Постанова

від 04.04.2024 по справі 917/768/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/768/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Овчарук О.О. на підставі довіреності №204 від 29.11.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000520 від 30.11.2018,

відповідача - Сиротенко В.В. на підставі довіреності №1080/2/23-КГТ від 25.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1409 від 25.06.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" (вх.№180П/2) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх.№185П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Білоусовим С.М., дата складання повного тексту рішення - 28.12.2023, у справі №917/768/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" про стягнення заборгованості за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-КрГТ від 19.10.2021: 33 961 644, 37грн основного боргу, 11 223 605, 45грн пені, 10 048 133, 07грн штрафу, 1 427 465, 91грн 3% річних (за період з 15.01.2022 року по 26.06.2023 року), 6 096 535, 19грн інфляційних (за період з 01.05.2022 по 31.05.2023).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач покладені обов`язки з поставки газу виконував належним чином, натомість відповідач свої зобов`язання виконав лише частково, оплату за переданий газ відповідач своєчасно у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови господарського зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 32 959 128, 33грн основного боргу, 5 611 802, 73грн пені, 5 024 066, 54грн штрафу, 1 427 465, 91грн 3% річних, 6 096 535, 19грн інфляційних втрат та 926 323, 02грн судового збору. В частині стягнення 1 002 516, 04грн основного боргу закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за договорами купівлі-продажу, відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 32 959 128, 33грн заборгованості за поставлений газ.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 11 223 605, 45грн та 10 048 133, 07грн штрафу.

Однак, з огляду на відсутність у позивача прямих збитків, завданих простроченням здійснення відповідачем оплати по договору, суд вирішив зменшити розміри пені та штрафу на 50%, стягнувши з відповідача на користь позивача 5 611 802, 73грн пені та 5 024 066, 54грн штрафу, оскільки такий розрахунок відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, судом зазначено, що таке зменшення враховує інтереси як боржника, так і кредитора, вимогу якого щодо компенсації за порушення умов договору враховано судом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних в межах обраних позивачем періодів встановив, що вони є арифметично вірними, а тому дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявлених розмірах.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23 змінити в частині стягнення сум пені та 3% річних, присудивши до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 1 425 889, 07грн 3% річних та 5 602 341, 72грн пені. В решті рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23 просить залишити без змін.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виконання грошового зобов`язання з оплати природного газу, отриманого у листопаді 2021 року, мало бути здійснене до 15 лютого 2022 року включно (вихідний день суботу). Отже, останнім днем строку виконання грошового зобов`язання з оплати вартості природного газу, поставленого у листопаді 2021 року, вважає 17.02.2022 року а період прострочення виконання з 18.02.2022 року. Проте, як зазначає апелянт, позивач здійснив розрахунок пені та трьох процентів річних за відповідними зобов`язаннями, у тому числі за період з 15.02.2022 по 17.02.2022, неправомірно нарахувавши, при цьому, річні на суму 1 576, 84грн та пеню в розмірі 9 461, 01грн, що загалом становить суму в розмірі 11 037, 85грн.

Також, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5 611 802, 72грн пені та 5 024 066, 53грн штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 5 611 802, 72грн пені та 5 024 066, 53грн штрафу задовольнити; також просить судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що будучи ознайомленим з умовами Рамкового договору, відповідач усвідомлював, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність, передбачена пунктом 6.3. Рамкового договору.

Апелянт вважає, що заявлена сума пені та штрафу не є надмірно великими до боргу відповідача, враховуючи процентне співвідношення виконання зобов`язання; матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача в період виникнення правовідносин, відтак, на думку апелянта, у суду буди відсутні підстави для твердження, що ним враховано майновий стан сторін.

При цьому, апелянт вважає, що під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача; розрахунки з позивачем за отриманий природний газ є важливими для інтересів держави, і за несвоєчасні розрахунки такі контрагенти мають в повному обсязі нести відповідальність.

Враховуючи, що позивач і відповідач оскаржують один процесуальний документ - рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає можливим здійснювати розгляд скарг в одному спільному апеляційному провадженні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23; встановлено учасникам справи строк до 01.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншій стороні; встановлено учасникам справи строк до 01.03.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "06" березня 2024 року о 14:30год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - адвоката Овчарук О.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "06" березня 2024 о 14:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - адвокатом Овчарук О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" - адвоката Сиротенка В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "06" березня 2024 о 14:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" - адвокатом Сиротенком В.В.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.03.2024 представник позивача оголосив доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до "04" квітня 2024 р. о 14:15год.; постановлено судове засідання, призначене на "04" квітня 2024 року о 14:15 годині, провести в режимі відеоконференції з представниками позивача та відповідача.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.04.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, проти скарги відповідача заперечує.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, проти скарги позивача заперечує.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" 19.10.2021 року був укладений Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-КрГТ (далі-Рамковий договір).

Пунктом 1.1. Рамкового договору передбачено, що цей Рамковий договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний Договір". Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід`ємною частиною

Відповідно до пункту 1.3. Рамкового договору, умовами Індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі, якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.

За умовами пункту 1.4. Рамкового договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ, в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором.

Продавець передає Покупцеві природний газ в порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором (пункт 3.1. Рамкового договору).

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору).

Відповідно до пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору, після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено відповідним Індивідуальним договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказана у Розділі 11 цього Договору. Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановано копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.

Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору. Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми (пункти 4.2. та 4.3. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору, Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

19 жовтня 2021 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-КрГТ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-КрГТ (далі - Індивідуальний договір №БГр-21/22-КрГТ).

Загальний період поставки з 01.11.2021 року до 30.04.2022 року (пункт 1 Індивідуального договору № БГ р-21 /22-КрГТ).

Плановий Договірний обсяг газу за Загальний період поставки складає 33 355, 971тис.куб.м. (пункт 3 Індивідуального договору № БГр-21/22-КрГТ).

Сторони за змістом пункту 8 Індивідуального договору № БГр-21/22-КрГТ погодили, що договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору.

Згідно з пунктом 10 Індивідуального договору №БГр-21/22-КрГТ, договірна ціна за Загальний період поставки буде становити 7 420,00 з ПДВ за 1000куб.м.

Відповідно до пункту 12 Індивідуального договору № БГр-21/22-КрГТ, оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.

Як встановлено судом першої інстанції, загальний період поставки з 01.11.2021 року до 30.04.2022 року.

Плановий Договірний обсяг газу за Загальний період поставки складає 33 355, 971тис.куб.м.

Договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору, ціна за Загальний період поставки буде становити 7 420,00 з ПДВ за 1000куб.м.

Оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки (пункти 1, 3, 8, 10, 12 Індивідуального договору №БГ р-21 /22-КрГТ).

Періоди поставки:

- листопад 2021 (відповідно до додаткової угоди №11-БГр-КрГТ від 19.10.2021);

- грудень 2021 (відповідно до додаткової угоди №12-БГр-КрГТ від 22.11.2021);

- січень 2022 (відповідно до додаткової угоди №01-БГр-КрГТ від 21.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2022);

- лютий 2022 (відповідно до додаткової угоди №02-БГр-КрГТ від 24.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022)

- березень 2022 (відповідно до додаткової угоди №03-БГр-КРГТ від 14.02.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.03.2022)

- квітень 2022 (відповідно до додаткової угоди №04-БГр-КрГТ від 16.03.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.04.2022)

Судом першої інстанції встановлено, що факт поставки природного газу визнається відповідачем та підтверджується Комерційними актами приймання-передачі природного газу за вищевказані місяці, оформлені позивачем та відповідачем, які знаходяться в матеріалах справи.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за договорами купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 6.3. Рамкового договору, за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10 % від суми простроченого платежу.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Рамковим договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов Рамкового договору складає 11 223 605, 45 грн.

З огляду на порушення строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, відповідач також зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмір 10 % від суми простроченого платежу в розмірі 10 048 133, 07грн.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку, суд першої інстанції встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 11 223 605, 45грн та 10 048 133, 07грн штрафу.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90% посилаючись на те, що:

- позивач займає монопольне становище на ринку первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року;

- відповідач з метою укладення з позивачем Рамкового та Індивідуального договору був змушений підписати договори переведення боргу №917/917/21 та №917/919/21 від 19.10.2021 року, за умовами яких взяв на себе зобов`язання з погашенню боргу в розмірі 100 095 087, 80грн;

- відповідач на постійній основі, в межах можливості, сплачує грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, що є предметом даного позову;

- відповідач, згідно даних фінансових звітів є збитковим підприємством;

- штрафні санкції майже дорівнюють сумі основної заборгованості та у разі їх стягнення призведуть до банкрутства підприємства.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього 32 959 128, 33грн заборгованості за поставлений газ обумовлений Індивідуальним договором №БГр-21/22-КрГТ, штрафу, інфляційних.

Відповідач не погоджується із стягненням річних на суму 1 576, 84грн та пені в розмірі 9 461, 01грн, що загалом становить суму в розмірі 11 037, 85грн.

В решті вимог позивача про стягнення пені та річних апелянт також не заперечує.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки щодо своєчасного і у повному обсязі розрахунку за поставлений позивачем природний газ.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 вказаного Кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Місцевим господарським судом встановлено і не спростовується відповідачем, що останнім розрахунок за поставлений газ був здійснений не у повному обсязі і з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних та річних на суму заборгованості, а також штрафних санкцій.

