Постанова

від 10.04.2024 по справі 759/20834/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 759/20834/23

номер провадження 22-ц/824/4208/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» - ОСОБА_1

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року /суддя Ул`яновська О.В./

у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року передано цивільну справу до Солом`янського районного суду м. Києва (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25)./а.с. 31/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСББ «Перемога 146» - Горлатий О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано правила виключної підсудності. Вказував, що спір стосується стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті членських внесків за утримання будинку та прибудинкової території (житлово-комунальних послуг) по квартирі АДРЕСА_1 , тобто предметом позову є вимоги щодо стягнення заборгованості за утримання нерухомого майна, для якого положеннями ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність.

Відповідачі про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, на підставі наступного.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, про те, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 26.10.2023 судом отримано інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом`янської РДА м. Києва згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 28.03.1991 по теперішній час.

Крім того, 26.10.2023 судом отримано інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом`янської РДА м. Києва згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 25.11.1993 по теперішній час.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Приписами ч. 1ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі N910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі N911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Спір стосується стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті членських внесків за утримання будинку та прибудинкової території (житлово-комунальних послуг) по квартирі АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду - предметом позову є вимоги щодо стягнення заборгованості за утримання нерухомого майна

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з відповідачів в рівних частинах стягується сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» - Горлатого Олександра Васильовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» /код ЄДРПОУ 40681498/ 1342 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_2 / на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» /код ЄДРПОУ 40681498/ 1342 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: