Ухвала

від 27.06.2024 по справі 910/4317/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4317/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України

на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024

у справі № 910/4317/23

за позовом дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

до Державної казначейської служби України

про стягнення 11 874 436,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) 21.06.2024, через підсистему "Електронний суд", звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 910/4317/23 (повний текст постанови складено 31.05.2024).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржником оскаржується позовна вимога про стягнення 11 874 436,87 грн.

Ураховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", вимоги касаційної скарги, з огляду на майновий характер спору, судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 284 986,48 грн (11 874 436,87 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).

До касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість у тексті касаційної скарги Казначейства викладено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 910/4317/23. У вказаному клопотанні Казначейство звертає увагу Суду на те, що відповідна сума судового збору є безпрецедентною та не може бути сплачена касатором одночасно із поданням цієї скарги; згідно з Указом Президента від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24.02.2022 (із змінами і доповненнями), станом на сьогодні в Україні триває режим воєнного стану; постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану; пунктом 19 цього Порядку визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству здійснити оплату судового збору; Казначейство в умовах воєнного стану виконує свої повноваження у особливому режимі, є бюджетною неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України; відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи ситуацію, яка склалася у зв`язку із збройною агресією, Казначейство не має змоги здійснити оплату судового збору та просить звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Казначейство не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у клопотанні підстави не передбачені наведеною нормою.

Враховуючи те, що вказане клопотання заявлено, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Казначейству необхідно усунути недолік касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у сумі 284 986,48 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Казначейства на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до положень статей 174, 292 ГПК України.

У свою чергу клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження у справі буде розглянуто Судом після усунення недоліків касаційної скарги, а клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду - при розгляді справи у касаційному порядку.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 910/4317/23 залишити без руху.

3. Надати Державній казначейській службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

5. Роз`яснити Державній казначейській службі України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос