Постанова

від 14.02.2024 по справі 1718/2-302/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 1718/2-302/11

Провадження № 61-17635ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. - розглянув у порядку письмового провадження справу

за участю

скаржника - Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - скаржник),

головного державного виконавця Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича (далі - виконавець),

боржників - ОСОБА_1 (далі - боржниця) та ОСОБА_2 (далі - боржник; разом - боржники)

за скаргою скаржника на дії виконавця із закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі за позовом скаржника до боржників про стягнення боргу за кредитним договором

за касаційною скаргою скаржника, якого представляє адвокат Панас Володимир Степанович, на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 5 червня 2023 року, постановлену суддею Ведяніною Т. О., та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Виконавець закінчив виконавче провадження, у якому банк є стягувачем. Підставою вказав повне виконання виконавчого документа про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті.Банк вважав, що закінчення виконавчого провадження є безпідставним, бо двоє боржників не погасили 871,93 доларів США боргу за виконавчим листом про солідарне стягнення з них 1 597,08 доларів США.

2. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні скарги. Зазначили, що факт погашення боргу підтверджують платіжні документи. Банк у касаційній скарзі стверджував, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що частина доказів сплати боргу за рішенням суду про стягнення заборгованості стосується іншого кредитного договору, ніж той, на підставі якого борг стягнув суд.

3. Верховний Суд мав відповісти на питання про те, чи обґрунтовано виконавець закінчив виконавче провадження у зв`язку з повним виконанням виконавчого документа про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті. Оскільки суди не дослідили додані до справи докази, що стосуються предмета скарги на дії виконавця, і про потребу дослідження яких заявляв банк, оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

(2) Зміст скарги на дії виконавця

4. 12 грудня 2022 року скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії виконавця у виконавчих провадженнях про солідарне стягнення з боржників на користь скаржника заборгованості за кредитним договором № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року (далі - кредитний договір) у розмірі 1 597,08 доларів США та скасувати постанови від 9 серпня 2022 року про закінчення виконавчих проваджень № 61343839 і № 61343521. Мотивував скаргу так:

4.1. 17 лютого 2012 року Сарненський районний суд Рівненської області ухвалив заочне рішення про стягнення солідарно з боржників на користь скаржника заборгованості за кредитним договором у вказаному розмірі, а також 6 000,00 грн пені та 455,80 грн судових витрат.

4.2. 14 вересня 2012 року Сарненський районний суд Рівненської області видав відповідні виконавчі листи.

4.3. 10 жовтня 2012 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 34718675 на підставі заяви скаржника про стягнення з боржниці 12 765,46 грн (еквівалента 1 597,08 доларів США згідно з курсом 7,993 доларів/гривню станом на 20 липня 2012 року) і про відкриття виконавчого провадження № 34717717 на підставі заяви скаржника про стягнення з боржника 12 765,46 грн (еквівалента 1 597,08 доларів США згідно з курсом 7,993 доларів/гривню станом на 20 липня 2012 року).

4.4. 17 жовтня 2012 року державний виконавець приєднав до зведеного виконавчого провадження № 37820335 виконавче провадження № 34717717 щодо боржника.

4.5. 28 листопада 2013 року державний виконавець повернув виконавчі документи у виконавчих провадженнях № 34718675 і № 34717717 стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), бо у боржників відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи з розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

4.6. У 2014 році скаржник повторно пред`явив до виконання виконавчі листи про солідарне стягнення з боржників 1 597,08 доларів США.

4.7. 5 березня 2014 року державний виконавець відкрив виконавчі провадження № 42526205 про стягнення з боржниці 15 948,92 грн і № 42530034 про стягнення з боржника 15 948,92 грн.

4.8. 14 травня 2015 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи з розшуку такого майна виявилися безрезультатними) державний виконавець повернув стягувачеві виконавчий документ у виконавчому провадженні № 42530034, а 16 червня 2015 року - виконавчий документ у виконавчому провадженні № 42526205. Повертаючи 14 травня та 16 червня 2015 року виконавчі листи, державний виконавець зазначив, що залишок боргу становить 3 183,46 грн.

4.9. Згодом скаржник знову пред`явив до виконання виконавчий лист про стягнення солідарно з боржників 1 597,08 доларів США. 3 липня 2015 року державний виконавець відкрив виконавчі провадження № 48208312 про стягнення з боржниці 3 183,46 грн і № 48210534 про стягнення з боржника 3 183,46 грн.

4.10. 30 березня 2016 року державний виконавець повернув виконавчі документи у виконавчих провадженнях № 48208312 і № 48210534 стягувачеві згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи з розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

4.11. 13 лютого 2020 року скаржник знову пред`явив до виконання виконавчі листи про стягнення солідарно з боржників 1 597,08 доларів США.

4.12. 20 лютого 2020 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 61343839 про стягнення з боржниці 1 597,08 доларів США (еквівалента 39 112,49 грн згідно з курсом 24,49 грн / долар США).

4.13. 24 лютого 2020 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 6134343521 про стягнення з боржника 1 597,08 доларів США (еквівалента 39 112,49 грн згідно з курсом 24,49 грн / долар США).

4.14. 9 серпня 2022 року виконавець закінчив виконавчі провадження №61343839 і № 61343521 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 (фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Вказав, що сума заборгованості за виконавчим провадженням № 61343521 стягнута з боржниці у виконавчому провадженні № 61343839.

4.15. Постанови про закінчення виконавчих проваджень №61343839 і № 61343521 незаконні, бо залишок заборгованості становить 871,93 доларів США.

(3) Зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

5. 5 червня 2023 року Сарненський районний суд Рівненської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Мотивував так:

5.1. У заяві № 50308/142/2020 від 13 лютого 2020 року скаржник просив прийняти до виконання виконавчий лист № 1718/2-302/2011, виданий 14 вересня 2012 року Сарненським районним судом Рівненської області, обчисливши суму боргу у гривневому еквіваленті у розмірі 39 112 грн 49 коп., виходячи з офіційного курсу валют Національного банку України (далі - НБУ) станом на 13 лютого 2020 року.

5.2. За змістом долученої до скарги виписки з особового рахунку боржниці з 7 грудня 2011 року до 7 грудня 2022 року в рахунок погашення боргу за кредитним договором надійшли 20 465,10 грн.

5.3. За змістом долученої до скарги виписки з особового рахунку боржника з 1 листопада 2010 року до 12 грудня 2022 року в рахунок погашення боргу за тим самим договором надійшли 42 566,03 грн.

5.4. Оплату боржниками суми боргу на стадії виконання судового рішення додатково доводять надані суду представником Сарненського відділу ДВС відповідні розпорядження про зарахування коштів на рахунок скаржника як стягувача, а також платіжні доручення.

6. 16 листопада 2023 року Рівненський апеляційний суд прийняв постанову про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Навів аналогічні до останнього мотиви.

(4) Зміст вимог касаційної скарги

7. 6 грудня 2023 року скаржник через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 5 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

(5) Зміст ухвал суду касаційної інстанції

8. 5 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника. Вказав, що підстави касаційного оскарження визначені в абзаці шостому частини другої статті 389 ЦПК України (суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права).

9. 6 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Скаржник мотивував касаційну скаргу так:

10.1. Суди першої й апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року у справі № 638/1841/14-ц.

10.2. Суд першої інстанції помилково виснував, що виписки з особових рахунків боржників стосуються одного і того ж кредитного договору. Про це скаржник зазначав в апеляційній скарзі. Але апеляційний суд не дослідив докази.

10.3. Борг згідно з рішенням суду погашений не у повному обсязі. Залишок становить 871,93 доларів США. Незважаючи на те, що виконавчі провадження були відкриті на суму 1 597,8 доларів США, 9 серпня 2022 року виконавець безпідставно завершив виконавчі провадження на підставі неправильних власних підрахунків залишку боргу.

10.4. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, зокрема виписки з особових банківських рахунків клієнта (позичальника) (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 і від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц).

(2) Позиції інших учасників справи

10.5. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу на подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

11. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим (частина перша статті 400 ЦПК України).

12. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги(частина третя статті 400 ЦПК України).

13. З огляду на вказані приписи Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, але не обмежений ними тоді, коли, зокрема, необхідно врахувати висновок щодо застосування норм права, який Верховний Суд сформулював у постанові після подання касаційної скарги.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Чи обґрунтовано виконавець закінчив виконавче провадження у зв`язку з повним виконанням виконавчого документа про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті?

14. Скаржник просив визнати незаконними дії виконавця та скасувати його постанови від 9 серпня 2022 року про закінчення виконавчих проваджень №61343839 і № 61343521, бо рішення суду про стягнення солідарно з боржників 1 597,08 доларів США залишається невиконаним у частині 871,93 доларів США. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні скарги. Вважали, що виконавець обґрунтовано закінчив виконавчі провадження №61343839 і № 61343521. Вказали, що згідно з виписками з рахунків боржників вони сплатили на виконання рішення суду 42 566,03 грн, а оскільки скаржник у заяві про відкриття виконавчого провадження просив стягнути 39 112,49 грн (еквівалент 1 597,08 доларів США за курсом 24,49 грн / долар США станом на 13 лютого 2020 року), то заборгованість слід вважати погашеною.

15. Скаржник у касаційній скарзі стверджував, що суди попередніх інстанцій не врахували, що виписка з рахунку боржника стосується виконання судового рішення про стягнення заборгованості за іншим кредитним договором - № 16/08/11/КА-Ф від 4 березня 2008 року, - а не кредитного договору № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року. Тому просив оскаржені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно виснували про необґрунтованість скарги на дії виконавця із закінчення виконавчого провадження.

17. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).

18. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частина третя статті 39 Закону № 1404-VIII).

19. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

20. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).

21. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

22. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили таке:

22.1. 13 лютого 2020 року скаржник звернувся із заявами про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення суду про стягнення солідарно з боржників 1 597,08 доларів США, що еквівалентно 39 112,49 грн за курсом НБУ станом на 13 лютого 2020 року 24,49 грн / долар США. 20 лютого 2020 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 61343839 про стягнення з боржниці 1 597,08 доларів США, що еквівалентно 39 112,49 грн згідно з курсом 24,49 грн / долар США, а 24 лютого 2020 року відкрив виконавче провадження № 6134343521 про стягнення з боржника 1 597,08 доларів США, що еквівалентно 39 112,49 грн згідно з курсом 24,49 грн / долар США.

22.2. 9 серпня 2022 року виконавець виніс постанову про закінчення виконавчих проваджень №61343839 і № 61343521 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) і статті 40 Закону № 1404-VIII. Вказав, що сума заборгованості за виконавчим провадженням № 61343521 стягнута з боржниці у виконавчому провадженні № 61343839.

22.3. Згідно з випискою з особового рахунку боржниці за період з 7 грудня 2011 року до 7 грудня 2022 року вона сплатила у рахунок погашення боргу 20 465,10 грн (а. с. 24-25).

22.4. Згідно з випискою з особового рахунку боржника за період з 1 листопада 2010 року до 12 грудня 2022 року він сплатив у рахунок погашення боргу 42 566,03 грн.

22.5. Факт оплати боржниками суми боргу на стадії виконання судового рішення додатково підтверджують надані представником Сарненського відділу ДВС відповідні розпорядження про зарахування коштів на рахунок стягувача та платіжні доручення.

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не обмежений доводами касаційної скарги, оскільки суди першої й апеляційної інстанції порушили норми процесуального права та не врахували висновок щодо застосування приписів статті 449 ЦПК України, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 724/1649/22 у разі порушення строку звернення до суду зі скаргою, передбаченого статтею 449 ЦПК України, суд залишає її без розгляду.

25. Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 і від 11 жовтня 2023 року у справі № 354/357/21).

26. Суди попередніх інстанцій не з`ясували, коли скаржник дізнався або мав дізнатися про порушення його права виконавцем, і чи дотримав він передбачений статтею 449 ЦПК України строк звернення до суду зі скаргою. Тому передчасно виснували про можливість розгляду скарги по суті. Під час нового розгляду справи суди мають дослідити докази, які підтверджують момент, коли скаржник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. Зокрема, супровідні листи виконавця від 9 серпня 2022 року № 23531 і № 23518, згідно з якими він надіслав скаржнику постанови про закінчення виконавчих проваджень № 61343839 і № 61343521 від 9 серпня 2022 року (а. с. 20-23).

27. У випадку, якщо суд встановить дотримання скаржником строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України, для об`єктивної оцінки належності виконання судового рішення про солідарне стягнення з боржників 1 597,08 доларів США боргу за кредитним договором № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року слід: (а) за призначеннями платежів, які отримав скаржник, встановити, які суми у виконавчих провадженнях із виконання відповідного судового рішення стягнуті з боржників саме у рахунок боргу за вказаним, а не іншим кредитним договором; (б) визначити еквіваленти у доларах США за курсом НБУ станом на дні стягнення з боржників у межах виконавчих проваджень кожної суми у гривнях на погашення боргу за кредитним договором № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року у справі № 638/1841/14-ц). Для цього судам необхідно буде дослідити:

виписку з особового рахунку боржниці за період з 7 грудня 2011 року до 7 грудня 2022 року - на предмет призначення платежів про оплату за іншим кредитним договором, ніж договір № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року (а. с. 24-25);

виписку з особового рахунку боржника за період з 1 листопада 2010 року до 12 грудня 2022 року - на предмет призначення платежів про оплату за іншим кредитним договором, ніж договір № 32/08/11/К-СМП від 23 травня 2008 року (а. с. 26-27);

напис державного виконавця на виконавчих листах про залишок заборгованості станом на 16 червня 2015 року у сумі 3 183,46 грн (а. с. 8, 9) - на предмет еквівалента у доларах США цього залишку боргу на вказану дату за курсом НБУ;

заяви скаржника від 13 лютого 2020 року про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з боржників 1 597,08 доларів США, що станом на 13 лютого 2020 року еквівалентно 39 112,49 грн згідно з курсом НБУ 24,49 грн / долар США (а. с. 52, 54), - на предмет встановлення підстав для розрахунку скаржником залишку заборгованості на 13 лютого 2020 року, виходячи з повної суми боргу;

позовну заяву (а. с. 1-5) й апеляційну скаргу (а. с. 147-151) - на предмет встановлення підстав для розрахунку залишку заборгованості у розмірі 871,93 доларів США.

28. З огляду на викладене обґрунтованими є твердження скаржника у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, але з інших підстав, ніж зазначені у цій скарзі.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

29. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

30. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи(пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

31. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

32. Суди першої й апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, не з`ясувавши, коли скаржник дізнався про порушення його права та чи дотримав він передбачений статтею 449 ЦПК України строк звернення до суду зі скаргою на дії виконавця із закінчення виконавчого провадження. Тому, враховуючи, зокрема, висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 26 грудня 2023 року у справі № 724/1649/22, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

(3.2) Щодо судових витрат

33. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, слід розподілити за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 - 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

2. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 5 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук