Ухвала

від 13.05.2024 по справі 904/1902/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1902/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна"

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024

у справі № 904/1902/23

за позовом Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД"

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.04.2024 надійшла касаційна скарга Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 904/1902/23

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення викладено у ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Водночас, як унормовано у ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зі змісту зазначеної норми убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

У ч. 7 ст. 12 ГПК України зазначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

У цій справі предметом поданого у 2023 році позову є вимоги про стягнення 180 061, 25 грн основної заборгованості, 73 106, 28 грн пені, 17 299,57 грн 3% річних та 130 188, 59 грн інфляційної складової, що загалом становить 400 655, 69 грн.

Тож ціна позову у цій справі є меншою 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 500 = 1 342 000 грн станом на 01.01.2023).

Крім того, з розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі вбачається, що місцевий господарський суд, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, дійшов висновку, що цей спір є малозначним і його слід розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначних справ та справ з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони. Тягар доказування наявності цих випадків покладається на скаржника.

У цьому разі Спільним українсько-іспанським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" у поданій касаційній скарзі викладено доводи щодо незгоди з оскаржуваним судовим рішенням з посиланням на норми процесуального права.

Проте скаржником не наведено, а відповідно і не обґрунтовано, випадків, передбачених пп. "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути переглянуто у касаційному порядку.

Відтак викладені у касаційній скарзі доводи, не можуть розцінюватись Судом як виключний випадок для касаційного перегляду справи у розумінні ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та ураховуючи, що з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не наведено та не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 904/1902/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 904/1902/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.