Водночас, в силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

У постанові від 16.03.2021 у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідач у клопотанні про зменшення штрафних санкцій посилається на те, що позивач займає монопольне становище на ринку первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року, відповідач з метою укладення з позивачем Рамкового та Індивідуального договору був змушений підписати договори переведення боргу № 917/917/21 та № 917/919/21 від 19.10.2021 року, за умовами яких взяв на себе зобов`язання з погашенню боргу в розмірі 100 095 087, 80грн; відповідач на постійній основі, в межах можливості, сплачує грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, що є предметом даного позову; відповідач, згідно даних фінансових звітів є збитковим підприємством; штрафні санкції майже дорівнюють сумі основної заборгованості та у разі їх стягнення призведуть до банкрутства підприємства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судова практика щодо застосування вказаних норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодексу України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України).

Такий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення ним збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором.

Відтак, суд першої інстанції вважав можливим зменшення пені та штрафу на 50%, стягнувши з відповідача на користь позивача 5 611 802, 73грн пені та 5 024 066, 54грн штрафу, оскільки, такий розрахунок відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, таке зменшення враховує інтереси як боржника, так і кредитора, вимогу якого щодо компенсації за порушення умов договору враховано судом.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції скористався своїм правом зменшення штрафних санкцій за результатами здійсненої оцінки наданих відповідачем доказів та обставин справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішив питання про наявність підстав, за яких можливе зменшення пені та штрафу на 50%.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014 №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як зазначено вище, у постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її саме компенсаторний характер; заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах, оцінивши обставини справи, врахувавши доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення штрафних санкції, встановивши відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем, щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

При цьому, судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення неустойки має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

Судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені покладенням на відповідача обов`язку судовим рішенням щодо погашення основної заборгованості, річних, інфляційних, а також 50% від заявлених сум штрафу та пені.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у спірних правовідносинах підстав для зменшення розмірів пені та штрафу на 50%.

Щодо доводів відповідача судова колегія зазначає таке.

Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що останній день строку виконання грошового зобов`язання за поставлений у листопаді 2021 року природний газ 15.02.2022 припав на вихідний день суботу. Отже, останнім днем строку виконання грошового зобов`язання з оплати вартості природного газу, поставленого у листопаді 2021 року, було 17.02.2022 року. В світлі викладеного, апелянт вважає, що період прострочення виконання починається лише з 18.02.2022 року, враховуючи положення частини 5 статті 252 Цивільного кодексу України.

Однак, судова колегія зазначає, що дослідивши розрахунок позивача, умови Індивідуального договору, останній день строку виконання грошового зобов`язання 15.02.2022 виник у відповідача за поставлений у грудні 2021 року, а не листопаді 2021 року, природний газ.

30.11.2021 сторонами підписано Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_11_БГр-КрГТ, чим сторони підтвердили поставку газу позивачем у листопаді 2021 року у зазначеному в акті обсязі і, відповідно, розміру вартості поставленого газу.

Відповідно до умов Індивідуального договору, оплата договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки.

Отже, останній день для розрахунку за спожитий газ в листопаді 2021 року припав на 14.01.2022, а не на 15.02.2022, як вказує апелянт.

Згідно Комерційного акту приймання-передачі природного газу №1_12-БГр-КрГТ від 31.12.2021, відповідачу у грудні 2021 року був поставлений природний газ на суму 29 680 000, 00грн.

Отже, строк зобов`язання за поставку природного газу у грудні 2021 року сплив у відповідача 14.02.2022, як вірно зазначено позивачем.

Підписанням актів приймання-передачі сторони підтвердили поставку газу у зазначений у відповідному акті період, відповідно розрахунок строку для оплати виникає у відповідача з наступного календарного дня.

Щодо посилання відповідачем на визначений Рамковим договором термін "газова доба", судова колегія зазначає таке.

За умовами Рамкового договору від 19.10.2021, періодом поставки є період часу, який розпочинається з першої Газової доби місяця і триває до початку першої Газової доби наступного місця.

Газовою добою є період часу з 07:00 за київським часом дня до 07:00 за київським часом наступного дня.

Разом з тим, за умовами укладених сторонами у справі актів, вартість поставленого природного газу сторони визначили, виходячи із обсягу фактично поставленого газу станом, зокрема на 30.11.2021 за період поставки листопад 2021 року, а не станом на 06:59 01.12.2021, коли обсяг газу об`єктивно був би інший.

Відтак, і штрафні санкції, інфляційні та річні правомірно нараховувались позивачем на заборгованість (за фактично спожитий природний газ, обсяг якого зафіксований у відповідному акті), що була узгоджена сторонами в акті станом на визначену ними дату.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі №917/768/23 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянтів зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Трейдінг" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2023 у справі № 917/768/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.04.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза