодавства у сфері соціального захисту.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем було накладено арешт на картковий рахунок боржника, на який здійснюються пенсійні нарахування, відповідно останній позбавлений засобів для існування, що суперечить нормам права та загальнолюдській моралі, а державним виконавцем проігноровано порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що визначений у розділі IX Закону України «Про виконавче провадження», а тому скарга в цій частині підлягає до задоволення.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанов про накладення арешту на кошти боржника та про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , оскільки такі постанови винесені головним державним виконавцем правомірно, а рішення суду на даний час ОСОБА_1 не виконане.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 76-81, 251, 259, 263-264, 268, 447-451 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірним бездіяльність головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вдовиченко Н.О. щодо не скасування арешту з коштів боржника ОСОБА_1 .

Зобов`язати головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вдовиченко Н.О. усунути бездіяльність шляхом зняття арешту з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Учасники справи можуть ознайомитись текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Олександр СМОЛЯР