Постанова

від 24.12.2024 по справі 759/20834/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 759/20834/23

Провадження № 22-ц/824/14711/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

сторони: позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«ПЕРЕМОГА 146»

відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРЕМОГА 146» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6375 грн 75 коп., інфляційні нарахування у розмірі 686 грн 22 коп. та 3 % річних у розмірі 229 грн 50 коп., а також судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 2684 грн 00 коп. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.

Позов мотивований тим, що ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через свої органи управління та забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг, однак відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 споживають, але не оплачують комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та не виконують рішення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач ОСОБА_3 з 19.07.2018 до 22.09.2021 була власником квартири АДРЕСА_2 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2021 за №270180438, право власності відповідача 1 на квартиру зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2018 за №29184550 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. 29.11.2018 за реєстровим №1178.

Згідно Актів ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» про фактичне проживання від 15.12.2016, 02.04.2023, 13.10.2023 відповідачі (мати та син) разом проживають в квартирі АДРЕСА_2 .

Заборгованість відповідачів перед позивачем зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2020 по 21.09.2021 складає 6375 грн 75 коп., та на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 21.02.2020 по 23.02.2022 у розмірі 686 грн 22 коп., 3% річних за період з 21.02.2020 по 23.02.2022 у розмірі 229 грн 50 коп.

Рішенням Святошинського районного суду від 18 червня 2024 року позов ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2020 по 21.09.2021 у розмірі 6375,75 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «ПЕРЕМОГА146» судовий збір у розмірі 2346, 92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт надання житлово-комунальних послуг та наявність зобов`язань у відповідачів, як споживачів відповідних послуг по сплаті їх вартості перед позивачем, які у свою чергу не довели протилежного.

17 липня 2024 року ОСОБА_3 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просило скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 знаходиться в лавах Збройних Сил України, відтак провадження у справі повинно було бути зупинено.

Зазначає, що згідно положень Закону України «Про об`єднання власників багатоквартирного будинку» власник квартири чи нежитлового приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, автоматично стає співвласником усього багатоквартирного будинку. Відтак, співвласником є саме власник квартири, у якому створено ОСББ.

Вказує, що вона не погоджується з наявною заборгованістю, оскільки вона сплачувала рахунки, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи квитанції про сплату житлово-комунальних послуг та власний контр-розрахунок.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року справу було призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

31 жовтня 2024 року від представника ОСББ «Перемога 146» адвоката Горлатого О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Встановлено, що ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» створено співвласниками будинку АДРЕСА_1 , а його державну реєстрацію проведено 22.07.2016, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №10721020000034701 (а.с.7).

На виконання розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.07.2017 №359 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» передало на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРЕМОГА 146» житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання - передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 31.08.2017 (а.с.5-6).

Відповідно до статуту ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» є неприбуткова юридична особа, яка частково шляхом самозабезпечення та частково шляхом залучення суб`єктів господарювання здійснює утримання і експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію за рахунок коштів співвласників будинку, напряму розраховуючись коштами, що є в і її розпорядженні, із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг (а.с. 15-20).

ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через свої органи управління та забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг.

19.09.2017 загальними зборами співвласників багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , були затверджені членські внески на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 6 грн 50 коп. за кв.м. загальної площі квартири, нежитлового приміщення для 2-16 поверхів та 5 грн 91 коп. за кв.м. для першого поверху (а.с. 21).

ОСОБА_3 з 19.07.2018 до 22.09.2021 була власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2021 за №270180438, право власності відповідача-1 на квартиру зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2018 за №29184550 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. 29.11.2018 за реєстровим №1178 (а.с.4).

Згідно Актів ОСББ «ПЕРЕМОГА 146» про фактичне проживання від 15.12.2016, 02.04.2023, 13.10.2023 відповідачі разом проживали в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.13-14).

Згідно з розрахунком позивача, відповідачі, не сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим за ними утворилась заборгованість за період із 01.01.2020 по 21.09.2021 у розмірі 6375 грн 75 коп. (а.с.9,10).

Згідно з розрахунками позивача, його вимоги до відповідачів за період з 21.02.2020 по 23.02.2022 про стягнення інфляційних нарахувань становлять 686 грн 22 коп., та 3% річних становлять 229 грн 50 коп. (а.с.11-12).

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Щодо доводів скаржника про те, що вона не погоджується з наявною заборгованістю, оскільки вона сплачувала рахунки, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи квитанції про сплату житлово-комунальних послуг та власний контр-розрахунок.

Як убачається з матеріалів справи позивач просив стягнути заборгованість яка виникла з 01 січня 2020 року по 21 вересня 2021 року.

Разом з тим, контр розрахунок відповідача ОСОБА_3 включає сплати які відбувались протягом 2019 року, що не є предметом розгляду вказаного позову.

Також, долучені ОСОБА_3 квитанції про сплату комунальних послуг від 11 січня 2019 року; 27 лютого 2019 року; 15 березня 2019 року; 12 квітня 2019 року; 16 квітня 2019 року; 16 квітня 2019 року; 17 квітня 2019 року; 26 квітня 2019 року; 17 серпня 2019 року; 17 серпня 2019 року; 30 серпня 2019 року; 31 липня 2022 року; від 12 червня 2022 року; судом до уваги не беруться, оскільки вказані квитанції виходять за межі предмету спору який розглядається у вказаній справі, оскільки суд розглядає заборгованість яка виникла з 01 січня 2020 року по 21 вересня 2021 року.

Разом з тим, питання щодо стягнення заборгованості за період з 02 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року (до якого відносяться зазначені квитанції) розглядався судом у справі № 759/20932/23.

Також відповідачем було долучені квитанції від 02 жовтня 2020 року; 21 жовтня 2020 року; 23 грудня 2020 року; на загальну суму 3 000,00 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вказані платежі були враховані під час обрахування заборгованості, саме було зараховано в листопад 2020 року 2 828,92 грн., за винятком 171,08 грн банківської комісії яку було стягнуто з відповідача.

Як убачається з матеріалів справи а саме розрахунку заборгованості (а.с. 10) дійсно сума 2 828,92 грн була зарахована позивачем у частину погашення заборгованості.

Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що доводи про те, що вона не погоджується з наявною заборгованістю, оскільки вона сплачувала рахунки, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи квитанції про сплату житлово-комунальних послуг та власний контр-розрахунок, є необґрунтовані, оскільки квитанції та сплати які були долучені до матеріалів справи, які стосуються періоду стягнення заборгованості, а саме з січня 2020 року по січень 2021 року, який розглядається апеляційним судом, позивачем були враховані в повному обсязі.

Наданий відповідачем контррозрахунок є необґрунтованим, оскільки включає період заборгованості який судом не розглядається.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 знаходиться в лавах Збройних Сил України, відтак провадження у справі повинно було бути зупинено.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.

За змістом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

ЄСПЛ зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що зупинення провадження у справі повинно сприяти принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

У постанові Верховного Суду України 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_3 від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки, відповідачем ОСОБА_3 не надані докази перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заяваОСОБА_3 про зупинення провадження у справі є необґрунтованою.

Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що склад учасників процесу, предмет та підстави заявленого позову дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому доводи ОСОБА_3 не свідчили про безумовний обов`язок суду першої інстанції зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, чим може бути порушено право позивача та інших відповідачів на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку» (далі - Закон 2866-III) основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані:

1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;

2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;

3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням;

4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

5) виконувати рішення зборів співвласників;

6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку;

8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства;

9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом;

10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частини 2 цієї статті унормовано, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно частини 3 цієї статті у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині позовних вимог ОСОБА_2 , колегія суддів вказує про таке.

Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону 2866-III).

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (стаття 16 Закону 2866-III).

Згідно окремих положень статті 17 Закону 2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 23 Закону 2866-III унормовано, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

З протоколу загальних зборів ОСББ від 19 вересня 2017 року убачається, що рішенням загальних зборів з 01 вересня 2017 року установлено розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для утримання прибудинкової території в сумі 6,50 гривень за 1 кв.м. загальної квартири, нежитлового приміщення для 2-16 поверху та 5,91 за 1 кв.м. для 1 поверху.

З аналізу зазначених норм права та установлених обставин справи колегія суддів робить висновок, що прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ «Перемога 146» є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобо''язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для ОСОБА_2 , які хоч і проживають у квартирі, проте не є співвласниками у розумінні статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відтак, висновки суду першої інстанції щодо обов`язковості для ОСОБА_2 сплачувати установлені загальними зборами відповідно до статуту внески зроблені внаслідок неправильного застосування вищевказаних норм матеріального права.

Твердження відзиву на апеляційну скаргу представника позивача адвоката Горлатого О.В., в тій частині, що ОСОБА_2 як споживач житлово-комунальних послуг повинен сплачувати послуги з утримання будинків і споруд, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Тарифи на житлово-комунальні послуги визначаються згідно статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема частиною 3 цієї статті визначено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Разом з тим, у цій справі позивачем заявлено вимоги не про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, розрахованих з урахуванням вимог статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а внеску, затвердженого рішенням співвласників згідно статті 23 Закону 2866-III, яке є обов`язковим для виконання виключно для співвласників ОСББ.

При цьому, згідно частини 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що вказана заборгованість має стягуватись з власника житлового приміщення, а тому заборгованість підлягає стягненню виключно з ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території із відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи установлено, що за звернення до суду з позовом ОСББ «Перемога 146» сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.

Ураховуючи те, що позовні вимоги задоволені до ОСОБА_3 , з останньої на користь ОСББ «Перемога 146» підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Установлено, що позивач при зверненні до суду просив суд стягнути 6 000,00 гривень витрат на професійну правову допомогу у зв`язку із звернення до суду.

20 жовтня 2023 року між адвокатом Горлатим О.В. та ОСББ «Перемога 146» укладено договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого адвокат надає професійну правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених цим договором, щодо здійснення представництва, захисту прав та законних інтересів ОСББ «Перемога 146» при підготовці та веденні цивільної справи у Святошинському районному суді міста Києва та Київському апеляційному суді про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , на користь ОСББ «Перемога 146» заборгованості за період з 22 вересня 2020 року по 01 вересня 2023 року.

Виходячи із складності справи, адвокат та клієнт узгодили розмір та вартість послуг в суді першої інстанції - Святошинському районному суді міста Києва і домовились встановити гонорар адвоката у фіксованому розмірі у сумі 6 000,00 гривень (пункт 3.1 договору).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 20 жовтня 2023 року, попередній орієнтовний розрахунок розміру витрат на оплату послуг адвоката згідно договору №20/10/23-1, акт виконаних робіт на суму 6 000,00 гривень.

Також у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ «Перемога 146» - адвокат Горлатий О.В. заявив, що під час розгляду справи в апеляційному суді були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи було долучено попередній орієнтовний розрахунок розміру правничих витрат на оплату послуг Адвоката згідно Договору №20/10/23-1 про надання професійної правової допомоги від 20 жовтня 2023 року та Додаткової угоди №1 до такого договору від 08 жовтня 2024 року.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, судова колегія виходить з того, що дана справа при її перегляді у суді апеляційної інстанції, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, що вже надавалися протягом тривалого розгляду справи, залучення до участі у справі інших учасників.

Отже, враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, колегія судів дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Перемога-146», витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 2 000,00 грн., витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» (ЄДРПОУ 40681498) заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2020 по 21.09.2021 у розмірі 6375 грн (Шість тисяч триста сімдесят п`ять) 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» (ЄДРПОУ 40681498) на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, 2 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» (ЄДРПОУ 40681498) на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2 684,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» (ЄДРПОУ 40681498) на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в апеляційному суді, 2 000,00 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна