Ухвала

від 26.03.2024 по справі 752/8772/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/423/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 752/8772/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, -

за участю:

представника - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 12022100000000357, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час розгляду вищевказаного клопотання в суді першої інстанції.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без змін, колегія суддів приходить наступних висновків.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000357 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що на території регіонів басейну річки Дніпро у межах Кременчуцького водосховища (Черкаська, Кіровоградська, Полтавська та Дніпропетровська області) діє злочинна група з ознаками організованості, учасники якої, маючи корупційні зв`язки у Державному агентстві меліорації та рибного господарства, у тому числі в Управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) та Управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області (Полтавський рибоохоронний патруль), займаються незаконним заволодінням водними біоресурсами загальнодержавного значення шляхом промислового добування (вилову) ляща, судака звичайного, сазана (короп), плітка (тараня), плоскирка, синець, понад встановлені квоти затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.12.2021 № 474 виділені підконтрольним суб`єктам господарювання, серед яких встановлені - ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986), ТОВ «ТД «Полтаварибгосп», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 та інші, з подальшою їх реалізацією та переробкою без відповідного бухгалтерського обліку, а виручені кошти від такої протиправної діяльності розподіляються між учасниками злочинної групи та «легалізують» шляхом купівлі об`єктів нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок, що реєструються на близьких родичів, та інших дорогоцінних речей, чим завдають істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави в особливо великих розмірах.

Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.12.2021 № 474 «Про затвердження квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) у 2022 році», пунктом 3 наказано Державному агентству меліорації та рибного господарства України - надіслати користувачам водних біоресурсів повідомлення про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, зазначених у затверджених цим наказом квотах добування (вилову) водних біоресурсів, подати розподіл квот добування (вилову) водних біоресурсів та рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) обласним, Київській міській державним адміністраціям; забезпечити контроль за використанням затверджених квот добування (вилову) водних біоресурсів і встановлених лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів і здійснення за потреби перерозподілу квот добування (вилову) водних біоресурсів відповідно до законодавства України. Пунктом 4 наказано усім користувачам водних біоресурсів незалежно від форм власності подавати Державному агентству меліорації та рибного господарства України та органам статистики інформацію про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів у визначені строки за встановленими формами.

Відповідно до Квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення у Кременчуцькому водосховищі у 2022 році (тонн), до переліку Користувачів внесено - ПСРП «Рибартіль», ПП «Інститут з питань іхтіології», ТОВ «ТД Полтаварибгосп», Риболовецько-сільськогосподарське колективне господарство «Прибій», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 .

Відповідно до Квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення у Канівському водосховищі у 2022 році (тонн), до переліку Користувачів не внесено причетних до даного злочину суб`єктів господарювання, однак останні займаються незаконним заволодінням водними біоресурсами загальнодержавного значення.

Крім того, Наказом № НОД-168/3 від 24.10.2022 Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області «Про затвердження переліку та меж зимувальних ям на Кременчуцькому водосховищі у зимовий період 2022-2023 років», наказано затвердити перелік та межі зимувальних ям на Кременчуцькому водосховищі в районі діяльності Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області на період 2022-2023 роки, на яких забороняється промисловий вилов водних біоресурсів, любительське і спортивне рибальство з 01.11.2022 року до початку весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2023 році. Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» посилити охорону місць зимівлі водних біоресурсів.

Відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 18.03.99 № 33, забороняється лов - водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України. Також, забороняється застосовувати - сітки з вічком 52-68 мм у дніпровських водосховищах, в усіх інших водних об`єктах - сітки з вічком 42-68 мм; сітки довжиною більше 35 метрів у малих річках та інших водних об`єктах площею до 5000 га і більше 70 метрів - у водних об`єктах, площа яких перевищує 5000 га; знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони; поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у дніпровських водосховищах. Відповідальність за порушення цих правил - порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначається чинним законодавством України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлені факти закупівлі організатором даної злочинної схеми ОСОБА_10 , у період з 27.08.2022 року по 30.08.2022 року, зіпсованої риби в місті Татарбунарах, Одеської області у ОСОБА_11 судака загальною вагою понад 20 тон (дві вантажівки за готівку та одну вантажівку по безготівковому розрахунку), яку в подальшому перероблено на виробництві підконтрольному ОСОБА_10 , у готову продукцію та реалізовано споживачам, що може нести загрозу їх життю та здоров`ю.

Також, встановлено факти:

- систематичного вилову водних біоресурсів понад дозволені квоти;

- вилов риби в заборонених місцях, передбачених Наказами Управлінь Державного Агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях;

- використання з меншими розмірами вічок риболовних сіток від дозволених;

- використання дублікатів бирок для риболовних сіток;

- використання підроблених дозвільних документів від імені сторонніх суб`єктів господарювання на вилов водних біоресурсів рибалками, які підконтрольні ОСОБА_10 та вимагає від них здійснення виходу на воду га вилову водних біоресурсів, із застосування вказаних порушень, оскільки все погоджено із працівниками Рибоохоронного патруля, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Таким чином, службові особи ряду комерційних структур, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиняють привласнення грошових коштів, чим спричинюють матеріальні збитки державі, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до Довідки про результати участі в якості спеціаліста у даному кримінальному провадженні від 13.07.2023 року, встановлено перевищення ПП «Інститут з питань іхтіології» квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення у Кременчуцькому водосховищі у 2022 році затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.12.2021 року № 474 «Про затвердження квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) у 2022 році» на:

- Судак - 21 073 кг;

- Плітка - 41 949 кг;

- Лящ-36 048 кг;

- Плоскирка - 9 401 кг;

загальною вагою 108 471 кг.

Згідно Довідки Інституту рибного господарства НААН України, сумарний розмір збитків, завданих державі внаслідок незаконного добування водних біоресурсів, які піддаються кількісному розрахунку у вартісному вираженні, складає 183 902 543 (сто вісімдесят три мільйони дев`ятсот дві тисячі п`ятсот сорок три) гривень.

05.09.2023 року у даному кримінальному провадженні призначено судово- економічну експертизу, при розгляді якої, експертом порушено клопотання про надання додаткових матеріалів.

Зазначено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , користується автомобілем «Toyota Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , має у власності автомобіль: «VOLKSWAGEN LT 35», д.н.з. НОМЕР_2 , який використовує для безперешкодного заволодінням водними біоресурсами загальнодержавного значення, налагодив корупційні зв`язки у Державному агентстві меліорації та рибного господарства, у тому числі в Управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) та Управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області (Полтавський рибоохоронний патруль), а також забезпечив учасників злочинної групи необхідними засобами (моторні човни, промислові риболовні сітки, паливо-мастильні матеріали, приміщення для зберігання та переробки водних біоресурсів та каналів їх реалізації тощо) та здійснює розподіл грошових коштів отриманих в результаті такої протиправної діяльності.

Також, зазначено, що для прикриття даної протиправної діяльності, ОСОБА_10 було створено наступні суб`єкти господарювання: ТОВ «Рибартіль» (код ЄДРПОУ 41605671); ТОВ Рибне господарство «Черкаське» (код ЄДРПОУ 41625855); ТОВ «Фішгруп» (код ЄДРПОУ 40787928); ТОВ «Пешфуд» (код ЄДРПОУ 41600521); ТОВ «Рибзавод» (код ЄДРПОУ 44377020); ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986); ТОВ «Рибтрейд» (код ЄДРПОУ 40623747), фінансово-господарська діяльність яких фактично здійснюється в офісному приміщені за адресою: АДРЕСА_2 та 24, а також за адресою: АДРЕСА_3 , виробничі потужності розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , а також на підприємстві зареєстровані автомобілі: «MERCEDES-BENZ 413CDI», д.н.з. НОМЕР_3 ; «MAN TGL 12.250», д.н.з. НОМЕР_4 .

Причетність службових осіб ряду суб`єктів господарської діяльності та інших, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

25.10.2023 року заступник начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Голосіївського районного суду м. Києва про накладення арешту, на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 24.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на Macbook (serial:CIMTLAQ9J1WG) та зарядний пристрій до нього, ноутбук «HP» (model 2290BNHMW) чорного кольору з зарядним пристроєм, флеш-накопичувач «Apacer», які були вилучені за фактичним місцем здійснення господарської діяльності, ведення бухгалтерського обліку, підписання договорів та інших документів, суб`єктів господарювання, які були створені ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ТОВ «Рибартіль» (код ЄДРПОУ 41605671); ТОВ Рибне господарство «Черкаське» ( код ЄДРПОУ 41625855); ТОВ «Фішгруп» (код ЄДРПОУ 40787928); ТОВ «Пешфуд» (код ЄДРПОУ 41600521); ТОВ «Рибзавод» (код ЄДРПОУ 44377020); ПП «Інститут з питань іхтіології» (код ЄДРПОУ 36701986); ТОВ «Рибтрейд» (код ЄДРПОУ 40623747).

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.11.2023 року залишено без задоволення клопотання прокурора.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Разом з тим, відповідно до матеріалів наданих колегії суддів вбачається, що ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2023 року, дозвіл на вилучення Macbook (serial:CIMTLAQ9J1WG) та зарядний пристрій до нього, ноутбук «HP» (model 2290BNHMW) чорного кольору з зарядним пристроєм, флеш-накопичувач «Apacer» надано не було, жодних підстав для дозволу тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку в ухвалі слідчого судді не вказано.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на вищевказане майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 12022100000000357, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3