Постанова

від 09.04.2024 по справі 904/1902/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1902/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Подолінська Т.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 180 061,25 грн., пені у розмірі 73106,28 грн., 3% річних у розмірі 17 299,57 грн., інфляційної складової у розмірі 130 188,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 180 061,25 грн., пені, у розмірі 73 106,28 грн., 3% річних, у розмірі 17 299,57 грн., інфляційної складової, у розмірі 130 188,59 грн..

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" на користь Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" суму основної заборгованості у розмірі 180 061,25 грн., пеню у розмірі 71 824,94 грн., 3% річних у розмірі 16 646,46 грн., інфляційну складову у розмірі 130188,59 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 980,82 грн.. Відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 281,34 грн. та 3% річних у розмірі 653,11 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача: 45 618,73 грн. боргу за отриманий та не в повному обсязі оплачений товар, пропорціно задоволеним вимогам інфляційні втрати, 3% річних та 5 000,00 грн. пені.

Представник СУІП ТОВ «Сперко Україна» в судовому засіданні 21.02.2024р., на виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів заявив, що докази на підтвердження судових витрат Позивача будуть надані суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в передбачений процесуальним законом строк.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 р. у справі № 904/1902/23 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.

26.02.2024р. до Центрального апеляційного господарського суду із заявою звернувся Позивач, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення, щодо розподілу витрат на правничу допомогу, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" на користь Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 28 000,00 грн..

04.03.2024р. Центральним апеляційним господарським судом здійснено запит матеріалів справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

Матеріали справи № 904/1902/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2024р. призначено розгляд заяви Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в судове засідання на 09.04.2024 р.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" до суду надійшли заперечення на заяву Позивача, про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких він просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1902/23 відмовити повністю, посилаючись на її необґрунтованість, оскільки представник Позивача не довів, що витрати, оплачені згідно платіжної інструкції № 0000013062 від 21.11.2023р., на суму 28000 грн., взагалі є судовими витратами з огляду на положення статті 123 ГПК України, та що ці витрати пов`язані з розглядом справи. В призначенні платежу вказано: «Оплата за юридичні посл., Рахунок 1/11-23 від 01.11.2023р., без ПДВ.». Згідно платіжної інструкції № 0000013062 від 21.11.2023р, на суму 28000 грн., оплачені інші юридичні послуги, яких немає в складі судових витрат, вказаних у ст. 123 ГПК України. В той же час, в Договорі № 01/11-23 від 01.11.2023 р., зазначено, що він про надання правової(правничої) допомоги, а також в розділі 1 «предмет договору» в п. 1.1 вказана саме правова(правнича) допомога, а не юридичні послуги. Тобто, на думку Відповідача, доказ, наданий на підтвердження оплати(платіжна інструкція від 01.12.2023 р.), а саме призначення платежу, критично суперечить предмету Договору. До того ж, в заяві про ухвалення додаткового рішення в прохальній частині заявник просить стягнути «витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в сумі 28000,00 гривень 00 коп.», а не компенсацію оплати за юридичні послуги. Оскільки в силу частини 3 статті 123 ГПКУ до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать лише витрати на професійну правничу допомогу, то оплата юридичних послуг та/або правових послуг не може вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

В судове засідання 09.04.2024р. представник Позивача не з`явився.

Від Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд заяв без участі його представника.

В судовому засіданні 09.04.2024р. оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.

Розглянувши заяву та додані до неї копії документів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021р. у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023р. у справі №905/493/22, від 01.11.2023р. у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст.ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.124 ГПК України, особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019р. у справі №916/24/18, від 21.06.2022р. у справі №908/574/20.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч.2 ст.124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду.

Позивач, разом із першою заявою по суті спору (додаткові поснення/відзивом на апеляційну скаргу) попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не подавав.

Отже, СУІП ТОВ «Сперко Україна» не дотрималося вимог, передбачених ст.124 ГПК України.

Щодо заяви про подання (намір подати) доказів понесення судових витрат

Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №921/221/21, від 31.05.2022р. у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024р. у справі №910/9714/22.

Положення ч.8 ст.129 ГПК підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Враховуючи, що закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, та те, що представник СУІП ТОВ «Сперко Україна» в судовому засіданні 21.02.2024 р., до закінчення судових дебатів заявив, що про намір звернутися до апеляційного суду з заявою про розподіл витрат на правову допомогу з долученням відповідних доказів, в передбачений законодавством строк, і є такою заявою товариства та свідчить про дотримання ним встановлених у ч.8 ст.129 ГПК вимог.

З огляду на це, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку наданих СУІП ТОВ «Сперко Україна» доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та надати їм оцінку.

Щодо доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 ГПК).

Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі 21.02.2024р.. Отже, з урахуванням встановленого у ч.8 ст.129 ГПК строку, сторони мали право надати докази понесення судових витрат до 26.02.2024р., включно.

26.02.2024р., через систему «Електронний суд», до суду надійшла заява представника СУІП ТОВ «Сперко Україна» адвоката Конюхова Є.А., про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції.

В додатках до вказаної заяви, в якості доказів понесення адвокатських витрат Позивачем надано копії: Договору про надання правової допомоги №01/11-23 від 01.11.2023р., рахунку-фактури №1/11-23 від 01.11.2023р. на суму 28 000, 00 грн., платіжної інструкції №0000013062 від 21.11.2023р., на суму 28 000,00 грн., банківської виписки про зарахування коштів на користь адвоката, Oрдеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1351103 від 06.02.2024р. та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.12.2011р. №4195.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2023р. між Спільним українсько-іспанським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" та адвокатом Конюховим Євгеном Андрійовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №01/11-23, за умовами якого, адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу з супроводу судової справи №904/1902/23 за позовом Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕРКО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 20112362) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» (код ЄДРПОУ 21947206), про стягнення заборгованості за Договором поставки товару №01/01/15 КС від 02.01.2015р. та представництво інтересів Клієнта у Центральному апеляційному господарському суді (м. Дніпро).

Відповідно до п. 1.2 Договору, послуги надаються шляхом усного та письмового консультування, підготовки та подачі до суду необхідних процесуальних документів, безпосередньої участі Адвоката в усіх судових засіданнях під час розгляду справи у відповідному господарському суді (у тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису).

Відповідно до п. 2.3.1 договору, сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Відповідно до п. 2.3.4 договору, відшкодувати Адвокату фактичні витрати, які були необхідні для належного виконання доручення та витрати на відрядження, які підтверджуються витратними документами (державне мито, вартість нотаріальних послуг, поштові витрати, проїзні квитки, квитанції, чеки і т.п.).

Відповідно до п. 4.1 договору, сторони дійшли згоди, що розмір гонорару Адвоката за цим Договором становить 28 000,00 грн..

Відповідно до п. 4.2 договору, Клієнт здійснює оплату 100 % гонорару в строк не пізніше трьох днів з моменту отримання рахунку на оплату від Адвоката.

Відповідно до п. 4.3 договору, здавання послуг Адвокатом та приймання їх результатів Клієнтом оформлюється актом наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін. У разі відсутності обґрунтованої відмови Клієнта від підписання акту наданих послуг протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту, такий акт вважається підписаним, а послуги прийнятими без заперечень. Підписання акту наданих послуг представником Клієнта є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Тобто, у Договорі про надання правничої (правової) допомоги сторони погодили, що вартість гонорару адвоката має визначатися в акті виконаних робіт.

Акту наданих послуг, передбаченого умовами п.4.3 договору, до заяви Позивачем не додано.

Отже, всупереч вимог чинного законодавства, Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, який приймав участь у справі, через що неможливо встановити час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, та обсяг наданих адвокатом послуг, а також вирішити питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та Верховний Суд у постанові від 20.07.2021р. у справі №922/2604/20 вказали, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16 вказала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак СУІП ТОВ «Сперко Україна» не надало саме докази понесення витрат, з яких би вбачався обсяг наданих представником послуг та їх вартість. Таким доказом міг слугувати акт виконаних робіт, що узгоджується із п.4.3. Договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК).

Оскільки з наданих СУІП ТОВ «Сперко Україна» заяви про ухвалення додаткового рішення та додатків до цієї заяви не вбачається за можливе встановити обсяг наданих адвокатом послуг та вартість понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу, то з урахуванням принципу диспозитивності, колегія суддів відмовляє у задоволенні такої заяви.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/1902/23 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

СуддяО.В. Чус