ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1332/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І. Гусевик, розглянувши увідкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Полісся" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вул. Штейнгеля Барона, 1, код ЄДРПОУ 22556519) до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 39792822 ), відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство - фірму "АБРИС" (м. Рівне, вул. Відінська, 16, кв. 15 (адреса для листування м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 14 к. 524) код ЄДРПОУ 23303973 ) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора
за участю сторін: від позивача -Мельничук С.В., від відповідача - Курганська О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-Полісся» (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі Відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Троянчука Олександра Петровича (далі Відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство фірма «АБРИС» в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєєстратора.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-Полісся» з 15.12.2021 року є власником земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області. Зазначена земельна ділянка площею 2,0567 га знаходилась в межах переданої 04.12.1995 правопопереднику позивача - АТЗТ «Лада-Полісся» в постійне користування земельної ділянки площею 3,7 га. У 2007 році за клопотанням АТЗТ «Лада-Полісся» було вилучено із права користування частину земельної ділянки площею 0,4709 га на користь ТзОВ «УкрТехноФос». Будь-які спори щодо меж та права користування із ТзОВ «УкрТехноФос» відсутні.
В ході проведення топографо-геодезичних робіт сертифікованим інженером-землевпорядником у серпні 2022 року було встановлено, що побудована відповідачем-2 ФОП Трончуком О.П. огорожа - зі збірних залізобетонних конструкцій (європаркану) (яка мала би розмежовувати належні сторонам на праві власності земельні ділянки) розташована на земельній ділянці ТОВ «Лада-Полісся», а не на межі земельних ділянок (які містяться в Державному земельному кадастрі), як цього вимагає чинне законодавство. Проте, замість приведення відповідачем фактичних меж користування земельної ділянки площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 відповідно до відомостей, зазначених у Державному земельному кадастрі (шляхом перенесення паркану на межу земельних ділянок), ФОП Троянчук О.П. вирішив під виглядом помилки перереєструвати межі своєї земельної ділянки, змістивши її на земельну ділянку ТзОВ «Лада-Полісся» шляхом накладення/перетину.
Приватним підприємством-фірмою «АБРИС» за заявою ОСОБА_1 від 14.06.2023 року розроблена Технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02 в АДРЕСА_2 .
На підставі вказаної технічної документації рішенням державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформленого протоколом №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки», проведено виправлення відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 шляхом зміни місцерозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки.
Позивач вважає, що рішення відповідача 1 є незаконним, а позов підлягає задоволенню.
16 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує щодо позовних вимог, вважає, що діяв у межах чинного законодавства та зазначає, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту.
25 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 31.01.2014 року належить земельна ділянка площею 0,7808 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 за адресою АДРЕСА_3 , яка використовується ним для підприємницької діяльності. Огорожа між земельними ділянками була встановлена по межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка була погоджена із Директором АТЗТ «Лада- Полісся» Маланчуком Н.Я. відповідно до паперових документів формування цієї земельної ділянки, тому зміщення межі земельної ділянки ТОВ «Лада-Полісся» та її фактичне накладання на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_1 відбулося через неврахування при виготовленні документації для ТОВ «Лада- Полісся» фактичних координат узгодженої межі земельних ділянок на паперових носіях та неврахування помилки при реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 у Державному земельному кадастрі. Заперечив щодо позовних вимог.
26 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
30 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
31 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 1 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
16 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на адресу суду надійшли пояснення щодо позову.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30 січня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 січня 2024 року відкладено підготовче засідання на 21 лютого 2024 року та залучено до участі у справі Приватне підприємство фірму «АБРИС» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 березня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 березня 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні до 03 квітня 2024 року.
29 березня 2024 року від відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності. Також, судом встановлено, що представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи учасники провадження повідомлялись належним чином про що свідчать матеріали справи. Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача 1 та третьої особи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-Полісся» з 15.12.2021 року є власником земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області (далі - земельна ділянка, належна позивачу).
Зазначена земельна ділянка площею 2,0567 га знаходилась в межах переданої 04.12.1995 року правопопереднику позивача - АТЗТ «Лада-Полісся» в постійне користування земельної ділянки площею 3,7 га, цільове призначення - для розміщення виробничої бази відповідно до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 30.11.1995 року№177, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею Серія РВ 000084, виданого Рівненською РДА 04.12.1995 року.
У 2007 році за клопотанням АТЗТ «Лада-Полісся» було вилучено із права користування частину земельної ділянки площею 0,4709 га на користь ТзОВ «УкрТехноФос». Будь-які спори щодо меж та права користування із ТзОВ «УкрТехноФос» відсутні.
25.09.2007 року АТЗТ «Лада-Полісся» звернулась до голови Городоцької сільської ради із проханням надати згоду на передачу земельної ділянки в розмірі 0,8 га новоствореному ТзОВ «Добробут-Рівне», якому згідно з договором від 05.03.2007 року передано частину споруди складу та свайне поле. За результатом розгляду заяви відповідно до плану вилучення земельної ділянки з користування АТЗТ «Лада-Полісся» на користь ТзОВ «Добробут-Рівне» в оренду передано земельну ділянку площею 0,7808 для реконструкції складу під цех по виробництву будівельних матеріалів за рахунок земель АТЗТ «Лада-Полісся».
Рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району від 23.04.2010 року №1289, розглянувши клопотання ТзОВ «Добробут-Рівне» вирішено погодити місце розташування земельної ділянки незавершеного будівництва котельні (землі промисловості) загальною площею 0,7846 га, наміченої для передачі в оренду ТзОВ «Добробуд-Рівне» для подальшої її реконструкції під цех по виробництву будівельних матеріалів в с. Городок по вул. Барона Штейгеля, 1-А за рахунок земель АТЗТ «Лада- Полісся».
Рішенням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 08.07.2010 року №290 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ «Добробут-Рівне» орієнтовною площею 0,7808 га в оренду строком на 49 років для реконструкції котельні під цех з виробництва будівельних матеріалів, за рахунок земель акціонерного товариства закритого типу «Лада-Полісся», на території Гордоцької сільської ради Рівненського району.
У протоколі встановлення і погодження меж земельної ділянки, яка надається в оренду строком на 49 років ТзОВ «Добробут-Рівне» та є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТзОВ «Добробут-Рівне» (який підписаний, зокрема й директором АТЗТ «Лада-Полісся» та скріплений печаткою) зазначено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять, зокрема, від В до А межа проходить по суміжності з земельною ділянкою АТЗТ «Лада-Полісся» в північно-західному напрямку по суходолу на протязі 60,03 м, далі в північно-східному напрямку по суходолу на протязі 125,23 м, далі в південно- східному напрямку по суходолу на протязі 8.19м, далі в північно-східному напрямку по суходолу на протязі 18,85 м. Зазначені межі чітко відповідають: викопіюванню з плану с. Городок М 1:3000 із виносом ділянки з масштабом 1:2000; кадастровому плану земельної ділянки з описом меж та експлікацією земельних угідь, із їх погодженням, також: начальником управління Держкомзему у Рівненському районі О. Доброжанським; начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації Лебедюком А., головою Городоцької сільської ради О. Ткачук.
Зазначений кадастровий план містить позначку про визначення кадастрового номера земельної ділянки з 13.09.2012 року №5624683300:07:027:0339.
План вилучення земельної ділянки у АТЗТ «Лада-полісся» площею 0,7846 га із узгодженими межами та конфігурацією земельної ділянки погоджений органом місцевого самоврядування - головою Городоцької сільської ради, землекористувачем АТЗТ «Лада-Полісся» та директором ТзОВ «Добробут-Рівне».
Позивач наголошує, що зазначений проект землеустрою розроблявся та погоджувався суміжним землекористувачем АТЗТ «Лада-Полісся» за тими межами, які існували фактично, тобто відповідно до меж фактичного використання земельної ділянки.
Відповідач у даній справі - ФОП Троячнук Олександр Петрович набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер №5624683300:07:027:0339 у зв`язку з придбанням у ТзОВ «Добробут-Рівне» незавершеного будівництвом об`єкта (будівлі котельні), що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.08.2013 року, за змістом якого ТзОВ «Добробут-Рівне» продало, а гр. ОСОБА_1 купив належний продавцю на праві приватної власності незавершений будівництвом об`єкт (будівля котельні), який знаходиться в АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,7808 га (кадастровий номер земельної ділянки 5624683300:07:027:0339).
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.01.2014 року відповідач у даній справі - ФОП Троянчук О.П. набув право власності на земельну ділянку шляхом її викупу (придбання) загальною площею 0,7808 га, №5624683300:07:027:0339 в межах та конфігурації, які були погодженні для вилучення із користування АТЗТ «Лада- Полісся» та існували станом на дату набуття права власності відповідачем на земельну ділянку.
15.12.2021 року правонаступник АТЗТ «Лада-Полісся» ТзОВ «Лада-Полісся» набув право власності на земельну ділянку шляхом викупу площею 2,0567 га (право користування якою підтверджувалось документально), кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, в межах та відповідно до конфігурації, яка залишилась після її вилучення на користь ТзОВ «УкрТехноФос» у 2007 році площею 0,4709 га, та на користь ТзОВ «Добробут-Рівне» площею 0,7846 га (власником якої є на даний час відповідач).
При цьому, відповідно до складових проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ПрАТ «Лада-Полісся» (який є правонаступником АТЗТ «Лада-Полісся» та правопопередником ТзОВ «Лада-Полісся) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні АТЗТ «Лада-Полісся»: кадастрового плану земельної ділянки; плану зон обмежень на земельну ділянку; акту приймання-передачі межових знаків на зберігання із схемою перенесення в натуру (на місцевість) поворотних точок меж земельної ділянки; схеми земельної ділянки; схеми прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості, що розроблялися з подальшим формуванням земельної ділянки та присвоєнням їй кадастрового номеру, відображено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять... від А до Б - межа по суміжності з земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 протяжністю 125,23 м в північно-східному напрямку, далі протяжністю 8,19 м в південно-західному напрямку, далі протяжність 18.85 м в північно-східному напрямку.
Зі змісту акту приймання-передачі межових знаків на зберігання із схемою перенесення в натуру (на місцевість) поворотних точок меж земельної ділянки вбачається, що межі земельної ділянки погоджені із суміжними землекористувачами, зокрема: відповідачем ОСОБА_1 та представником ТОВ «Укртехнофос». Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.
Таким чином, позивач зазначає, що із аналізу проектної документації: (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТзОВ «Добробут-Рівне» загальною площею 0,7808 га, №5624683300:07:027:0339 (право власності на яку в 2014 році набув відповідач-2; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ПрАТ «Лада-Полісся» загальною площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014) слідує, що суміжні земельні ділянки примикали (межували) одна до однієї по межах без будь-якого розриву, перетину чи накладення, їх конфігурації із північно-західного напряму (земельна ділянка Троянчука О.П.) та із південно-східного напрямку (земельна ділянка ТзОВ «Лада-полісся») доповнювали одна одну та будь - яких помилок у їх місці розташуванні не було. Відтак, фактичне користування земельними ділянками відповідали їх проектним документаціям. Проте, згодом в ході проведення топографо-геодезичних робіт сертифікованим інженером-землевпорядником у серпні 2022 року було встановлено, що побудована відповідачем-2 ФОП Трончуком О.П. огорожа - зі збірних залізобетонних конструкцій (європаркану) (яка мала би розмежовувати належні сторонам на праві власності земельні ділянки) розташована на земельній ділянці ТОВ «Лада-Полісся», а не на межі земельних ділянок (які містяться в Державному земельному кадастрі), як цього вимагає чинне законодавство.
За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи складено висновок експерта №221221/2ЮШ від 03.02.2023 року, згідно з яким встановлено, що:
-Існуючі межі земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 площею 2,0567 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, Городоцька сільська рада не відповідають даним державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі;
-Враховуючи проведені натурні обміри та наявні невідповідності можна зробити висновок, що наявне порушення межі земельної ділянки 5624683300:07:027:0339, площею 2,0567 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, Городоцька сільська рада суміжним землевласником. Площа земельної ділянки, якою користується власник земельної кадастровий номер №5624683300:07:027:0339 (власник гр. ОСОБА_1 ) за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:026:0014 (власник ТОВ «Лада-Полісся») становить 306,6 кв.м. та складається з двох земельних ділянок площами 287 кв.м. та 19,6 кв.м., огорожа виконана із збірних залізобетонних конструкцій (європаркану).
Фактичні обставини справи, що підтверджуються висновком судового експерта вказують на те, що позивач, всупереч його праву, не може користуватись частиною належної йому на праві власності земельною ділянкою загальною площею 306,6 кв.м, оскільки доступ до неї обмежений відповідачем-2 шляхом встановлення огорожі навколо земельної ділянки.
Тому, позивачем пред`явлено до Господарського суду Рівненської області позовну заяву у справі №918/354/23 про усунення перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Лада-Полісся» належної їй на праві власності земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, шляхом демонтажу за власний рахунок ФОП Троянчука Олександра Петровича самовільно встановленої ним на цій земельній ділянці огорожі - зі збірних залізобетонних конструкцій (європаркану) в частині земельної ділянки площею 306,6 кв.м відповідно до висновку експерта №221221/2-ЮШ від 03.02.2023року судової земельно-технічної експертизи, повернувши її у попередній придатний для використання стан. Проте, замість приведення відповідачем фактичних меж користування земельної ділянки площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 відповідно до відомостей, зазначених у Державному земельному кадастрі (шляхом перенесення паркану на межу земельних ділянок), ФОП Троянчук О.П. вирішив під виглядом помилки перереєструвати межі своєї земельної ділянки, змістивши її на земельну ділянку ТзОВ «Лада-Полісся» шляхом накладення/перетину.
Також позивач зазначає, що 23 жовтня 2023 рокув ході ознайомлення представником ТзОВ «Лада-Полісся» із матеріалами судової справи №918/354/23 було встановлено, що дані державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 не співпадають з даними первинної реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТзОВ «Добробут-Рівне».
Так, Приватним підприємством-фірмою «АБРИС» за заявою ОСОБА_1 від 14.06.2023 року розроблена Технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02 в АДРЕСА_2 .
На підставі вказаної технічної документації рішенням державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформленого протоколом №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки», проведено виправлення відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339шляхом зміни місцерозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09.11.2023 року№29-20-9, 1-6021/0/19-23 на адвокатський запит представника позивача повідомлено про підстави прийняття протоколу №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки», зокрема, що 12.07.2023 року надійшла заява ЗВ-9201585662023 «Внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки», до якої додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої є ППФ «Абрис» та електронний документ в форматі ХМІ. Файлу.
В процесі аналізу технічної документації, відомостей Державного земельного кадастру України та висновку судового експерта, зробленого на замовлення та на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області у справі №918/354/23, було встановлено, що зазначене рішення державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформлене протоколом №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки» прийняте всупереч положень чинного законодавства за наявності підстав для відмови у внесенні виправлень в Державний земельний кадастр України.
Так, відповідно до висновку судового експерта від 08.09.2023 року №47, складеного на замовлення Господарського суду Рівненської області у справі №918/354/23, на підставі розробленої і зареєстрованої технічної документації (виготовленої Приватним підприємством-фірмою«АБРИС») земельнаділянка 5624683300:07:027:0339 змінила місцерозташування, проміри і конфігурацію, а реєстрація змін місця розташування була зареєстрована із накладанням (перетином) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, належними на праві власності ТОВ «Лада-Полісся» та О. Троянчуку відповідно. Площа накладання становить 461 кв.м. та складається з двох контурів площами 415 кв.м. та 46 кв.м. Також, при перереєстрації земельної ділянки 5624683300:07:027:0339 було утворено розрив між ділянками кад. №5624683300:07:027:0339 та 5624683300:07:027:0038, що належать гр. ОСОБА_1 та ТзОВ «Мінерал-Еко» (висновок експерта додається). Також судовим експертом встановлено, що аналізуючи натурні межі (існуючу огорожу) земельної ділянки 5624683300:07:027:0339, що належить гр. ОСОБА_1 та дані існуючої державної реєстрації експертом не встановлено жодних співпадінь натурних меж та даних державної реєстрації.Наявні обґрунтування в пояснюючій частині технічної документації 2023 року ПП «Абрис» в виконаній роботі не реалізовані. Отже, фактично існуюча межа між земельними ділянками з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, належними на праві власності ТОВ «Лада-Полісся» та О. Троянчуку, не відповідає межі, зазначеній в Державному земельному кадастрі.
Таким чином, протокол державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М. №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки» прийнятий не з метою виправлення помилок у Державному земельному кадастрі щодо місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, а з метою «узаконення» (під виглядом помилки) протиправного використання (захоплення) ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею уже 461 кв.м. право власності на яке належить ТОВ «Лада-Полісся».
Зазначені обставини в сукупності із належними та допустимими доказами, враховуючи аналіз чинного законодавства, дають підстави для висновку про протиправність рішення відповідача-1, оформленого протоколом №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки», яким у Державному земельному кадастрі змінено місцерозташування, проміри (лінійні розміри) та конфігурації зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339. Таке рішення, порушує права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
При цьому відповідач 2 у своєму відзиві зазначив, що ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 31.01.2014 року належить земельна ділянка площею 0,7808 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 за адресою АДРЕСА_3 , яка використовується ним для підприємницької діяльності. Огорожа між земельними ділянками була встановлена по межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка була погоджена із Директором АТЗТ Лада- Полісся ОСОБА_2 відповідно до паперових документів формування цією земельної ділянки, тому зміщення межі земельної ділянки ТОВ Лада-Полісся та її фактичне накладання на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_1 відбулося через неврахування при виготовленні документації для ТОВ Лада- Полісся фактичних координат узгодженої межі земельних ділянок на паперових носіях та неврахування помилки при реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 у Державному земельному кадастрі.
При обстеженні земельної ділянки ОСОБА_1 через наявний господарський спір були підтверджені помилки у державній реєстрації цієї земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 у Державному земельному кадастрі, які не відповідали фактичному розташуванню земельної ділянки та точкам координат на паперових носіях, у зв`язку із чим на підставі первинних паперових документів було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в АДРЕСА_2 . Також зазначає, що у Технічній документації із землеустрою ОСОБА_1 , розробник ППФ Абрис 2023 року на підставі якої виправлена помилка, обґрунтував, що помилка полягала щодо місця розташування земельної ділянки, але із повним збереженням усіх її лінійних розмірів. Інші доводи позивача також не заслуговують на увагу та спростовуються Висновком експерта за результатом проведення земельно-технічної експертизи від 24.01.2024 року №03-24.
Відповідач 1 стверджує, що відповідно до даних програми ведення Державного земельного кадастру була сформована заява через особистий кабінет розробника документації Внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж ЗД. До заяви було додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої є ППФ "Абрис та електропил документ в форматі XML файлу.
При розгляді складових частин технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої є ППФ Абрис, наявне обгрунтування щодо перетину земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 із земельною ділянкою кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, також зазначено, що межі земельної ділянки ТзОВ Лада-Полісся не відповідають фактичному розташуванню на місцевості тому державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення щодо внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339. Рішення державного кадастрового реєстратора відділу №7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханімої Ю.М.. оформлене протоколом №8476269 від 13.07.2023 року Про виправлення помилки, сформована за допомогою програми ведення Державного земельного кадастру не є правовим актом індивідуальної дії та не може порушувати цивільні права або інтереси особи та його скасування не передбачено програмним забезпеченням та не усуне нібито порушене право позивача.
Також, із письмових пояснень третьої особи вбачається, що що ППФ АБРИС підтверджує, що є розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 . Під час проведення топографо-геодезичних робіт приватним підприємством-фірмою АБРИС на замовлення гр. ОСОБА_1 було встановлено: що межі сформованої земельної ділянки 06.02.2013 року, право власності у відповідності до вимог статті 125 Земельного кодексу України, на яку виникло у гр. ОСОБА_1 03.02.2014 року, площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02, в АДРЕСА_2 за фактичним використанням не відповідають відомостям про земельну ділянку, які внесенні до Державного земельного кадастру. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Гр. ОСОБА_1 прийнято рішення про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки, площею 0,7808 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02, в АДРЕСА_2 на підставі матеріалів топографо-геодезичних робіт минулих років з метою відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для внесення змін до відомостей про земельну ділянку у відповідності до вимог статті 26 Закону України Про Державний земельний кадастр.
На підставі графічних матеріалів на паперових носіях приватним підприємством-фірмою АБРИС було прийнято рішення про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки без зміни конфігурації (внутрішніх кутів та лінійних промірів в меж допусків) гр. ОСОБА_1 згідно документів на паперових носіях Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ Добробут-Рівне для реконструкції складу під цех по виробництву будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 , на підставі якого формувалася земельна ділянка 06.02.2013 року, площею 0,7808 га з присвоєним кадастровим номером 5624683300:07:027:0339.
Заперечуючи щодо доводів відповідача 1 та 2 позивач зазначив, що незрозумілою є позиція відповідачів щодо неможливості визначення дійсних меж земельних ділянок, якими володіють ТзОВ Лада-Полісся та ФОП Троянчук О.П., позаяк усі відомості щодо меж були відображені у Державному земельному кадастрі України, погоджені у технічних документаціях, відповідно до яких вони були сформовані та зареєстровані у ДЗК України.
Технічними документаціями з формування суміжних земельних ділянок позивача (у 2019 році) та відповідача-2 (у 2010 році) з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339 були встановлені чіткі межі цих ділянок із каталогами координат поворотних точок, зокрема й конфігурації земельних ділянок, лінійні проміри, місця їх розташування містились в Державному земельному кадастрі України до дня виникнення спірних правовідносин. Саме координати поворотних точок, які містились в технічній документації із землеустрою (2010 року у відповідача-2 та 2019 року у позивача), на підставі яких було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі України встановлюють дійсні межі земельних ділянок без перетину/накладення/ розриву, маючи пріоритет над межею, яка фактично використовується відповідачем-2 без законної на те правової підстави (шляхом захоплення частини земельної ділянки ТзОВ Лада-Полісся).
Прийняття відповідачем-1 оскарженого рішення у вигляді протоколу було не з метою виправлення помилок у Державному земельному кадастрі щодо місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, а з метою узаконення (під виглядом помилки) протиправного використання (захоплення) ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею уже 461 кв.м. право власності на яке належить ТОВ Лада-Полісся. Будь-яких обґрунтованих доводів, які ж саме помилки існували в Державному земельному кадастрі України, що слугували підставою для прийняття оскарженого рішення, відповідач-1 не зазначив, обмежившись лише тим, що на його думку, в технічній документації наявне обґрунтування щодо виникнення перетину земельних ділянок. При зміні зовнішніх меж земельної ділянки відповідача-2 шляхом її накладення на земельну ділянку ТзОВ Лада-Полісся Державний кадастровий реєстратором керувався ВИКЛЮЧНО доводами ФОП Троянчука О.П. та ППФ Абрис, не з`ясувала чи визнає ТзОВ Лада-Полісся факт будь-яких помилок між суміжними землевласниками, чи є між ними спори щодо меж користування земельними ділянками, чи розглядаються в судах ці спори, чи наявні висновки судових експертів із спірних питань.
Виходячи з детального аналізу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої в 2023 році був ППФ Абрис, наявне обґрунтування щодо перетину земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 із земельною ділянкою кадастровий номер 5624683300:07:026:0014. Разом з тим, згідно змісту вказаної технічної документації ППФ Абрис не вбачається щодо наявності такого обґрунтування.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (стаття 2 ЗК України).
Відповідно до частини 1 статті 79, частини 8 і 9 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів; й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Згідно з положеннями статті 55 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 858-IV установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376). Згідно з пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.
Із поземельної книги належної відповідачу-2 на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, заведеної Управлінням Держземагенства у Рівненському районі 06.02.2013 року (дата її відкриття) вбачається, що її площа під час формування складала 0,7808 га, яка належала Городоцькій сільській раді та перебувала в оренді ТзОВ «Добробут-Рівне», кадастровий план земельної ділянки містив її конфігурацію та проміри (лінійні розміри), зокрема відображено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять...від В до А - межа по суміжності з земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 протяжністю 125,23 м в північно-східному напрямку, далі протяжністю 8.19 м в південно-західному напрямку, далі протяжність 18.85 м в північно-східному напрямку. Межа від В до А - АТЗТ «Лада-Полісся». Координати поворотних точок меж земельної ділянки містять ті ж самі відомості щодо відстані та поворотів точок земельної ділянки. Більше того, межі набутої ТзОВ «Лада-Полісся» у 2019 році земельної ділянки (як її конфігурація, так і проміри/лінійні розміри та поворотні точки координат) погоджувались відповідачем-2 без будь-яких зауважень, позаяк вони чітко доповнювали (співпадали) із наявною у Державному земельному кадастрі спільною межею із земельною ділянкою відповідача-2.
Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Як зазначено вище, на підставі технічної документації (виготовленої Приватним підприємством-фірмою «АБРИС») відповідачем-1 протоколом №8476269 від 13.07.2023 року «Про виправлення помилки», проведено виправлення відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 шляхом зміни місцерозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки. Тобто, вимоги ст. 103 ЗК України свідомо порушено відповідачем-2 його умисними діями щодо самовільного знищення існуючих межових знаків між земельними ділянками сторін спору, самовільної забудови земельної ділянки позивача парканом.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
У зв`язку з невідповідністю фактичного використання відповідачем-2 земельною ділянкою межам, встановлених відомостями Державного земельного кадастру України при її формуванні на підставі первинної технічної документації (встановлення ним паркану на земельній ділянці ТзОВ «Лада-Полісся»), позивачем подано позовну заяву до Господарського суду Рівненської області з проханням усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу незаконно встановленого паркану.
Проте, відповідачем-1, на підставі помилки, у поземельну книгу внесені зміни щодо земельної ділянки, внаслідок чого було зареєстровано накладання (перетин) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, належними на праві власності ТОВ «Лада-Полісся» та О. Троянчуку відповідно. Площа накладання становить 461 кв.м. та складається з двох контурів площами 415 кв.м. та 46 кв.м. А також, при перереєстрації земельної ділянки 5624683300:07:027:0339 було утворено розрив між ділянками кад. №5624683300:07:027:0339 та 5624683300:07:027:0038, що належать гр. ОСОБА_1 та ТзОВ «Мінерал-Еко».
Відповідно до пункту 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі, якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
Помилками у Державному земельному кадастрі, є, серед іншого, технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою) (пункт 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зміст спірного протоколу не містить будь-якої інформації щодо того, яка ж саме помилка, на думку заявника чи Державного кадастрового реєстратора, слугувала підставою для внесення змін про місцерозташування земельної ділянки, що підтверджує відсутність такої помилки.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки - у випадках, визначених ст.79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України.
За змістом положень статті 9 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо Факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.4-6 ст. 37 цього Закону України «Про державний земельний кадастр», виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
Всупереч наведеному, будь-якої інформації про виправлення помилок в ДЗК України на адресу ТзОВ «Лада-Полісся» як власника земельної ділянки, на яку перереєстровано земельну ділянку відповідача-2 із накладення, не надсилалось.
Згідно з положенням статті 106 Земельного кодексу України спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
З аналізу наведених норм вбачається, що єдиною підставою для внесення державним кадастровим реєстратором відомостей чи змін до Поземельної книги щодо погоджених раніше меж земельних ділянок є відповідна заява власника земельної ділянки чи землекористувача із погодженням/за згодою суміжного землекористувача.
Спільні межі земельних ділянок були узгоджені/погоджені в 2010 році при вилученні в АТЗТ «Лада-Полісся» із його права користування частини земельної ділянки площею 0,7808 га на користь права оренди ТзОВ «Добробут-Рівне» під час її формування і реєстрації та в 2019 році при формуванні земельної ділянки ПрАТ «Лада-Полісся» під час її придбання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).
У п. 10 Порядку №1051 регламентується, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.
Зокрема, п. 12 Порядку №1051 передбачається, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Згідно із п. 67 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Відповідно до п. 69 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник). Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, крім випадків, передбачених у пунктах 110-1, 110-2 цього Порядку.
Всупереч наведеному, Державним кадастровим реєстратором під час прийняття оскарженого рішення не враховано попередні технічні документації, які слугували підставою для реєстрації в ДЗК України суміжних земельних ділянок та проігноровано наявні протоколи погодження меж земельних ділянок, підписані (узгоджені) як позивачем, так і відповідачем-2.
Відповідно до ч.6 ст.24 Закону України №3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Згідно з абз. 5 п. 74-1 Порядку у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є розташування об`єкта у межах іншого об`єкта Державного земельного кадастру, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру, з яким виникає перетинання меж таких об`єктів, та/або кадастровий номер земельної ділянки, якщо таким об`єктом Державного земельного кадастру є земельна ділянка.
Пунктом 111 Порядку передбачено, що за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
В зв`язку з тим, що внаслідок реєстрації виправлення (змін) місцерозташування земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 виникало накладення (перетин) цієї земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014, кадастровий реєстратор зобов`язаний був відмовити у внесенні змін до Державного земельного кадастру України.
Відповідно до п. 116, п.118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Проте, зі змісту поземельної книги (запис від 13.07.2023 року №012) вбачається, що Державним кадастровим реєстратором Луханіною Ю.М., що працює в структурі відповідача-1, на підставі звернення відповідача-2 від 12.07.2023 року №ЗВ-9201585662023 внесені зміни запису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, зокрема в частині виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, якими внесені зміни поворотних точок, відстані та координат. Відповідно до змін, як вбачається із висновку судового експерта, відповідачем-1 було зареєстровано накладання (перетин) двох земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку позивача з кадастровим номером 5624683300:07:026:0014 було накладено земельну ділянку відповідача-2 кадастровий номер 5624683300:07:027:0339. Площа накладання становить 461 кв.м. та складається з двох контурів площами 415 кв.м. та 46 кв.м. (як встановлено судовим експертом в ході проведення судової експертизи). Координати поворотних точок, які містились в технічній документації із землеустрою (2010 та 2019 року), на підставі яких було сформовано земельні ділянки та зареєстровано в Державному земельному кадастрі України встановлюють дійсні межі земельних ділянок без перетину/накладення/розриву та мають пріоритет над межею, яка фактично використовується відповідачем-2 без законної на те правової підстави (шляхом захоплення частини земельної ділянки ТзОВ «Лада-Полісся»). Фактичну межу користування земельними ділянками (як належною йому, так і тією, що перебуває у власності позивача) відповідач-2 встановив самостійно, без достатньої правої підстави, побудувавши на земельній ділянці ТзОВ «Лада-Полісся» паркан, а в майбутньому видавши самовільне захоплення земельної ділянки за «так звану помилку» у первинно виготовленій в 2010 році технічній документації.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.
Матеріали справи не містять доказів того, що «виявлені помилки» у визначенні невідповідності меж земельних ділянок були виправлені Державним кадастровим реєстратором за письмовим погодженням ТзОВ «Лада- Полісся», якій належить право власності на земельну ділянку, та права якої в ході такої реєстрації були порушені.
Зважаючи на це, Державний кадастровий реєстратор відповідач-1 був зобов`язаний відмовити у внесенні виправлень до Державного земельного кадастру України в частині змін місця розташування земельної ділянки, належної позивачу, позаяк виник перетин/накладення на земельну ділянку позивача і розрив з сусідньою земельною ділянкою та посприяв розвитку у подальшому спору щодо меж земельної ділянки.
Відповідачі стверджують про наявність помилки у геопросторових даних під час перерахунку із однієї системи координат в іншу, що слугувало підставою для винесення спірного рішення, оформленого протоколом Державного кадастрового реєстратора на підставі виготовленої ПП-Фірма «Абрис» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Оцінюючи вказані доводи, суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до частини першої, другої статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
Судом не встановлено будь-яких співпадінь (окрім площі) між каталогами координат, промірами, конфігурацією, поворотними точками меж належної земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, що були зазначені у проекті землеустрою, виготовленому для відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ Добробут-Рівне (попередньому власнику земельної ділянки), із виготовленою на замовлення ФОП Троячнука О.П. технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки. Відтак, Державним кадастровим реєстратором при внесенні змін щодо місця розташування, промірів, поворотних точок меж земельної ділянки, конфігурації та каталогу координат фактично зареєстровано нову земельну ділянку, яка не має жодних співпадінь (окрім площі) із первинно сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі земельною ділянкою кадастровий номер 5624683300:07:027:0339.
Вирішуючи питання про допустимість наданого ФОП Троянчуком О.П. висновку експерта за результатом проведення земельно-технічної експертизи від 24.01.2024 року №03-24, суд вказує на те, що висновки експерта не спростовують встановлених в ході розгляду справи судом обставин, підтверджених належними і допустимими доказами.
За встановлених обставин, судом вбачається неправильно вказаний каталог координат земельної ділянки відповідача-2 в технічній документації із землеустрою, яка слугувала відповідачу-1 для внесення виправлень до Державного земельного кадастру України, порушує право ТзОВ «Лада-Полісся» на вільне володіння та користування належною йому на праві власності земельною ділянкою, а також є причиною для виникнення на даний момент суперечок та спорів щодо визначення спільної межі. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України ). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст.78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно з п. 3 ч.4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на їх обґрунтованість та наявністю обставин, які підтверджують факти порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформлене протоколом №8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки".
2. Скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер №5624683300:07:027:0339, (що знаходиться по вул. барона Штейнгеля, 1-к, с. Городок, , Рівненського району Рівненської області та належить на праві власності Троянчуку Олександру Петровичу, шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку).
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 39792822 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Полісся" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вул. Штейнгеля Барона, 1, код ЄДРПОУ 22556519) 2 147,20 грн судового збору.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Полісся" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вул. Штейнгеля Барона, 1, код ЄДРПОУ 22556519) 2 147,20 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2024 року.
Суддя Н.Церковна
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118258347 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні