Ухвала

від 09.04.2024 по справі 910/4317/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" квітня 2024 р. Справа№ 910/4317/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 (повний текст - 21.03.2024)

у справі № 910/4317/23 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»

до Державної казначейської служби України

про стягнення 11 874 436,87 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» 3% річних у розмірі 1 854 660 грн 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 019 776 грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 178 115 грн 55 коп.

Не погодившись з рішенням, Державна казначейська служба України 05.04.2024 (через Електронний суд) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила прийняти до розгляду апеляційну скаргу Казначейства та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/4317/23. Прийняти постанову, якою задовольнити апеляційну скаргу Казначейства та скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2024 у справі № 910/4317/23. Відмовити у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря». Звільнити скаржника від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом розгляду є стягнення 11 874 436,87 грн, тобто вимога майнового характеру.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 складає 213 739,86 грн. (178 116,55грн. * 150 % * 0,8), оскільки скаржник оскаржує рішення повністю.

Водночас, як видно з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Скаржник клопоче про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим, що Казначейство є бюджетною неприбутковою установою та утримується винятково за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок № 590). Пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору. У період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Оскільки в поточній ситуації можливості щодо збільшення ресурсної частини бюджету суттєво обмежені, Казначейство зобов`язане особливо відповідально дотримуватися принципу суворої економії бюджетних витрат. Відповідно до статті 8 Закону, суд може звільнити від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, зважаючи на обставини, які виникли не з вини Казначейства, а також враховуючи ситуацію, яка склалася у зв`язку із збройною агресією рф, Казначейство не має змоги здійснити оплату судового збору, а тому скаржник просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Утім скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія пунктів 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», а предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Дана актуальна правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/454/22 від 02.10.2023.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, враховуючи вищезазначені законодавчі приписи, колегія суддів не вбачає правових підстав для звільнення або відстрочення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду м. Києва 13.03.2024 у справі № 910/4317/23 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави несплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити скаржнику у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/4317/23 залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме сплатити 213 739,86 грн.

4. Попередити заявника, що в разі, якщо скаржник не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

6. Роз`яснити учасникам справи про необхідність подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України.

6. Всі документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк